ЛИСТ ДО Л. Є. ЧИКАЛЕНКА
В-шановний Левко Євгеновичу!
З листа до мене А. М. Лівицького я знаю, що він Вам писав чи
збирався писати про плян видання тижневика в Парижі. Тепер цей плян
наближається до здійснення: коли нам пощастить полагодити деякі
формальності та технічно-друкарські моменти, то зможемо тижнів за
два-три й перше число випустити на світ Божий.
В зв'язку з виданням тижневика виникла у нас думка про те, щоб
притягти Вас до ближчої участи в цьому тижневику, а для цього
запропонувати Вам переїхати до Парижу. Коли б „переміна клімату"
одповідала і Вашим бажанням, то і я і В. К. Пр. радо привітали б Вас
в гурті ближчих і постійних співробітників майбутнього видання.
Метою нашого журнала буде: стоячи на засадах УHP, розгорнути
конструктивну програму державного будівництва і перепровадити певну
систематичну працю в напрямку створення української державної
ідеології. Ми гадаємо, що більшість нашої еміґрації потребує органа
з такими завданнями, а тому й творча праця його буде переводитись в
атмосфері співчуття та заінтересованости. Сподіваємось ми, що й для
України такий орган, більше як коли, потрібний. Отже, коли б
програмове завдання нашого органа, стисло зформульоване мною,
поділялось і Вами, то з боку принципового справа Вашої ближчої
участи в журналі розв'язувалася б позитивно.
Щодо моментів фінансових, то вони суть такі: наше видання, розміром
один аркуш друку щотижня, забезпечене протягом чотирьох місяців. За
цей час редакція повинна вжити відповідних заходів для організації
передплати, щоб таким чином забезпечити видання надалі. Я
персонально вірю, що їй пощастить в цій справі і що тижневик буде
виходити і після 4-х місяців. Але покищо я можу говорити тільки про
чотиримісячний термін, як про цілком певний. Протягом цього терміну
дійсними будуть і фінансові зобов'язання редакції в стосункові до
Вас, — в тому разі, коли б Ви погодились на переїзд до Парижу та на
ближчу участь у виданні.
Редакція може запропонувати Вам 750 франків місячно. За цю платню Ви
мали б такі обов'язки: 1) взяти на себе певну частину редакційної
праці (ведення деяких відділів журнала і листування з приводу них з
співробітниками), 2) завідування деякими відділами хроніки (для
цього Вам довелося б переглядати газети, журнали тощо). Я не
конкретизую покищо Ваших обов'язків з цього обсягу, бо гадаю, що тут
доцільніше буде порозумітись персонально.
За статті ориґінальні Ви, як і решта співробітників, будете
отримувати гонорар окремо, від рядків. Це може дати Вам
літературного заробітку, в залежності від різних обставин, франків
20-60 місячно, в додатку до основної платні.
Крім того я припускаю, що редакція могла б погодитись на те, щоб Ви
могли жити в помешканні редакції журнала. Але про це я з певністю
можу сказати тільки тоді, коли сюди поверне В. К. Пр. [окопович]1
якого я чекаю цими днями. Гадаю, що він ніяких заперечень проти цієї
комбінації, коли б вона Вам подобалася, не матиме. Треба мати на
увазі, що в Парижі видатки на помешкання становлять найбільшу
частину прожиточного minimum.
Якщо всі ці умовини для Вас підходящі, то про Вашу згоду на них
прохав би повідомити, по можливості без проволікання: редакція
заінтересована в тому, щоб якнайшвидше приступити до справи.
Розпочинаючи видання нашого тижневика на паризькому ґрунті, ми,
звичайно, надаємо цьому явищу певне значення: творчим шляхом,
уникаючи непотрібної полеміки, ми хочемо ідейно організувати
морально-здорові елементи нашої еміґрації круг себе і дати їй те,
чого вона не мала досі та за браком чого вона живила себе всілякими
суроґатами „громадської опінії". Думається, що на невтральному —
паризькому ґрунті така праця може дати більше позитивних наслідків,
як на польському, чеському або румунському.
Крім того, з нового сезону маємо намір приступити і до деяких
заходів громадського характеру, почасти в загальноеміґрантському
маштабі, почасти в напрямку зносин з політичними французькими
колами. Людей для всього цього — відповідних — тут мало. Отже,
працюючи в редакції тижневика, Ви могли б паралельно і як
громадський діяч знайти поле для своєї діяльности та стати в пригоді
справам загального значення.
З привітом та повагою
5 X. 1925 р. П.
P. S. Пишу Вам — в надії, що все подане вище, Ви збережете в
секреті, передчасне розголошення справи видання не одповідає нашим
інтересам.
* Друкується вперше з ориґіналу, що зберігається у Л. Є. Чикаленка. |