Аврамов Іван Миколайович, 1882 р., м.Глобине Полтавської обл., українець, із службовців, освіта вища. В минулому - священик УАПЦ. 1935 р. засуджений до 3 років позбавлення волі за невиконання держподатку. Після відбуття покарання проживав у М.Полтава. Різноробочий місцевого комунгоспу. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці м. Полтава. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 листопада 1989 р.
Акімовський Борис Євлампійович, 1890 р., м. Іваново Івановської обл. (Російська Федерація), росіянин, із духовенства, освіта середня. 1912 р. закінчив духовну семінарію. 1912-1920 рр. - служив у духовній консисторії при православному єпархіальному архієреї у М.Полтава. З 1920 р. - священик в С.Оболонь Семенівського р-ну Полтавської обл. Проживав в с.Старий Калкаїв Семенівського р-ну. Без певного місця роботи. Заарештований 6 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Кременчук Полтавської обл. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.
Амвросій, монах, ігумен, настоятель Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря. Розстріляний більшовиками пазом з 16 монахами монастиря 6 серпня 1919 р.
Див.: Мартирологія українських церков. Т.1. Українська православна церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. - Торонто-Балтимор, 1987. - С.952.
Андрієвський Іван Петрович, 1877 р., с. Макіївка Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. 1893-1909 рр. - диякон, з 1909 р. - священик православних парафій. Проживав у с.Матвіївка Котелевського р-ну Полтавської обл. Священик скиту. Заарештований 23 березня 1938 р. Засуджений Особливою Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Андрієнко Павло Дмитрович, 1890 р., с.Комишня Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с.Комишня. Диякон місцевої церкви. Заарештований 4 травня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 25 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 грудня 1989 р.
Андрієць Катерина Олександрівна, 1898 р. с.Опішняни Полтавського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, малоосвічена. Проживала в М.Полтава. Член релігійної секти ІПХ. Заарештована 11 січня 1947 р. Засуджена Полтавським обласним судом 17 лютого 1947 р. за ст.ст.54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1991 р.
Андрусенко Влас Пилипович, 1889 р., с. Малі Бубни Роменського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав в с.Харківці Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 19 лютого 1939 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Верховним судом УРСР 11 березня 1990 р.
Андруський Тимофій Кузьмич, 1891 р., с.Білоцерківка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Білоцерківка. Священик. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 квітня 1939 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним судом УРСР 11 травня 1990 р.
Андрущенко Матвій Матвійович, 1899 р., с. Черевки Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Пащенки Решетилівського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 21 червня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 3 жовтня 1935 р. (статті КК не наведені) до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1991 р.
Антоненко Костянтин Данилович, 1879 р., с.Коломак Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта нижча. Впродовж 1924-1936 рр. служив священиком. Проживав у м. Полтава. Охоронник тресту "Полтавторг". Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Аронський Юхим Якович, 1888 р., с.Харківці Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. До 1934 р. служив священиком. Проживав у М.Полтава. Тесля міської житлоспілки. Заарештований 15 грудня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Артамонов Василь Васильович, 1880 р., с.Іванівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1902 р. Проживав у с.Марківське Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 8 квітня 1938 р. Утримувався у в'язниці м.Лубни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 11 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 серпня 1958 р.
Артеменко Антон (Антоній) Миколайович, 1893 р., с.Худоліївка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Жовніно (знято з обліку) Глобинського р-ну Полтавської обл. Священик УАПЦ. Заарештований 31 грудня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 травня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.
Артеменко Григорій Юхимович, 1893 р., с.Пузирі Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Нижній Булатець Лубенського р-ну Полтавської обл. Священик УАПЦ. Заарештований Лубенським окрвідділом ДПУ. Утримувався у в'язниці м.Лубни. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 2 лютого 1930 р. за ст.54-10 ч.2 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні: Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.
Артеменко Іван Дмитрович, 1882 р., с.Пузирі Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Закінчив духовну семінарію 1908 р. Висвячений на священика 1921 р. Проживав у с.Устивиця Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Вперше заарештований 4 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с.Устивиця. Священик. Вдруге заарештований 21 червня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 25 липня 1945 р. за ст. 54-10 ч.2 ККУРСР до 10 років позбавлення волі. В частині вироку від 28 лютого 1930 р. реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 грудня 1989 р. В частині вироку від 21 червня 1945 р. реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1991 р.
Артеменко Петро Порфирійович, 1895 р., с.Хутірське (кол.) Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. З 1917 р. по 1933 р. служив священиком у с.Шушвалівка Глобинського р-ну Полтавської обл. Засуджений 1933 р. до 2 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с.Шушвалівка. Різноробочий місцевого радгоспу. Заарештований 25 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою УНКВС по Харківській обл. 10 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано у М.Кременчук 27 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 червня 1989 р.
Афанасьєв Микола Херсантійович, 1887 р., с. Солонці Кременчуцького р-ну Полтавської обл., росіянин, із духовенства, освіта середня спеціальна. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Вільхуватка Чутівського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 15 листопада 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 18 лютого 1930 р. за ст.54-10 ч.1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у північних таборах. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 серпня 1989 р.
Бабак Іван Михайлович, 1892 р., с.Калайдинці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м.Гадяч Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 6 вересня 1937 р. Утримувався у в'язниці м.Лубни. Засуджений Особливою Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 1 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано у М.Полтава 18 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 серпня 1989 р.
Бабак Оксана (Ксенія Андріївна), 1894 р., м.Пирятин Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Монашка Ладанського Покровського монастиря (смт Ладан Прилуцького р-ну Чернігівської обл.). Після закриття монастиря в 1928 р. проживала у м.Пирятин. Кравчиня місцевої промартілі. Заарештована 28 липня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 15 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 15 вересня 1989 р.
Бабак Параска Андріївна, 1890 р., м.Пирятин Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Монашка Ладанського Покровського монастиря (смт Ладан Прилуцького р-ну Чернігівської обл.). Після закриття монастиря в 1928 р. проживала у м.Пирятин. Заарештована 28 липня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 15 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 4 жовтня 1989 р.
Бабич Іван Антонович, 1876 р., с.Хомутець Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малоосвічений. В різний час служив псаломщиком, дияконом, священиком. Проживав у с.Грем'яча Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 13 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Лубни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч.І ККУРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.
Базилевський Іван, 1877 р., с.Свиридівка Лохвицького р-ну Полтавської обл. Закінчив духовне училище у М.Лубни Полтавської обл., 1897 р. - Полтавську духовну семінарію. Митрофорний протоієрей УАПЦ. Настоятель церков у с.с.Батьки, Федорівка Зіньківського р-ну Полтавської обл. Заарештований 16 травня 1937 р. під час богослужіння. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений до заслання. Загинув у в'язниці.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.953.
Базилевський Петро Олексійович, 1881 р., с.Карпилівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 6 червня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 14 жовтня 1929 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.
Базилевський Сергій Павлович, 1868 р., Гадяцький р-н Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Священик в селах Зіньківського, Кобеляцького та Чутівського районів Полтавської обл. Проживав у М.Полтава. Священик без приходу. Заарештований 1 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 25 серпня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано у М.Полтава 5 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1989 р.
Бакало Іван, 1902 р. народження, священик УАПЦ на Полтавщині. Загинув в ув'язненні.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.953.
Баль Микола Миколайович, 1903 р., с.Балівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Балівка. Член нелегальної секти п'ятидесятників. Заарештований 16 квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 вересня 1936 р. за ст. 54-10 ч.І КК УСРР до З років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
Барзилевич Роман Макарович, 1871 р., с.Карабутово Конотопського р-ну Сумської обл., українець, із службовців, освіта середня. З 1912 р. виконував священицькі обов'язки. Проживав у с.Деревки Котелевського р-ну Полтавської обл. Священик у с.Лазьки Зіньківського р-ну Полтавської обл. Заарештований 13 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 5 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 жовтня 1989 р.
Барилець Митрофан Панасович, 1902 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Протягом 20-х - першої половини 30-х років служив паламарем і дияконом у церквах м.Зінькова, Полтавського та Диканського р-нів. На момент арешту - без певного місця роботи та проживання. Заарештований 1 грудня 1937 р. Диканським райвідділом НКВС. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1959 р.
Батва (Ботва) Герасим Іванович, 1879 р., с. Худоліївка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня духовна. За службу гетьманату позбавлявся виборчих прав. Проживав у с.Горошине Семенівського р-ну. Служитель релігійного культу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Утримувався у в'язниці м. Кременчук. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
Баштовий Давид, діяч УАПЦ у с.Шарківщина Миргородського р-ну Полтавської обл. Заарештований 1934 р. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков, - Т.1. – С.953.
Бельченко Іван Петрович, 1884 р., смт Шишаки Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. До 1936 р. служив священиком. Проживав у м.Лубни. Чорнороб місцевого деревообробного комбінату. Заарештований 26 квітня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Лубни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.54-10 і 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Биков Іван Федорович, 1894 р., Олександрійський р-н Кіровоградської обл., росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у М.Кременчук Полтавської обл. Протодиякон місцевої Покровської церкви. Заарештований 10 вересня 1936 р. За недоведеністю складу злочину звільнений у березні 1937 р. Вдруге заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1989 р.
Биковець Костянтин Петрович, 1898 р., с.Райгородка Новоайдарського р-ну Луганської обл., українець, із духовенства, освіта вища. Закінчив духовну семінарію та Харківський університет. 1922 р. висвячений на священика УАПЦ. Благовісник і організатор парафій УАПЦ на Полтавщині. Проживав у с.Мала Перещепина Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 1 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у М.Полтава 27 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 червня 1989 р.
Биленко Михайло Петрович, 1899 р., с.Броварки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена вища. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1921 р. Впродовж 1922-1923 рр. виконував священицькі обов'язки. Проживав у с.Натальїне Красноградського р-ну Харківської обл. Учитель місцевої школи. Заарештований 16 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Лубни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 7 квітня 1938 р. за ст.ст.54-2, 54-7, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 квітня 1957 р.
Білан Григорій Петрович, 1885 р., с.Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с.Сенча. Керівник місцевої релігійної громади. Активно домагався відкриття церкви. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського військового округу 24 грудня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою у правах на 4 роки. Термін покарання відбував у таборах НКВС Архангельської обл. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 19 травня 1992 р.
Білик Володимир Михайлович, 1879 р., м.Угнів Сокальського р-ну Львівської обл., українець, із службовців, освіта вища. Закінчив духовну академію. Благовісник і організатор парафій УАПЦ. Проживав у с.Широка Долина Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 29 березня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 6 жовтня 1935 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 5 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.
Білозірський Дмитро Миколайович, 1875 р., с-Яблуневе Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Яблуневе. Керівник місцевої релігійної громади. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 19 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у м. Харків 13 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 березня 1989 р.
Більський Григорій, священик, другий настоятель парафії у с.Дейкалівка Зіньківського р-ну Полтавської обл. Засуджений до заслання. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. – Т.1. - С.954.
Блоха Тихон Федорович, 1886 р., с.Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с.Бобрик Гадяцького р-ну. Староста місцевої православної церкви. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 31 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою у правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 лютого 1995 р.
Бова Панас Іванович, 1899 р., м.Хорол Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Попівка Хорольського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 17 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 листопада 1931 р. за ст.54-10, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.
Богаєвський Олександр Іванович, 1883 р., С.Риги Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1903 р. Проживав у с.Іваниця Ічнянського р-ну Чернігівської обл. Священик. Заарештований 1 лютого 1930 р. Утримувався у в'язниці м.Прилуки Чернігівської обл. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч.2 та 54-13 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.
Богданович Михайло Костянтинович, 1872 р., с.Березоточа Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Виконував священицькі обов'язки в ряді населених пунктів Полтавської обл. Останній з них - с.Вільшанка Лубенського р-ну. Після закриття церкви проживав у м.Лубни. Священик без приходу. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 23 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у М.Полтава 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1989 р.
Богдановський Іван Андріаиович, 1857 р., с.Михнівці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1884 р. З 1886 по 1934 рр. виконував священицькі обов'язки. Проживав у м.Полтава. Заарештований 14 березня 1938 р. Утримувався у в’язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Бомацеря Платон Мефодійович, 1885 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Ієромонах. Після закриття монастиря виконував священицькі обов'язки. Проживав у м.Зіньків. Священик без приходу. Заарештований 10 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 квітня 1989 р.
Бондарь Петро Михайлович, 1884 р., с.Білоусівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Білоусівка, колгоспник, член релігійного об’єднання ЄХБ. Заарештований 7 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.
Борблик Митрофан Савич, 1878 р., с.Кротівщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с.Матвіївка Котелевського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 7 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 лютого 1930 ; за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 листопада 1989 р.
Боцва Кир'ян Артемович, 1879 р., смт Опішне Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. Проживав у с.Кирило-Ганнівка Зіньківського р-ну. З 1931 р. - диякон місцевої церкви. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 19 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 квітня 1989 р.
Бражник Шор Никифорович, 1886 р., с.Осначі Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. 1910-1929 рр. - монах Солоницького монастиря (Козельщинський р-н). Проживав у с.Черемиси Козельщинського р-ну Полтавської обл. Різноробочий за наймом. Заарештований 2 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 10 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у М.Кременчук Полтавської обл. 27 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.
Бречко Григорій Іванович, 1902 р., с.Бречківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян. Проживав у с.Бречківка, тесля місцевого радгоспу. Керівник місцевого релігійного об’єднання. Заарештований 9 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 1 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 листопада 1989 р.
Брик Никандр Іванович, 1880 р., уродженець Кременчуцького р-ну Полтавської обл., із селян, без освіти. З 1903 по 1924 рр. - монах Курського Знам'янського монастиря. Засуджений 1935 р. за ст.58-2 КК УСРР до заслання на Далекий Схід. Після повернення із заслання проживав у с.Садки Кременчуцького р-ну. Працівник місцевої артілі. Заарештований 23 червня 1941 р. за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ст.54-10 ч.І КК УРСР. У зв'язку з військовим станом етапований до м.Єлабуга (Татарстан, Російська Федерація). Помер у місцевій в'язниці №5 29 січня 1942 р. Справу слідством припинено.
Бринза Григорій, церковний діяч УАПЦ у с.Михайлівка па Полтавщині. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував в Архангельській області (Російська Федерація). З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.955.
Бринза Іван, церковний діяч УАПЦ у с.Михайлівка на Полтавщині. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував в Архангельській області (Російська Федерація). З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.955.
Бриньба Мусій Ілліч, 1894 р., с.Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. З 1920 р. викопував священицькі обов'язки. Проживав у с.Комендантівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Священик церкви в с.Сушки Козельщинського р-ну Полтавської обл. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 березня 1989 р.
Бровко Феофанія Несторівна, 1886 р., м.Карлівка Полтавської обл., українка, із селян, неписьменна. Проживала у м.Карлівка. Вела чернечий спосіб життя. Заарештована 23 липня 1931 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 27 грудня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР на 3 роки заслання до Казахстану. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.
Бугай Дмитро Іванович, 1886 р., с.Русанівка Липоводолинського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Савинці Миргородського р-ну Полтавської обл. З 1935 р. - священик місцевої церкви. Заарештований 2 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою -УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.
Будзинський Іван Семенович, 1880 р., М.Рівне, українець, із службовців, освіта вища. Закінчив духовну семінарію та сільськогосподарський інститут у м.Клевно Віденської губ. Тривалий час працював агрономом у Криму та Одеській обл. З переїздом до Полтава у 1943 р. був висвячений на священика. На момент арешту - священик Преображенського собору М.Полтава. Заарештований 1 квітня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 28 серпня 1944 р. за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 лютого 1991 р.
Булат Гнат Олександрович, 1886 р., с.Кам'яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян. Проживав у с.Кам'яні Потоки. Займався одноосібним господарством. Член релігійної секти ЄХБ. Заарештований 13 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 лютого 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1990 р.
Буринська Ольга Іванівна, 1884 р., с.Тукали Семенівського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта нижча. З 1904 но 1919 рр. перебувала в Красногорівському жіночому монастирі (с.Красногорівка Глобинського р-ну Полтавської обл.). Проживала у с.Тукали. Вела одноосібне господарство. Відправляла релігійні обряди на прохання вірних. Заарештована 26 червня 1941 р. Засуджена Полтавським обласним судом 13 серпня 1941 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1995 р.
Бутенко Агафангел Євсейович, 1885 р., х.Кушівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Монах. Після ліквідації монастиря висвячений на священика. Проживав у с.Мозоліївка Глобинського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 24 квітня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 1 грудня 1931 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 квітня 1990 р.
Вакуленко Іван Маркович, 1903 р., с.Худоліївка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Лубенську гімназію. Висвячений на священика в 1921 р. Священик громад УАПЦ у с.с. Кибинці та Ярмаки Миргородського р-ну Полтавської обл. Проживав у смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл. Священик громади УАПЦ. Заарештований 25 вересня 1929 р. Утримувався у в'язниці м.Кременчук. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 лютого 1930 р. за ст.54-11 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 15 лютого 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.
Васаковський Михайло Олексійович, 1907 р., с.Біляки Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. Проживав у с.Коржі Решетилівського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 24 травня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 3 жовтня 1935 р. за ст.54-10 ч.2 КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою у правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 15 червня 1990 р.
Васаковський Олексій Михайлович, 1872 р., с. Біляки Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. З 1934 по 1936 рр. - священик Миколаївської церкви у С.Ярошенки (нині с.Глибока Балка) Решетилівського р-ну Полтавської обл. Проживав у с. Коржі Решетилівського р-ну. Священик без приходу. Заарештований 24 серпня 1937 р. Перебував у в’язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 15 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у М.Полтава 18 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою З травня 1989 р.
Василенко Василь, настоятель парафії УАПЦ у с.Клюшниківка Миргородського р-ну Полтавської обл. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. – Т.1. - С.955.
Василенко Іван Григорович, 1897 р., с.Велика Круча Пирятинського р-ну Полтавської обл., із селян, освіта початкова. У 1919 р. служив офіцером у військах УНР. З 1920 по 1927 рр. - служитель УАПЦ. Проживав у с.Велика Круча. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 червня 1931 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.
Ващенко Василь Семенович, 1903 р., с.Кізлівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Служитель УАПЦ. Проживав у с.Харсіки Чорнухинського р-ну. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у таборі БАМ та у м.Норільськ. Звільнений 16 жовтня 1947 р. Проживав у м. Норільськ, працював різноробочим по вільному найму. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1989 р.
Ващенко Герасим Іванович, 1901 р., с.Копієвате Канівського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. У другій половині 20-х - на початку 30-х років служив псаломщиком у церквах Кобеляцького та Новосанжарського р-нів Полтавської обл. Проживав у с.Малий Кобелячок Новосанжарського р-ну, без нсвного місця роботи. Заарештований 4 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 квітня 1989 р.
Ващенко Іван Іванович, 1899 р., смт Чорнухи Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Служитель УАПЦ. У 1928 р. засуджений до 6 місяців примусової праці за невиконання плану хлібоздачі. Проживав у смт Чорнухи. Приймальник заготконтори місцевої райспоживспілки. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1989 р.
