|
ДО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ Й ПОВСТАНЦІВ (1921р.)
До вас, непоконані борці, що
напружують останні зусилля, щоб захистити рідну хату від ворога, до
вас, що вкрили себе своєю обороною батьківщини славою на цілий світ,
до вас, дорогі брати, буде моє слово.
Наші кати большевики розпускають скрізь чутки, ніби повстанці нищать
єврейське населення. Я, Головний Отаман українського війська, не
вірю в це, не вірю, бо знаю український нарід, який пригнічений
грабіжниками-завойовниками, не може сам утиснути інший нарід, що
однаково з ним страждає від большевицької влади.
Погляньте навколо себе, придивіться уважно, і ви побачите, що не
тільки селянство, але й ремісники й торгівці, словом все чесне й
живе на Україні стогне під ярмом комуністів. Всіх, хто здобуває собі
засоби до життя чесною працею рук чи розуму, комуністи хотять
загнати, як худобу, в загальний хлів — комуну.
Єврейське населення, дрібні торгівці, ремісники й робітники, які, як
всі працюючі, заробляють кусень хліба своєю працею, також принижені
й пограбовані большевицьким режимом. Товари з крамниць торгівців,
струмент і варстати у ремісників відбираються для комуни. Хіба це не
руїна для єврейського населення. Хіба єврейське населення, що умирає
з голоду, може бути задоволене большевиками. Єврейське населення, як
і ви, селяни, жде-не-діждеться звільнення від
комуністів-грабіжників.
Якщо ви зустрінете поміж комуністів євреїв, пам'ятайте, що вони для
свого народу такі ж зрадники-каїни, що забули віру й закони батьків
своїх, як і ті наші зрадники, що пристали до комуністів.
Несправедливо було б звалювати вину на ввесь український нарід. Я
знаю, що від цих зрадників відмовилось чесне єврейське громадянство
і нап'ятнувало їх.
Я певен, що ви це добре розумієте і що не ви нищите єврейське
населення, а нищать його самі комуністи й ті бандити, які при комуні
розплодилися на нашій землі.
У своїй боротьбі з нашим народом большевики користуються і брехнею і
підкупом. На награбоване чуже золото вони, повисилавши по всіх
країнах своїх представників, заснували на всіх мовах газети, в яких
ганьблять наше святе діло — визвольний рух нашого народу, малюють
його, як бандитське, погромницьке і на кожній сторінці горланять про
єврейські погроми, які ніби чинять українські повстанці.
Робітники й селяни деяких країн, що не бачили своїми очима
большевиків, вважали їх народолюбцями, вірили їх наклепам на
українських повстанців і до нашого визвольного руху відносились з
підозрою.
Але та сердечна зустріч, яку влаштувало єврейське населення при
повороті нашого війська на рідну територію в минулому році, ті
сльози, якими єврейське населення проводжало відступаюче наше
військо, і той жах, який охопив єврейське населення при наскоку
большевиків, ті десятки тисяч євреїв, які потяглися за нашим
військом, рятуючись від большевиків, і які тут разом ділять нашу
долю і мріють нашими мріями, — це все переконало світ, що бандити не
ми, а большевики.
Тяжко мені слухати цей наклеп на вас, брати-селяни, і якби завелась
поміж вас яканебудь паршива вівця, яка бруднить всіх вас ганебними
вчинками, ви повинні викинуть її із шерегів своїх негайно.
Як Головний Отаман українського війська, я наказую вам: большевиків,
комуністів і інших бандитів, що чинять єврейські погроми і винищують
населення, карати без жалю і як один стати на захист бідного
змученого населення і вашими воєнними судами розправлятися з
бандитами негайно.
У скорому часі я повернуся з українським військом і урядом на
Україну, і ті, що шкодили нашій справі, приставали до повстанців
заради грабунків і погромів, будуть жорстоко покарані по законах
військового часу, як зрадники нашого народу і помічники ворогів.
Петлюра
* А. Марґолін: „Україна і політика Антанти", Берлін 1922 р.
Цитується за книжкою: В. Іванис — „Симон Петлюра", 1952 ст. 177-179.
|
