Аналіз даних спостережень на метеорологічних станціях Полтавщини показує, що кліматичні умови 1946 і 1947 років характеризувалися суттєвими відхиленнями від середньостатистичних показників (норми). Порівняння цих показників по метеостанції Полтава і в середньому по області (за даними спостережень на 5 метеостанціях) наведені в таблиці.

Найбільш несприятливі кліматичні умови спостерігались у 1946 році. Зима 1945-1946 року за температурою була в межах норми. але опадів випало менше норми. Сніговий покрив встановився лише на півночі області. Весна видалась теплою, але дуже сухою, а кліматичне літо — сухе і жарке (особливо травень і червень). Зволоження восени було в межах норми, але зниження температур почалось досить рано. Зима 1946-1947 року була аномально холодною, а сніговий покрив малопотужним. Особливо низькі температури спостерігались у січні. Кліматичні умови весни були в межах норми, але вже з травня по липень спостерігалась тривала посуха. Друга половина 1947 року видалась вологою, та на врожай це вже не вплинуло.

Дуже сухі весна і літо 1946 і 1947 років, холодна малосніжна зима 1946-1947 року зумовила надзвичайно несприятливі агрокліматичні умови для сільськогосподарського виробництва на Полтавщині.

При середній сумі опадів за сільськогосподарський рік (з вересня по серпень включно) 525 мм у 1946 році в Полтаві випало 323 мм, а у 1947 році — 355 мм.

У 1946 році опади розподілились вкрай несприятливо для сільськогосподарських культур. Із 21 березня по 13 липня тривав посушливий період (111 днів!), який переривався невеликими дощами 24 травня і 28 червня. Перший значний дощ (34 мм) випав лише у другій половині липня. Великої шкоди посівам завдали суховії 21-28 червня (температури повітря досягали +31 С, відносна вологість повітря лише 19-20%). Запаси вологи ще на початку вегетаційного періоду були мінімальними, а з другої половини травня настала ґрунтова посуха.¹ І.Є.Бучинський посуху 1946 року визначив як надзвичайну і катастрофічну. Внаслідок посухи середній врожай по Полтавській області становив: зернових — 4,4 ц/га, в тому числі озимої пшениці — 4,8 ц/га, озимого жита — 5,5 ц/га, ячменю — 3,3 ц/га, зерна кукурудзи — 5,5 ц/га, цукрових буряків — 44 ц/га, картоплі ~ 34 ц/га. Посуха завдала сильного удару по сільськогосподарському виробництву, зруйнованому недавньою війною. Вказані показники врожайності у 6-10 разів нижче за врожайність у 1980-1990 роках.

Осінь 1946 року видалась посушливою, а зима — холодною і малосніжною. Тому запаси вологи в ґрунті на початку вегетаційного періоду 1947 року, як і в 1946 році, були знач­но меншими норми. Уже в третій декаді травня запаси продуктивної вологи вичерпались і суттєво не поповнювались до кінця вегетації.

Посуха посилювалась сильними вітрами і суховіями в червні. Вони спричинили масове осипання плодів яблуні, вишні, висихання листя кукурудзи, овочевих культур. Частина рослин висихала на корню.

Урожай зернових культур по області в 1947 році становив 9,3 ц/га, в тому числі озимої пшениці і жита по 9,5 ц/га, ячменю — 11,4 ц/га, кукурудзи на зерно — 10,6 ц/га, цукрових буряків — 143 ц/га, картоплі — 85 ц/га (вдвічі вищий, ніж у 1946 році, але все-таки низький навіть для умов того періоду).²

Таким чином, надзвичайно несприятливі погодно-кліматичні умови, які тривали з весни 1946 року по кінець 1947 року, післявоєнна розруха, низький рівень агротехніки, мала врожайність сортів сільськогосподарських культур були головними передумовами неврожаю 1946-1947 років на Полтавщині.

Узагальнені дані спостережень по метеостанціях Полтавської області

 Покажчик джерел

 1.   Архів  Полтавського краєзнавчого музею.— Спр.01 П.~ Арк.12.

2. Архів музею Полтавської сільськогосподарської станції ім.. Вавілова. Огляд агрокліматичних умов 1946 і 1947 сільськогосподарських років.— Арк.8-9.