Іва́н
Матві́йович Стеше́нко (* 24 червня 1873, Полтава — † 30 липня 1918, Полтава) —
український громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець і
письменник, перекладач. Літературні псевдоніми Іван Сердешний, Ів. Січовик,
Світленко.
Чоловік дитячої письменниці Оксани Стешенко. Зять драматурга Михайла
Старицького. Батько бібліографа Ярослава Стешенка та акторки, перекладачки Ірини
Стешенко.
Був членом Старої громади, УСДРП і ТУП. 1917 року — член Центральної Ради,
генеральний секретар освіти.
Народився 24 червня 1873 року у Полтаві в сім'ї відставного унтер-офіцера і
полтавської міщанки. По закінченні історико-філологічного факультету Київського
університету (1896) викладав у Київській жіноночій гімназії. Але вже 1897 року
був заарештований й висланий з Києва. Повернувся до Києва 1907 року.
Стешенко був членом Старої Громади, УСДРП і ТУП, Товариства Нестора-Літописця,
секретарем Українського Наукового Товариства у Києві, дійсний член НТШ (з 1917).
По вибуху революції 1917 року організатор і голова Товариства Шкільної Освіти,
член Української Центральної Ради. Як генеральний секретар (з червня 1917 року)
освіти (у січні — лютому 1918 року — міністр) здійснив українізацію шкільництва.
Забитий у Полтаві 30 липня 1918 року невідомими злочинцями. Похований на
Байковому кладовищі у Києві.
Виїхавши до Полтави, 20 грудня 1923 року Сергій Єфремов записав у щоденнику:
«Дізнався од Костя Івановича [Товкача] страшні подробиці про вбивство Стешенка.
Засудила його на смерть большевицька організація Зіньківського повіту; засуд
виконав один з членів тієї організації. Звуть його — Башловка. Чому саме засуд
упав на Стешенка — не зрозуміти».
Творчість
Твори Стешенка присвячені головно Іванові Котляревському:
«Поэзия И. П. Котляревского» (1898), за яку Стешенко дістав нагороду
Петербурзької Академії Наук,
«И. П. Котляревский, автор украинской „Энеиды“…» (1902),
«„Енеїда“ Котляревського».
Інші праці:
«Причинки до характеристики творчості О. Стороженка» (1901),
«Українські шестидесятники» (1908),
«Історія української драми» (1908);
розвідки про Марка Вовчка, Панаса Мирного, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського,
Михайла Старицького, Василя Стефаника й ін.
Збірки поезій «Хуторні сонети» (1899), «Степові мотиви» (1901), оповідань «На
заводі», драма «Мазепа». Автор популярних пісень «Вже воскресла Україна», «Гей
не дивуйтесь, добрії люди».
Переклади української мовою Овідія («Метаморфози»), Фрідріха Шіллера
(«Орлеанська Діва»), Дж. Байрона, Олександра Пушкіна, Ф. Коппе («Старий
Рибалка»), П.-Ж. Беранже та ін.
Співвидавець гумористичних журналів «Шершень» (1905) і «Ґедзь»; редактор
місячника «Сяйво» (1913 — 1914).
Статті у журналах «Україна», «Записки НТШ», «Літературно-науковий вісник», «Киевская
старина», газеті «Рада», співредактор «Робочої газети» (1917—1918).
Література
Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир
Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
Український радянський енциклопедичний словник. — Т. 3. — К., 1968. — С. 395.
Верстюк В., Осташко Т. Стешенко Іван Матвійович // Довідник з історії України. —
2-е видання. — К., 2001. — С. 835—836.
Эбергардт. Иван Стешенко // Свободная Россия. 1922. 18 окт.;
Нахатович Давид. Концерт Стешенко // Там же. 1922. 23 окт.;
Iовса О., Iван Стешенко // Радянська культура. 1964, 16 лютого (февраля);
Деркач I. З ряду великих // Літ. Україна. 1967, 11 серпня (августа);
Безродний Э. У сузiр’ї вокалiстiв // Вiтчизна (Київ). 1973. № 12. С. 211 – 213;
Лисенко I. Зірка особливого блиску // Культура i життя (Киïв). 1984, 12 серпня (августа);
Лисенко I. Словник спiвакiв Украïни. - Киïв. 1997. С. 290 – 91;
Будьонна, Валентина. Український Шаляпін // День. 26 березня 1999.
Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь. Часть 2. - Москва.
Композитор. 2000. С. 61
Посилання
Білокінь Сергій. Індивідуальний терор
Неїжмак Василь Навчителю українства. На Полтавщині встановлено меморіальну дошку
першому міністру освіти незалежної України Івану Стешенку // «Україна Молода», №
173 за 17 вересня 2008 року
stranadko©films авторський фільм Едуарда Странадка www.ukraine-photoart.narod.ru
«Іван Новобранець: «Уже
квітка наша одцвіла» Прем'єра пісні на слова Івана Стешенка.
У фільмі розповідається про майстра музичних інструментів, художника та кобзаря
Івана Новобранця
Полтава 2012р.