НІМЕЦЬКИЙ ТЕРОР (1941-1943) ПОЛТАВЩИНА

ПІСЛЯСЛОВО

<< НА ПЕРШУ

Книга Скорботи складається з поіменних списків жертв війни і остарбайтерів області, які загинули в роки Другої світової війни від рук фашистських карателів через підозру за зв'язок з партизанами, надання прихистку оточенцям і військовополоненим, за відмову працювати з окупантами, а також тих, хто загинув під час боїв і бомбардувань на території області в 1941 і 1943 роках. Багато євреїв, циган, поляків загинули від рук карателів в Україні, і зокрема на Полтавщині, в гетто та місцях масового розстрілу в Полтаві, Кременчуці, Кобеляках, Лохвиці, Лубнах та інших місцях масового знищення громадян.

Значна кількість жителів міст і районів області в 1941 — 1943 роках була насильно вивезена на каторжну працю до фашистського рейху.
Після закінчення війни ті, хто залишився живим, повернулись додому, але більшості так і не довелося переступити батьківського порогу. Вони згоріли в крематоріях концтаборів, були розстріляні охоронцями за непокору, затоплені в підземеллях і шахтах, загинули від хвороб і голоду, під час бомбардувань і боїв на території Німеччини та її сателітів.
Доля багатьох остарбайтерів залишилася невідомою. Вони не повернулися на батьківщину, але й відомостей про їх загибель відшукати не вдалося.

При складанні поіменних списків загиблих громадян у містах обласного підпорядкування і районах області були створені комісії сприяння підготовці та виданню Книги Скорботи, робочі групи, які разом зі складанням списків загиблих воїнів складали й списки жертв війни та остарбайтерів, використовуючи матеріали Державного архіву Полтавської області, архіву СБУ по Полтавській області, органів статистики, міських і районних відділів реєстрації актів громадянського стану населення, дані погосподарських книг сільських рад за 1940 — 1949 роки, матеріали науково-практичної конференції "Подвигу народному — жити у віках" (квітень 2000 р.), публікації газет "Зоря Полтавщини", "Комсомолець Полтавщини", "Полтавський вісник", "Сільські вісті", "Молода громада", "Атіква" (Полтавської єврейської громади "Хесед Нефеш"), районних газет області.
У процесі роботи зі складання списків працівниками пошуково-видавничого відділення Книги Пам'яті України було додатково оброблено документи Державного архіву Полтавської області та його філіалу, обласної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського, матеріали фондів Полтавського краєзнавчого музею.
До списків персоналій жертв війни і остарбайтерів внесені такі дані: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, місце народження (район, місто, село, а за відсутності назви села — сільська рада), національність (де можливо), рід заняття, дата загибелі, місце поховання, а за відсутності дати загибелі та місця поховання подано: "доля невідома".

Пошуки жертв війни і остарбайтерів нашої області тривають.

Колектив відділення щиро вдячний усім, хто надав відчутну допомогу в проведенні цієї роботи. А саме:
— генеральному директору державної телерадіокомпанії "Лтава", заслуженому журналісту України М.І. Ляпаненку;
— начальнику головного фінансового управління облдержадміністрації О.Ф. Матвієнку;
— голові обласної організації ветеранів К.С. Бабенку та його заступнику М.Д. Мойсі;
— працівникам Державного архіву Полтавської області О.О. Бутенко, В.В. Коротенку, О. А. Бігдан, Л. І. Чередник, О.М. Корецькому, А.Д. Чернявській;
— працівникам обласної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського Л.І. Чорноволенко, О.І. Щербиніній, О.М. Войцехівській, В.І. Співак, Н.В. Влезько, В.В.Волошко;
— працівникам обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного Л.Г. Чобітьку, Е.А. Березницькому;
— редактору робочої групи Книги Пам'яті України Котелевського району М.Д. Борисову;
— голові Диканської районної ради ветеранів А. С. Івашку;
— колишньому керівнику обласного пошуково-видавничого відділення Книги Пам'яті України І.Ю. Легенькому;
— членам Національної спілки журналістів України: В.О. Чазовій, В.Ф. Котляру, О.Г. Митрофанову, М.М. Дорошенку;
— членам редколегії газети "Атіква" Полтавської єврейської громади "Хесед Нефеш" Н.В. Бєліцькій, Н.Б. Левіну, М.Л. Спарберу.

Особлива вдячність голові обласної державної адміністрації, голові обласної ради Євгену Фроловичу Томіну.

