|
ЛИСТ ДО В. К. ПРОКОПОВИЧА
Дорогий Вячеславе Константиновичу,
Спасибі за картку: собор справді хороший. Уявляю який він в натурі.
Чекаю я завтра приїзду Ольги Опанасовни та Лесі, отже може завтра
вже побачу їх. Тим часом хочу надряпати Вам пару слів. Перш за все
не зрозумів я, чому Вам довелось стати ніби „шуримом", так я
зрозумів це слово, хоч і досі не певний, що вірно витлумачив
комбінацію літер, начертаних Вами. Поясніть. Якщо О. О. привезе з
собою цікаві новини, то я подам їх і до Вашого відома. Тим часом
поінформую Вас про з'їзд. Скінчився він тим, що до Ген. Ради обрали
знову: Шумицького, Ковальського, Косенка, Бацуцу і Батинського, а
Качуру запасовим членом. До Контрольної Комісії знову попав Князь1,
Добровольський, Оріхів, Вержбицький. „Опозиція" — провалилась, хоч
чіпалась Ген. Ради як зінське щеня. І Галяфрой тоже з „філіпіками"
виступив, доказуючи яку вагу має контакт його з нижчими урядовцями
мін. з. к. Ілюстрацію він навів таку; „висока особа" 5 місяців
чекала виїзду до Франції, а коли це сталося, то, мовляв, дякуючи
зносинам моїм з урядовцями". Як бачите безмежна „глупость" тут
сумежить з злочинним язикоблудієм. Все це говорилось для того, щоб
доказати непотрібність візитів МШ. до міністрів. „Я, мовляв, все
скоріше міг би зробити". За ці „ельоквенції" Галяфрому „всипали".
Кажуть, що Бацуца був „неподражаємий", спростовуючи закиди Галяфроя,
а при цій нагоді й пашпортові вирази Галяфрою пригадуючи. Цей, —
останній — в кулуарах Бацуці: — „Я від Вас не чекав" — „Я теж не
чекав" — одповів Бацуца. Багато нападав Шаповал, аж надокучив усім.
Клименко теж пробував, але його той же Бацуца осадив. Бо справді
вийшло „неподражаємо": йде перевірка мандатів, Релігійний Комітет чи
гурток хоче 3 голоси на 24 члени. Йому дають 2. Тоді Клименко
заявляє: „я впишу свою жінку, буде 25 — отже ми маємо право на 3
голоси". На це Бацуца: „я маю чотири брати і 5 сестер, то як я
„впишу" їх, то теж матиму голос зайвий". Ну, звичайно, провалюють.
Був і Норіч Дзековський (серед публіки). Шумицький, побачивши його,
поставив домагання: зачинити двері. Опозиція — проти. Знов
проголосували і провалили. Другого дня Норіч знову явився — тоді
Микола Шаповал запропонував урядовцеві від префектури виставити
Норіча. Той і виставив. Під час уже виборів хотіли кулуарним
способом „помирити". Запропонували „опозиції" провести Капустаса
членом Г. Р. Опозиція на це не пішла і виставила кандидатуру
Трохимовича. Але тоді вже більшість не погодилась і цю кандидатуру
провалила. Опозиція „образилась" і заявила, що вона не братиме
участи в голосуванні. — „Як хочете. Й без Вас будемо працювати".
Одно слово: хамове начиння.
Пробував було і Батир своїх пхать, щоб вийшло десять, додати: коли
перевіряли мандат студентської громади, то цей ананас прохав йому
показати протокол загальних зборів студент, гр. На це йому
Вербицький:2 „Вам я ніяких документів не показуватиму, бо під час
першого з'їзду ВИ себе досить показали, як умієте з ними
поводитися". Батир тоді замовк. Не знаю, що Генеральна Рада,
перевибрана, буде робити?
Балакав я вже з Ш. на відповідні теми, та не знаю, які наслідки з
балачок будуть. Трудно їм без грошей і кроку ступити.
Наша публіка ломить собі голову: що тепер робитиме опозиція?
Справді? Але хай вона вся сказиться. Осточортіла.
„Сяся" повідомляє про „масу проектів" на новий сезон, але ні про
один з них не згадує конкретно. Зазначає лише, що „публіка" тамошня
не „одобряє" „Нов. Укр". — Цікаво, що вже й „Діло" надрукувало листа
Винниченка в справі повороту його на Україну, але, як це не дивно,
теж „не одобряє" ні листа, ні навіть самого В-ка.
Ну, як же Ви там на лоні алеманської природи ? — Бажаю Вам одпочити
та набратись і добрих вражень, і сил. Може вони пригодяться для
чогось більш корисного, як амбалерство.
Прошу передати мій сердечний привіт жоні генераловій та побажати їй
всього найкращого.
Вам стискаю руку, в надії, що вона напише мені пару слів, про Ваше
життя — буття.
Ваш душею П.
20. VIII. 1925 р.
Не встиг відослати свого листа, як мої вже приїхали і вітають Вас з
Парижу.
* Друкується вперше з копії, що зберігається в архіві Бібліотеки ім.
С. Петлюри в Парижі. Ориґінал пропав під час другої світової війни,
коли Бібліотека була вивезена Німецьким Військовим Командуванням.
1 Токаржевський. Ред.
2 Голова мандатної комісії. |
