З ПРОМОВИ У КИЄВІ 20 ТРАВНЯ 1920 РОКУ

З ПРОМОВИ У КИЄВІ 20 ТРАВНЯ 1920 РОКУ

Багато висловлено слів довір'я до тієї праці, яка припадає мені в участі на добро українського народу. Та мушу сказати, що ці слова перебільшені. Я демократ і думаю: всю справу доконав через мене народ. Навіть в хвилях, коли ми були роз'єднані, цей контакт з народом жив у наших душах. Нас рятував і рятує від загину український народ. Навіть в той момент, коли ми були ізольовані од вас, я був переконаний, що всі українські діячі, які перебували по цей бік фронту і по тамтім боці Дніпра вповні поділяли наші думки. Я переконаний, що ця єдина думка є думкою всього свідомого громадянства. Ця солідарність думки об'єднувала нас в тяжкі хвилини, об'єднує нас і тепер. Коли ми бачили упадок в нашій праці, ця свідомість рятувала всіх — і мене. І у мене були моменти, коли безсильно впадали руки, коли здавалося, що гасне віра в святу ідею, та ці моменти людської перевтоми були тоді, коли я не бачив єднання й активности в нашій суспільності, а бачив тільки партійні роздори, які доводили до того, що багато людей не вбачали за деревами лісу, за партійними інтересами інтересів державних. В такі хвилини я пригадував собі слова Мазепи: „Нема згоди, всі пропали". Та тепер не можна повторювати похибок минувшини. На цих похибках ми повинні вчитися. Під теперішню хвилю я не перебільшую наших сил, одначе я твердо вірю в процес освободження народу. Я бачу, що та сила, яка тут не загасила вашого духа, сотворила тверду опору будівництва життя. Цей процес єднання необхідних сил, єднання партійних сил є елементом, який служить запорукою, що ми на твердім ґрунті нашої державної праці. Великий шлях ще перед нами до нашої мети. Ми перейшли всього четверту частину цього шляху. Ворог — на другім березі Дніпра. Наші брати, що на тім боці, ждуть об'єднання з нами. Перед нами великі завдання суспільного і державного будівництва, і кожен повинен оддати волю, душу й руки на службу цьому ділу. Ми повинні віддати на це всю енерґію. Година повинна у нас бути за день, день за місяць, бо тільки таким чином досягнемо своєї мети".

* Друк, в „Киев. Новостях" за „Волею", т. II ч. 7-8, 1920 р. Цит. за кн. О. Лотоцького „Симон Петлюра", ст. 61-62, 1936.