|
Додаток 1
Універсал отамана Григор'єва.
Народе український, народе замучений! Жорстока війна з германською коаліцією
і державами Антанти вирвала з твоїх сел кращих синів землі.
Міждуусобна війна та гетьманщина кращих синів твоїх загнала в могили та
в'язниці. Коли у тебе забракувало сили більше терпіти, ти залишив рало та
станок, викопав із землі іржаву рушницю і пішов боронити право своє на землю
та волю. Але і тут політичні спекулянти обдурили тебе і хитрими заходами
використали твою довірливість: замість землі і волі тобі насильно нав'язують
комуну, чрезвичайку і комісарів з московської "обжорки" і тієї землі, де
Христа розп'ято було. Ти працюєш день і ніч, ти світиш каганцем, ти ходиш в
постолах і штанях з мішка; замість чаю ти п'єш гарячу воду без цукру, але
ті, що обіцяють тобі світлу будучність, експлуатують тебе; тобою воюють зі
зброєю в руках, забирають твій хліб, реквізують твою скотину і запевняють
тебе, що все те на користь народу.
Працьовитий, святий, Божий чоловіче! Подивись на свої мозолясті руки,
подивись: навкруги – неправда, брехня і наруга. Ти – цар Землі. Ти –
Кормилець Світу, але ж ти – раб, дякуючи своїй простоті і доброті святій.
Селяни і робітники! Вас 92 відсотки на Україні, а хто керує вами? Все ті ж
кровопійці народні.
Народе український! Бери владу в свої руки! Хай не буде диктатури ні окремої
особи, ні партії! Хай живе диктатура правлячого люду! Хай живуть мозолясті
руки селянина та робітника! Геть політичних спекулянтів! Геть насильство
справа, геть насильство зліва. Хай живе влада Рад народу України.
Перед вами нова боротьба. Борітеся – поборите.
Я, отаман Григор'єв, і мій штаб голови свої покладемо за право працюючого
люду. Для себе ми не шукаємо нічого. Дайте нам піддержку і тим спасете своє
право. Ось вам мій наказ: в три дні мобілізуйте всіх тих, хто здатний
володіти зброєю, і негайно займайте всі станції, поставте своїх комісарів.
Кожна волость, кожне село формуйте отряди і ідіть в своє повітове місто; від
кожного повітового міста з ваших отрядів по 400 чоловік кращих бійців
пошліть на Київ і по 200 на Харків, коли є зброя - зі зброєю, нема зброї -
пошліть з вилами, але наказ мій прошу виконати, і побіда за нами.
Все останнє – я зроблю сам.
Головний штаб наш при мойому штабові. Тільки з вашою піддержкою ми доб'ємося
права народу. Негайно організуйте владу народню! В кожному селі виберіть
селянську раду, в кожному повіті - повітову раду, в кожній губернії -
губерніальну раду. В раду мають бути обрані представники всіх партій, що
стоять на радянській платформі і ті, що признають себе безпартійними, але
підтримують радянську владу. В склад рад можуть входити представники всіх
національностей, пропорціонально їх числу на Україні, себто: для українців
предоставляється в раді 80 відсотків місць, для євреїв – 5 і для всіх інших
національностей 15 процентів місць. При такому розподіленні не буде засилля
ні партій, ні націй. Глибоко вірю, що це буде дійсно влада народна! Хай живе
свобода слова, друку, совісті, зібрань, страйку, професії, недоторканість
особи, .думки, оселі, переконань та релігії.
Народе Божий! Любіть один одного, не проливайте братерської крові, забудьте
партійну ворожнечу, преклоніться перед владикою чесної праці.
Хай живе чесна праця!
Хай згине всяке насильство і влада капіталу! Залізничники, почта і телеграф
– Ви замучились. Зрозумійте нас! Перемога наша – перемога ваша. Народ
український завоювань поза межами своєї землі не шукав, але твоїм братам по
праці, де б вони не були, завжди поможе і рушницею і останнім шматком хліба.
