ДУШЕЮ НАЗАВЖДИ З МУЗЕЄМ

В контексті національного і культурного відродження України виняткового значення надається питанням дослідження її історії, особливо тих сторінок, які протягом тривалого часу зображувались у викривленому, далекому від реальності світлі.

Цариця наук піднесла всім нам чи не найголовніший свій урок - немає нічого вищого за людину з її унікальним внутрішнім світом, думками, неповторною гамою почуттів. І жодна соціальна мета, здатна порушити цю даровану природою гармонію, не має права на існування.

Архіви СБУ України, в яких зберігаються слідчі матеріали на Я.О.Риженка, лише сьогодні стали доступними для дослідиків.

Народився Яків Омелянович Риженко 13 листопада 1892 р. в с.Пустовійтове Кременчуцького повіту на Полтавщині в родині селянина-бідняка.

Безмежні чарівні і дивні світи відкрила Якову початкова школа. Допитливого і наполегливого учня помітили і рекомендували для вступу у педагогічне училище. Закінчивши училище, Риженко почав працювати учителем сільської школи . Проте тяга до знань виявилася значно сильнішою, він виїздить до Москви, де вступає до Вечірнього університету ім. Шанявського.

Після лютневої революції Я.О.Риженко повертається на Полтавщину. Оселяється в с. Мала Перещепина, де вчителювала дружина - Зозуліна Катерина Олександрівна.

Грамотного, ініціативного сільського учителя, що не цурався будь-якої роботи, не могло не помітити губернське правління спілки Робос, котре в 1923 р. запропонувало Я.О.Риженку посаду заступника завідуючого Полтавським педагогічним музеєм. Після об'єднання останнього з Центральним пролетарським музеєм Полтавщини Я.О.Риженко стає керівником етнографічного відділу новоутвореного музейного закладу, а 1925р. - ще й заступником директора по науковій роботі.

В 1926 р. Яків Омелянович вступає до аспірантури при кафедрі історії української культури академіка Д.І.Багалія.

В результаті вже скоро побачили світ праці Я.О.Риженка про кустарно-ремісничу промисловість і побутово-етнографічні особливості Полтавщини, значення краєзнавства у виховній та культурно-освітній роботі.

Після успішного захисту в 1929 р. дисертаційної роботи Я.О.Риженко отримав ряд привабливих пропозицій. Однак, як зазначав сам Я.О.Риженко, душею він зрісся з музеєм, не уявляв свого життя без нього.

В 1925 р. Я.О.Риженко виступив з пропозицією проведення реорганізації експозиції Центрального пролетарського музею Полтавщини. Належну увагу приділяв він також питанням екскурсійного обслуговування населення.

За звинуваченням в антирадянській діяльності, яка начебто полягала у розповсюдженні антимарксистських поглядів, ствердженні "вульгарно-націоналістичних тенденцій", 6 березня 1931 р. Я.О.Риженко був заарештований органами ДПУ.

Коли про звинувачення довідалася його дружина, вона не витримала - попала до психіатричної лікарні.

Засланий до Астрахані Я.О. Риженко неодноразово звертався до правоохороннихорганів із заявами про зняття судимості, але, так і не дочекавшись позитивного рішення, помер 29 травня 1974 р.

Лише 19 червня у відповідності з Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 16 січня 1989 р. вчений, талановитий організатор музейної справи, щирий поборник збереження української національної культурної спадщини був реабілітований.

Гусєв О.

<< НА ПЕРШУ