|
Християнство і комунізм має один
ідеологічний корінь - іудаїзм. Християни в ім`я
Царства небесного зничтожили не тільки цілі народи, а й цілі цивілізації
(Папа Римський Іоан Павло 2 за ці злочини проти людства вибачився перед
народами світу.)
Комуністи в ім`я Царства небесного на землі
дорвавшись до влади на території колишньої царської Росії примінили
нечуваний та небачений тотальний терор, репресії, залякування та приниження.
Проти українського народу застосували у 1932-1933 роках геноцид
(Голодомор). Комуністичні недобитки та екс-комуністи не тільки не понесли
заслуженої кари, як це сталося з нацистами, а й мають свої офіційні
бандитські організації - комуністичні партії. Усама Бен-Ладен з його
Алькаїдою не годиться навіть в підметки терористам номер один двадцятого
століття Володимиру Леніну (Ульянову) та Леву Троцькому (Лейбі Бронштейну).
В самостійній суверенній Україні продовжується знущання над пам`яттю
невинно убієнних від рук комуністичних бандитів та глузування над почуттями
ще живих близьких та рідних жертв терору. По всій Україні - в містах і селах
- стоять пам`ятники терористу номер один -
Володимиру Леніну. До речі, який ніколи не був в окупованій
російсько-комуністичними військами Україні. Владі України це вигідно, бо всі
вони з однієї соціальної групи, всі вони - колишня партійно-господарстька
номенклатура.
Кого судити? Самих себе? Чи своє коріння?
Шифротелеграма
ЦК РКП(б) до ЦК КП(б)У
"Про порядок розгляду справ
засуджених до вищої міри покарання".
5 листопада 1924 р.
Сообщается постановление ЦК РКП от 5.Х!.24 г.:
В разъяснение постановления Политбюро от 17.04. с/г. (Пр.85 п.ЗО) от 11.7
с/г. (Пр. 8 п.16) и телеграммы секретаря ЦК РКП Молотова от 27.9 с/г за №
1600/с, установить, как правило, что местные обвинительные заключения
предварительно просматриваются Комиссией Политбюро ЦК РКП в составе т.т.
Курского, Куйбышева и Дзержинского. Созыв комиссии за тов. Курским. № п.
33/8/с.
Секретарь ЦК РКП Сталин.
Шифротелеграма
ЦК РКП(б) до ЦК КП(б)У
"Про порядок винесення вироків".
13 листопада 1924 р.
- Циркулярно. В разъяснение шифротелеграммы N9 1600/с от 27-го сентября с/г
по вопросу о порядке вынесения местными судами приговора о высшей мере
наказания по политическим делам ЦК РКП уста- навливает, как правило, что
устные обвинительные заключения предварительно просматриваются особой
комиссией Политбюро ЦК РКП. Предлагается строго придерживаться
установленного ЦК порядка. № 2257/с.
Секретарь ЦК РКП Молотов
На
спрощений порядок судового розгляду справ орієнтував суди і Центральний
Виконавчий Комітет СРСР.
За постановою ЦВК і РНК СРСР від 1 грудня 1934 року "Про внесення змін в
діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік" і постановою ЦВК
СРСР від 14 вересня 1937 року за такою ж назвою по справах про
контрреволюційне шкідництво, диверсії, тероризм обвинувальні висновки
обвинувачуваним слід вручати за добу, справи розглядати без участі сторін,
тобто без прокурора, адвоката і, звичайно ж, свідків.
Таким чином, підсудний був повністю безправним і беззахисним. Його відмова
від тих показань, що були примусово отримані під час слідства, і намагання
переконати суд у своїй невинуватості вже не мали значення. Суди розглядали
такі справи з винесенням вироку щонайбільше за півгодини - термін, протягом
якого і вирішувалася доля підсудного. Переважно у матеріалах більшості справ
протокол судового засідання, як і вирок, вміщувався на одному аркуші.
Недаремно говорили про суд скорий і неправий.
З виконанням вироків теж не зволікали. На підставі наведених постанов ЦВК
СРСР від 1 грудня 1934 року і 14 вересня 1937 року було встановлено:
касаційного оскарження вироків не допускати, а вироки про вищу міру
покарання виконувати негайно. Багатьох розстрілювали в день винесення вироку, тобто
засудженого виводили з зали суду і відразу вели на страту.
До жовтня 1937 року за кримінальними кодексами союзних республік,
зокрема КК УРСР, була встановлена максимальна міра покарання - 10 років
позбавлення волі або розстріл.