Вдовенко Іван Васильович, 1909 р., М.Лубни Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. 1935 р. висвячений в диякони єпископом Феофілом Булдовським, а 1942 р. - на священика єпископом Сильвестром (Гаївський). Проживав у М.Лубни. Священик місцевої Святотроїцької церкви (УАПЦ). Заарештований 16 липня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 27 серпня 1945 р. за ст.ст.54-1а, 54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Після відбуття покарання проживав у м.Лубни. Служив священиком у с.Каплипці Пирятинського р-ну. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 березня 1992 р.
Вербицька Олімпіада Костянтинівна, 1875 р., уродженка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українка, із духовенства, освіта середня. 1893-1916 рр. - монахиня, 1916-1929 рр. - ігуменя Козельщинського Різдва Богородиці монастиря. Проживала у М.Полтава. Заарештована 27 лютого 1938 р. Засуджена Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. Утримувалася у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Верещагін Михайло Іванович, 1890 р., с. Великий Бобрик Краснонільського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта початкова. 1943 р. висвячений на священика. Проживав у с.Хитці Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої парафії. Заарештований і засуджений до 10 років позбавлення волі. Після відбуття покарання у 1955 р. повернувся до Полтавської обл. Священик парафії у с.Рашівка Гадяцького р-ну.
ЦДАВО України. - Ф.4648, оп 3, спр.169. - Арк.115.
Верещака Іван Григорович, 1905 р., с.Хвощівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. 1927 р. висвячений на священика. Проживав у с.Засулля Лубенського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 21 березня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 липня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 3 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.
Верещака Павло Семенович, 1889 р., с.Святичне Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив Прилуцьку духовну семінарію. З 1913 р. - священик православних громад Прилуцького і Лохвицького р-нів. З 1929 р. - священик Успенського собору М.Миргород Полтавської обл. Заарештований 11 жовтня 1933 р. Кримінальна справа порушена у зв'язку з підозрою у здійсненні контрреволюційної діяльності. Відомості про винесення вироку і його зміст у справі відсутні. Постановою Прокуратури Полтавської області (січень 1995 р.) кримінальну справу припинено за відсутністю складу злочину.
Виноградов Олександр Іванович, 1876 р., уродженець Костромської обл. (Російська Федерація), росіянин, із духовенства, освіта середня. Закінчив Костромську духовну семінарію. Проживав у м.Кобеляки Полтавської обл. Священик місцевої Юр'ївської церкви. Заарештований 23 листопада 1937 р. Звинувачував у скоєнні злочину, передбаченого ст.54-10 ч.І КК УРСР. Відомості про винесення вироку і його зміст у справі відсутні. Постановою Прокуратури Полтавської обл. від 17 квітня 1991 р. справу припинено за відсутністю складу злочину.
Вітер Феодосій Силович, 1871 р„ с.Вільхуватка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Вільхуватка. У 1929 р. за невиконання плану хлібоздачі засуджений до заслання. Після повернення у 1933 р. - керівник релігійного об'єднання ЄХБ. Заарештований 28 квітня 1934 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 травня 1934 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС м.Вязьма. З табору звільнений 3 січня 1937 р. Проживав у с.Вільхуватка. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою У НКВС по Харківській обл. 19 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р. - в частині вироку від 23 травня 1934 р., а 30 січня 1990 р. - в частині вироку від 19 вересня 1937 р.
Вовк Микола Никифорович, 1883 р., с.Братешки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Братешки. У 1927 р. - староста місцевої церковної громади. На момент арешту займався одноосібним господарством. Заарештований 5 січня 1930 р. Засуджений Судовою Трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 лютого 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 листопада 1989 р.
Войтенко В., священик у с.Кошманівка Машівського р-ну Полтавської обл. Замордований більшовиками 1922 р.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С. 955.
Войтенко Кирило, священик у с.Кошманівка Машівського р-ну Полтавської обл. Замордований більшовиками 1918 р.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С. 955.
Войтик (Войтік) Никодим Іванович, 1873 р., Кременчуцький р-н Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Монах без певного місця проживання. Заарештований 13 вересня 1929 р. Кременчуцьким окрвідділом ДПУ. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 березня 1990 р.
Волосина Іван Павлович, 1877 р., с.Стукалівка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Виконував священицькі обов'язки в церквах с.Савенці Оржицького та с.Рудка Гребінківського р-нів Полтавської обл. На момент арешту - священик без приходу і постійного місця проживання. Заарештований у с.Рудка 17 грудня 1937 р. Утримувався у в'язниці .М.Лубни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 травня 1989 р.
Вонярха Ничипір Тимофійович, 1869 р., с.Більськ Котелевського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Більськ. Ігумен монастиря. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 11 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-10 ч.І та 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано у м.Полтава 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.
Ворона Никифор, священик УАПЦ у с.с. Кибинці і Дібрівка Миргородського р-ну Полтавської обл. Висвячений на священика 1923 р. Розстріляний 1929 р. у в'язниці м.Лубни Полтавської обл.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. – С. 956.
Воскобойник Іван Іванович, 1900 р., М.Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. 1919 р. закінчив Миргородську гімназію. Впродовж 1923-1930 рр. - священик УАПЦ при Воскресенській церкві у М.Миргород. Проживав у М.Миргород. Робітник місцевого маслозаводу. Заарештований 18 лютого 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Гавриш Павло Миколайович, 1881 р., с.Зубівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 8 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 6 березня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 березня 1930 р.
Гайдаренко (Гойдаренко) Герасим Варнавович, 1880 р., с.Довгалівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Довгалівка. Хлібороб-одноосібник. Голова церковної ради місцевої громади УАПЦ з 1924 р. Заарештований 9 грудня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 березня 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 квітня 1995 р.
Гайдаренко (Гойдаренко) Степан Герасимович, 1902 р., с.Довгалівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Довгалівка. Активний член місцевої громади УАПЦ. Заарештований 16 жовтня 1929 р. Утримувався у в'язниці м. Лубни. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 15 лютого 1930 р. за ст.ст.54-2, 54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано в М.Лубни 26 лютого 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1989 р.
Гарасименко, народився у с.Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. Діяч УАПЦ на Полтавщині. Бандурист. Замордований більшовиками у в'язниці М.Лубни Полтавської обл.
Див.: Мартирологія українських церков. - Г.У. - С356.
Гармаш Григорій Данилович, 1878 р., с.Великі Будища Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. В минулому - член партії есерів-боротьбистів. Проживав у с.Великі Будища. Активний організатор місцевої "Просвіти" та громади УАПЦ. Заарештований 17 грудня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 30 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 вересня 1959 р.
Гасуха Василь Іванович, 1881 р., с.Велика Обухівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив 3-класну учительську школу. Проживав у с.Велика Обухівка. Священик без приходу. Заарештований 2 листопада 1937 р. Утримувався у в'язниці м.Лубии. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.
Герасименко Андрій Дмитрович, 1890 р., с.Мала Нехвороща Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта нижча. Проживав у с.Мала Нехвороща. Хлібороб-одноосібник. Активний член місцевої громади УАПЦ. Заарештований 6 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 липня 1929 р. за ст.58-10 КК РРФСР до позбавлення права проживання у визначених містах і районах України та прикріплення до певного місця проживання за її межами терміном на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 січня 1990 р.
Герасименко Микита Федорович, 1911 р., х.Осередок Малоперещепинської с/р Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проповідник громади п’ятидесятників. Засуджений 1933 р. до 1 року позбавлення волі за відмову брати в руки зброю під час служби в Червоній Армії. Після відбуття покарання проживав на х.Осередок. Заарештований 22 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 30 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Бурлазі НКВС СРСР ст.Ізвестково Далекосхідної залізниці. Після звільнення 23 листопада 1947 р. проживав па території Малоперещепинської с/р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.
Геращенко Федір Васильович, 1896 р., с.Ковалівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. З 1922 по 1929 рр. - священик УАПЦ. Засуджений у 1929 р. за ст.54-10 ч.1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у м.Полтава. Рахівник місцевого цегельного заводу. Заарештований 14 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці м.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Гжицький Михайло, 1885 р., освіта вища. Закінчив Харківський університет. 1923 р. висвячений на священика. Протоієрей УАПЦ у смт Решетилівка Полтавської обл. 1931 р. засуджений до позбавлення волі в таборах Сибіру. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.957.
Гіренко Панас Варфоломійович, 1875 р., М.Миргород Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. 1897 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. З 1899 р. до арешту служив священиком. Проживав у смт Диканька Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 23 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Глибоцький Софроній Іванович, 1884 р., уродженець Миколаївського р-ну Одеської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Федорівка Глобинського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої Свято-Преображенської церкви. Заарештований 15 червня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 29 вересня 1944 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 лютого 1991 р.
Глотова Дарія Опанасівна, 1891 р., Новооскольський р-н Білгородської обл. (Російська Федерація), росіянка, із селян, освіта нижча. До 1923 р. - монахиня Ладанського жіночого монастиря в м.Прилуки Чернігівської обл. Проживала у М.Полтава з 1924 р. Вела чернечий спосіб життя. Не визнала декларацію митрополита Сергія (1927 р.) про лояльне ставлення Церкви до радянської влади. Заарештована 22 грудня 1950 р. Звинувачена в участі у нелегальному антирадянському монархічному угрупованні православних церковників. Засуджена Військовим трибуналом військ МВС Київського округу 14 березня 1951 р. за ст.ст.54-10 ч.2, 54-11 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1991 р.
Гнатовський Сергій Іванович, 1864 р., с.Лазьки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Впродовж 1889-1917 рр. вів чернечий спосіб життя. З 1917 р. - священик у с.с.Лазьки та Заїченці Зіньківського р-ну. Проживав у с.Заїченці. Священик місцевої церкви. Заарештований 13 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 5 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 жовтня 1989 р.
Головня Іван Павлович, 1879 р., с.Івківці Прилуцького р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив Кременчуцьку гімназію. З 1919 по 1927 рр. - диякон, з 1927 по 1931 рр. - священик. У 1931 р. зрікся сану. Проживав у м.Хорол Полтавської обл. Помічник бухгалтера місцевої промартілі. Заарештований 22 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 21 січня 1933 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 квітня 1990 р.
Гончар Іван Іванович, 1880 р., с.Бакай (нині с.Братешки) Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Бакай. У період гетьманату - староста місцевої церковної громади. На момент арешту займався одноосібним господарством. Заарештований 5 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 лютого 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 листопада 1989 р.
Гончаренко Василь Зіновійович, 1874 р., м.Кобеляки Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у М.Кременчук. Священик місцевої Покровської церкви. Впродовж 1930-1934 рр. 4 рази піддавався арешту за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.54-10, 54-11 КК УСРР. Звільнявся з-під арешту за недоведеністю складу злочину. Заарештований 10 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 20 лютого 1937 р. за ст.ст. 54-4, 54-10 ч.І КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою у правах до 3-х років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 квітня 1995 р.
Гончаров Василь Михайлович, 1879 р., с.Кишеньки Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Келеберда Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 4 січня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 21 квітня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою у правах до 3-х років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1995 р.
Гончаров Іван Данилович, 1886 р., уродженець Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. 1920-1928 рр. - виконував священицькі обов'язки. Проживав у с.Говтва Козельщинського р-ну Полтавської обл. Різноробочий місцевого колгоспу. Заарештований 12 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.
Гордієнко Терентій Якович, 1886 р., с.Кривки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Впродовж 1922-1938 рр. - священик в церквах Решетилівського р-ну. Проживав у с.Стасі Диканського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 23 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Горошко Василь Савич, 1879 р., м.Лохвиця Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Лохвиця. Член церковної ради громади УАПЦ при Іванівській церкві м.Лохвиця. Заарештований 19 грудня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 лютого 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 5 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.
Грановський Василь Андрійович, 1876 р., с.Пащенки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив духовну семінарію. Проживав у с.Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої Успенської церкви. Заарештований 26 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 грудня 1937 р. за ст.54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.
Гребенюк, член Лубенської округової церковної Ради УАПЦ. Розстріляний більшовиками 1929 р.
Див.: Мартирологія українських церков. - Г.У. - С. 957.
Греченко Володимир Митрофанович, 1877 р., с.Шишаки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с Мала Перещепина Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою У НКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 19 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1989 р.
Григораш Василь Йосипович, 1875 р., уродженець Запорізької обл., українець, із духовенства. Проживав у с.Федіївка Решетилівського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 17 березня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 жовтня 1932 р. за ст.ст.54-2, 54-11 КК СРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською гласною прокуратурою 18 грудня 1989 р.
Григоров Іван Іванович, 1879 р., с.Зубівка Миргородського р-. Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Соснівка Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 4 вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Грицай Андрій Лук'янович, 1886 р., с.Івашки Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Впродовж 1918-1927 рр. - диякон православної церкви у с.Івашки. З 1931 р. проживав у М.Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 28 квітня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у М.Полтава 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Грицина Максим Якович, 1894 р., м.Гадяч Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м.Гадяч. Священик кладовищенської церкви у с.Лютенька Гадяцького р-ну. Заарештований 5 вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І та 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Громницький Гаврило Михайлович, 1883 р., с.Рудівка Прилуцького р-ну Чернігівської обл., українець, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у М.Полтава. Заарештований 29 грудня 1935 р. Засуджений Спецколегією Харківського облсуду 22 вересня 1936 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 6 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Під час відбуття покарання Трійкою УНКВС Новосибірської обл. 22 жовтня 1937 р. за ст.58-10 КК РРФСР засуджений до розстрілу. Вирок виконано 28 жовтня 1937 р. Постановою Президії Кемеровського облсуду від 25 листопада 1957 р. справу припинено за недоведеністю складу злочину. Реабілітований за висновком Прокурора України від 31 серпня 1993 р.
Громницький Костянтин Никифорович, 1889 р., с.Згурівка Яготинського р-ну Київської обл., українець, із службовців, освіта середня. 1913 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. 1915-1930 рр. - священик церкви в с.Іванківці Срібнянського р-ну Чернігівської обл. Проживав у С.Риги Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 7 вересня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 грудня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3-х років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.
Грубич Микола Йосипович, 1906 р., с.Бречківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Бречківка. Проповідник місцевої релігійної громади ЄХБ. Заарештований 4 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 листопада 1937 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у Самарлазі НКВС СРСР, м.Куйбишев. Після звільнення у 1954 р. проживав у с.Рибці Полтавського р-ну. Реабілітований Полтавським обласним судом 25 квітня 1956 р.
Грузиненко Петро Семенович, 1874 р., с.Журавка Григорівської сільської ради Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у смт Опішне Диканського р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 28 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 25 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у М.Полтава 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р.
Грушевський Олексій. До 1917 р. навчався у м.м.Варінава та Санкт-Петербург. Протоієрей УАПЦ. 1927 р. - диригент хору парафій УАПЦ у М.Миргород Полтавської обл. 1929 р. - діяч УАПЦ у м.Дніпропетровськ. Розстріляний більшовиками 1929 р.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.957.
Гусак Сидір Дмитрович, 1873 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малоосвічений. Член нелегальної секти п'ятидесятників. Засуджений 1930 р. за ст.54-6 КК УСРР до 5 років заслання. Після відбуття покарання постійного місця проживання не мав. Заарештований ЗО квітня 1936 р. у с.Судіївка Полтавського р-ну Полтавської обл. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 вересня 1936 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Покарання відбував у Біломоро-Балтійському комбінаті НКВС СРСР, м.Медвеж'євськ Карельської АРСР. Звільнений 16 квітня 1939 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
Давидов Дмитро Васильович, 1863 р., смт Нові Санжари Полтавської обл., росіянин, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Великі Будища Диканського р-иу Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 23 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 51-10 ч.І, 54-2 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Данилевський Семен Іванович, 1872 р., с.Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Священик у селах Миргородського та Лубенського р-нів Полтавської обл. Проживав у мЛубни. Священик без приходу. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 19 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 12 листопада 1937 р. у М.Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 травня 1989 р.
Дахівник-Дахівський Володимир, народився 1893 р. на Полтавщині. Закінчив духовну семінарію і юридичний факультет Московського університету. З 1917 р. працював на Далекому Сході. 1920 р. - висвячений на священика. 1921 р. - член ВПЦ Собору. Організатор парафій УАПЦ на Переяславщині. 1922 р. - висвячений на єпископа Переяславського. Згодом - духовний керівник Кам'янської округи. Заарештований 1930 р. і засуджений до заслання в Сибір. Загинув у засланні.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.948.
Дегтяренко Михайло, співзасновник парафій УАПЦ у смт Ромодан Миргородського р-ну Полтавської обл. 1934 р. засуджений до позбавлення волі. Загинув, відбуваючи покарання у таборах Дальбуду.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.958.
Демченко Родіон Антонович, 1891 р., с.Байрак Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с.Киїненці Диканського р-ну, колгоспник. Проповідник місцевої громади ЄХБ. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.
Денисенко Степан Якимович, 1885 р., с. Козубі вка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Закінчив курси при Полтавській духовній семінарії. Проживав у с.Богданівка Семенівського р-ну. Служитель релігійного культу. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 9 серпня 1938 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 червня 1991 р.
Деонісьєв Олександр Олексійович, 1904 р., м.Хорол Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Проживав у с.Покровська Багачка Хорольського р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Рахівник пункту Миргородського маслозаводу. Заарештований 5 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 5 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І та 54-11 КК УРСР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.
Деркач Іван Захарович, 1907 р., с.Малі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Малі Сорочинці. Займався одноосібним господарством. Заарештований 16 жовтня 1929 р. Звинувачувався як учасник контрреволюційної організації та автокефальної церковної громади, що виступали "за самостійну Україну". Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 15 лютого 1930 р. за ст.ст. 54-2, 54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1959 р.
Дзябенко Онисим Мойсейович, 1900 р., с.Матяшівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Навчався на богословських курсах при УАПЦ. 1922 р. Висвячений па диякона. Проживав у с.Матяшівка. Займався одноосібним господарством. Заарештований 17 квітня 1929 р. Засуджені Колегією ОДПУ 26 серпня 1929 р. за ст.58-6 КК РРФСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 серпня 1989 р.
Діденко Іван, диякон парафій УАПЦ у смт Котельва Полтавської обл. 1930 р. засуджений до позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков, - Т.1. - С. 959.
Дідик Юхим Федотович, 1886 р., с.Смотрики Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Смотрики. Проповідник місцевої групи баптистів. Заарештований 18 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Покарання відбував у Байкало-Амурському таборі НКВС СРСР, м.Свободний. Помер у місцях позбавлення волі 17 лютого 1939 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.
Довбня Ілько, церковний діяч УАПЦ у смт Ромодан Миргородського р-ну Полтавської обл. 1930 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.959.
Довгаль Андрій Микитович, 1902 р., с.Великі Будища Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Великі Будища, хлібороб-одноосібник. Проповідник місцевого об'єднання євангельських християн. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у Кіровській обл. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 липня 1963 р.
Дорошенко Опанас Антонович, 1882 р., с.Мацківці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Служитель релігійного культу. Проживав у с. Мацківці. Без певного місця роботи. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 червня 1940 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 4 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 липня 1991 р.
Доска Тимофій Олександрович, 1906 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Зіньків. Служитель релігійного культу. Заарештований 4 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у М.Магадан з 1937 по 1943 рр. Помер 30 січня 1952 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 лютого 1959 р.
