НА ГОЛОВНУ

біографія
спогади
творчість
діяльність
література
фотографії
на головну

ТВОРЧІСТЬ

ДЕРЖАВНИЦЬКА ТА ЗАКОНОДАВЧА ТВОРЧІСТЬ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
 

ТОМ ПЕРШИЙ

ГЕН. ІНСПЕКТОРУ ВІЙСЬК УНР Копія Воєнміну.

Останні відвідини польсько-большевицької делеґації для оголошення інтернованим воякам так званої „амнестії" з боку ворогів нашої держави дали змогу наново перевірити моральний стан нашого славного вояцтва і установити силу відданости його ідеї незалежної Української Держави.
На підставі писаних та усних рапортів, представлених мені вищим командним складом в цій справі, а також на підставі інших інформацій, дотичних її, вважаю необхідним зазначити, що в цілому і командний склад армії, і все вояцтво її показали себе гідними тієї одповідальної ролі, що припала їм в боротьбі за українську державну ідею взагалі, а в даній справі зокрема.
Устатковую:
перше — деморалізуюча праця большевицьких аґентів в таборах, не дивлячись на величезні гроші, для цього ворогами нашими асиґновані, не дала їм значних наслідків.
друге — старшинство і козацтво знайшли в собі моральну відпорну силу не підпасти впливові цієї праці, а навпаки достойно і правдиво оцінили її, як підступну та провокаційну.
третє — умови, при яких оголошувалась „амнестія", геть були ненормальні, недостойні тих, хто її оголошував; не дивлячись на ті насильства, що чинились під час оголошення амнестії, на обман та провокаційні заходи, що були при цьому допущені, — як старшинство, так і козацтво не піддалось провокації і з честю вийшло із розставленої їм западні.
Радий ще зазначити, як доказ витриманости армії і її розважливого відношення до навмисних провокаційних заходів, до розбиття її єдности направлених.
Вважаю за свій моральний обов'язок оголосити мою подяку всій армії, од найстарших її командирів почавши і козацтвом кінчаючи, за новий іспит, що його склала вона під час провокаційної „амнестії", переведеної в таких же провокаційних умовинах.
Зокрема 1) висловлюю мій співжаль генерал-інспекторові армії Генерального Штабу генерал-поручникові Єрошевичу з приводу вчиненого над ним ґвалту — незаконного арешту, переведеного ніби для глуму над найвищим на цей час в таборах представником української військової влади і то за такі вчинки з його боку, де генерал-інспектор оберігав честь нашої армії і виконував свій обов'язок керівника її.
2) Виступи ген-хор. Загродського, що з наказу ген.-поручни-ка Єрошевича приступив до виконання на той час обов'язків генерал-інспектора армії і заявив ряд протестів проти арешту генерала Єрошевича і інших недоцільних та незаконних вчинків польської влади, вважаю відповідаючими інтересам справи і зміст протестів цих, представлених до мого відома в рапортах, апробую.
3) Доручаю полковникові Данильчукові, як представникові інтернованої української армії, скласти офіційний протест в її імені проти вчинків, допущених під час приїзду польсько-большевицької делеґації в табори. Протест цей скласти перед польським Міністерством Закордонних Справ, домагаючись одночасно припинення дальших експериментів в цьому напрямку.
Висловлюючи мою подяку командирам частин за те моральне напруження, що виявили його вони під час подій в таборах Каліш-Щепіорно 8-10. X, вимагаю, аби воно не слабло, не зменшувалось, а, навпаки, утримувалось на рівні невтомного заопікування потребами козацтва і виявилось в систематичній праці по вихованню інтернованого вояцтва та поглибленню його відданости ідеї незалежної України.
Коли серед сучасних тяжких умов праця в зазначеному напрямку буде провадитись з ентузіязмом і невтомною енерґією, армія стане однолітною сім'єю, пройнятою єдиною ідеєю і здатною перетерпіти лихо та різні несподіванки, похожі хоч би на ті, що мали місце під час останньої, „амнестії" — цієї комедії, за яку власним життям розплатяться ті, хто повірив їй.
Лист мій довести до відома інтернованого вояцтва з моєю подякою йому за новий доказ розуміння ним того обов'язку, що поклала на нього історія боротьби нашої за власну державність.

Петлюра
Головний Отаман.
13. X. 1922 Р. Б.

П. С. — Воєнмінові: довести зміст листа до відома Ради Міністрів і окремо закомунікувати Мін. Зак. Справ для розсилки п. п. послам.

* Друкується вперше з копії, що зберігається в архіві Бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі. Ориґінал пропав під час другої світової війни, коли Бібліотека була вивезена Німецьким Військовим Командуванням.