|
„СПРАВА РЕВОЛЮЦІЇ В РОСІЇ МОЖЕ ОПЕРТИСЬ НА УКРАЇНСЬКЕ
ВІЙСЬКО ЯК НА КАМІННУ ГОРУ . . ."
На засіданні Української
Центральної Ради, дня 19 серпня 1917, Генеральний Секретар для
військових справ С. Петлюра, здавав справоздання про українізацію
війська, при чому, між іншим, подав цілу низку думок бойових
генералів, котрі визнають справу націоналізації війська бажаною і
корисною на фронті.
„Ті ж, хто повстав проти націоналізації війська, — говорив Петлюра,
або не розуміють, або не хотять розуміти користи цієї справи. Під
час останнього великого відступу російського війська українські
частини були тим елементом, на який в той час спирався порядок у
війську. Коли один з членів Генерального Комітету, бувши останніми
днями на фронті, запитав командира того полку, до якого послали
„полуботківців", чи задоволений він ними, то той відповів: „Давайте
нам якнайбільше таких „бунтовщиків". Коли на фронті і на Україні
буде переведено формування війська по національно-територіяльному
принципу, то справа революції в Росії може опертись на українське
військо, як на камінну гору. Українське військо задушить всяку
контрреволюцію в самому її зародку.
Це розуміють російські контрреволюціонери і через те вони так
завзято виступають проти формування українського війська. Вони
хотять підрубати ту гиляку, на якій сидить вся російська революція.
Треба всьому громадянству взятися до того, щоб розвіяти туман
наклепів, який стоїть коло українізації війська, а також якнайширше
заходитись біля культурно-просвітньої справи серед вояків.
Таким чином за час війни можна буде підготовити великі кадри
свідомих і організованих працівників на культурній ниві, коли вони
повернуться додому."
* „Вісті з Української Центральної Ради", Київ, ч. 20-21, Листопад
1917.
|
