Драй-Хмара Михайло Опанасович

П.К. Долот
"МИ СОНЦЯ РАДОСТІ НЕ БАЧИМО..."

Народився 28 вересня 1889 р. в м. Малі Канівці на Полтавщині
(зараз Чорнобаївський район Черкаської області). Поет,
літературознавець, перекладач. Постановою
Особливої Наради НКВС СРСР під 28 березня 1936 р. засуджений до 5 років
виправно-трудових таборів. Постановою трійки У1ІКВС по
"Дальбуду" від 27 травня 1938 р. засуджений до 10 років
виправно-трудових таборів. Помер, відбуваючи покарання, 19
січня 1939 р. в селі Устьє Тайожна на Колимі. Реабілітований.

Увагу широкої громадськості республіки привернула стаття відомого українського вченого, літературознавця М. Г. Жулинського "З фаланги вибували найкращі", опублікована 24 травня 1990 р. на сторінках "Літературної України". Розповідаючи про трагічну долю Михайла Драй-Хмари, автор наводить слова дружини поета Ніни Петрівни: "Мені повідомили про смерть Михайла у жовтні 1939-го, але де покоїться йоготіло? Так, місце поховання досі невідоме".
Питання, поставлене у нарисі, спонукало до пошуків. З високою. Відповідальністю взялися за його розв'язання співробітники Управління Служби національної безпеки України по Полтавській області. В ході пошуків виявлено цілий ряд цінних матеріалів, які дозволяють повною мірою доповнити біографію М. О. Драй-Хмари, розкрити нові, раніше невідомі її сторінки.
Михайло Опанасович Драй-Хмара народився 28 вересня (за старим стилем) 1889 р. в с. Малі Канівці на Полтавщині. Унікальний документ - "Свідоцтво Полтавської Духовної Консисторії" від 8 жовтня 1910 р. - зберіг для нащадків дату народження талановитого співця українського народу.
Батько Михайла походив з бідних козаків, ходив на заробітки під Азов, як міг вибивався у селяни - середняки. Так, серед простих селян - трударів проходило дитинство майбутнього поета, що не могло не позначитися на його поглядах, життєвій позиції. Ідеалом Михайла Драй-Хмари була боротьба за волю та кращу долю трудового народу і перш за все селян.
В 1915 р. М. О. Драй-Хмара успішно закінчив Київський університет І того ж року був відряджений до Петербурзького університету як професорський стипендіат. Це високе право давала йому золота медаль, яку він отримав від історико-філологичного факультету за свою наукову працю з слов'янознавства1.

Столиця Російської імперії своїм зовнішнім виглядом, соціальними , Контрастами, вируючим культурним життям вразила Михайла. На все Життя запам'яталися йому вечори за участю Сергія Єсеніна. В 1926 р. і М. Драй-Хмара напише вірш "Пам'яті Єсеніна". Мабуть, найкращий з усіх про російського поета. В ньому відчувається м'який подих єсенінської лірики, ритми "Анны Снегиной" ...2. Вони були близькі за світосприйманням: "последний поэт деревни" і М. Драй-Хмара. Перший мучився від того, що не розумів, "куда несет нас рок собьітий". Другий висловив це трохи інакше: "Шляхів нема, немов хто витер, - а треба йти!"
Єсеніну було легше. Він був російським поетом. Його патріотизм був патріотизмом російським і не переслідувався. На патріотизмі М. Драй-Хмари стояло зловісне тавро націоналізму, через що його давив подвійний гніт. Перший внутрішній конфлікт розв'язав сам, наклавши на себе руки. Другого - вбив режим.
Мабуть, М. Хвильовий поспішив, коли в 1924 році, характеризуючи творчість Драй-Хмари, написав, що поет зрозумів революцію "на п'яту, голодну весну". Драй-Хмара набагато довше не сприймав революцію у тому вигляді, у якому вона здійснювалась, і перш за все на селі. Про це свідчать хоч би його вірші з циклу "Сліпі", з досить прозорими алюзіями.