Трагічною сторінкою ввійшла в історію українського народу Друга світова війна. Вона ввірвалася у кожен дім, обпалила вогнем кожну полтавську родину. Гинули наші земляки на всіх фронтах — від Балтики до Чорного моря, їх імена увічнені в 12-ти томах обласної Книги Пам'яті України.
Та чорним крилом накрила війна не тільки тих, хто зі зброєю в руках захищав Вітчизну від знахабнілого ворога, а й мирних жителів — жінок, стариків і дітей.
Проведена велика пошукова робота щодо виявлення та уточнення імен загиблих на окупованій території та остарбайтерів, вивезених у роки окупації на рабську працю до фашистського рейху.
Книга Скорботи саме і складається з поіменних списків жертв війни і остарбайтерів, які загинули в роки війни від рук фашистських окупантів та їх прихвоснів. Це люди, які не були зв'язані з підпільниками чи партизанами, але окупаційна влада їх підозрювала в цих зв'язках. Їх також убивали за те, що допомагали оточенням чи військовополоненим шматком хліба або якоюсь одежиною, а також вибратись з оточення, обминувши фашистські патрулі та заслони.
Чимало поплатилися життям за те, що відмовлялися працювати на запропонованих гітлерівцями посадах.
Багато мирних жителів області загинули під час боїв та бомбардувань у 1941 —1943 рр., або з часом померли від травм і ран, спричинених розривами мін, снарядів та інших залишків ворожої зброї.
Стали невинними жертвами фашистського терору євреї, цигани, поляки та представники інших національностей.
З перших днів окупації Полтавщини в містах Полтаві, Кременчуці, Лохвиці, Лубнах, Пирятині, Хоролі та інших населених пунктах області були створені гетто, де євреїв утримували в нелюдських умовах — без води, їжі, медичної допомоги.
Лютували в нашому краї фашистські зондеркоманди, що раніше розправлялись із жертвами в Києві у Бабиному яру. За такою ж расистською програмою вони вершили криваві розправи в Миргороді, Лубнах, Хоролі, Чорнухах...
Тяжка доля спіткала й молодих здорових українських юнаків та дівчат. Уже наприкінці 1941-го і до початку липня 1943 року їх насильно вивозили на рабську працю до фашистського рейху і використовували на найтяжчих роботах. Сотні полтавців гинули від голоду, холоду, виснажливої праці, знущань і побоїв та під час бомбардувань, згорали в крематоріях таборів смерті, були затоплені в підземеллях та на кораблях-в'язницях.
Ті, хто вижив у цих нелюдських умовах, після Перемоги над фашистськими загарбниками, знесилені, хворі повернулись додому, та ще довгі роки відчували на собі тавро остарбайтера, хоч це була не вина їх, а біда.
Доля ж багатьох остарбайтерів - невідома. Вони не повернулись на батьківщину і знайти їх сліди неможливо.
При складанні поіменних списків загиблих громадян у містах обласного підпорядкування і районах області були створені комісії сприяння підготовці та виданню Книги Скорботи, робочі групи, які разом із складанням списків загиблих воїнів надсилали і списки жертв війни та остарбайтерів.
При проведенні цієї роботи використовувались матеріали Державного архіву та архіву СБУ Полтавської області, органів статистики, міських і районних відділів реєстрації актів громадянського стану населення, дані погосподарських книг сільських рад за 1940—1948 рр. Допомогли й матеріали науково-практичної конференції "Подвигу народному — жити у віках" (квітень 2000 р.), в яких повідомлялося про раніше невідомі факти боротьби полтавців з окупантами та інше.
Широко використовувались під час пошукової роботи публікації обласних газет: "Зоря Полтавщини", "Комсомолець Полтавщини", "Полтавський вісник", "Молода громада" , "Атіква" (Полтавської єврейської громади "Хесед Нефеш"), районних газет області, спогади очевидців та колишніх остарбайтерів.
У процесі роботи по складанню списків працівники пошуково-видавничого відділення Книги Пам'яті України додатково обробляли документи Державного архіву Полтавської області, обласної наукової бібліотеки ім. І.П.Котляревського, матеріали фондів Полтавського та Кременчуцького краєзнавчих музеїв.
До списків персоналій жертв війни і остарбайтерів внесені такі дані: прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце народження (район, місто, село, а за відсутності села — сільська рада), національність (де можливо), рід заняття чи професія, дата загибелі, місце поховання (по можливості вказується назва міста чи села, область, країна).
Якщо ж відсутні дата загибелі і місце поховання, то написано: "Доля невідома".
Всього до другого тому Книги Скорботи занесено 8 тисяч 285 чоловік.
Однак кількість імен жертв війни та остарбайтерів не вичерпана.
Тож пошуки тривають і, дякуючи пошуковцям, краєзнавцям, журналістам, рідним та друзям загиблих, очевидцям, поіменні списки поповнюються.
Колектив відділення сердечно дякує всім, хто надав і надає відчутну допомогу в проведенні цієї роботи. А саме:
- генеральному директору державної телерадіокомпанії "Лтава", заслуженому журналісту України М.І.Ляпаненку;
- начальнику головного фінансового управління облдержадміністрації В.М.Шапошниченку та голові постійної комісії обласної ради з питань бюджету і фінансів О.Ф.Матвієнку;
- голові управління майном обласної ради С.Т. Сагайдачному;
- редактору газети "Село Полтавське" Л.Ю.Кобі;
- начальнику відділу обласного управління житлово-комунального господарства А.О.Жаркову;
- голові ради Миргородської районної організації ветеранів О.А.Володько;
- колишньому головному редактору Полтавського відділення Книги Пам'яті України І.Ю.Легенькому;
- голові обласної організації ветеранів К.С.Бабенку;
- працівникам Державного архіву Полтавської області О.О.Бутенку, В.В.Коротенку, О.А.Бігдан, Л.І.Чередник, О.М.Корецькому, А.Д.Чернявській;
- працівникам Полтавського та Кременчуцького краєзнавчих музеїв В.О.Мокляку, В.А.Андрієць, О.М.Іванченко;
- працівникам обласної наукової бібліотеки ім. І.П.Котляревського Л.І.Чорноволенко, О.І.Щербиніній, О.М.Войцехівській, В.В.Волошко, В.І.Співак, Н.В.Влезько;
- працівникам обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного Л.Г.Чобітько, Е.А.Березницькому;
- редактору робочої групи Книги Пам'яті України Новосанжарського району М.Г.В'ялику ;
- заступнику редактора газети "Полтавський вісник" В.І.Посухову;
- членам Національної спілки журналістів України В.О.Чазовій, В.Ф.Котляру, М.М.Дорошенку;
- членам редколегії газети "Атіква" Полтавської єврейської громади "Хесед Нефеш" Н.В.Беліцькій, Н.Б.Левіну, М.Л.Спарберу;
- колективу видавництва "Полтавський літератор".

