|
С. ПЕТЛЮРА ПРО УКРАЇНІЗАЦІЮ АРМІЇ
Голова Українського Військового
Генерального Комітету С. Петлюра, у розмові з кореспондентом „Дня",
ч. 19. X., сказав ось що:
„Нам часто приписують те, до чого ми непричетні. Новий Генеральний
Секретаріят тільки недавно що почав виконувати свої обов'язки й
негайно взявся за розв'язку одного з головних, поставлених перед ним
завдань — до завдання українізації армії. Розв'язка цієї справи дещо
відтягається з причини недостачі секретаріяту для всіх військових
справ і тепер ми уважаємо своїм обов'язком настоювати перед
тимчасовим правительством на затвердженні на Україні місцевого
міністерства війни.
Я, — сказав Петлюра, — представляю собі секретаріят для військових
справ тільки органом, що працював би в контакті з міністерством
війни в Петрограді, а що торкається українських частей, вони
безумовно будуть підчинені під оперативним оглядом найвищому
командному складові, а під господарським оглядом ці частини будуть
цілком находитися під проводом Генерального Секретаріяту й
Центральної Ради.
Секретаріят для військових справ буде також і виконавчим органом, бо
він виповнятиме ті вказівки, які торкаються українських частей і
котрі даватиме міністерство війни в Петрограді.
Тепер іде робота по організації українських військових частей
успішно, і ми сподіваємось зформувати в найближчій будуччині до
двадцяти українських дивізій".
У справах чисто політичного характеру Петлюра зазначив, що напади,
котрі чуються в російській пресі, звернені проти Генерального
Секретаріяту у зв'язку з розгардіяшем на Україні, безосновні. Досі
Генеральний Секретаріат був позбавлений можливости проявити тверду
революційну власть, і тільки тепер, коли змінилося відношення до
України та її органів, отримав Український Генеральний Секретаріят
цю можливість і провадитиме тверду й рішучу політику на Україні, як
щодо негайного здавлення погромів і непорядків, так і щодо боротьби
з контрреволюцією.
Вкінці сказав Петлюра: „Ми думаємо перед всеросійським Установчим
Зібранням скликати Установчі Збори на Україні, які й вияснять будучі
взаємні відносини між Україною і Росією й, виробивши проект, внесуть
його на розгляд всеросійського Установчого Зібрання. Одначе тепер
тяжко мені сказати, чи українські Установчі Збори будуть скликані
рівночасно з загальними Установчими Зборами, чи вони відбудуться
пізніше".
* „Вістник Союза Визволення України", ч. 46, з 11 листопада 1917 р.
|
