КРИВАВЕ ЗОЛОТО КОЛИМИ

Я, Добропас Валентин Прокопович, є жертва червоного терору. Був засуджений по статті 54-10 ч.1 термін ув’язнення 10 років концтаборів плюс 5 років поразка в правах. Відбував покарання на Колимі “Дальстрой”. На золотій копальні “Партизан” перебував 2 роки, де втратив на обох руках фаланги пальців. Потім мене перевели в управління автотранспорту, яке займалось перевезенням від Магадана тайгою до Якутії. Там я проробив 3 роки. Решту після скорочення терміну ув’язнення на 1 рік я працював на Колимі по вільному найму ще 8 років. Об’їздив по роботі як Колиму, так і Чукотку, де добували золото і можу стверджувати, що вже в 1938 році золото на Колимі добували в’язні – жертви червоного терору. Мені зараз 85 років. На одному оку бельмо, іншим оком бачу на 1 відсоток проти норми зору. Пенсія у мене 150 гривень. Дають знати табірні хвороби, немає за що купувати ліки, нізащо зробити операцію на очах, нізащо купувати потрібних харчів. Тому прошу Вас поставити питання перед світовою громадськістю про те, що я, та такі, яких мільйони як я, починаючи з 1929 року добували золото на копальнях Колими в рабських умовах. Це криваве золото знаходиться в різних банках країн світу. Не могли б ці власники цього кривавого золота допомогти в цей скрутний час тим, хто добував це золото.

18.04.2004 року Добропас В.П.

Адреса: м. Полтава, вул. Калініна, 20, кв. 16

<< НА ПЕРШУ