|
ПРО УКРАЇНСЬКУ БІБЛІОТЕКУ В ПАРИЖІ
Очевидна річ, що утворення
бібліотеки може бути переведене в значній мірі засобами доброчинної
допомоги книжками, періодичними виданнями та газетами з боку різних
українських установ, видавничих підприємств та окремих громадян, що
розуміють культурно-національну вагу цієї справи. До патріотизму
жертводавців одночасно з тим Генеральна Рада і звертається, бажаючи
не відкладати справи та покласти перші початки для майбутнього
бібліотеки.
Українська бібліотека повинна бути утворена, і всі, хто почуває себе
свідомим, організованим членом нашої еміґраційної громади, повинні
вжити всіх засобів, щоб допомогти створенню цієї потрібної
культурної установи.
Ми кличемо в першу чергу всіх наших громадян на еміґрації у Франції
сущих, відгукнутися на заклик в цій справі і допомогти здійснити
його. Присилайте непотрібні вам книжки і видання: вони будуть
першими підвалинами майбутньої української бібліотеки в Парижі, яка
буде обслуговувати потреби всієї української еміґрації на терені
Франції в рідній, своїй книжці, в рідному друкованому слові. Ваш
приклад викличе наслідування з боку ширших кругів нашого
громадянства, — таким чином справа утворення бібліотеки може
посунутися наперед і стати вже на реальний ґрунт. Від здійснення
ініціятиви з утворенням центральної бібліотеки для цілої нашої
еміґрації, перебуваючої на терені Франції, ми матимемо зайву корисну
інституцію, що надасть всім нам — еміґрантам — і більшої
організованости і більшої змоги почувати себе культурними людьми та
загартовувати себе від денаціоналізуючого впливу, якому завжди
підлягає еміґрант, коли він губить живий зв'язок з рідним друкованим
словом.
* „Тризуб", ч. 22 (178), 25 травня 1929. Кінцеві слова з проекту
відозви, що її склав С. Петлюра в квітні 1926 року в зв'язку з
заходами утворити в Франції українську бібліотеку.
|