Уряд авантюриста Раковського і його ставлеників просимо йти од нас і не
силувати волю народну!
Всеукраїнський з'їзд рад дасть нам уряд, якому ми підляжемо і свято
виконаємо його волю.
Я йду вперед, бо так велить народна совість!
Резерв мій – Ти, Народе Український, і від тебе залежить доля твоя!
Всякі вбивства без суду народного, мародерство, безчинство, вторгнення в
чужу оселю, незаконні реквізиції, агітація проти окремих національностей
присікатися будуть на місці силою народу і зброї. Порядок необхідний – геть
сваволю!
Своїми заступниками призначаю товариша Тютюнника, товариша Горбенка і
товариша Масенка, котрим довіряю важке завдання.
Отаман партизанів Херсонщини і Таврії Григор'єв.
Помічники отамана: Горбенко, Тютюнник, Терещенко, Масенко, Ясінський,
Бондаренко, Павлів.
9 травня 1919 року.
За вільну Україну / Львів /.-1990, 1 липня.
Додаток 2
Листівка одного з повстанських загонів, яка розповсюджувалася на Полтавщині
влітку 1920 року.
Громадяни України!
Бідний український люде, до тебе підкрадаються твої віковічні вороги –
москалі. Вони ще за часів царів скували кандалами твою волю, а під час
сучасної великої революції, коли й ти, як усі народи бувшої Росії, скинув
ярмо, - москалі і тепер з нашими перевертнями і недолюдками хочуть тебе
одурить і закувати в тяжкі кайдани неволі. Під великим червоним прапором
волі і братерства на Україну сунуть розбещені московські орди військових
розбишак, які знущаються над нашим селянином, які грабують його майно, які
забирають у нього весь його пожиток – хліб. Під величезною ідеєю комунізму
вони творять ганебне діло визискувачів. А ви, селяни, мовчки гнете свою шию
і схиляєте безпорадно голову на груди.
Селяни України, не падайте духом! Вище підійміть голову угору. За тебе Бог,
бо діло твоє праве. Закопуй свій хліб у землю. Не давай його своїм ворогам –
москалям. Хто сильний духом, кому мила вільна Україна, хто не кат своєму
краєві, хто гірко плаче над неволею свого любого краю і народу, - то бери
зброю і вставай за волю соціальної України. До зброї за рідний край!
Прокльони грабіжникам своїм і чужим. Хай живе соціалістична незалежна
Народна Українська Республіка!
Слава неньці Україні!
ДАП0, ф.Р-3872, оп.І, спр.529, арк.І4.
Додаток 3
Звернення Українського окружного повстанського комітету Полтавщини
(лютий 1920 року).
До комуністів України.
Ми, повстанці, звертаємось до вас, як до своїх братів із запитаннями від
щирого серця, чи довго між нами буде ця ворожнеча, чи довго ще будемо лити
свою братню кров? Ми – люди і повинні зговоритись не зброєю, а словом. Вже
три роки тягнеться громадянська війна і весь час степи України обливаються
кров'ю наших братів. Як з одного боку, так і з другого боку кажеться: за
волю і братерство, але не з кожного боку це однаково розуміється.
Ми, повстанці, розуміємо так: ми боремося за волю свого краю і народу і не
бажаємо ярма чужинців. Ми є нарід і в своїй хаті ми самі збудуємо лад без
іншої допомоги і вказівок. А ви такі ж українці, як і ми, наслухавшись
красних словечок чужинців, будь-то жид чи кацап, забули про свій нарід.
От ви кажете, що боретесь за землю і волю, то цю волю мають лише окремі
особи, а не весь нарід. Ви зараз у ярмі. Раніш було ярмо царя та пана, а
тепер ярмо жида та кацапа. І ви і прибічники за ці три роки не зрозуміли,
яке ганебне діло ви творите. За вашою допомогою весь скарб ваших братів, про
яких ви забули, відправляєте кудись, а нарід лишається з обіцянками.