Ми сонця радості не бачимо: ми - сліпі.
Ми навіть горя не оплачемо в німій, журбі.
І Кривавий деспот випив очі нам огнем війни -
І от навіки потолочено життя лани.
О світе ясний, світе радісний, ти згас навік,
А біль шалений, біль ненависний, живе - не зник
(1926)4

Те, що режим прощав у 20-х, він не міг дарувати в 30-х. М. О. Драй-Хмара був надто помітною зіркою на українському небосхилі. Не забулось також, що в 1918-1923 рр. він працював викладачем Кам'янець-Подільського університету, ректором якого до встановлення в Кам'янці Радянської влади був петлюрівський міністр І. Огієнко Університет фігурує в протоколах слідчої справи М. Драй-Хмари як контрреволюційна націоналістична організація під проводом 1. Огієнка5. Незважаючи на те, що поет вже зовсім по-іншому сприймає дійсність, чому сприяли поїздки на новобудови Донбасу, Дніпрогес, що зміна його поглядів відбилася у циклі віршів "Пролетарська весна" та "Соняшних маршах", 5 вересня 1935 року його заарештовують органи НКВС і ув'язнюють у Лук'янівській в'язниці Києва.
Півроку М. Драй-Хмару будуть тримати в одиночній камері. 8 лютого 1936 р. переведуть до камери 5/5. Звідти тричі викличуть на допити: 13, 17 і 25 лютого7. 13 квітня викличуть останній раз для ознайомлення з витягом з протоколу засідання Особливої Наради. На звороті витягу Михайло Опанасович власноручно напише: "Постанову Особливої Наради НКВС СРСР від 28.111-36 р. мені оголошено 13/V-36 року о 16 годині 25 хвилин"8. Зазначеною постановою М. О.. Драй-Хмарі визначалось 5 років виправно-трудових таборів. Того ж дня начальнику в'язниці надійде
132

розпорядження: "Драй-Хмару... належить відправити з першим етапом, що відходить в м. Владивосток у розпорядження нач. пересильного пункту Севвостоклагу НКВС для направлення на Колиму"9. Наступну сторінку в житті поета відкривають карти заліку робочих днів. ЩО зберігаються в особовій справі ув'язненого. Працював він без вихідних з 15 липня 1936 р., спочатку робітником в копальні "Партизан", а потім забійником в копальні "Нєрєга". Норми виконував на 115-150 процентів. Трудові характеристики за квартали схожі одна на одну: "дисциплінований, старанний на виробництві, сумлінно ставиться до праці, давав хорошу якість роботи. До інструменту ставиться бережливо".
В січні-березні 1937 р. на М. О. Драй-Хмару були покладені обов'язки днювального. У черговій характеристиці відзначено: "ставлення до праці старанне, приміщення утримує в належному порядку. Обслуговування має своєчасне і акуратне" Ю.
Відбуваючи покарання, М. О. Драй-Хмара бере активну участь у культурно-виховній роботі, керує школою ліквідації неписьменності, викладає російську мову, веде гурток німецької і англійської мови11.
13 грудня 1937 р. керуючий копальнею Корольов звернувся до начальника управління робіт "Дальбуду" Майсурадзе з проханням дозволити ув'язненому Драй-Хмарі навчати його дітей, оскільки в районі копалень "Нєрєга" не було ні школи, ні педагогів з числа вільнонайманих12. Дозволили... у вільний від роботи час.
За перше півріччя 1938 р. карти заліку робочих днів чомусь немає. Залік починається аж з 13 серпня. Перед цією датою записано: "Прибув з Оротукану". Характеристика теж незвична: "До праці ставиться паразитично. До інструменту також" 13. Що це, наклеп?
В нещодавно виданому збірнику "Михайло Драй-Хмара. Вибране" (К., 1989) є вірш, який своїм змістом відрізняється від інших. Датований він 1937 роком. Інших віршів з цією датою у збірнику немає.
/ знов обвугленими сірниками На сірих мурах сірі дні значу...
Чому знов? Що це, новий арешт? Розгадку знаходимо в слідчій справі ув'язненого. Так, дійсно 22 квітня 1938 р. поета заарештувалиі4. Не виключено, що до арешту він був якимось чином ізольований і віршем повідомляв близьких про долю, яка його чекала.
Звинуватили його в участі в антирадянській повстанській організації, що начебто існувала серед ув'язнених на Колимі, і в проведенні антирадянської пропаганди15. Ніяких доказів цьому в справі немає.
27 травня 1938 р. трійка УНКВС по "Дальбуду" ухвалила "... позбавити Драй-Хмару волі на 10 років, рахуючи строк з 27 травня 1938р." 16. Такого І знущання перенести він не зміг. Не витримало серце. 19-січня 1939 р. /М. О. Драй-Хмари не стало.
Зберігся акт про смерть поета. Враховуючи виняткову важливість цього І документу, наводимо його повністю.