Зараз усім відомо про надзвичайно тяжкі умови утримання в'язнів у таборах
ГУЛАГу. Засуджені помирали тисячами, і гігантська репресивна машина вже не
встигала поповнювати табори новими потенційними смертниками. Але тоталітарну
систему треба було годувати рабською працею. Виходячи саме з цих міркувань,
розстріли в багатьох випадках були замінені на позбавлення волі й каторжну
працю, але вже на триваліший строк. За постановою ЦВК СРСР від 2 жовтня 1937
року до ст. 18 "Основних засад кримінального законодавства СРСР і союзних
республік" внесено зміни і встановлено, що максимальна міра покарання за
скоєння контрреволюційних злочинів може бути визначена, крім розстрілу,
позбавлення волі до 25 років.
Значна кількість "ворогів народу" була засуджена не тільки до позбавлення
волі на певний строк і позбавлення громадянських прав після відбуття
основного покарання на строк до 5 років, але й до заслання з обов'язковим
поселенням у північних районах країни і закріплення їх за відповідними
підприємствами чи промислами, в результаті чого люди, якщо вони залишалися
живими, вже ніколи не могли повернутися на Україну. обвинувачених в
антирадянській діяльності, а й членів їхніх сімей та близьких родичів, які в
зв'язку із засудженням, скажімо, глави сім'ї, теж у адміністративному
порядку ув'язнювались або висилались у віддалені райони Сибіру і пустельні
райони Казахстану.
Практику заслання і вислання органи НКВС ретельно відпрацювали й широко
застосовували до "небажаних" осіб ще з часу видання декрету ВЦВК від
10.08.22 р. "Про адміністративне висилання". Нормативна база для
застосування таких репресій увесь час поповнювалась і вдосконалювалась. Та
найяскравішим проявом свавілля став наказ Наркома внутрішніх справ Єжова №
00486 від 15.08.37 р. про позбавлення волі членів сім'ї "ворога народу" на
строк від 5 до 8 років за "недонесення". У наказі зазначалося, що доноси на
близьких, родичів і друзів - то є ціна особистої безпеки. Це свідчило про
прагнення влади виховати нове покоління таким, щоб кожний член сім'ї заради
"високих" ідей міг і повинен був продати й зрадити будь-кого, щоб люди мали
одне на всіх минуле і майбутнє, щоб громадяни були скуті морально-політичною
єдністю будівників "світлого майбутнього" і тільки за таких умов держава
може гарантувати недоторканність члена сім'ї.
У наказі сказано: "Арешту не підлягають: дружини засуджених, які викрили
своїх чоловіків (у скоєнні злочину чи в антирадянських настроях) і
повідомили органам влади дані про них, що стали підставою для розробки і
арешту своїх чоловіків". За допомогою цього наказу репресивна машина нищила
всі уявлення про презумпцію невинуватості і здоровий глузд. На його підставі
було розорено мільйони сімей, знищено їхнє суспільне життя, пограбовано
майно і в результаті безкінечний потік жінок та дітей направився на Схід. До
того ж братів і сестер розділяли: одних направляли до таборів, інших - до
дитбудинків.
Для того, щоб діти назавжди забули своїх батьків, один в одного не
підтримували згадку про них, між собою не обговорювали причини арешту,
передбачено, щоб, скажімо, брат вже ніколи не побачив і не дізнався, де його
сестра. В наказі зазначено: "В списках діти перераховуються по групах, що
комплектуються з таким розрахунком, щоб в один і той же дитбудинок (колонію)
не потрапили діти, пов'язані між собою родинними стосунками або
знайомством".
Примітка:
Комуністична інквізиція в Полтаві діяла в приміщені теперішньої
кондитерської фабрики під вивіскою ЧК. В підвалах ЧК чекісти-ленінці для
залякування в`язнів
робили показові розстріли. Стріляли з гвинтівок Мосіна і мізки розліталися
по стінах. Не говорячи вже про кров. Тепер на цій фабриці громадянин США
Майк Блейзер, якій емігрував з м. Харків у 1973-му році після демонстрації
євреїв у 1972-му році в Києві, випускає шоколад та різні солодощі. Добре, що
цей громадянин США не додумався випускати фірмовий патентований
шоколад з маркою "Че-Ка".
Комуністична інквізиція також працювала в Полтаві по вулиці Жовтневій 39
(теперішнє приміщення СБУ, на другому поверсі). Після винесення вироку -
розстріл - засудженого вели через двір до приміщення теперішнього
лікувально-оздоровчого денного стаціонару СБУ, там ставили на коліна і
стріляли в потилицю. Машина стояла біля дверей, куди вантажили тіла
розстріляних і везли в урочище Триби на таємний цвинтар.
<<
НА ПЕРШУ |
