|
СТАН НАРОДНЬОЇ
ОСВІТИ ТА МЕДИЦИНИ В ПОЛТАВЩИНІ В ЦИФРАХ*
Недавно Статистичне Бюро
Полтавського Губернського Земства видало „Статистичний Річник", в
якому міститься дуже багато цінного матеріялу для вияснення
сучасного стану економічної і культурно-просвітньої діяльности
земства, а також ряд статтей, що малюють нам стан промисловости
взагалі і деяких її паростів зосібна.
Ми наведемо тільки ряд цифр, що дотикаються стану народньої освіти
та медицини.
До 1 січня 1900 р. в Полтавщині було 870 народніх шкіл, як для такої
великої округи дуже мало. В кожній школі вчилось пересічно душ 60.
Коли взяти на увагу, що в Полтавщині живе 2,922,500 чоловіка (до 1
січня 1900 p.), а дітей шкільного зросту 204,575 чол., то для того,
щоб задовольнити потреби в освіті дітей, треба було б мати 3,409
комплектів або кляс. В дійсності, як уже було сказано, кляс
(комплектів) було усього тільки 918 (на 870 шкіл); значить, у школах
училось трохи більше як 1/3 потрібного числа дітей шкільного зросту
(36,9%). Коли зауважити, що кожен рік відкривається значно менше
число шкіл, ніж потребується природним приростом людности, то
прийдеться доконче признати той факт, що шкільна справа в Полтавщині
відстає з року на рік від зростаючої потреби в освіті. Взагалі по
губернії одна школа приходилась на просторінь в 51.5 кв. верстви (в
1898 р.) і в 49.9 кв. в. (в 1899 р.) і на число душ — в 1898 р. —
3,420, а в 1899 р. — 3,359. На одного учителя приходилось від 45 до
68 учеників. Цікаво підкреслити дуже низький % дівчат у школах: їх
(шкільного зросту) було всього тільки 14.0% (в 1899 p.). Таким
чином, коли поставити поруч середнє число учнів на одного учителя
вкупі з високим % побільшення дітей шкільного зросту і низьким %
проґресивного побільшення шкіл, — то сам собою проситься вивід: що
життя доконче потребує, вимагає заведення все нових і нових шкіл.
Але й ті, що є, не геть то гарно обставлені. Принаймні що
дотикається шкільних бібліотек, то їх або зовсім нема при школах,
або вони дуже бідно поставлені. Стан їх краще всього малюється в
справозданні дирекції народніх шкіл Полтавської губ. за 1899 p.: ,,B
городських, приходських і начальних школах, а також сільських
начальних школах бібліотеки складаються переважно з учебників і
взагалі з книжок клясного уживання; власне ж бібліотеки, призначені
для учнів — для читання в часи вільні від студій, є в дуже
небагатьох школах цього типу. Колекції шкільних підручників у цих
школах складаються переважно з прописей, розрізаних алфавитів,
картин по Св. Історії, клясних рахівниць, географічних карт і
ґлобусів". Такий стан шкільних бібліотек і мале число шкіл
виясняється недостачею матеріяльних засобів, браком фінансів; в 1899
р. земства Полтавської губернії призначили на школи всього тільки
606,959 карб., в 1900 році і того менше — 592 тисячі карб.
Ще в гіршому стані стоїть медицина і охорона народнього здоров'я в
губернії. І хоч земства Полтав. губ. роблять в цій справі в
порівнянні з іншими земствами більше, але все ж треба зазначити, що
того, що робиться, дуже замало. Так на всю Полтавщину в 1898 p.
медичних земських участків числилось усього 94; лікарів 108;
фершалів 378; фершалиць-акушерок 27; просто акушерок 22. Всі названі
категорії медичного персоналу получали платню від земства. Як мало
цього персоналу, порівнюючи з кількістю людности в губернії, може
показувати той факт, що на долю одного лікаря приходилось 11,211
чоловіка-пацієнтів у рік. Приймали хворих в сільських лічебницях,
яких у губ. — 33 і в прийомних покоях — 34.
Справоздання лікарів констатують прямо неможливість так як слід
відноситись до своїх обов'язків відносно хворих, з огляду на велике
число їх. Одному лікареві кожен день приходиться прийняти і
обдивитись від 150 до 240 душ! .. Само собою ясно, які сумні
наслідки від цього виходять... І тут проситься вивід: життя вимагає
заведення все нових і нових медичних пунктів.. . Усього на медицину
в 1900 році потрачено земством 1,023,000 карбованців. Ця сума мала
дуже в порівнянні з тією, що земство бере з людности в формі
податків чи налогів. Так в 1899 році Полт. губ. дала російському
урядові 15,255,000 карб., а потратила на свої потреби тільки
8,874,000 карб.
С. П-ра
* Літературно-Науковий Вістник, Річник V, том
XIX, 1902, ст. 152-154. Цю статтю містимо, як хронологічно першу
відому сьогодні статтю С. В. Петлюри. Лексика, як і в усій книжці,
не виправлена. |