Дрижа Павло Прокопович, 1883 р., уродженець Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив духовну семінарію. 1908 -1930 рр. - священик в селах Кобеляцького р-ну. Проживав у с.Перегонівка Кобеляцького р-ну. Священик місцевої церкви. Заарештований 3 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 26 квітня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.
Дружкова Ксенія Захарівна, 1909 р., с.Горбатівка Диканського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Член релігійної секти баптистів. Проживала у с.Бричківка Полтавського р-ну. Робітниця місцевого радгоспу. Заарештована 28 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 30 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Покарання відбувала у Ветлазі НКВС СРСР Кіровської обл. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1989 р.
Дузь-Крятченко Іван Михайлович, 1894 р., с.Духове Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Служитель релігійного культу. Проживав у м.Лубни Полтавської обл. Інструктор-статист міжрайсанстанції. Заарештований 10 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці м.Лубни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл.17-19 листопада 1937 : за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.
Дяченко Віктор, 1868 р. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1921 р. приєднався до УАПЦ. Протоієрей у с.Байрак Диканського р-ну Полтавської обл. 1929 р. засуджений до позбавлення волі у таборах Сибіру. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - У. 1. - С.959.
Дяченко Микола Зіновійович, 1888 р., с.Наріжжя Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с.Наріжжя. З 1930 по 1936 рр. - староста православної громади. На момент арешту - член місцевого колгоспу. Заарештований 15 грудня 1937 р. Утримувався у в'язниці м.Кременчук. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.
Євдоченко Михайло Іванович, 1906 р., М.Миргород Полтавської обл., українець, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у с.Харківці Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 2 серпня 1952 р. Засуджений ВТ КВО 15 вересня 1952 р. за ст.ст. 54-1 "б" та 54-10 ч.2 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з конфіскацією майна та поразкою у правах на 5 років. Термін покарання відбував у таборах Комі АРСР. Звільнений 31 липня 1956 р. зі зняттям судимості згідно рішення Президії Верховної Ради СРСР від 18 липня 1956 р. Проживав у М.Миргород. Ухвалою Військової колегії Верховного Суду СРСР від 4 серпня 1956 р. вирок ВТ КВО від 15 вересня 1952 р. скасовано, а справу припинено за недоведеністю складу злочину.
Євсевський Павло Андрійович, 1893 р., м.Бориспіль Київської обл., українець, із духовенства, освіта вища. У 1916 р. закінчив духовну семінарію, 1916-1917 рр. - навчався у Юр'ївському університеті. 1917 р. закінчив школу прапорщиків, служив у військах гетьмана. З 1920 р. по 1926 р. виконував священицькі обов'язки. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Бухгалтер-фінансист місцевого лісгоспу. Заарештований 26 квітня 1938 р. Утримувався у в'язниці м.Кремечук. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.
Євченко Уляна Пантелеймонівна, 1864 р., с.Андріївка Носівського р-ну Чернігівської обл., українка, із селян, неписьменна. Проживала у с.Лазірки Оржицького р-ну Полтавської обл. Голова церковної ради місцевої православної громади. Зверталася до ЦВК УРСР з проханням про відкриття церкви. Домогосподарка. Заарештована 7 вересня 1938 р. Засуджена Полтавським обласним судом 20 лютого 1939 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою у правах па 3 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.
Жадан Смарагд, монах, архімандрит Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря. Активний учасник руху УАПЦ на Лубенщині. Загинув 16 квітня 1926 р.
ЦДАГО України. - Ф.1, оп.16, спр.5. ~ Арк.429; Мартирологія українських церков. - Т. 1. - С.960.
Жадько-Базилевич Павло Ісонович, 1905 р., с.Зуївці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Служив псаломщиком, дияконом, священиком соборно-єпископської церкви у м.Хорол Полтавської обл. Проживав у м.Хорол. Заарештований 6 квітня 1938 р. Засуджений Особливою грінкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.54-10 і 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Жевченко Юрій, народився 1885 р. на Кіровоградщині. Закінчив Кіровоградську духовну семінарію і Одеський університет. 1911 р. висвячений на священика. 1914-1917 рр. - священик у російській армії. 1918 р. - організатор українського церковного життя у М.Київ. Ув'язнений в час гетьманської влади. 1920 р. - співробітник ВПЦР, учасник 1-го ВПЦ Собору. 1922 р. - висвячений на єпископа УАПЦ. 1922 р. - єпископ Сквирський, 1924-1927 :р. - єпископ Полтавський, 1928 р. - єпископ Одеський. Заарештований 1 вересня 1929 р. у М.Одеса. Засуджений до 8 років позбавлення волі. Покарання відбував у М.Караганда. Після звільнення повернувся в Україну. 1937 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Загинув, відбуваючи покарання.
Див.: Мартирологія українських церков'. - Г.У. - С.944; Явдась Митрофан. Українська Автокефальна Православна Церква (1921-1956). Документи для історії Української Автокефальної Православної Церкви. - Мюнхен-Інгольштадт, 1956. - С.68.
Желевський Максим Омелянович, 1900 р., с. Старе Бориспільського р-ну Київської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 13 квітня 1929 р. Утримувався у в'язниці м.Лубни. Засуджений Судовою колегією ОДПУ 1 жовтня 1929 р. за ст.ст. 58-2, 58-11 КК РСФСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 листопада 1989 р.
Животков Микита Петрович, 1870 р., уродженець Вінничини, українець, із духовенства, освіта середня. Проживав у с.Халепці Лубенського р-ну Полтавської обл. священицькі обов'язки. Після закриття 1934 р. місцевої церкви – священик без приходу. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 вересня 1989 р.
Животков Олександр, 1876 р. З 1921 р. – священик УАПЦ на Полтавщині. 1928 р. засуджений до 3 років позбавлення волі. Покарання відбував на каменоломнях поблизу м. Лубни Полтавської обл. 1931 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував на будові Біломоро-Балтійського каналу та лісозаготівлях в Архангельській обл. Після звільнення у 1941 р. проживав у м.Пирятин Полтавської обл. Служив у місцевому соборі Різдва Богородиці. Пізніше переїхав до с.Курінька Чорнухинського р-ну Полтавської обл.
Див.: Мартирологія українських церков. – Т.1. – С.960.
Жиденко Пимон Григорович, 1883 р., с.Піски Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Клепачі Хорольського р-ну Полтавської обл. З 1927 по 1937 рр. - священик місцевої церкви. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 23 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 червня 1989 р.
Жирицький О., настоятель св.Миколаївської парафії УАПЦ у с.Дейманівка Пирятинського р-ну Полтавської обл. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Загинув у в’язниці.
Див.: Мартирологія українських церков. – Т.1. – С.960.
Жовницький Пилип Якович, 1888 р., с.Мала Нехвороща Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селям, освіта середня. Проживав у с.Мала Нехвороща. Один із організаторів місцевої громади УАПЦ. На момент арешту - псаломщик УАПЦ. Заарештований 6 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 липня 1929 р. за ст.58-10 КК РРФСР до З років позбавлення волі. Після відбуття терміну покарання Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25 травня 1932 р. за ст.58-10 КК РРФСР засуджений до 3 років заслання до Північного краю у М.Архангельськ. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 січня 1990 р.
Забара Андрій Никонович, 1874 р., с.Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. Проживав у с.Куликове Полтавського р-ну Полтавської обл. З 1930 р. - священик місцевої церкви. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці м.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Задорожний Федір Петрович, 1879 р., смт Опішне Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із міщан, неписьменний. Проживав у смт Опішне. Староста православної парафії. Гончар місцевої артілі. Заарештований 2 травня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 19 серпня 1938 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою у правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 лютого 1995 р.
Запорожець Василь, священик УАПЦ у с.Кошманівка Машівського р-ну Полтавської обл. Загинув на засланні.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. – С.960.
Захарченко Павло Петрович, 1896 р., с.Засулля Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Березова Рудка Пирятинського р-ну Полтавської обл. Робітник зоотехнікуму. Пресвітер місцевої нелегальної громади баптистів. Заарештований 24 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Покарання відбував у Семенівському відділку Виноградівського р-ну Архангельської обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.
Зеленський Ілля Тимофійович, 1906 р., М.Конотоп Сумської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Член секти свідків Ієгови. У 1931 р. за відмову служити в армії засуджений до 2 років позбавлення волі. Проживав у м.Карлівка Полтавської обл. Токар місцевого машинобудівного заводу. Заарештований 3 січня 1951 р. Засуджений Полтавським обласним судом 13 березня 1951 р. за ст.ст. 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного суду УРСР від 12 липня 1955 р. міра покарання знижена до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним судом УРСР 19 жовтня 1990 р.
Зеленський Павло Васильович, 1891 р., с.Мала Буромка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із духовенства, освіта незакінчена вища. 1923-1929 рр. - священик у с.Матвіївка Семенівського р-ну Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою при Колегії ОДПУ 13 травня 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання, з листопада 1932 р. - священик у с.Іскрівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Заарештований 20 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.
Зеленцов Василь Іванович, 1870 р., смт Зиморово Рязанської обл. (Російська Федерація), росіянин, із духовенства, освіта вища. Закінчив духовну академію. Проживав у М.Полтава. Єпископ Полтавської єпархії. Заарештований 27 серпня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 24 вересня 1926 р. за ст.73 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Постановою Колегії ОДПУ 22 жовтня 1928 р. достроково звільнений і засланий до Сибіру терміном на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 березня 1994 р.
Зима Іван, церковний діяч УАПЦ у смт Ромодан Миргородського р-ну Полтавської обл. 1930 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.961.
Зіненко Антон Якович, 1889 р., с.Старий Іржавець Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. З 1906 по 1910 рр. - монах. З 1910 по 1917 рр. служив у царській армії. З 1918 р. - молах, архімандрит Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря. Заарештований 9 вересня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою нри Колегії ДПУ УСРР 13 січня 1933 р. за ст.54-6 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у М.Лубни Полтавської обл. Заарештований 4 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Лубни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 5 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І і 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р. в частині вироку від 5 квітня 1938 р. та Полтавською обласною прокуратурою 4 квітня 1990 р. в частині вироку від 13 січня 1933 р.
Зубенко Григорій Миколайович, 1892 р., с.Великі Будища Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Голова церковної п'ятидесятки. Проживав у с.Великі Будища. Різноробочий сільськогосподарської артілі, церковний староста. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 27-28 травня 1938 р. у М.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом Київського військового округу 1 лютого 1957 р.
Зубець Григорій Лукич, 1886 р., с.Яроші Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Яроші. Священик місцевої церкви. Заарештований 23 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ 24 березня 1930 р. за ст.ст.54-2, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення золі. Покарання відбував у Свірлазі НКВС СРСР. Помер під час відбуття покарання 7 квітня 1934 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 травня 1965 р.
Іваненко Назар Павлович, 1880 р., смт Козача Лопань Дергачівського р-ну Харківської обл., українець, із селян, освіта початкова. З 1919 р. - монах, 1921 р. - ієродиякон, 1927 р. - ієромонах Києво-Свято-Троїцького монастиря. На момент арешту проживав у с.Солониця Козельщинського р-ну Полтавської обл. Без певного місця роботи. Заарештований 2 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 11 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 жовтня 1937 р. у м. Кременчук Полтавської обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 травня 1989 р.
Іваненко Яків Іванович, 1887 р., с.Омельник Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с.Омельник. Керівник місцевої громади християн віри євангельської (ХВЄ). Заарештований 21 січня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 22 червня 1928 р. за ст.58-10 КК УСРР до 3-х років позбавлення волі. Достроково звільнений від відбуття покарання Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2 листопада 1928 р.
Іващенко Леонтій Якович, 1880 р., с.Загребелля Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви з 1927 р. Заарештований 10 жовтня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Іващенко Микола, перший голова парафіяльної Ради УАПЦ у смт Велика Багачка Полтавської обл. У 30-х роках загинув в ув'язненні.
Див.: Мартирологія українських церков. ~ Т.1. - С. 961.
Івко Василь Григорович, 1897 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у М.Миргород. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 4 грудня 1929 р. Засуджений Особливою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 15 лютого 1930 р. за ст.ст.54-2, 54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1989 р.
Ільєнко Пилип Єгорович, 1909 р., с.Смотрики Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Духовний керівник групи баптистів. Засуджений 1932 р. до 2 років позбавлення волі за відмову брати в руки зброю під час служби в Червоній Армії. Після відбуття покарання проживав у с.Смотрики. Заарештований 18 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС ио Полтавській обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Покарання відбував у Байкало-Амурському таборі НКВС, м.Свободний. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.
Ільїн Іван Петрович, 1900 р., с.Михнівці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив Лубенську духовну школу, навчався у Полтавській духовній семінарії. Проживав у с.Осавульщина Гребінківського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 22 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 26 квітня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 5 років заслання до Північного краю. Реабілітований Чернігівським обласним судом 7 грудня 1988 р.
Калиниченко Петро Леонтійович, 1876 р., с.Білоцерківка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив духовну семінарію у м.Коростень. Проживав у смт Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої Покровської церкви. Заарештований 18 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 січня 1990 р.
Калиновський Олександр Олександрович, 1894 р., уродженець Чернігівщини, українець, із службовців, освіта незакінчена вища. Закінчив духовну семінарію та 2 курси медичного факультету. Проживав у м.Гадяч Полтавської обл. Священик. Заарештований 30 червня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС Харківській обл. 19 вересня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 14 листопада 1937 р. у М.Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.
Калішевський Іван Аврамович, 1895 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, освіта середня. Проживав смт Градизьк. Священик Троїцької церкви місцевої громади АПЦ. Заарештований 15 березня 1928 р. Засуджений надзвичайною сесією Харківського окружного суду 26 вересня 1928 р. за ст. 33 КК УСРР, як соціальне небезпечний елемент, до виселення з місць постійного проживання. Відомості про реабілітацію в судовій справі відсутні.
Кальченко Єгор Васильович, 1881 р., с.Старицьківка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. 1930 р., як член громади ЄХБ, відмовився вступати до КСП. Проживав у с.Селещина Машівського р-ну. Сторож складу місцевого підсобного господарства. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 лютого 1939 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою у правах на 2 роки. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 червня 1995 р.
Каменецький Петро Максимович, 1870 р., с.Романівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у смт Нові Санжари Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 14 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
Каменський Олександр Васильович, 1876 р., М.Вологда Російської Федерації, росіянин, освіта вища духовна. 1920 р. за "порушення закону про друк" засуджений до 5 років позбавлення волі. Проживав у М.Полтава. Священик місцевої Макаріївської та кладовищенської церков. Заарештований 29 грудня 1935 р. Засуджений спецколегією Харківського облсуду 22 вересня 1936 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 5 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований висновком Прокурора України від 31 серпня 1993 р.
Каневський Іван Григорович, 1875 р., с.Варва Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Лубенське духовне училище. Засуджений 1930 р. за ст.ст.97, 54-10 КК УСРР до 2,5 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с.Білоусівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 23 вересня 1937 р. до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.
Капетій Василь Вікторович, 1934 р., українець, освіта середня. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Різноробочий місцевої поліклініки. Один із організаторів громади ЄХБ м. Пирятин і найактивніших прибічників Ради Церков ЄХБ у Полтавській обл. Постановою Пирятинського народного суду від 14-15 серпня 1972 р. за ст. 138 ч.2 КК УРСР засуджений до 3 років позбавлення волі.
Капінос Олександр Миколайович, 1894 р., с.Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. 1915-1917 рр. - прапорщик царської армії, до 1923 - вчитель, з 1923 р. - священик. Проживав у М.Полтава. Референт аптекоуправління. Заарештований 14 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Карпенко Григорій Олексійович, 1896 р., с.П'ятигірці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. З 1922 по 1935 рр. - священик УАПЦ. Проживав у М.Полтава. Помічник бухгалтера заводу навчального приладдя. Заарештований 9 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Касьян Григорій Іванович, 1901 р., с.Натальїне Краспоградського р-ну Харківської обл., українець, із селян, освіта нижча. Проживав у с.Коновалівка Машівського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 2 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 20 листопада 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.
Кекало Яким, 1890 р., священик УАПЦ у с.Поділ Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Розстріляний 1930 р. у М.Полтава.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.962.
Кизим Степан Іванович, 1874 р., с.Павлівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Павлівка. Вів одноосібне господарство. Церковний староста. Заарештований 1 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 14 березня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р.
Кийченко Олексій Іванович, 1887 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. З 1922 по 1929 рр. - священик УАПЦ на Миргородщині. Засуджений 1929 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі у справі "Спілка визволення України". Термін покарання відбув у 1931 р. Проживав у М.Миргород, без певного місця роботи. Заарештований 24 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Лубни Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.
Килиянчук Степан Васильович, 1886 р., м. Тираспіль (Республіка Молдова), українець, із робітників, освіта початкова. Впродовж 1920-1933 рр. - священик у церквах Полтавщини. Проживав у с.Кам'яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Охоронник контори комунального господарства. Заарештований 24 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 1 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1989 р.
Кириченко Леонтій Олексійович, 1886 р., с.Лютеньки Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив духовне училище. Проживав у с.Остапівка Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 3 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Помер 10 липня 1938 р., відбуваючи покарання у Бамлазі. Реабілітований Полтавським обласним судом 4 листопада 1967 р.
Киценко Володимир Олександрович, 1904 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. У 1931 р. за церковну службу без дозволу засуджений до 1 року примусової праці. Проживав у м.Зіньків. Священик місцевої церкви. Заарештований 10 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбув 10 жовтня 1945 р. Проживав у с.Бірки Зіньківського р-ну. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.
Кійченко Олексій, 1890 р., м. Миргород Полтавської обл. 1923 р. висвячений на священика. 1924-1926 рр. - священик і благовісник УАПЦ на Миргородщині. 1929 р. заарештований і висланий на Соловки. Після відбуття покарання повернувся в Україну і знову засуджений у 1936 р. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.962.
Клепач Хома Степанович, 1888 р., с.Клепачі Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Клепачі. Член колгоспу. Голова ради місцевої релігійної -громади. Заарештований 25 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 жовтня 1960 р.
Ковалевський Михайло Петрович, 1871 р., с.Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Служитель релігійного культу. Проживав у м.Пирятин Полтавської обл., без певного місця роботи. Заарештований 5 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 7 травня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 серпня 1958 р.
Коваленко Гаврило Петрович, 1867 р., с.Білоцерківка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня спеціальна. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Впродовж 1890-1935 рр. викопував священицькі обов'язки. Проживав у М.Полтава, без певного місця роботи. Заарештований 27 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Коваленко Петро Іванович, 1887 р., смт Глобине Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Глобине. Староста релігійної громади. Займався одноосібним господарством. Заарештований 24 жовтня 1929 р. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 лютого 1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.
Ковальов Порфирій Остапович, 1889 р., с.Занлавка Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. У 1915 р. закінчив духовну семінарію у м.Сімфероноль. До 1936 р. - священик. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Касир-діловод міської поліклініки. Заарештований 27 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 11 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 30 травня 1938 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 листопада 1957 р.
Ковтун Омелян Павлович, 1897 р., с. Великі Будища Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Великі Будища. Займався одноосібним господарством. Проповідник нелегальної секти євангельських християн. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Лубни Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 липня 1963 р.
