|
ДО НАСЕЛЕННЯ ВСІЄЇ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ
Селяни, робітники і весь народе
України!
З подиву гідним завзяттям ось уже два роки українське військо
одбиває напади то червоних, то чорних ворогів, що насуваються з
Москви, аби підбити під своє панування український народ.
Голод і нужда, що часом доводиться терпіти, не зневірили оборонців
свободи нашої республіки й міцною стіною стоять вони все так само
віддано й щиро перед напором, спершу большевицьких, а тепер
добровольчих банд, кривава робота котрих ще не забута...
Тисячі пограбованих господарств, спалені села, люди, що живими
закопувалися в землю, зґвалтовані дівчата, убиті батьки, брати й
сини — всі ці злочинні вчинки, як живі, стоять перед очима нашого
многострадального народу.
Безсоромно, облудливо підходять ці нові кати, й підкравшись,
силкуються здавити нас, силкуються скористати з тих успіхів, що ними
покрило свій славний шлях наше військо. То взиваючи нас
большевиками, з котрими билося до повної побіди наше вояцтво, то
простягаючи свою криваву руку до порозуміння, ці нові хижаки всякими
способами стараються захистити чужу національно нашому народові
московську зграю чорносотенців і забезпечити її панування над долею
українського народу.
Важкий шлях, народе України, до твого щастя. .. Тернями встеляють
його твої вороги і, як дикі звірі, вичікують хвилі, коли б кинутися
на тебе й своїми забрудненими лазурями впитися в твоє молоде тіло
... й ссати з нього твою святу кров. А ти, зневірений і втомлений,
блукаєш серед цього бруду, чуток, провокацій, підлесливих обіцянок,
котрі тільки розпорошують твої сили й розбивають дух твій. Зневір'ю,
розчаруванню не може бути місця в час, коли на довгі літа
вирішується твоя доля, твоє щастя і твій добробут. Тільки міць,
єдність та тверде непохитне стремління до повної незалежности й
свободи може бути нашим побратимом.
Твердо пам'ятай і віруй, що Верховний Уряд твій — та міністри, ним
призначені, розпочавши боротьбу за інтереси народу України проти
клятої гетьманщини й подолавши непридатний та ворожий нам
большевизм, не припинили й не припинять боротьби проти всіх
насильників, були б то большевицькі, чи добровольчі банди
грабіжників, доки не забезпечить повної свободи, незалежности та
добробуту народові України.
Верховний Уряд Республіки, Директорія, — під моїм головуванням, —
складається з членів проф. Ф. Швеця та А. Макаренка. Між Директорією
та Радою Народніх Міністрів панує повна згода й порозуміння щодо
правування державою нашою.
Вороги народу ширять всякі брехливі чутки про наш уряд та його
завдання й цілі, а тому оголошую, що теперішнє Народне Міністерство
Республіки Української є в такому складі: Голова Ради Народніх
Міністрів і Народній Міністер Внутрішніх Справ Ісаак Мазепа,
Народній Міністер Земельних Справ Микола Ковалевський, Народній
Міністер Фінансів Борис Мартос, Народній Міністер Праці Безпалко,
Військовий Міністер полк. Петрів, Міністер Юстиції і Керуючий
Міністерством Закордонних Справ Андрій Лівицький, Народній Міністер
Шляхів України Сергій Тимошенко, інженер, Народній Міністер
Господарства Микола Шадлун, Народній Міністер Здоров'я і Опікування
Дмитро Одрина, Народній Міністер Пошт і Телеграфів Іван Паливода.
Народній Міністер Преси і Інформацій Теофіль Черкаський, Міністер
Культів Іван Огієнко, Міністер Єврейських Справ Красний і Державний
Секретар Левко Шрамченко.
Найтяжча хвиля боротьби не зупинила праці Українського Правительства
на користь та добробут Батьківщини. Уряд Української Народньої
Республіки знає, що все, що здобуто українським народом в
революційній боротьбі, повинно належати народові й тому, щоб
збудувати міцну та вільну Українську Республіку, в програму своєї
діяльности покладає такі підвалини:
Перша підвалина: самостійність і незалежність Української Народньої
Республіки, — щоб ніхто з близьких та далеких сусідів не замахувався
на наше самостійне, державне життя та добробут українського народу.
Друга підвалина: передача земель казенних і всіх великих власників
без викупу до рук селянства.
Третя підвалина: цілковите забезпечення робітничої кляси, як того
вимагають інтереси самих робітників та інтереси республіки — 8-ми
годинний робочий день і страхування робітників.
Четверта підвалина: загальне, рівне, таємне, безпосереднє,
пропорціональне право обирати своїх представників до всіх установ
народньої влади.
П'ята підвалина: мир, добре співжиття зі всіма народами світу та
зав'язання з ними торговельних зносин, щоб забезпечити українське
населення всім необхідним: крамом, сіллю, нафтою, шкірою, залізом,
матерією, і т. і.
Щоб остаточно збудувати та завершити будівлю Української Держави,
Уряд Республіки при першій змозі скличе Велику Державну Раду, — яка
прозветься українським Парляментом з установчими функціями, до
складу якого увійдуть представники найширших кіл українського
громадянства. Цей парлямент, а не хтось інший, розв'яже справу
нашого державного устрою і дасть нарешті спокій, лад і силу Державі.
Військо українське, обороняючи інтереси народу, мусить провадити і
далі визвольну боротьбу. Разом з ним боряться і наші брати, галицькі
українці (а не австріяки, — як кличуть дурні люди); боряться, щоб
спільними силами здобути кращу долю для всіх нас, синів Соборної
Єдиної України.
СЕЛЯНИ, РОБІТНИКИ Й ВЕСЬ НАРОДЕ УКРАЇНИ!
Не вірте новим окупантам України — денікінським добровольцям. Це ті
„гетьманці", які торік катували вас і накладали на вас контрибуцію,
тільки в іншій шкурі. Вони разом з російськими поміщиками та
жандармами хотять знову запрягти вас в панське ярмо, відібрати від
вас землю, вони хотять знову завести царизм, який душив нас сотні
літ. Ці чорносотенці розпускають чутки, нібито ми, українці, йдемо
разом з ними. Це брехня.. .
Будьте свідомими, не йміть віри нікому, хто дуритиме вас, що ніби
Петлюри й його війська вже нема; українська справа вже заснула.
Петлюра, Українське Республіканське військо, Українське
Соціялістичне Правительство є. Вони житимуть і працюватимуть доти,
доки житиме Лицарський свободолюбний Нарід Соборної України і ще
добре дадуться в знаки всім його ворогам. Не тратьте ж духу, шукайте
правди в своїй громаді і знайте, що за вашою допомогою всі наші
вороги будуть розтрощені впень, а ми, запанувавши у своїй сторонці,
збудуємо таку Державу, — де ми, — Нарід сам, буде правити своїм
життям.
Розум і совість, зброя і праця — запорука цьому.
Головний Отаман всіх військ Української Народньої Республіки.
Петлюра
В Ставці року 1919, дня 17, м-ця вересня".
* Олександр Доценко: „Літопис Української Революції", т. II., кн. 4,
Київ-Львів, 1923, ст. 243-245.
|