Невже ми, об'єднавшись, не зможемо без чужої допомоги утворити у своїй хаті
лад, який продиктує сам нарід.
Схаменіться, протягніть свою братню руку нам, ми протягнем свою вам. Нам
ваше життя не потрібне. Ми не бажаємо крові. Ми хочемо чесно і об'єднано йти
до загальної мети, яка з'ясовується словами батька Тараса Шевченка: "В своїй
хаті своя правда, і сила і воля".
Не гайте часу, бо буде пізно.
Український окружний повстанський комітет Полтавщини.
ДАПО, ф.Р-3872, оп.І, спр.529, арк.ІІ.
Додаток 4
Звернення штабу Повстанської армії України (махновців).
Товарищи красноармейцы фронта и тыла!
Народ Украины, угнетаемый вашими командирами и комисарами, а иногда и
непосредственно вами под руководством этих командиров и комиссаров,
протестует против подобного насилия: вас ждали как освободителей трудящихся
масс от гнета белогвардейской своры палачей, но после вашего прихода на
Украину еще больше стали слышны стоны, плач и вопли бедного люда. Всюду
расстрелы, сжигание крестьянских хат и даже сел, всюду грабеж и насилие.
Народ изнемог и больше не в силах терпеть произвола; он предупреждающе
спрашивает вас: остановитесь ли вы перед таким кошмаром и отдадите ли себе
отчет в том, кого вы под руководством ваших командиров и комиссаров
расстреливаете, кем заполняете тюрьмы и подвалы? Не вашими ли братьями,
отцами и детьми? Конечно, ими. И делаете это не замечая, как буржуазия в
стороне сидит и посмеивается, как старорежимные офицеры и генералы,
пользуясь свободой и вашей слепотой, сидят на мягких креслах и приказывают
вам издеваться над бедным людом. И вы, товарищи, не задумываясь над этим,
слепо исполняете эти приказы. Неужели вы не замечаете, что они вас травят на
бедный люд, называя его контрреволюционным за то, что он протестует против
диктатуры господ Троцких и его окружающей коммунистической своры, во имя
партийной власти, удушающей революцию.
Товарищи, взгляните сами, что творят чрезвычайки и карательные отряды в
Великороссии и, в особенности, на Украине. И кто же им помогает? Вы,
красноармейцы и только вы. Неужели у вас не обливается кровью ваше сердце,
слыша стон и плач ваших братьев, отцов, матерей и детей? Неужели вы
настолько обмануты теми призрачными политическими свободами, что вас
обессилили побороть властелина комиссара, чтобы в сплоченном единении с
крестьянами и рабочими освободить себя и весь народ от гнета насилия?
Помните, товарищи, народ осознал всю ложь поддерживаемого вами правительства.
Народ восстает против его и никакая армия не устоит против сознательно
восставшей массы, борющейся за полное раскрепощение. Присоединяйтесь к ней,
она вас примет, как братьев своих. Помните, что в среде восставших ваши
братья-крестьяне и рабочие и при встрече с ними не устраивайте бойни. Пусть
сами комиссары и командиры идут против восставших.
Пусть они обагрятся рабоче-крестьянской кровью, вся вина падет на них и они
жестоко расплатятся за это.
Долой золотопагонную свору. Долой восприемников и комиссародержавцев. Долой
искусственные законы и власть человека над человеком.
Да здравствует объединение всех тружеников, красноармейцев и восставших
крестьян и рабочих. Смерть всем золотопагонникам. Смерть всем комиссарам и
палачам.
Да здравствует социальная революция! Да здравствует подлинный свободный
советский строй!
9 мая 1920 г.
Штаб Повстанческой армии Украины (махновцев).
ДАП0,ф.Р-3872, оп.І,спр.529,арк.9.
<< НА ПЕРШУ |