Ковтун Федір Михайлович, 1884 р., с.Римарівка Галицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Римарівка. Займався одноосібним господарством. Служитель УАПЦ. Заарештований 10 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 листопада 1931 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 квітня 1990 р.
Ковшик Степан Григорович, 1904 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. Проживав у с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 13 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Козьминський Костянтин Іванович, 1879 р., с. Крива Руда Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив духовну семінарію. Проживав у с.Заїченці Зіньківського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 10 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ 10 березня 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
Коленко Андрій Васильович, 1906 р., с.Івангород Ічнянського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта початкова. Священик Воскресенської церкви у М.Полтава до 1936 р. Організатор громад УАПЦ на Полтавщині. Проживав у М.Полтава. Робітник місцевої промартілі. Заарештований 1 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою У НКВС по Полтавській обл. 23 листопада 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.
Колісник Яків Гаврилович, 1905 р., смт Чутове Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. 1943 р. висвячений на диякона, а 1944 р. - на священика єпископом Сумським Корнілієм. Проживав у с.Філенкове Чутівського р-ну – священик місцевої парафії. 1947 р. заарештований і засуджений до 10 років позбавлення волі. Після відбуття покарання у 1955 р. проживав у Полтавській обл. Служив священиком.
ЦДАВОВУ. - Ф.4648, оп3, спр.169. - Арк.112.
Колода Лука Федорович, 1885 р„ м. Кременчук Полтавської обл., українець, із ремісників, освіта середня. У 20-х - першій пол. 30-х років - священик у селах Хорольського та Кременчуцького р-нів. Проживав у м.Кременчук. Священик без приходу. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 18 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1989 р.
Коломієць Григорій Никифорович, 1883 р., х.Світличний (нині с.Пасічне) Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у М.Полтава. Активний член секти адвентистів сьомого дня (АСД). Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.
Коломієць Милантій Улянович, 1888 р., смт Чорнухи Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Послушник Густинського монастиря (м.Прилуки Чернігівської обл.). 1930-1937 рр. - монах без певного місця проживання. Заарештований 28 липня 1937 р. Утримувався у в'язниці мЛубни Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 25 серпня 1937 р. до розстрілу. Вирок виконано 4 вересня 1937 р. у М.Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1989 р.
Коломінський Віктор, священик у с.Максимівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл. 1920 р. приєднався до українського церковного руху. Замордований більшовиками у М.Кременчук 1921 р.
Див.: Мартирологія українських церков. - Г.1. - С.963.
Колядинський Іван Петрович, 1884 р., уродженець Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. 1904-1932 рр. - диякон, священик православних парафій на Полтавщині. Заарештовувався органами ДПУ у 1920 та 1932 роках. Проживав у М.Полтава. Різноробочий місцевої панчішної фабрики. Заарештований 8 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 22 вересня 1938 р. за ст.ст.54-6, 16-54-7, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 28 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1989 р.
Кононенко Григорій Йосипович, 1899 р., с.Карпилівка Срібнянського р-ну Чернігівської обл., українець, із службовців, освіта середня. 1919 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. 1925 р. висвячений на священика УАПЦ. Проживав у с. Федунка Шишацького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої парафії УАПЦ. Заарештований 10 вересня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 березня 1990 р.
Копинець Олександр, священик УАПЦ с. Полівка на Полтавщині. 1930 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув’язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.964.
Копиця Григорій Павлович, 1889 р., с. Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. У 1931-1933 рр. - диякон у селах Глобинського р-ну Полтавської обл. Проживав у с.Зубані Глобинського р-ну. Організатор нелегальних зборів віруючих з метою відкриття церкви. Без певного місця роботи. Заарештований 18 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці м. Кременчук. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.
Коркушко Олександр Андрійович, 1866 р., с.Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м.Зіньків Полтавської обл. Священик без приходу. Без певного місця роботи. Заарештований 5 травня 1938 р. Утримувався у в'язниці м.Лу6ни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 травня 1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.
Корнієвський Гаврило Андрійович, 1877 р., с.Мала Березанка Яготинського р-ну Київської обл., українець, із духовенства, малописьменний. Проживав у с.Харківці Лохвицького р-ну Полтавської обл. Диякон місцевої церкви. Заарештований 3 квітня 1938 р. Утримувався у в'язниці мЛубни Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Коровай Григорій, церковний діяч УАПЦ у смт Ромодан Миргородського р-ну Полтавської обл. 1930 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.964,
Корсун Василь Якович, 1879 р., с.Полузір'я Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Пресвітер євангельських християн-баптистів з 1907 р. Проживав у м. Полтава. Сторож місцевого дитсадка. Заарештований 16 грудня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1989 р.
Корсун Григорій, церковний діяч УАПЦ у с.Клюшниківка Миргородського р-ну Полтавської обл. 1932 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.964.
Корсунський Юрій Миколайович, 1898 р., с.Піщане Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. У 1923-1925 рр. - священик Троїцької церкви у с. Диканька Полтавської обл. Проживав у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Настоятель місцевого Хресто-Воздвиженського храму УАПЦ. Заарештований 1 червня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 23 жовтня 1929 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 серпня 1989 р.
Косенко Андрій, церковний діяч УАГЩ у с.Михайлівка на Полтавщині. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. ~ С.964.
Костецький Іван Митрофанович, 1867 р., с. Хорошки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня спеціальна. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1888 р. Проживав у М.Полтава. Священик Макаріївської церкви. Заарештований 26 лютого 1938 р. Утримувався у в'язниці м. Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Костецький Леонід Якович, 1882 р., М.Полтава, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у М.Полтава. Священик місцевої кладовищенської церкви. Заарештований 29 грудня 1935 р. Засуджений спецколегією Харківського облсуду 22 вересня 1936 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований висновком Прокурора України від 31 серпня 1993 р.
Котелевець Андрій, 1890 р., диригент хору парафії УАПЦ у М.Миргород Полтавської обл., а з 1927 р. - при Полтавському кафедральному соборі. Замордований у в'язниці М.Полтава 1929 р.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.965.
Котелевський Панас Іванович, 1876 р., с.Федорівка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Член секти баптистів з 1929 р. За невиконання держзобов'язань у 1932 р. засуджений до 3 років позбавлення волі. Проживав у с.Федорівка. Член місцевої трудової артілі. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 31 травня 1939 р. за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою у правах до 2 років. Вирок Полтавського облсуду від 31 травня 1939 р. Верховним судом УРСР в касаційному порядку скасовано 29 жовтня 1939 р. за відсутністю складу злочину.
Котляревський Степан Дмитрович, 1878 р., с. Пронозівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із дворянства, освіта середня спеціальна. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1900 р. Проживав у с.Хорошки Лубенського р-ну Полтавської обл. Служитель релігійного культу. Заарештований 10 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 лютого 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років вислання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.
Крайник Андрій Степанович, 1889 р., с.Сухинівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Кобеляки Полтавської обл. Церковний староста. Секретар райшляхвідділу. Заарештований 15 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 25 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.
Красильний Гнат Микитович, 1881 р., с. Маячка Новосанжар-ського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив духовну семінарію 1904 р. Служив дияконом і священиком у церквах Полтавської обл. Проживав у с.Малий Кобелячок Новосанжарського р-ну. Священик без приходу. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1989 р.
Красногляд Микола Дмитрович, 1885 р., с. Коробівка Золотоніського р-ну Черкаської обл., українець, із духовенства, освіта середня. До 1927 р. - церковний діяч. Проживав у с.Вереміївка Семенівського р-ну Полтавської обл., учитель місцевої школи. Заарештований 25 жовтня 1946 р. Засуджений Полтавським обласним судом 28 травня 1947 р. за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 березня 1992 р.
Красногляд Петро Дмитрович, 1887 р., с. Коробі вка Золотоніського р-ну Черкаської обл., українець, із духовенства, освіта середня спеціальна. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1911 р. Впродовж 1911-1917 рр. - псаломщик у с.Климівка Карлівського р-ну Полтавської обл. У наступні роки - учитель сільських шкіл. Проживав у М.Полтава. Касир місцевого автотресту. Заарештований 6 липня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Харків. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 25 вересня 1938 р. за ст.ст.54-1 "а", 17-54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом Київського військового округу 18 жовтня 1957 р.
Красношапка Максим Герасимович, 1875 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у М.Миргород. Служитель релігійного культу. Заарештований 2 листопада 1937 р. за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ст.54-10 ч.І КК УРСР. Помер, перебуваючи під слідством, 5 травня 1939 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1994 р.
Краснюк Денис Якович, 1892 р., смт Семенівка Семенівського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта початкова. Працював у м.Глобине Полтавської обл. Пресвітер нелегальної громади баптистів. Заготовлювач місцевої промартілі. Заарештований 2 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 25 серпня 1937 р. до розстрілу. Вирок виконано 6 вересня 1937 р. у М.Кременчук Полтавської обл. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 грудня 1959 р.
Кривич Семен Архипович, 1887 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Зіньків. Диякон місцевої церкви. Без певного місця роботи. Заарештований 15 грудня 1937 р. Утримувався у в'язниці м. Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 1 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1989 р.
Криволап Василь Тимофійович, 1891 р., с.Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Лютенька. Колгоспник. Проповідник релігійного об’єднання ЄХБ. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 30 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.
Криворотько Іван Іванович, 1891 р., с.Попівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Петрівка Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 12 грудня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 січня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 3 років вислання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 листопада 1989 р.
Криворучко Іван Максимович, 1902 р., с.Довгалівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Довгалівка. Займався одноосібним господарством. Заарештований 16 жовтня 1929 р. Звинувачений як член громади УАПЦ та учасник контрреволюційної організації "За самостійну Україну". Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 15 лютого 1930 р. за ст.ст. 54-2, 54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1989 р.
Кривошеєв Семен Іларіонович, 1878 р., м. Полтава, українець, із селян, освіта середня. У 1906 р. витримав екстерном іспити при Полтавській духовній семінарії на звання священика. Проживав у с.Харківці Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 7 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 5 років вислання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Кривченко Іван Федорович, 1901 р., с.Березова Рудка Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Березова Рудка, без певного місця роботи. Сектант-проповідник. Заарештований 24 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці м.Лубни Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 7 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 жовтня 1958 р.
Кривчун Митрофан Максимович, 1896 р., с.Ковалі Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Окіп Лубенського р-ну Полтавської обл. Церковний діяч УАПЦ. Заарештований 12 грудня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28-29 квітня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 березня 1992 р.
Кротевич Костянтин Максимович, 1872 р., с.Журавка Шполянського р-ну Черкаської обл., українець, із духовенства, освіта вища. Закінчив Полтавську духовну семінарію та юридичне відділення Харківського університету (1897 р.). До 1917 р. працював адвокатом, а потім прокурором Полтавського окружного суду. Делегат єпархіального з'їзду духовенства і мирян Полтавщини у травні 1917 р. Активний прибічник українізації православної Церкви. 1918р. висвячується на священика, стає помічником і порадником Полтавського архієпископа Парфенія Левицького. Після смерті останнього (січень 192^ р.) священика В.Кротевича у березні 1922 р. висвячено на єпископа Полтавського. З 1924 р. - архієпископ Вінницький на Поділлі. За дорученням митрополита Липківського певний час перебував в м.Алма-Аті, інших містах Середньої Азії, де знаходилися тоді українські парафії. Як нравник, входив до складу слідчої комісії по дослідженню життя УАПЦ (читай - діянь митрополита В.Липківського), утвореної єпископатом Церкви за наполяганням органів ДПУ напередодні Другого Всеукраїнського Православного Церковного Собору (жовтень 1927 р.). Дещо пізніше зрікся сапу. На момент арешту проживав у м.Лубни Полтавської обл. Заарештований 8 жовтня 1929 р. за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.54-10, 54-11 КК УСРР. Засуджений не був. Постановою СПВ ДПУ УСРР у червні 1931 р. справу у звинуваченні Кротевича К.М. припинено за недостатністю доказів. Згідно з іншими джерелами існує декілька версій подальшої долі К. Кротевича: був засуджений до позбавлення волі і загинув, відбуваючи покарання; після звільнення з-під арешту і відходу від Церкви працював на державній роботі.
Крошкін Микола Андрійович, 1882 р., с.Олександрівка Красноградського р-ну Харківської обл., українець, із службовців, освіта середня. До 1935 р. - священик православних парафій. Проживав у с.Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Різноробочий за наймом. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 25 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 вересня 1989 р.
Ксензь Павло Феодосійович, 1885 р., с.Почапці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Священик церкви с. Шахворостівка Миргородського р-ну до 1937 р. Проживав у М.Миргород. Священик без приходу. Заарештований 17 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Лубни Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 червня 1989 р.
Кузьменко Леонтій Миронович, 1885 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. З 1904 р. - церковний діяч. 1917 р. висвячений на священика. Проживав у м. Миргород Полтавської обл., священик без приходу. Заарештований 17 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах Новосибірської обл. Звільнений 19 лютого 1943 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.
Кузьмінський Артамон, народився 1878 р. на Поділлі. Протоієрей, священнодіяч і благовісник УЛПЦ. До 1917 р. - учитель гімназії. З 1917 р. - учасник українських визвольних змагань і українського церковного руху. 1920 р. - член Українського церковного братства у М.Полтава. 1922 р. - висвячений на священика. 1923-1928 рр. - священнодіяч у смт Велика Багачка Полтавської обл. Автор і композитор співів із св.Літургії. З 1928 р. - настоятель св.Покровського кафедрального собору у М.Одеса. Заарештований і засуджений у М.Одеса 1931 р. З ув'язнення не повернувся.
Див.; Мартирологія українських церков. - Г.1. - С.966.
Кукоба Семен Дмитрович, 1873 р., С.Оболонь Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Закінчив художню академію. Проживав у М.Лубни Полтавської обл., без певного місця роботи. В період окупації - голова церковної ради місцевої громади УАПЦ. Заарештований 6 червня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС по Полтавській обл. 6 вересня 1944 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1991 р.
Куліненко Феодосій Іванович, 1890 р., с.Вишняки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Церковний діяч до 1933 р. Проживав у с.Вишняки. Сторож Хорольської міськспоживспілки. Заарештований 7 квітня 1938 р. Утримувався у в'язниці м.Лубни Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Курдіновський Федір Іванович, 1898 р., Зіньківський р-н Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у с.Григорівка Світловодського р-ну Кіровоградської обл. Священик місцевої православної церкви до 1930 р. Заарештований 14 травня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 жовтня 1931 р. за ст.54-11 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.
Кутовий Михайло Васильович, 1860 р., с.Черняхівка Яготинського р-ну Київської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 21 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 16 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 липня 1989 р.
Кучеренко Григорій Пантелеймонович, 1885 р., с.Мгар Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. З 1917 р. - церковний діяч. Проживав у с.Мгар. Священик без приходу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Утримувався у в’язниці мЛубни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 19 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок викопано 17 листопада 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.
Лавровський Петро Васильович, 1880 р., м.Бориспіль Київської обл., українець, із сім'ї служителя культу, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Великі Будища Диканського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 21 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1989 р.
Левицький Антон Михайлович, 1891 р., с.Рожев Макарівського р-ну Київської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Чорнухи Полтавської обл. Займався кустарним промислом. Заарештований 3 листопада 1932 р. Звинувачений як учасник контрреволюційної повстанської організації духовенства УАПЦ. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28-29 квітня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 березня 1993 р.
Лемешко Микола Степанович, 1886 р., М.Полтава, українець, із службовців, освіта середня. З 1918 р. - член, проповідник релігійної громади баптистів М.Полтава. Засуджений 1929 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Архангельської обл. Після відбуття покарання проживав у М.Полтава. Нормувальник Полтавського комунгоспу. Заарештований 16 вересня 1937 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою нарадою нри НКВС СРСР 6 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
Лемешко Параска Матвіївна, 1901 р., с.Грабинівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у М.Полтава. Член секти істинно-православних християн (ІПХ), без певного місця роботи. Заарештована 11 січня 1947 р. Засуджена Полтавським обласним судом 17 лютого 1947 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1991 р.
Лехницький Гаврило Олексійович, 1876 р., с.Яхники Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Священик у церквах Лохвицького р-ну. Проживав у м.Лохвиця Полтавської обл., без певного місця роботи. Заарештований 27 квітня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Лубни Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Лимаренко Антон Володимирович, 1894 р., м.Пирятин Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Пирятин. Займався кустарним промислом. Учасник церковного хору Пирятинського Троїцького собору. Заарештований 17 вересня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р. за ст.ст.54-3, 54-10, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 вересня 1958 р.
Лисенко Олександр Андрійович, 1879 р., с.Гамаліївка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. З 1910 р. - діяч релігійного культу, священик Покровської церкви у м.Лохвиця. На момент арешту проживав у м.Лохвиця. Священик без приходу. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 11 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 вересня 1937 р. у М.Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 травня 1989 р.
Лисенко-Стулій Михайло Юхимович, 1900 р., с. Крива Руда Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Крива Руда. Діяч релігійної секти баптистів. Заарештований 20 лютого 1930 р. Утримувався у в'язниці М.Кременчук Полтавської обл. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 13 квітня 1930 р. за ст.ст.54-8, 54-10 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 26 квітня 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
Литвиненко Захар, 1890 р., священик УАПЦ у с.Богданівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл. 1929 р. засуджений до позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.968.
Лихопій Михайло Панасович, 1900 р., с.Горошине Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. 5 років служив дияконом. Проживав у с.Горошине. Учитель музики та співу місцевої школи. Заарештований 8 грудня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 квітня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 вересня 1989 р.
Лісков (Лєсков) Євген Іванович, 1876 р., с.Горлово Рязанської області (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Закінчив Рязанську духовну семінарію. З 1913 р. - священик церкви у с.Бутівці Хорольського р-ну Полтавської обл. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 7 лютого 1934 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Після відбуття покарання у лютому 1937 р. проживав у с.Бутівці. Священик без приходу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 червня 1989 р.
Лободіна Євгенія Іванівна, 1904 р., уродженка Чернігівщини, українка, із службовців, освіта середня. Проживала у М.Полтава. Без певного місця роботи. Член парафіяльної ради місцевої громади УАПЦ. Заарештована 10 вересня 1929 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 7 березня 1990 р.
Логвин Сильвестр Агафонович, 1889 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Дучинці Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. ЗО листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у Башлазі НКВС СРСР м.Свободний. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.
Логвиненко Василь Іванович, 1884 р., м.Пирятин Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Пирятин. Службовець раймістгоспу. Регент церковного хору. Заарештований 17 вересня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р. за ст.ст.54-3, 54-10, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Президією ЦВК СРСР 7 квітня 1936 р. термін ув'язнення зменшено до 7 років та 6 місяців. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 вересня 1958 р.
Логвиненко Марина Юхимівна, 1888 р., с.Марківка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у с.Марківка. Староста місцевої церкви. Заарештована 24 червня 1936 р. Засуджена Народним судом Кобеляцького р-ну 9 вересня 1936 р. за ст.ст. 67 ч.2, 110 КК УСРР до 2 років позбавлення волі. Ухвалою Верховного суду УРСР від 28 грудня 1937 р. вирок скасовано, справу направлено для нового розгляду зі стадії досудового слідства. Засуджена Полтавським обласним судом 16 серпня 1938 р. за ст.54-10 ч.І ККУРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 9 березня 1995 р.