Особлива вдячність
голові обласної державної адміністрації Олександру Васильовичу УДОВІЧЕНКУ
та голові обласної ради Володимиру Васильовичу ГРИШКУ.

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА КНИГИ СКОРБОТИ

Державний архів Полтавської області (ДАНО): фонди міськвиконкомів, райвиконкомів і сільрад, обласної ради сприяння обороні, авіації і хімії "Осовіахім", картотека остарбайтерів та ін.
Полтавщина у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу. 1941 —1945. Збірник документів і матеріалів. Видавництво "Наукова думка", Київ, — 1977.
Німецькі окупанти на Полтавщині (1941 — 1943 рр.). Збірник документів. Полтава, — 1946.
Історія міст і сіл УРСР. Полтавська область. Головна редакція УРЕ АН УРСР. Київ, - 1967.
Полтаві — 800 років. 1174—3974. Збірник документів і матеріалів. Видавництво "Наукова думка", Київ, — 1974.
Наш рідний край. Сторінки з історії Полтавщини в запитаннях і відповідях. Випуск перший. Полтава, — 1990.
Наш рідний край. Полтавська область. Історико-статистичний нарис. Випуск десятий. Полтава, — 1991.
Наш рідний край. Сторінки з історії Полтавщини в запитаннях і відповідях. Випуск перший. Видання друге, перероблене і доповнене. Полтава: "Астрея", — 1992.
Полтавщина. Енциклопедичний довідник. Видавництво "Українська Енциклопедія" ім. М. П. Бажана. Київ, — 1992.
Нові Санжарн. Історико-краєзнавчий нарис. Видавництво "Прапор", Харків. - 1970.
Диканька. Історико-краєзнавчий нарис. Видавництво "Прапор", Харків, — 1973.
Полтавський державний краєзнавчий музей. Науковий архів, спр. 272. р/р, арк. 8—9. Оригінал.
Кременчуцький історико-краєзнавчий музей. Документи бойових дій Степового фронту (вересень—жовтень 1943 р.). Акти злодіянь окупантів у 1941 — 1943 рр. на території міста Кременчук і Кременчуцького району.
Хорольський історико-краєзнавчий музей. Списки розстріляних громадян єврейської національності у 1941 р., 2003.
безсмертя. Книга Пам'яті України 1941 — 1945. Київ: Пошуково-видавниче агентство "Книга Пам'яті України". 2000.

<< НА ПЕРШУ