"Акт о смерти.
1939 года, января 19 дня, мьі, нижеподписавшиеся, зав. медпунктом Верес Йван Николаевич, представитель УРЧ Круглов Александр Федорович, представитель НКВД Чиканов Н. что з/к
1. Фамилия Имя Отчество
2. Год й место рожд.
3. Место жительства
4. Национальность
5. Соцположение
6. Кем й когда осужден:
7. Ст. УК КРД.
8. Прочие приметьі
9. Время й место смерти:

10. Диагноз
11. Причина смерти:
Зав. медпунктом Представитель УРЧ Представитель НКВД

составили настоящий акт о том,
Драй-Хмара Мих.Афанасьев.
1889. Киевская обл. Чернобаевск.р/н с. Канивцы г. Киев Садовая 5/1
украинец
служащий
О/совещ. НКВД СССР
23/111-36 г.
Срок 5 лет.
23 ч. 15 м. в помещении врачебного участка Устье Таежная 19/1-39 года.
ослабление сердечной деятельности - порок сердца.
(Верес)
(Круглов)
(Чиканов)

(Шамарин) (Иванов) (Громадский) (Дергачев)" 19
Комендант поселка Вещ. коптер л/староста рабочий
Невідомо, чи був з тих пір хто-небудь на його могилі? Чи збереглася вона? А якщо збереглася, то чи не час перепоховати прах поета на батьківщині і віддати запізнілу шану і принести покаяння?

Печать "Медико-санитарное бюро гостреста Дальстрой. Урутуканское лечебнопрофилактобьединение" . (Тут і далі документи наводяться мовою оригіналу).
Не менш важливим є й інший документ - "Акт о предании трупа земле", який ми наводимо нижче. Ці два документи разом з викладеними нами фактами кладуть край різним домислом і легендам, зокрема, тій, яку, спираючись на неперевірені джерела, розповів на сторінках "Літературної України" П. Василевський і посилання якого потрапило навіть в "Українську літературну енциклопедію"18. В статті говориться, що поет загинув, захищаючи своїм тілом від розстрілу юнака. Легенда красива, але далека від істини. Тож повернемось до "Акту".

"Акт о предании трупа земле.
1939 года января 19 дня. МьІ, нижеподписавшиеся, комендант поселка Шамарин Й. Е., вещ. коптер Иванов Й. Й., л/староста Громадский С. С., рабочий Дергачев составили настоящий акт в нижеследующем:
19/1-39 года на оснований заключения местного зав.мед.пунктом Вереса Й. Н. продали труп земле умершего в 23 ч. 15 м. в палатке № 7 з/к Драй-Хмарн Михайла Афанасьевича № 87293, 1889 года ст. УК КРД, срок 5 лет.
Причем труп полож. в нательном белье, похоронен на правом берегу реки "Паутовой", могила № 3 в 300-х метрах от реки, а от л/п "Г.Ларюковая" до 1-го км, головой положен на юго-восток.
О чем й составили настоящий акт.

1. Архів СНБ України. - Спр. 48707-ФП. - Арк. 3-7.
2. Михайло Драй-Хмара. Вибране. - К.,.1989. - С. 68-69.
3. Дзюба Іван. "Росяні поля" М. Драй-Хмари. // Михайло Драй-Хмара.
Вибране. - К., 1989. - С. 32.
4. Михайло Драй-Хара. Вибране. - К., 1989. - С. 88.
5. Архів СНБ України. - Спр. 62245-ФП. - Т. І. - Арк. 70-97
108-112.
6. Архів УВС Магаданського облвиконкому. - Спр. 3-14254. -
Арк. 24.
7. Там же. - Арк. 6-7.
8. Там же. - Арк. 3.
9. Там же. - Спр. Р-12244. - Арк. 5-6.
10. Там же. - Спр. 3-14254. - Арк. 27-35.
11. Там же. - Арк. 27-35.
12. Там же. - Арк. 52.
13. Там же. - Арк. 32-35.
14. Там же. - Спр. Р-12244. - Арк. 1-3.
15. Там же. - Арк. 15.
16. Там же. - Арк. 18.
17. Там же. - Спр. 3-14254. - Арк. 64.
18. Василевський П. Так загинув він на Колимі // Літературна Україна.
- 1989. - 26 жовтня; Українська літературна енциклопедія. - 1.2. -
С. 105.
19. Архів УВС Магаданського облвиконкому. - Спр. 3-14254. -
Арк. 65.

<< НАЗАД