Лупибереза Іван Миколайович, 1876 р., м.Лохвиця Полтавської обл., українець, із міщан, освіта середня. Проживав у м.Лохвиця. Секретар ради місцевої церковної громади. Заарештований 25 квітня 1951 р. Засніжений Судовою колегією у кримінальних справах Полтавського обласного суду 23 червня 1951 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховною Радою СРСР 29 січня 1990 р.
Луценко Данило Данилович, 1904 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Рукоположений на священика у 1925 р. До 1936 р. - священик при церквах Хорольського р-ну. Проживав у с.Улянівка Хорольського р-ну. Священик без приходу. Заарештований 1 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою У НКВС по Харківській обл. 11 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 вересня 1937 р. у М.Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.
Любицький Василь Іванович, 1879 р., с.Устивиця Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. 1903-1934 рр. - священик. З 1921 р. приєднався до УАПЦ, 1929 р. заарештовувався, перебував у в'язниці М.Полтава. Проживав у М.Полтава. Сторож дитсадка. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Лютенко Іван Прокопович, 1881 р., с.Ворожба Лебединського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив учительську семінарію. 1916-1920 рр. - диякон. З 1920 р. - священик у церквах Сумської та Полтавської областей. Працював у смт Котельва Полтавської обл. З 1941 р. - священик місцевої церкви. Заарештований 24 вересня 1952 р. Засуджений Полтавським обласним судом 5 листопада 1952 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Верховним судом УРСР 11 березня 1990 р.
Ляхно Анатолій, 1899 р. Священик і благовісник УАПЦ Ко-телевського р-ну Полтавської обл. З 1928 р. - настоятель кафедрального собору у М.Одеса. 1930 р. засуджений до позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С. 968-969.
Ляхно Віктор, 1905 р., диякон парафії УАПЦ у смт Котельва Полтавської обл. 1930 р. засуджений до позбавлення волі. З ув’язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.969.
Ляхно Панас Петрович, 1877 р., с. Сороченці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Член Центральної Ради. З 1921 р. приєднався до УАПЦ. Проживав у с.Сороченці. Протоієрей УАПЦ у смт Котельва на Полтавщині. Заарештований 23 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 15 лютого 1930 р. за ст.ст.54-2, 54-8, 54-10, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував поблизу м. Архангельська. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1989 р.
Ляшенко Гаврило Леонтійович, 1899 р., с. Валки Валківського р-ну Харківської обл., українець, із селян, малописьменний. Баптист-проповідник. Без постійного місця проживання і заняття. Останнє місце проживання - с.Нове Грякове Чутівського р-ну Полтавської обл. Заарештований 20 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.
Мазюкевич Олександр Христофорович (Гусак Кузьма Іванович), 1882 р., уродженець Мінської обл. (Республіка Білорусь), білорус, із селян, освіта середня. Закінчив Мінську духовну семінарію. Упродовж 1907-1930 рр. виконував священицькі обов'язки. 1930 р. за несплату податків засуджений до 1,5 років позбавлення волі. Проживав у с.Засулля Лубенського р-ну Полтавської обл. Сторож місцевої артілі. Заарештований 9 січня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 липня 1939 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою у правах на 4 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1995 р.
Майборода Іван Вікторович, 1895 р., с.Ковалівка Драбівського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с.Середнє Хорольського р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 13 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 5 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.
Майборода Олександр Іванович, 1890 р., с.Степанівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Керівник групи сектантів-євангелістів. Заарештований 3 липня 1941 р. Засуджений Верховним судом Татарської АРСР 22 листопада 1941 р. за ст.58-10 ч.І КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований прокуратурою Республіки Татарстан 10 квітня 1992 р.
Максимів Григорій, 1891 р. Закінчив Глухівський учительський інститут. 1921 р. висвячений на священика УАПЦ. Працював у смт Чорнухи на Полтавщині. 1926-1928 рр. - настоятель св.Воскресенського собору у М.Миргород. 1930 р. засуджений до позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.969.
Максимович Данило Миколайович, 1882 р., с. Старий Іржавець Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл., священик церкви соборно-єпископської орієнтації. Заарештований 14 січня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 9 червня 1932 р. за ст.54-10 КК УСРР до 5 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.
Максимович Олександр Леонтійович, 1884 р., с. Дащенки Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, із службовців, освіта середня спеціальна. Закінчив Полтавську духовну семінарію у 1907 р. 1907-1910 рр. - диякон, 1910-1930 рр. - священик. 1930 р. засуджений за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Після повернення проживав у М.Полтава. Касир хлібозаводу. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Малиновський Петро Миколайович, 1905 р., с.Пишки Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Проживав у с.Сенча Чорнухинського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 22 листопада 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28-29 квітня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після повернення з ув'язнення проживав у М.Лубни Полтавської обл. Тесля за наймом. Заарештований 26 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Під слідством перебував у в'язниці мЛубни. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р. (скасовано постанову Особливої трійки УНКВС по Полтавській обл. від 29 квітня 1938 р.) та Полтавською обласною прокуратурою 10 березня 1992 р. (скасовано постанову Судової трійки при Колегії ДПУ УСРР від 28-29 квітня 1933 р.).
Малько Гнат Гнатович, 1877 р., с.Черняківка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Черняківка. Колгоспник. Член церковної ради та диякон місцевої церкви до 1930 р. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 жовтня 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 червня 1989 р.
Малько Мефодій Власович, 1888 р., с.Бугаївка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Бугаївка. Вів індивідуальне господарство. Член церковної ради місцевої релігійної громади. Заарештований 22 січня 1930 р. Засуджений Особливою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст.ст.54-2, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 червня 1990 р.
Малько Самійло Андрійович, 1880 р., М.Переяслав-Хмельницький Київської обл., українець, із селян, освіта початкова. До 1917 р. - священик у М.Полтава. Проживав у с.Попівка Хорольського р-ну Полтавської обл. Диякон місцевої церкви. Заарештований 17 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 листопада 1931 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.
Малюшкевич Іполит Йосипович, 1869 р., с. Великі Каленичі Полонського р-ну Хмельницької обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Матяшівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 28 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 лютого 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 лютого 1990 р.
Маляренко Іван Ананійович, 1888 р., с.Калинінка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Офіцер царської армії, організатор і керівник секти баптистів. 1929 р. засуджений до заслання на 3 роки до Північного краю. Після повернення проживав у с. Калинівка. Колгоспник. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 16 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у М.Улан-Уде. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.
Мамон Панас Якович, 1888 р., с.Жуки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта середня. 1914 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. Служив священиком у церквах Полтавської обл. Проживав у с.Жуки. Священик без приходу. Заарештований 18 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 30 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
Мануїл Федір, церковний діяч УАПЦ у с.Михайлівка на Полтавщині. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.970.
Марков Григорій Васильович, 1893 р., М.Полтава, українець, із духовенства, освіта початкова. Служив дияконом та керівником хору релігійної громади с.Остапівка Лубенського р-ну Полтавської обл. Активний член організації "Просвіта". Проживав у с.Остапівка. Рахівник маслозаводу. Заарештований 30 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 жовтня 1989 р.
Мартиновський Трифон (Трифілій) Іванович, 1899 р., смт Талалаївка Талалаївського р-ну Чернігівської обл., із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. З 1923 по 1931 рр. - священик. У 1931 р. засуджений до 2 років ув'язнення за ст.75 КК УСРР. Після звільнення проживав у М.Полтава, без певного місця роботи. Заарештований 14 березня 1938 р. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Марюта Терентій Іванович, 1884 р., с.Пологи-Яненки Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., українець, із селян, освіта середня. 1945 р. висвячений на священика архієпископом Полтавським і Кременчуцьким Стефаном. Проживав у смт.Велика Багачка Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 31 серпня 1945 р. Засуджений Полтавським обласним судом 9 листопада 1945 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі та обмеженням у правах на 5 років. Після відбуття покарання 1954 р. повернувся до Полтавської обл. Реабілітований Судовою колегією у кримінальних справах Верховного Суду УРСР 25 січня 1990 р.
Масленнікова Домініка Антонівна, 1872 р., с. Біломістне Новооскольського р-ну Білгородської обл. (Російська Федерація), росіянка, із духовенства, освіта початкова. З 1892 по 1910 рр. - послушниця, а з 1910р.- монахиня Красногірського Золотоніського монастиря. З 1919 по 1923 рр. - ігуменя Ладанського жіночого монастиря у м.Прилуки Чернігівської обл. Після закриття монастиря у 1928 р. проживала у м. Полтава. Не визнала декларацію митрополита Сергія (1927 р.) про лояльне ставлення Церкви до радянської влади. Заарештована 14 грудня 1950 р. Звинувачена у створенні в М.Полтава нелегального антирадянського монархічного угруповання православних церковників та здійсненні антирадянської агітації. Засуджена Військовим трибуналом військ МВС Київського округу 14 березня 1951 р. за ст.ст. 17-54-8, 54-10 ч.2, 54-11 КК УРСР до 25 років позбавлення волі та обмеженням у правах на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 7 квітня 1991 р.
Матвійко Федір, церковний діяч УАПЦ у с.Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. Агроном. Розстріляний у в'язниці м.Лубни Полтавської обл.
Див.: Мартирологія українських церков, - Т.1. - С370.
Матченко Микола Степанович, 1873 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Проживав у с. Воронинці Оржицького р-ну Полтавської обл. Служитель релігійного культу. Заарештований 27 жовтня 1937 р Утримувався у в'язниці м.Лу6ни Полтавської обл. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 квітня 1938 р за ст.ст.54-6, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 вересня 1958 р.
Медведєв Юхим Филимонович, 1892 р., М.Лубни Полтавської обл., українець, із міщан, освіта середня. До 1933 р. - священик УАПЦ. Проживав у с. В'язівок Лубенського р-ну Полтавської обл. Фельдшер місцевої амбулаторії. Заарештований 26 квітня 1938 р, Утримувався у в'язниці М.Лубни. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконане З червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Медяник Євгенія Кузьмівна, 1904 р., с.Підлужани (тепер територія Пісчанської сільської ради) Решетилівського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у с.Підлужани. З 1918 р. - член релігійної громади ЄХБ с.Потеряйки Решетилівського р-ну. Чоловік - Медяник Андрій Несторович, член релігійної громади ЄХБ, був засуджений за відмову служити у РСЧА за релігійними мотивами. Медяник Є.К заарештована 28 червня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 грудня 1941 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбувала в Карлазі НКВС СРСР. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 10 липня 1989 р.
Мельник Михайло Іванович, 1872 р., с. Березова Лука Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Березова Лука. Вів чернечий спосіб життя. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 лютого 1939 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 березня 1995 р.
Мельник Федір Петрович, 1871 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у смт Чутове Чутівського р-ну Полтавської обл. Православний священик. Заарештований 31 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 18 лютого 1930 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 7-58 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.
Мильгевський Олександр Дем’янович, 1887 р., смт Опішне Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із сім'ї священика, освіта середня. Закінчив духовну семінарію. Служив священиком у православних громадах. Проживав у М.Полтава. Робочий водолікарні. Заарештований 24 квітня 1938 р. Утримувався у в'язниці VI. Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.
Мильгевський Павло, священик УАПЦ на Полтавщині. Загинув у в'язниці М.Полтава.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.97І
Миницький Гаврило Порфирович, 1883 р. с.Сміле Коронського р-ну Чернігівської обл., українець, із духовенства, освіта середня, закінчив духовну семінарію. Проживав у с.Рашівка Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої православної церкви. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 19 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 20 жовтня 1937 р. у М.Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 травня 1989 р.
Миронович Захар Семенович, 1882 р., с.Корніївка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із міщан, освіта середня. Проживав у с. Старий Іржавець Оржицького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої православної церкви. Заарештований 23 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 6 березня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 березня 1990 р.
Миславський Анастасій Васильович, 1885 р., с. Бреусівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Після закінчення духовної семінарії служив священиком. Проживав у с.Веселий Поділ Семенівського р-ну Полтавської обл. Різноробочий місцевого колгоспу. Священик без приходу. Заарештований 9 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 19 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.
Михайленко Іван Федорович, 1890 р., с.Салівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Служив священиком у православних церквах. Проживав у с.Салівка. Священик без приходу. Заарештований 10 липня 1936 р. Засуджений Спецколегією Харківського обласного суду 15 листопада 1936 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 113 КК УСРР до 5 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 8 серпня 1990 р.
Мільгевський Семен Григорович, 1876 р., с.Орданівка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. До 1930 р. - служитель релігійного культу. Проживав у с.Заїченці Зіньківського р-ну Полтавської обл. Член місцевого колгоспу. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Міхно Григорій Дем’янович, 1878 р., с.Григорівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Григорівка. Регент церковного хору місцевої православної громади. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 травня 1939 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 4 років позбавлення волі з обмеженням у правах на З роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1995 р.
Міхура С., голова церковної Ради парафії УАПЦ у с.Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл. Замордований більшовиками у 30-х роках.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.971.
Міщенко Олексій Тимофійович, 1885 р., с.Савинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. З 1905 р. - ієромонах, 1912-1919 рр. - священик у м.Кам'янець-Подільський, 1928-1931 рр. - у с.Мелехи Чорнухинського р-ну Полтавської обл. 1931 р. за несплату держподатку засуджений до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Після звільнення проживав у м.Лу6ни Полтавської обл. Сторож місцевої крамниці. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 11 вересня 1937 р. за ст.54-10 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 вересня 1937 р. у М.Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 травня 1989 р.
Мовчан-Моргуненко Яким Каленикович, 1885 р., с.Бутівці Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Закінчив пастирські курси. 1921 р. висвячений на священика. Проживав у с. Березняки Хорольського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої православної церкви. Заарештований 13 лютого 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 липня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 3 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.
Мороховець Харитон Трохимович, 1898 р., с.Бухалівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Бухалівка. Пресвітер місцевої релігійної громади ЄХБ. Заарештований 11 листопада 1937 р. Утримувався у в'язниці м. Полтава. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.
Мотрий Андрій Павлович, 1873 р., смт Опішне Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. До 1930 р. - диякон православної церкви. Проживав у смт Опішне. Без певного місця роботи. Заарештований 8 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 27-28 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом Київського військового округу 1 лютого 1957 р.
Мурашко Юхим, 1880 р., священик, настоятель церкви у с.Демидівка на Полтавщині. Замордований більшовиками 1920 р.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.971.
Навроцький Микола Олександрович, 1894 р., с.Антипівка Золотоніського р-ну Черкаської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у смт Нові Санжари Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 14 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 4 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 травня 1989 р.
Нагієвич Захар Микитович, 1880 р., с.В'язівок Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив учительську школу. Проживав у М.Лубни Полтавської обл. До 1934 р. - священик місцевої православної церкви. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Лубни. Вирок виконано 3 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.
Назаревський Микола Сидорович, 1896 р., с.Стара Аврамівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. 1918 р. закінчив духовну семінарію. Проживав у м.Гадяч Полтавської обл. Священик місцевої Преображенської церкви. Заарештований 13 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою УНКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Назаркевич Олександр Олександрович, 1889 р., с.Телявка Кременецького повіту (Польща) (нині - територія Кременецького р-ну Тернопільської обл.), поляк, із духовенства, освіта вища. Закінчив студії філософії і мистецтва при Варшавському та Празькому університетах. Служив священиком УАПЦ на Полтавщині. Проживав у м.Пирятин Полтавської обл. З 1926 р. - настоятель місцевого Троїцького кафедрального собору. Заарештований 16 серпня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р. за ст.ст.54-3, 54-10, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Утримувався у в'язниці м. Прилуки Чернігівської обл. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 вересня 1958 р.
Настенко Пилип Михайлович, 1880 р., м.Гадяч Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у М.Полтава. Коваль місцевої артілі. Диякон Макаріївської православної церкви М.Полтава (1924-1938 рр.). Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Науменко Михайло Прокопович, 1897 р., с.Бутова Долина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта незакінчена вища. Після закінчення Миргородського художньо-керамічного технікуму навчався у Київській академії мистецтв. З 1923 р. служив священиком УАПЦ на Полтавщині. Проживав у с.Кротівщина Великобагачанського р-ну. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 17 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 2 лютого 1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у концтаборі ст. Сорока на Білому морі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 вересня 1989 р.
Нейолов Митрофан Федорович, 1884 р., с.Піски Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. З 1925 р. - священнодіяч УАПЦ. Проживав у с.Гільці Чорнухинського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 15 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р за ст.54-10 КК УСРР до З років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 травня 1995 р.
Нестелеєв Андрій Степанович, 1883 р., с.Грунь Ахтирського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Ковалівка Шишацького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої православної церкви. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 14 серпня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 23 серпня 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
Нестеренко Тихін Микитович, 1888 р., С.Нестеренки Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. 1919 р. позбавлений права голосу як служитель релігійного культу. Проживав у с.Хомутець Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 24 травня 1939 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 березня 1995 р.
Нестеровський Микола, протоієрей УАПЦ. 1921 р. - висвячений на священика УАПЦ. Священнодіяч на Уманщині. 1927-1929 рр. - настоятель кафедрального собору УАПЦ у М.Полтава. 1929 р. - засуджений до 8 років позбавлення волі. Покарання відбував у м.Котлас. Після звільнення повернувся в Україну. Працював сторожем на Дніпропетровщині. 1941 р. - повернувся до священицької праці.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.972.
Ніколін Олександр Григорович, 1870 р., уродженець Володимир-Волинського р-ну Волинської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив духовну семінарію у м.Холм (Республіка Польща). З 1915 р. проживав у М.Лубни Полтавської обл. Учитель місцевої гімназії (1915-1920), священик православних парафій у населених пунктах Лубенського району (1920-1935 рр.). З 1935 р. проживав у с.Луценки Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви до її закриття у 1936 р. Заарештований 2 липня 1941 р. як підозрюваний у скоєнні злочину, передбаченого ст.54-10 ч.І КК УРСР. У зв'язку з військовим станом етапований до м.Єлабуга Татарської АРСР. Помер 12 липня 1942 р. в ізоляторі місцевої в'язниці №5 НКВС. У зв'язку зі смертю підозрюваного слідчу справу припинено 21 липня 1942 р.
Ніколін Сергій Олександрович, 1900 р., с.Dziekanow (Д'яконов) Хрубєшовського повіту Люблінського воєводства (Республіка Польща), українець, із духовенства, освіта середня. До 1930 р. - священик у м.Прилуки Чернігівської обл. Засуджений 1930 р. за ст.34-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Покарання відбував на Соловках. Після повернення у 1934 р. проживав у с.Луценки Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої Іллінської православної церкви. Заарештований 1 січня 1935 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 червня 1935 р. за ст.54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.
Овсієнко Панас Зіновійович, 1900 р., с.Кобижча Бобровицького р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта середня. У 1922 р., після закінчення Богословських курсів, рукоположений у сан диякона, а 1923 р. - у сан священика. Проживав у с.Бодаква Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої православної церкви. Заарештований 27 серпня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 грудня 1931 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.
