інформація


<< НА ПЕРШУ

ПАМ`ЯТНИК – ПОТВОРА ЖЕРТВАМ ГОЛОДОМОРУ НА КУРГАНІ СКОРБОТИ БІЛЯ МГАРСЬКОГО МОНАСТИРЯ ЗА МІСТОМ ЛУБНИ.
(СОВЄТСЬКА ХАЛТУРА КОМУНІСТА БОРИСА ІЛЛІЧА ОЛІЙНИКА).


 
Автор проекту художник Ігнащенко

 


Так виглядає пам`ятник сьогодні

фото: Володимир Білоус

 

<< НА ПЕРШУ

В 1990 році в пам’ять жертв Голодомору в Україні за містом Лубни біля Мгарського монастиря був насипаний з землі великий курган і на ньому встановлений височезний дерев’яний хрест. Недалеко від кургану встановили два дерев’яні стовпи з’єднані вгорі перекладиною, на яку повісили дзвін. Та в 1993 році на заводі сталевих конструкції ім. Бабушкіна в м. Дніпропетровську був виготовлений величезний дзвін з величезним хрестом, як основний художній компонент майбутнього меморіалу жертвам Голодомору 1932-1933 років, автором якого є митець Ігнащенко, а замовником був Український фонд культури, який тоді очолював поет-комуніст Борис Ілліч Олійник. Допоміг у виготовлені цієї величезної металевої конструкції колишній керівник Дніпропетровської області Павло Лазаренко. Та доставивши з великими труднощами цей дзвін на місце його встановлення, без відома автора проекту меморіалу Ігнащенка його вкоротили, вирізавши зсередини чотири метри і дзвін ста схожий на німецьку каску на верху якої є великий хрест. Хрест по своїм розмірам не відповідає попередньому задуму митця по відношенню до самого дзвона, тому, візуально виглядає непропорційно до висоти дзвону. Тому, сам авторський задум меморіалу жертвам Голодомору не втілено в життя. Саму художню ідею спаплюжено. Тут повинні бути окрім дзвону з хрестом стилізовані скіфські баби, величні східці наверх кургану, на дзвоні повинно бути зображення Оранти – матері божої і т.д. Тобто, ще треба зробити цілий комплекс робіт щоб меморіал відповідав задуму митця Ігнащенка і справляв певне враження на відвідувачів. Та і сам теперішній “пам’ятник” поставлений подальше від людського ока в безлюдному місці. До нього без транспорту важко добиратися. Хіба що молодого та молоду тут дружки під час весілля пригощають “Шампанським”. Весільні кортежі відвідуючи Мгарський монастир також заїжджають і до кургану Скорботи і тоді чується стрілянина пробками з пляшок “Шампанського”. На святому місці, яким повинен бути курган Скорботи салютують Бахусу і бажають молодим довгих літ подружнього життя. 

bud_1.jpg (29370 bytes)
gruppa.jpg (30313 bytes) bud_2.jpg (31151 bytes)
фото: Володимир Білоус