Огризько Іван Якимович, 1880 р., с.Вельбівка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Лютенька Гадяцького р-ну. Священик місцевої церкви. Заарештований 10 жовтня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Оксіюк Йосип Федорович, 1894 р., с.Луковисько Холмського повіту Люблінського воєводства (Республіка Польща), українець, із селян, освіта вища духовна. 1914 р. закінчив Холмську духовну семінарію, у грудні 1917 р. - Київську духовну академію. Кандидат богослов'я. З 1919 р. - професор кафедри історії християнської церкви Кам'янець-Подільського університету, з 1920 р. - викладач загальної історії в Кам'янець-Подільському ІНО, звідки був звільнений у 1922 р. 4 червня 1922 р. висвячений на Кам'янецького єпископа УАПЦ. З січня по серпень 1923 р. - священнодіяч у М.Харків. Після переїзду 1923 р. до м.Лубни Полтавської обл. - архієпископ Лубенський і Полтавський, а згодом і Миргородський. На II Всеукраїнському православному церковному Соборі (жовтень 1927 р.) обраний першим заступником Митрополита Київського і всієї України та членом ВПЦР. 1926-1927 рр. позбавлений радянською владою права на виїзд поза межі м.мЛубни і Миргород. З 1928 р. під тиском влади разом із єпископатом УАПЦ змушений відійти від церкви. На момент арешту проживав у м.Полтава. Рахівник місцевої артілі. Заарештований 3 березня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 серпня 1937 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Покарання відбував в північно-східних таборах Дальбуду (Колима). Звільнений 3 березня 1945 р. Працював бухгалтером управління автобази №2 системи Дальбуду. 1946 р. за клопотанням брата - Оксіюка Михайла Федоровича (архієпископа Львівського і Тернопільського Макарія), переїздить до м.Львів. Працював в управлінні Львівсько-тернопільської єпархії на посаді секретаря редакції часопису "Православний вісник". Реабілітований Полтавським обласним судом 7 вересня 1960 р. Помер у М.Варшава 1961 р.
Олександров (Александров) Полікарп Іванович, 1867 р., с.Нікольське Світловодського р-ну Кіровоградської обл., росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у М.Кременчук Полтавської обл. Керівник громади старообрядців. Заарештований 23 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 11 грудня 1941 р. до 5 років заслання в Башкирську АРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.
Олексенко Семен Федорович, 1875 р., смт Опішне Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Орданівка Диканського р-ну Полтавської обл. Диякон без приходу, без певного місця роботи. Заарештований 22 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.57-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано ЗО грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 червня 1989 р.
Онищенко Лаврентій Андрійович, 1902 р., с.Малі Будища Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Пресвітер релігійної громади ЄХБ. 1930 р. засуджений до 4 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с.Малі Будища. Працював у місцевому колгоспі. Продовжував відправляти релігійні обряди. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 23 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
Онищенко Яким Якимович, 1894 р., с.Поділ Великобагачансь-кого р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Упродовж 1922-1936 рр. - священик у с.с.Поділ та Біла Церква Великобагачанського, с.Бакай Решетилівського та с.Федунка Шишацького р-нів Полтавської обл. Проживав у с.Поділ. Священик без приходу. Заарештований 11 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 20 квітня 1939 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом УРСР 3 липня 1989 р.
Оніпко Тихон Семенович, 1884 р., с.Жуківка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Жуківка. Диякон місцевої громади УАПЦ. Заарештований 22 грудня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 11 березня ,1930 р. за ст.ст.16, 54-2, 54-10, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 листопада 1989 р.
Павленко Костянтин Іванович, 1898 р., с.Мальці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив духовну семінарію. 1928 р. висвячений на священика єпископом Феофілом Булдовським. Засуджений Особливою трійкою НКВС 1938 р. до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання служив священиком. Засуджений у 1945 р. за ст.58-10 ч.2 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою у правах до З років. Після відбуття покарання служив священиком у Полтавській обл.
ЦДАВОВУ. - Ф.4648, оп3, спр. 149. - Арк. 5
Павлик Андрій Григорович, 1893 р., с.Піски Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. Проживав у с.Матяшівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 29 липня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 7 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Помер 22 грудня 1938 р., відбуваючи покарання. Реабілітований Генеральною Прокуратурою України 10 листопада 1992 р.
Пархоцький Мусій Іванович, 1879 р., с. Миколаївка Брест-Литовського повіту Гродненської губернії (Польща) (нині - Гродненська обл. Республіки Білорусь), українець, із селян, освіта середня. Закінчив духовне училище. Проживав у М.Лубни Полтавської обл. Священик у с.Хитці Лубенського р-ну. Заарештований 10 липня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 серпня 1933 р. за ст.90 КК УСРР до 3 років заслання до Західносибірського краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 квітня 1990 р.
Патока Василь Ілларіонович, 1897 р., М.Полтава, українець, із службовців, освіта початкова. Один із організаторів громад соборно-єпископської орієнтації у М.Полтава. З 1927 р. – митрофорний протоієрей, уповноважений архієрея Полтавської єпархії у справах Собору Православних Єпископів в Україні. Проживав у смт Решетилівка Полтавської обл. Священик місцевої православної церкви. Заарештований 15 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 4 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.
Пащенко Дмитро Павлович, 1887 р., с.Рашівка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Гожули Полтавського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 24 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 10 березня 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
Пащенко-Пасько Андрій Іванович, 1887 р., М.Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Закінчив Миргородський художньо-промисловий інститут. 1922 р. висвячений на священика УАПЦ. Проживав у с. Піски Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 1 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 27 березня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.
Педченко Іван Михайлович, 1898 р., с.Рибці Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Рибці. З 1926 по 1932 рр. - член, один із керівників місцевої громади баптистів. На момент арешту - тесля Полтавського військовобуду. Заарештований 24 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1989 р.
Первий Карпо Петрович, 1890 р., с.Зибкове Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Оріхівка Лубенського р-ну Полтавської обл. Духовний керівник місцевої громади баптистів. На момент арешту - муляр місцевого бурякорадгоспу. Заарештований ЗО жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 30 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у м.Свободний (Далекий Схід). Після повернення із заслання у 1946 р. проживав у с.Оріхівка. Реабілітований Полтавською обласної® прокуратурою 11 квітня 1989 р.
Передерій Микола Платонович, 1869 р., с.Шахворостівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Шахворостівка. 1930-1936 рр. - секретар церковної ради місцевої православної громади. На момент арешту - священик без приходу. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Помер у слідчій в'язниці НКВС мЛубни 20 липня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.
Передерій Тимофій Андрійович, 1883 р., с. Міські Млини Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Крутьки (тепер с.Сари) Гадяцького р-ну. Священик місцевої церкви. Заарештований 1 листопада 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Передерій Яків Андрійович, 1871 р., с. Міські Млини Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Вельбівка Галицького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 28 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Перепелиця Григорій Федотович, 1888 р., с.Пасківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Водяна Балка Диканського р-ну Полтавської обл. Псаломщик місцевої Покровської церкви. Заарештований 11 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 березня 1930 р. за ст.54-10 ч.2 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 лютого 1990 р.
Перетятько Г. Голова церковної Ради парафій УАПЦ у с.Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл. Замордований більшовиками у 30-х роках.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.974.
Перший Йосип Ілліч, 1895 р., с.Зибкове Онуфрієвського р-ну Кіровоградської обл., росіянин, із духовенства, освіта початкова. Проживав у с. Рибці Полтавського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади старообрядників. Муляр управління військово-будівельних робіт. Заарештований 25 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 30 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Після повернення із ув'язнення 1944 р. проживав у с.Зибкове. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 липня 1960 р.
Петров Артамон Костянтинович, 1865 р., М.Полтава, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с.Писарівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 6 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 липня 1929 р. за ст.ст. 58-10 КК РРФСР, 54-10, 54-11, 56-21 КК УСРР до 3 років обмеження у праві вибору місця проживання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 січня 1990 р.
Петровський Олексій Іванович, 1872 р., м.Гадяч Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта незакінчена вища духовна. Проживав у М.Полтава. Священнослужитель до 1935 р. Заарештований 21 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Постановою УНКВС Полтавської обл. 14 квітня 1939 р. справу припинено.
Підгорний Анатолій Іванович, 1879 р., с.Юсківці Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із міщан, освіта вища. Проживав у с.Зуївці Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої Вознесенської церкви. Заарештований 18 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці м.Лубни. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 квітня 1989 р.
Підгорний Григорій Іванович, 1873 р., м.Лохвиця Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища духовна. Проживав у М.Полтава. Староста місцевої Макаріївської церкви. Заарештований 10 липня 1938 р. за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ст.54-10 ч.І КК УРСР. Помер, перебуваючи під слідством, у в'язниці М.Полтава 27 липня 1938 р. Відомості про причину смерті відсутні. Постановою Полтавської обласної прокуратури від 13 січня 1939 р. справу припинено за смертю звинувачуваного.
Пілюгіна Варвара Яківна, 1885 р., с.Санково Гайворонського р-ну Бєлгородської обл, (Російська Федерація), росіянка, малописьменна. Проживала у с. Велика Рублівка Котелевського р-ну Полтавської обл. Вела чернечий спосіб життя. Заарештована 16 жовтня 1937 р. Засуджена Полтавським обласним судом 7 червня 1939 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 6 років позбавлення волі. Реабілітована Верховним Судом УРСР 8 грудня 1989 р.
Пінчук Павло Кіндратович, 1887 р., с.Солониця Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. 1921 р. висвячений на священика УАПЦ. 1924-1932 рр. - священик громади УАПЦ св.Дмитрівської церкви смт Ромодан Миргородського р-ну та с.Солониця Лубенського р-ну Полтавської обл. Заарештований 4 січня 1933 р. Звільнений з-під арешту 11 червня 1933 р. Проживав у с.В'язівок Лубенського р-ну. Рахівник місцевого споживчого товариства. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці мЛубни. Вирок виконано 27 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 серпня 1989 р.
Піскунов Василь Осипович, 1881 р., с.Загребелля Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня духовна. Проживав у с.Пишненки Зіньківського р-ну Полтавської обл. 1904-1930 рр. - священик місцевої церкви. Заарештований 1 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 березня 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до З років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 лютого 1990 р.
Плахотін Андрій Миколайович, 1878 р., с.Марківка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. 1902 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с. Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої Преображенської церкви. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 18 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 листопада 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1989 р.
Плахотін Петро Миколайович, 1875 р., с.Марківка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Черкасівка Полтавського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 6 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 22 березня 1930 р. за ст.ст.54-10, 54-13 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.
Погрібняк Корній Маркевич, 1874 р., сЛифарі Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с.Богданівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 6 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 5 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
Полив'яний Андрій Семенович, 1888 р., с.Полив'яне Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Учасник автокефального релігійного руху на Полтавщині. Проживав у с. Полив'яне. Рахівник місцевого споживчого товариства. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував на Далекому Сході (ст.Біра). Після відбуття покарання проживав у с. Полив'яне. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 червня 1959 р.
Полянський Юхим Вікторович, 1887 р., с. Крутий Лог Білгородського р-ну Бєлгородської обл.. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Священик Макаріївської церкви. Заарештований 23 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано З червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.
Попов Олександр Олександрович, 1906 р., с. Міські Млини Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. Проживав у с.Орданівка Диканського р-ну Полтавської обл. Священик церкви с. Водяна Балка Диканського р-ну. Заарештований 2 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 23 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1989 р.
Поповиченко Тимофій Кузьмич, 1870 р., уродженець Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. 1898-1934 рр. - священик. Приєднався до УАПЦ у 20-х роках. Обслуговував парафії УАПЦ у с.Кошманівка Машівського р-ну Полтавської обл., М.Полтава. Проживав у М.Полтава. Різноробочий місцевого комунгоспу. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Постельник Василь Дмитрович, 1873 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із міщан, освіта середня. Проживав у с.Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. 1932-1935 рр. - диякон місцевої Миколаївської церкви. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Покарання відбував у сільськогосподарській виправно-трудовій колонії М.Полтава. Помер 2 листопада 1938 р. під час відбуття покарання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.
Потапов Іван Петрович, 1871 р., с.Юнаківка Сумського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта початкова. Служив псаломщиком, дияконом, а в останні роки перед арештом - священиком. Проживав у с.Рублівка Котелевського р-ну Полтавської обл. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 квітня 1989 р.
Потапчук Степан Остапович, 1884 р., Коstomloty (Костомлети) Бяла-Подляського повіту Люблінського воєводства (Республіка Польща), українець, із селян, освіта середня. Закінчив духовну семінарію. Проживав у с.Омельник Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 16 січня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ 5 квітня 1929 р. за ст.58-10 КК РРФСР до 3 років заслання на Урал. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 січня 1995 р.
Потульницький Олексій, 1897 р., с.Оринін Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Закінчив Кам'янець-Подільську духовну семінарію, а пізніше - юридичний факультет Київського університету. 1922 р. висвячений на священика УАПЦ. 1923-1929 рр. - голова Кам'янець-Подільського церковного управління. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. 1939 р. після відбуття покарання проживав на Полтавщині. 1942 р. - організатор церковного управління і богословських курсів у М.Полтава, видання св.Євангелія і молитовників. 1942 р. брав участь у Соборі єпископів УАПЦ у м.Луцьк. Після повернення заарештований окупаційною владою і засуджений до страти. 1943 р. - звільнений. 1943-1944 рр. - настоятель парафії УАПЦ у с.Оринін. 1944 р. виїхав на Захід. 1950 р. - до США. Помер у м.Сіракузи (Італія) 1973 р.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.976.
Походун Василь Андрійович, 1930 р., українець, проживав на х. Марченки Гоголівської селищної ради Великобагачанського р-ну Полтавської обл. 1948 р. прийняв хрещення у громаді ЄХБ м. Миргород. 1950 р. за відмову брати в руки зброю при мобілізації до лав Радянської Армії засуджений до ув'язнення у таборах. Після повернення у 1956 р..- активний член громади ЄХБ м. Миргород. З 1962 р. - член Ініціативної групи, Оргкомітету по скликанню Всесоюзного з'їзду ЄХБ, а з 1965 р. - один з найактивніших прибічників Ради Церков ЄХБ у Полтавській обл. 1964 р. заарештований і притягнутий до кримінальної відповідальності. Того ж року звільнений з-під варти, а кримінальну справу припинено. Постановою Миргородського народного суду від 10 серпня 1966 р. за ст. 138 КК УРСР засуджено до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання у 1968 р. проживав на Полтавщині.
Поцяпун (Поцапун) Семен Степанович, 1903 р., с.Чернече Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Сухоносівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 12 грудня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28-29 квітня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 березня 1992 р.
Преображенський Микола Олександрович, 1889 р., с.Борискіно (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у с.Безсали Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої православної церкви. Заарештований 10 лютого 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 19 квітня 1932 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення права вибору місця проживання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.
Прищенко Кузьма Тихонович, 1890 р., с.Мальці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Клепачі Хорольського р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 7 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 березня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 січня 1990 р.
Прокопович Аркадій Михайлович, 1874 р., с.Помокли Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., українець, із духовенства, освіта вища. 1921 р. закінчив Полтавський богословський інститут. До 1932 р. - священик православних церков на Полтавщині. Проживав у с.Келеберда Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 29 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Верховним судом УРСР 28 квітня 1989 р.
Проскура Андріан, співзасновник парафії УАПЦ у с.Кибинці Миргородського р-ну Полтавської обл. Розстріляний 1937 р. у в'язниці мЛубни Полтавської обл.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С. 976,
Протопопов Тимофій Федорович, 1887 р., с.Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив Полтавське духовне училище, три курси Полтавської духовної семінарії. Проживав у с.Круподеренці Оржицького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Лубни Полтавської обл. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 серпня 1989 р.
Проценко Уляна Олексіївна, 1891 р., смт Липова Долина Липоводолинського р-ну Сумської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у М.Полтава. Домогосподарка. Заарештована 23 грудня 1953 р. Засуджена Полтавським обласним судом 25-29 березня 1954 р. за ст.ст.54-10 ч.2, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років та конфіскацією майна як "учасниця церковно-монархічного підпілля". Верховним судом УРСР 23 квітня 1954 р. термін покарання зменшено до 5 років. Реабілітована Генеральною прокуратурою України 16 квітня 1993 р.
Пугач Андрій Іванович, 1899 р., с.Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Білики. Староста місцевої церкви. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 вересня 1989 р.
Пучин Ілля Тарасович, 1892 р., с.Новоіванівка Криворізького р-ну Дніпропетровської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Новоіванівка. Керівник громади істинно-православних християн (ІПХ). Заарештований УМДБ по Полтавській обл. поблизу М.Полтава 29 грудня 1946 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 лютого 1947 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1991 р.
Пшонка Григорій, 1857 р., священик УАПЦ у с.Руда Миргородського р-ну Полтавської обл. 1932 р. засуджений до 3 років ув'язнення. Після звільнення номер від голоду в 1933 р.
Див.: Мартирологія українських церков. – Т.1. - С.977.
П'ясецький Павло Васильович, 1896 р., с.Кротенки Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. З 1891 р. - диякон, 1906-1935 рр. - священик. Проживав у М.Полтава. Швейцар Полтавського шкірно-венеричного диспансеру. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Рабінович Хуно-Зусь Шулімович, 1886 р., М.Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м.Кремснчук. Кантор місцевої синагоги. Заарештований 23 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років позбавлення волі. Покарання відбував у таборі М.Солікамськ. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 березня 1990 р.
Расько Архип Іванович, 1902 р., с.Ковалі Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Харсики Чорнухинського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 12 грудня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28-29 квітня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 березня 1992 р.
Ремизов Петро Іванович, 1886 р., м.Нікополь Дніпропетровської обл., росіянин, із духовенства, освіта початкова. Проживав у М.Кременчук Полтавської обл. Священик. Заарештований 29 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 вересня 1938 р. за ст.ст.54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Вирок виконано 4 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24 вересня 1957 р.
Рибалко Іван Дмитрович, 1898 р., М.Миргород Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. 1924 р. висвячений на священика УАПЦ. Проживав у смт Велика Багачка Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 16 жовтня 1929 р. Засуджений Колегією ОДПУ 18 січня 1930 р. за ст.ст.58-10, 58-11, 58-2 КК УСРР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці м.Лу6ни Полтавської обл. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.
Ризенко (Різенко) Олександр Федорович, 1901 р., смт Баришівка Баришівського р-ну Київської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у с.Малютинці Пирятинського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 23 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 29 травня 1930 р. за ст.ст.54-2, 54-11, 54-20 КК УСРР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.
Роговенко Андрій Іванович, 1865 р., с.Велика Павлівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. 1888 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. 1893-1923 рр. - служитель православного культу. Проживав у М.Полтава. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Рогозянський Панас Семенович, 1866 р., с.Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у с.Батьки Зіньківського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 27-28 травня 1938 р. у М.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 лютого 1957 р.
Роздольський Владислав Миколайович, 1894 р., смт Базалія Теофіпольського р-ну Хмельницької обл., українець, із селян, освіта початкова. Член нелегальної секти п'ятидесятників. Без постійного місця проживання. Займався кустарним промислом. У 1929 р. заарештований органами ДПУ та за ст.54-10 ч.І КК УСРР засуджений до 2,5 років заслання, 1933 р. заарештований Вінницьким облвідділом ДПУ та за ст.54-10 ч.І КК УСРР засуджений до 2 років заслання. Після відбуття покарання у 1935 р. проживав у М.Полтава. Заарештований 16 квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 вересня 1936 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Термін покарання відбував в Ухтапечлазі НКВС СРСР, ст.Чиб'ю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
Романенко Федір Захарович, 1869 р., с.Мельники Золотоніського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Заруддя Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1989 р.
Романовський Володимир Олексійович, 1880 р., с.Яблунівка Прилуцького р-ну Чернігівської обл., українець, із духовенства, освіта середня. 1903 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у мЛубни Полтавської обл. До 1935 р. - священик місцевої церкви. Заарештований 26 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Лубни. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Рубан Михайло, священик УАПЦ. Настоятель парафії у с.Шарківщина Миргородського р-ну Полтавської обл. Розстріляний 1937 р. у в'язниці мЛубни Полтавської обл.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.978.
Рудик Никифор Корнійович, 1882 р., с.Яхники Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у М.Полтава. Диякон місцевої Макаріївської церкви. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І. 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок викопано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Рудченко Яким Купріянович, 1890 р., с.Соснівка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Соснівка. Член нелегальної групи старообрядників. Заарештований 22 березня 1949 р. Засуджений Полтавським обласним судом 10 вересня 1949 р. за ет.54-10 ч.2 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років і конфіскацією майна. Верховним судом УРСР 23 жовтня 1954 р. міра покарання зменшена до 10 років позбавлення волі. Після відбуття терміну покарання у 1956 р. проживав у с.Соснівка. Помер у 1971 р. Реабілітований Генеральною Прокуратурою України 23 жовтня 1992 р.
Русинов Митрофан Володимирович, 1881 р., м.Павловськ Воронезької обл. (Російська Федерація), росіянин, із духовенства, освіта вища. 1915 р. закінчив духовну семінарію у Санкт-Петербурзі. 1921 р. висвячений на священика, а 1923 р. - на єпископа. Служив єпископом РПЦ у М.Воронежі. Проживав у М.Полтава. Єпископ Полтавський і Кременчуцький. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 23 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Рустанович Микола Федорович, 1880 р., м.Ліда Гродненської області (Республіка Білорусь), росіянин, із службовців, освіта початкова. Проживав у М.Полтава. 1924-1927 рр. - диякон місцевої Троїцької церкви. На момент арешту - архіваріус Полтавського м'ясокомбінату. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Ручкін Іван Терентійович, 1902 р., с.Хоружівка Недригайлівського р-ну Сумської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Проживав у М.Полтава. Священик місцевої церкви. Заарештований 10 травня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 27 вересня 1944 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 лютого 1991 р.
Рябчевський Борис Павлович, 1900 р., мЛохвиця Полтавської обл., українець, із міщан, освіта середня. Закінчив Полтавську гімназію. 1922 р. висвячений на священика УАПЦ. Проживав у с. Ручки Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик Покровської церкви м.Лохвиця, голова районної церковної ради УАПЦ. Заарештований 30 вересня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 19 лютого 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.
Самбурський Мусій Романович, 1869 р., м. Городня Чернігівської обл., українець, із духовенства, освіта середня. До 1917 р. - диякон, з 1917 р. - священик у різних церквах України. Проживав у смт Котельва Полтавської обл. Священик місцевої Покровської церкви. Заарештований 4 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 27-28 травня 1938 р. у М.Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 лютого 1957 р.
Самойлов Степан Самійлович, 1874 р., с.Брагинці Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, із духовенства, освіта середня. 1895 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. 1896-1929 рр. - священик у М.Полтава. 1929 р. засуджений за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у М.Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Сапсан Олександра Минівна, 1897 р., с.Кобелячок Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта середня. Проживала у М.Кременчук Полтавської обл. Диригент хорової капели місцевої Покровської церкви. Заарештована 17 квітня 1944 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС по Полтавській обл. 16 вересня 1944 р. за ст. 54-1 "а" КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років і конфіскацією майна. Після відбуття покарання з січня 1954 р. по серпень 1956 р. перебувала в засланні у м.Ухта. Після реабілітації проживала у М.Кременчук. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 24 серпня 1956 р.
Севницький Дмитро Митрофанович, 1880 р., М.Полтава, українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Піддавався арешту у 1931 р., 1936 р. та притягувався до відповідальності за ст.54-10 КК УСРР. Проживав у м.Зіньків Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 19 жовтня 1937 р. Утримувався під слідством у в'язниці управління НКВС по Полтавській області. Помер у лікарні в'язниці 10 жовтня 1939 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 березня 1990 р.
Сергієнко Іван Омелянович, 1895 р., с.Чайківщина Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив духовну семінарію у м.Лубни Полтавської обл. З 1922 р. - служитель УАПЦ. Проживав у с.Остапівка Лубенського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 26 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 вересня 1989 р.
Сергіїв Феодосій, 1890 р. народження. 1923 р. висвячений на єпископа Прилуцького в юрисдикції Московської патріархії. У жовтні 1923 р. перейшов до Синодальне-Обновленської Церкви (Українська синодальна церква) і став її Полтавським єпископом. 1924 р. приєднався до УАПЦ. Архієпископ Переяславський (1924-1928 рр.), Бердичівський (1928-1930 рр.). З 1933 р. - служив священиком на Полтавщині. Заарештований 1936 р. і висланий в концтабір на Колиму. Загинув в ув'язненні.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.947.
Середа Яків ВЬлодимирович, 1893 р., с.Вороньки Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Ждани Лубенського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 12 грудня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28-29 квітня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 березня 1992 р.
Сибірний Павло, церковний діяч УАПЦ у с.Михайлівка на Полтавщині. 1927-1929 рр. - голова церковної Ради місцевої парафії. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував над Білим морем. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.979.
Сибірний Пилип, церковний діяч УАПЦ у с.Михайлівка на Полтавщині. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував в Архангельській губ. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.979.
Сибірний Федір, церковний діяч УАПЦ у с.Михайлівка на Полтавщині. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував над Білим морем. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартйрологія українських церков. - Т.1. - С.979.
Сидоренко Костянтин Митрофанович, 1877 р., с.Постав-Мука Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня спеціальна. З 1897 р. - служитель релігійного культу, з 1920 р. - священик. Проживав у с.Безручки Полтавського р-ну Полтавської обл. Православний священик староцерковної орієнтації без приходу. Заарештований 24 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29-30 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Помер, відбуваючи покарання в Усольтаборі, 13 березня 1939 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
Сиротина Тетяна Панасівна, 1901 р., с. Велика Рублівка Котелевського р-ну Полтавської обл., українка, із селян. Освіта початкова. Проживала у М.Полтава. Домогосподарка, інвалід праці. Заарештована 23 грудня 1953 р. Засуджена Полтавським обласним судом 25-29 березня 1954 р. за ст.ст.54-10 ч.2, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років та конфіскацією майна, як "учасниця церковно-монархічного підпілля". Верховним Судом УРСР 23 квітня 1954 р. термін покарання зменшено до 5 років. Реабілітована Генеральною Прокуратурою України 16 червня 1993 р.
Ситник Олександр Прокопович, 1890 р., с.Михайлівка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Михайлівка. Служитель релігійного культу. Заарештований 7 серпня 1941 р. за місцем служби в лавах Червоної Армії. Засуджений Військовим трибуналом 13 ЗСП КВО 16 серпня 1941 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до розстрілу. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1991 р.
Сільвестрів Іван Гнатович, 1889 р., с. Петрівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Яреськи Шишацького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ з 1923 р. Заарештований 2 березня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 13 березня 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.
Скиба Костянтин, 1923-1929 рр. - священик УАПЦ у с.Жорнокльові на Полтавщині. 1929 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував в Архангельській губ. З ув’язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.979.
Скрипник Василь Воніфатійович, 1880 р., с.Черевки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Служитель релігійного культу православних громад на Полтавщині. Проживав у м.Хорол Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 19 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 серпня 1937 р. у М.Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 травня 1989 р.
Скрипник Павло Онисимович, 1885 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня. Закінчив духовну семінарію. 1914-1927 рр. - диякон, 1927-1932 рр. - священик православних громад. Проживав у М.Кременчук Полтавської обл. Різноробочий місцевих підприємств. Заарештований 1 липня 1941 р. за місцем проживання. Етапований до в'язниці м.Бугульник АР Татарстан. Засуджений Верховним судом АР Татарстан 18 грудня 1941 р. за ст.58-10 ч.І КК РФ до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Генеральною прокуратурою РФ 20 січня 1993 р.
Сластіон (Сластин) Олексій Іванович, 1878 р., с.Журавка Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта початкова. 1906-1924 рр. - монах Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря. Проживав у с.Єрківці Хорольського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 3 січня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 лютого 1933 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1990 р.
Слухаєвський Борис Петрович, 1901 р., с.Остап'є Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. 1919 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. 1926 р. висвячений на священика УАПЦ. Проживав у смт Диканька Диканського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 10 вересня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 29 січня 1930 р. за ст.58-10 КК РСФРР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у М.Полтава. Бухгалтер місцевої промартілі. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою ЗО січня 1990 р. (скасовано постанову Особливої наради при Колегії ОДПУ від 29 січня 1930 р.) та Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р. (скасовано постанову Особливої трійки УНКВС по Полтавській обл. від 23 квітня 1938 р.).
Слухаєвський Володимир Петрович, 1897 р., с.Остап'є Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта вища. Закінчив Полтавську духовну семінарію та Санкт-Петербурзький лісний інститут. 1922 р. висвячений на священика УАПЦ. Служив у церквах Зіньківського та Кобеляцького районів Полтавщини. 1929 р. за ст.54-10 КК УСРР засуджений до 10 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у М.Полтава. Бухгалтер Полтавських районних майстерень. Заарештований 21 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст.54-10 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці М.Полтава. Вирок виконано 23 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1989 р.
Слухаєвський Микола Петрович, 1902 р., с.Остап'є Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта незакінчена вища. Закінчив Полтавську духовну семінарію, навчався у Полтавському інституті народної освіти. 1923 р. висвячений на священика УАПЦ. Служив у церквах Миргородського, Чорнухинського, Лубенського районів Полтавщини. Проживав у с.Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 17 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 2 лютого 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Після відбуття терміну покарання проживав у М.Полтава. Працював бухгалтером на місцевому підприємстві. Заарештований 6 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1989 р.
Смирницький Олександр Антонович, 1883 р., с.Сокілка Лівобережна Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 27 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 25 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 вересня 1989 р.
Соколович Леонід, 1904 р., священик УАПЦ на Миргородщині. Закінчив Миргородську гімназію. 1927 р. висвячений на священика УАПЦ. 1931 р. засуджений до позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.980.
Сокологорський Василь Васильович, 1873 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Городище Чорнухинського р-ну Полтавської обл. До 1935 р. Священик місцевої церкви. На момент арешту - священик без приходу. Заарештований 28 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 15 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1989 р.
Сокологорський Олександр Іванович, 1894 р., М.Київ, українець, із духовенства, освіта вища. Закінчив Ростовський університет, навчався у школі прапорщиків. 1932 р. Колегією ОДПУ за ст.54-11 ч.2 КК УСРР засуджений до 5 років позбавлення волі. Після відбуття покарання у 1936 р. проживав у с.Мала Бузова Шишацького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 20 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 30 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Бамлазі НКВС СРСР (м.Свободний, Хабаровський край). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1990 р.
Сохацький Григорій Петрович, 1877 р., с.Березівка Талалаївського р-ну Чернігівської обл., українець, із службовців, освіта середня. До 1931 р. - священик церкви с.Перегонівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Заарештований 10 травня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 листопада 1931 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання у 1935 р. проживав у м.Кобеляки Полтавської обл. Робітник місцевої сировинної бази. 1936 р. зрікся сану священика. Заарештований 13 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 23 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 жовтня 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 вересня 1989 р. (в частині постанови Особливої трійки УНКВС по Харківській обл. від 23 вересня 1937 р.) та 29 квітня 1990 р. (в частині рішення Особливої трійки при Колегії ДПУ УСРР від 22 листопада 1931 р.).
Сохацький Дмитро, діяч УАПЦ у с.Клюшниківка Миргородського р-ну Полтавської обл. 1932 р. - засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков, - Т.1. - С.980.
Сохацький Йосип, діяч УАПЦ у с.Клюшниківка Миргородського р-ну Полтавської обл. 1932 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.980.
Сохацький Максим, діяч УАПЦ у с.Клюшниківка Миргородського р-ну Полтавської обл. 1932 р. засуджений до 10 років позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.980.
Срібницький Пантелеймон Орестович, 1882 р., с.Мала Перещепина Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. Священик без приходу та певного місця роботи і проживання. Заарештований 2 листопада 1937 р. Новосанжарським райвідділом НКВС Полтавської обл. Засуджений Полтавським обласним судом 11 травня 1939 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах па 5 років. Ухвалою Верховного суду УРСР від 29 серпня 1939 р. по касаційній скарзі засудженого вирок облсуду змінено - термін покарання зменшено до 6 років позбавлення волі з поразкою у правах на 3 роки. Термін покарання відбував у сільськогосподарській колонії НКВС №20 (ст.Божково Полтавської обл.). Помер у лікарні колонії 28 березня 1940 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28 грудня 1988 р.
Стадний Йосип Семенович, 1878 р., с.Набутов Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл., українець, із службовців, освіта початкова. 1904-1922 рр. - диякон у с.Мартинівка Канівського р-ну Черкаської обл. 1922 р. висвячений на священика УАПЦ. Проживав у с.Петрівка Полтавського р-ну Полтавської обл. З 1925 р. - священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 10 вересня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 18 лютого 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 лютого 1990 р.
Стеблінський Олексій Якович, 1891 р., с.Мозоліївка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с.Братешки Решетилівського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої православної церкви. Заарештований 1 листопада 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 лютого 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.
Степанов Олександр Симонович, 1888 р., с.Чернещина Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. 1914-1934 рр. - священик. Проживав у М.Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою У НКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І. 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Стрижак Федір Дмитрович, 1891 р., с.Жуківка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. 1925 р. висвячений на священика УАПЦ. Проживав у с.Жуківка. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 22 грудня 1929 р. разом з 20-ма членами парафії. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 11 березня 1930 р. за ст.ст.16, 54-2, 54-10, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 листопада 1989 р.
Сулятицький Андрій Якович, 1887 р., с.Плехів Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. 1911 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у м.Кобеляки Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 23 січня 1930 р. Засуджений Особливою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст.ст.54-2, 54-11 КК УСРР на 5 років заслання до Північного краю. Після відбуття покарання проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Медичний працівник 1-ої міської лікарні. Заарештований 2 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 25 вересня 1938 р. за ст.ст.54-1 "а", 54-9-17, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 жовтня 1938 р. у М.Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р. (в частині постанови Особливої трійки УНКВС по Харківській обл. від 25 вересня 1938 р.) та 26 червня 1990 р. (в частині постанови Особливої трійки при Колегії ДПУ УСРР від 24 березня 1930 р.).
Сутулінський Віталій Іванович, 1893 р., с.Бірки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта вища. Закінчив духовну семінарію та історико-філологічний факультет Варшавського університету в 1916 р. 1922 р. висвячений на священика УАПЦ. Проживав у с.Остап'є Великобагачанського р-ну. Священик місцевої громади УАПЦ. Заарештований 1 червня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 3 вересня 1929 р. за ст.58-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 червня 1989 р.
Сухорук Семен Антонович, 1894 р., с.Бригадирівка Хорольського р-иу Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Організатор і керівник громади баптистів. Проживав у с.Бригадирівка. Заарештований 22 листопада 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС по Полтавській обл. 23 травня 1944 р. за ст.ст.54-10 ч.2, 54-2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з обмеженням та поразкою у правах на 5 років і конфіскацією майна. Реабілітований Полтавським обласним судом 25 січня 1991 р.
Сушко Самійло Захарович, 1880 р., с.Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у с.Попівка. Диякон місцевої православної церкви. Заарештований 4 травня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою НКВС по Харківській обл. у листопаді 1937 р. за ст.54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у м.Свободний Хабаровського краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.
Таран Іван Митрофанович, 1901 р., с.Шарківщина Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена вища. 1923 р. висвячений на священика УАПЦ. Настоятель парафії св.Воскресенського кафедрального собору М.Полтава. Учасник II Всеукраїнського православного церковного собору. Студент 3-го курсу Московської богословської академії та Московського університету. Заарештований 23 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 11 березня 1930 р. за ст.ст.16, 54-2, 54-10, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у Північно-східному таборі НКВС. Після звільнення 22 грудня 1932 р. працював на різних підприємствах Дальбуду. У 1946 р. - начальник електростанції у М.Енгельс. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 листопада 1989 р.
Таран Костянтин Петрович, 1894 р., с.Степанівка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Степапівка. Вів одноосібне господарство. Член громади ЄХБ. Заарештований 26 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 1 січня 1933 р. за ст.54-КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання у 1935 р. проживав у с.Степанівка. Заарештований 6 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 14 серпня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 23 серпня 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 серпня 1989 р. (в частині постанови Особливої трійки УНКВС по Харківській обл. від 14 серпня 1937 р.) і 29 квітня 1990 р. (в частині рішення Особливої наради при Колегій ДПУ УСРР від 1 січня 1933 р.).
Твердовський Петро Федотович, 1889 р., м.Гадяч Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Капустинці Липоводолинського р-ну Сумської обл. Диякон місцевої церкви. Заарештований 25 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 15 лютого 1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.
Темченко Павло Кирилович, 1899 р., с. Бірки Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Бірки. Священик без приходу. Заарештований 27 жовтня 1936 р. Засуджений Особливою Нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Терлецький Андрій Олександрович, 1868 р., с.Яблунівка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Проживав у с.Глинське Зіньківського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 10 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 12 березня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 лютого 1990 р.
Терлецький Іван Олександрович, 1866 р., с.Яблунівка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. У 1910 р. закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у М.Полтава. Священик місцевої кладовищенської церкви. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Тесленко Катерина Гнатівна, 1897 р., с. Крутий Берег Полтавського р-иу Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у М.Полтава. Без певного місця роботи. Член нелегальної громади істинно-православних християн (ІПХ). Заарештована 11 січня 1947 р. Засуджена Полтавським обласним судом 17 лютого 1947 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою у правах па 5 років. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1991 р.
Тихоненко Яків Олексійович, 1903 р., с.Мушти Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Марківка Кобеляцького р-пу Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений народним судом Кобеляцького р-ну 9 вересня 1936 р. за ст.ст.67 ч.2, 110 КК УСРР до 5 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 3 роки. Рішенням Харківського обласного суду 19 листопада 1936 р, вирок Кобеляцького народного суду залишено в силі. Ухвалою найвищого суду УРСР в Кримінально-судовій колегії 28 грудня 1937 р. вирок Кобеляцького народного суду та рішення Харківського обласного суду скасовано, а справу направлено до нового розгляду зі стадії досудового слідства за ознаками звинувачення за ст.54-10 ч.2 КК УРСР. Інші відомості відсутні.
Тищенко Іван Данилович, 1867 р., с.Криве Озеро Кривоозерського р-ну Миколаївської обл., із селян, освіта середня. Проживав у м.Зіньків Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 5 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 травня 1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці м. Лубни Полтавської обл. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.
Ткач Василь Панасович, 1889 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Нові Санжари Полтавської обл. Священик місцевої Свято-троїцької православної церкви. Заарештований 19 квітня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС по Полтавській обл. З жовтня 1944 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Помер, відбуваючи покарання, 16 червня 1948 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 грудня 1990 р.
Товкач Костянтин, 1883 р., діяч УАПЦ, голова Полтавської церковної округової Ради. Закінчив Полтавську духовну семінарію, юридичний факультет Харківського університету. Колишній священик РПЦ, від якої відійшов у 1917 р. 1918-1919 рр. - генеральний суддя УНР. З 1920 р. - активний діяч відродження Української Православної Церкви. 1929 р. заарештований. 1930 р. засуджений у справі СВУ до 5 років позбавлення волі. Покарання відбував у Ярославському політізоляторі, де й загинув.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.982.
Товстий Панас Микитович, 1892 р., с.Китайгород Царичанського р-ну Дніпропетровської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Гаркушинці Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої православної церкви. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 вересня 1989 р.
Товченик Кузьма Павлович, 1885 р., с.Жуки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Староста місцевої православної громади. 1931 р. був засуджений до 5 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с. Горби Глобинського р-ну. Без певного місця роботи. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Кременчук Полтавської обл. Вирок виконано 2 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 червня 1989 р.
Торський Василь Петрович, 1879 р., с.Матяшівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Хорішки Козельщинського р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 12 листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 21 травня 1939 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою у правах на 4 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 лютого 1995 р.
Тур Парасковія Іллівна, 1891 р., с.Новоіванівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. До 1929 р. - черниця православного монастиря поблизу с.Лагодівка Хорольського р-ну Полтавської обл. Проживала у м.Хорол. Без певного місця роботи. Заарештована 16 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувалася у в'язниці М.Лубни Полтавської обл. Вирок виконано 27 листопада 1937 р. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1989 р.
Туровський Микола Михайлович, 1895 р., уродженець Київщини, українець, із службовців, освіта середня. 1916 р. закінчив Київську духовну семінарію. 1922-1937 рр. - служив священиком православних парафій Полтавської обл. Проживав у с.Ватажкове Полтавського р-ну Полтавської обл. Священик церкви у с.Минівка Полтавського р-ну. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою ЗО червня 1989 р.
Турчин Феодосій Никифорович, 1880 р., с.Лютенські Будища Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Лютенські Будища. Церковнослужитель. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 11 травня 1939 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою у правах на 2 роки. Реабілітований Полтавським обласним судом 6 квітня 1995 р.
Ус Євген Остапович, 1874 р., м.Стара Руса Новгородської губ.» росіянин, із духовенства, освіта середня. Проживав у с. Бригадирівка Козельщинського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 2 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. від 19 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 жовтня 1937 р. у М.Кременчук. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.
Федоренко Микола Павлович, 1883 р., с.Бродщина Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. З 1905 р. - священик православних парафій на Полтавщині. Проживав у с.Іванівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої православної парафії. Заарештований 1 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 14 березня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у м.Кобеляки Полтавської обл. Двірник місцевого рай-комунгоспу. Заарештований 3 липня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 2 серпня 1941 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р. (в частині постанови Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР від 14 березня 1930 р.) та Генеральною Прокуратурою України 10 листопада 1992 р. (в частині рішення Полтавського обласного суду від 2 серпня 1941 р.).
Філоненко Іван Степанович, 1888 р., с. Пристань Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Хорол Полтавської обл. З 1931 р. - голова церковної ради місцевої Покровської церкви. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 13 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 червня 1989 р.
Ханко Максим, 1885 р., священик УАПЦ у с.Вергуни Хорольського р-ну Полтавської обл. Закінчив Лубенську учительську семінарію. 1921 р. - висвячений на священика. 1929 р. - розстріляний у м.Лубни Полтавської обл.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.983.
Харченко Лука Кіндратович, 1890 р., м.Глобине Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Глобине. Член нелегальної громади ЄХБ. Охоронець райспоживспілки. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 7 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 травня 1938 р. у М.Кременчук. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.
Хоба Петро Григорович, 1878 р., с.Хорошки Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив духовну семінарію. Проживав у м.Гадяч Полтавської обл. Священик місцевої кладовищенської церкви та благочинний православних парафій Гадяцького р-ну. Заарештований 13 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Хобта Павло Костянтинович, 1871 р., с.Жуківка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с.Жуківка. У минулому - монах. Сторож місцевої церкви. Заарештований 22 грудня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою колегії ДПУ УСРР 11 березня 1930 р. за ст.ст.16, 54-2, 54-10, 54-11 КК УСРР до 7 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 листопада 1989 р.
Хорошунов Василь Йосипович, 1871 р., с.Мала Перещепина Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавське духовне училище. Проживав у М.Полтава. 1930-1934 рр. - священик місцевої церкви. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Хоць Мусій Демидович, 1896 р., м.Лохвиця Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Закінчив пастирські курси УАПЦ. Пооживав у м.Лохвиця. Голова округової церковної Ради УАПЦ на Лохвиччині. На Другому Всеукраїнському Православному Церковному Соборі (жовтень 1927 р.) виступив на підтримку митрополита В.Липківського. Заарештований 1 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 лютого 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Президією ЦВК СРСР 25 березня 1936 р. термін ув'язнення зменшено до 8 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.
Храпаль Георгій Іванович, 1890 р., с.Єрківці Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив Лубенське духовне училище. Проживав у с.Великоселецьке Оржицького р-ну Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Лубни Полтавської обл. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1989 р.
Цапля Степан Михайлович, 1875 р., с.Хомутець Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Хомутець. Священик без приходу. Заарештований 26 червня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Татарської АРСР 21 листопада 1941 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 15 січня 1942 р. Реабілітований прокуратурою Татарської АРСР 25 лютого 1991 р.
Циганенко Петро, священик, перший настоятель парафії УАПЦ с.Дейкалівка Зіньківського р-ну Полтавської обл. Розстріляний більшовиками.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.985
Чайка Михайло Степанович, 1894 р., с.Ручки Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Ручки. Організатор нелегальних зібрань віруючих. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 4 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Утримувався у в'язниці м.Лубни Полтавської обл. Вирок виконано 27 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 серпня 1963 р.
Черевко Роман Іович, 1877 р., с.Хоружівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Тривалий час - служитель релігійного культу при Києво-Печерській Лаврі, ієромонах Києво-Святотроїцького монастиря. На момент арешту проживав у с.Хоружівка. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 19 жовтня 1937 р. за ст.54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.
Черкас Олександр Іванович, 1890 р., с. Деревки Котелевського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Деревки. Керівник місцевої громади ЄХБ. Заарештований 19 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 жовтня 1989 р.
Чернишевський Митрофан Михайлович, 1875 р., с.Черевки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із міщан, освіта середня. Закінчив вчительську семінарію у м.Хорол Полтавської обл. Священик - благочинний старослов’янської орієнтації. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 23 вересня 1937 р. до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1989 р.
Честєйший Георгій Павлович, 1889 р., с.Лехнівка Баришівського р-ну Київської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 13 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР 27 березня 1937 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с.Сари. Помер 29 лютого 1960 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.
Честнійший Степан Васильович, 1874 р., с.Павлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, освіта середня. Проживав у с.Павлівка. Священнослужитель місцевої церкви. Заарештований 2 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 18 лютого 1930 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 5 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
Чигирь Пимен Кузьмич, 1882 р., М.Полтава, українець, із селян, освіта початкова. Проживав у М.Полтава. Староста місцевої церкви. Заарештований 4 листопада 1946 р. Засуджений Полтавським обласним судом 18 січня 1947 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та обмеженням у правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 12 жовтня 1990 р.
Чудненко Федір, 1925 р. висвячений на диякона УАПЦ. Працював при Воскресенському соборі у М.Миргород Полтавської обл. Член Миргородської повітової церковної Ради. Перед арештом працював у м.Дніпропетровськ. Засуджений до позбавлення волі у концтаборах. На Україну не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.987.
Чудновський Максим, священик УАПЦ па Полтавщині. Засуджений до позбавлення волі у кінці 20-х років. Покарання відбував у Архангельській губ. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.987.
Чумак Іван Григорович, 1884 р., с.Попове Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Чутове Полтавської обл. Священик без приходу. Заарештований 6 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 травня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 5 червня 1938 р. у м.Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.
Чумаков Григорій Митрофанович, 1886 р., м.Лубни Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с.Кирило-Ганнівка Зіньківського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 2 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 18 лютого 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Біломоро-Балтійському ВТТ. Після звільнення у 1934 р. проживав у М.Полтава. Робітник місцевої будівельної контори. Заарештований 1 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 4 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.(в частині постанови Особливої трійки УНКВС по Полтавській обл. від 2 грудня 1937 р.) та 21 грудня 1989 р. (в частині постанови Судової трійки при Колегії ДПУ УСРР від 18 лютого 1930 р.).
Швєцов Павло Прохорович, 1907 р., с.Високе Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня. Закінчив учительський технікум. Проживав у с.Велика Круча Пирятинського р-ну. Священик місцевої церкви. Заарештований 25 липня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 21 вересня 1944 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с.Високе. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 листопада 1992 р.
Шелюг Яків Петрович, 1877 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у М.Миргород. Диякон місцевої громади УАПЦ. Заарештований 12 грудня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 січня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 листопада 1989 р.
Шинкаренко Михайло Свиридович, 1880 р., с.Комишня Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Комишня. Диякон місцевої церкви. 1931 р. був засуджений до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання працював у місцевому колгоспі. Заарештований 24 жовтня 1937 р. Засуджений Особливим відділом УНКВС по Полтавській обл. ЗО листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.
Шкурупила Данило, діяч УАПЦ у с.Попівка па Полтавщині. Перебував на засланні. Після повернення із заслання замордований більшовиками у м.Зіньків Полтавської обл.
Див.: Мартирологія українських церков. - Г.1. - С.988
Шкурупила Оксана, діячка УАПЦ у с.Попівка на Полтавщині. Загинула на засланні.
Див.: Мартирологія українських церков, - Т.1. - С.988.
Шкурупила Степан, співорганізатор парафії УАПЦ у с.Попівка на Полтавщині. Диригент церковного хору. 1930 р. заарештований. Помер у в'язниці М.Полтава.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.988.
Шкурупила Федір, діяч УАПЦ у с.Попівка на Полтавщині. Загинув на засланні.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.988.
Шостак Євдоким Дмитрович, 1880 р., с.Зуївці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, неписьменний. Проживав у с.Зуївці. Служитель релігійного культу. Заарештований 26 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 24 березня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою у правах на 2 роки. Вироком Військового трибуналу військ НКВС ТАРСР 18 жовтня 1941 р. засуджений до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Генеральною Прокуратурою України 6 травня 1993 р.
Шоходько Олександр Опанасович, 1884 р., с.Олексінці Срібнянського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта середня. Служитель релігійного культу. 1929 р. засуджений за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у м.Хорол Полтавської обл. Священик соборно-єпископської орієнтації. Заарештований 15 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 5 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Лубни Полтавської обл. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1938 р.
Штанько Іван Власович, 1892 р., с.Малі Будища Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Малі Будища. 1923-1924 рр. - активний член місцевої громади УАПЦ. Працівник місцевого колгоспу. Заарештований 19 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 30 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 червня 1989 р.
Щербина Микола Іванович, 1886 р., с.Миколаївка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив духовну семінарію. Проживав у мЛохвиця Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 4 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській х5л. 11 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці м.Лубни Полтавської обл. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.
Щетинський Андрій Іванович, 1879 р., с.Берестовенька Красноградського р-ну Харківської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію у 1900 р. Проживав у М.Полтава. Священик Макаріївської церкви. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.І. 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.
Юрченко Микола, священик УАПЦ. Настоятель Миколаївської церкви с.Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл. 1930 р. засуджений до позбавлення волі. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С389.
Юхимець Онуфрій Панасович, 1875 р., с.Черкасівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Церковний староста. Проживав у с.Дудникове Полтавського р-ну. Тесля місцевого колгоспу. Заарештований 5 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 1 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.
Ющенко Кузьма Максимович, 1897 р., с. Дмитрівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Дмитрівка. Активний член місцевої громади ЄХБ. Водій колгоспу. Заарештований 17 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Кременчук. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28 квітня 1989 р.
Явдась Митрофан Іванович, 1903 р., с.Якимове Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта вища. Закінчив Полтавський інститут народної освіти. 1925 р. висвячений на священика УАПЦ. 1925-1929 рр. - священик парафій УАПЦ на Полтавщині та Черкащині. Проживав у м.Зіньків Полтавської обл. Священик місцевої парафії УАПЦ Трьохсвятительської церкви. Заарештований 3 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 11 березня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 7 років позбавлення волі. Покарання відбував на Далекому Сході. Після звільнення у серпні 1937 р. проживав у Донбасі, на Кубані. З жовтня 1941 р. - організатор церковного життя на Дніпропетровщині. Служив священиком у м.Нікополь, настоятелем кафедрального Спасо-Преображенського собору у М.Дніпропетровськ, адміністратором єпархіального управління УАПЦ. 1944 р. емігрував за Захід. Проживав у Західній Німеччині. 1957 р. переїхав до США. Автор низки статей, збірок документів і спогадів з історії УАПЦ. Помер у грудні 1966 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.
Явтушенко Симон Тимофійович, 1890 р., х. Корченки на Харківщині, українець, із селян, освіта вища. Закінчив педагогічний факультет Харківського університету. 1917-1920 рр. - учасник українських визвольних змагань. 1922 р. висвячений на священика УАПЦ. 1922-1926 рр. - чотири рази заарештовувався органами ДПУ. Проживав у М.Миргород Полтавської обл. Настоятель місцевого Воскресенського собору, протоієрей УАПЦ. Заарештований 7 березня 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 23 вересня 1927 р. за ст.58-10 КК УСРР до 2 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Соловецьких таборах особливого призначення. Особливою нарадою при Колегії ДПУ 29 березня 1929 р. засланий до Уралу терміном на 3 роки. 1933 р. повернувся на Україну, проживав на Донбасі. 1941-1942 рр. - організатор церковного життя УАПЦ у М.Нікополь Дніпропетровської обл., настоятель парафії в смт Велика Лепетиха Херсонської обл. 1943 р. - організатор парафій УАПЦ у Первомайському районі Миколаївської обл. У березні 1944 р. виїхав на Захід. Важко хворів і перебував у госпіталі на території Чехії. Насильно репатрійований радянським режимом до СРСР. Помер на Харківщині. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.
Якименко Гнат Гаврилович, 1884 р., с.Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Попівка. Співорганізатор парафії УАПЦ. Уникаючи виселення, 1931 р. змінив місце проживання. 1935 р. повернувся у с.Попівка. Займався одноосібним господарством. Заарештований 15 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 27 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці м.Лубни Полтавської обл. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.
Яковенко Микита Нестерович, 1881 р., с.Тарасівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта початкова. Служитель релігійного культу. Переслідувався владою. Проживав у м.Зіньків. Служитель культу. Без певного місця роботи. Заарештований 10 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці М.Полтава. Вирок виконано 23 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня'1989 р.
Яковець Дмитро Володимирович, 1873 р., с.Плішивець Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. 1896-1912 рр. - монах Афонського монастиря (Греція). 1912-1921 рр. - монах монастиря поблизу М.Тула. З 1928 р. проживав у с. Бобрик Гадяцького р-ну. Священик місцевої церкви. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Ромни Сумської обл. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.
Яновський Іван Семенович, 1870 р., с.Пологи-Вергуни Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію у 1894 р. 1896-1934 рр. - служив священиком. Проживав у М.Полтава. Сторож місцевої інфекційної лікарні. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.І. 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці М.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.
Яременко Василь Гаврилович, 1892 р., с. Кишеньки Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Дашківка Кобеляцького р-ну. Регент церковного хору, диякон місцевої церкви. Заарештований 20 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 лютого 1930 р. за ст.ст.54-4, 20-54-4, 54-12 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 листопада 1989 р.
Яременко Парфентій Тимофійович, 1883 р., с.Мальці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Попівка Миргородського р-ну. Священик місцевої церкви. Заарештований 28 лютого 1935 р. Засуджений Спецколегією Харківського обласного суду в М.Полтава 30 листопада 1935 р. за ст.54-10 ч.І КК УСРР до 5 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 березня 1995 р.
Яресько Петро Никифорович, 1876 р., с.Заїченці Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Служитель релігійного культу. Проживав у с.Заїченці. До 1935 р. - диякон місцевої церкви. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. у М.Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.
Ярещенко Борис Трохимович, 1892 р., с.Рунівщина Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Новоселівка Козельщинського р-ну Полтавської обл. Священик церкви с.Бреусівка Козельщинського р-ну. Заарештований 2 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою НКВС по Харківській обл. 11 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 жовтня 1937 р. у .М.Кременчук. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1989 р.
Ярещенко Олександр, народився 1890 р. на Полтавщині, із духовенства. Закінчив духовну семінарію, Московську духовну академію, Інститут інженерів шляхів сполучення, юридичний факультет Київського університету. 1920-1921 рр. - начальник Полтавської залізниці. Делегат Полтавщини на 1-му ВПЦ Соборі. 1921 р. висвячений на єпископа Полтавського УАПЦ. 1921-1923 рр. - архієпископ Лубенський. Організував 50 українських парафій і повітову Раду УАПЦ на Лубенщині. 1923-1926 рр. - архієпископ Харківський і духовний керівник руху УАПЦ на Слобідській Україні. Голова Харківської церковної округової Ради УАПЦ. 1924-1926 рр. - перший заступник голови президії ВПЦР. Заарештований 1 квітня 1926 р. Засуджений до 5 років заслання до Середньої Азії. 1934 р. переведений до М.Курськ, звідки етапований у далекосхідні табори. З ув'язнення не повернувся.
Див.: Мартирологія українських церков. - Т.1. - С.947-948; Бюлетень благовісництва й краєвої Ради УАПЦ в Західній Німеччині. 4.2 (12), квітень-травень 1956. - С.12; Митрополит Василь Липківський. Відродження Церкви в Україні. 1917-1930. Торонто Р.Б., 1959. - С.174, 299-300.
Ярмоленко (Єрмоленко) Григорій Михайлович, 1913 р., с.Гільці Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гільці. Член релігійного об'єднання ЄХБ. Постійно переслідувався владою. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.І КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с.Нова Петрівщина Чорнухинського р-ну. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.
Ярошенко Дем'ян Никифорович, 1868 р., с.Тарасівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у с.Тарасівка. Без певного місця роботи. Священик без приходу. Заарештований 5 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 травня 1938 р. за ст.ст.54-2, 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в'язниці мЛубни Полтавської обл. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.
Ященко Трохим Дмитрович, 1885 р., с.Мусіївка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. 1923-1930 рр. - священик УАПЦ. Проживав у М.Миргород Полтавської обл. Рахівник цегельного заводу. Заарештований 13 березня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 липня 1933 р. за ст.54-11 КК УСРР до 3 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.

<< НА ПЕРШУ