НА ГОЛОВНУ

біографія
спогади
творчість
діяльність
література
фотографії
на головну

ТВОРЧІСТЬ

ДЕРЖАВНИЦЬКА ТА ЗАКОНОДАВЧА ТВОРЧІСТЬ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
 

ТОМ ДРУГИЙ
 

ЛИСТ ДО М. А. ШУМИЦЬКОГО

Шановний Миколо Андрійовичу!

У відповідь на Вашого листа од 5/VІІІ маю поінформувати Вас з приводу конкретних справ, які здаються Вам комплікуючими те доручення, яке мали би Ви виконати: 1) См[аль] Ст[оць-кий] жодних коштів од уряду не отримав і поїхав на власні. Ця подорож проектувалась значно раніш — ще півроку тому; цієї нагоди не можна було не використати з огляду на те, що зносин з англійськими кругами ми не маємо. 2) Фактично См[аль] Ст [оцький] поїхав на два місяці для студій в Кембріджському університеті у професора по катедрі славістики. В разі відповідних умовин він старатиметься, про нав'язання певних політичних знайомств. 3) Після закінчення своїх наукових студій він має повернути назад до Праги де, як Ви певно знаєте, викладає лекції по укр[аїнській] філології в укр[аїнському] тамошньому університеті. Гадаю, що поданих інформацій для Вас буде досить, щоб трохи інакше подивитись на справу подорожі См[аль] Ст[оцького] до Лондону. В сучасних умовинах ми позбавлені можливости фінансувати працю наших уповноважених людей за кордоном і можемо користуватись нею лише тоді, коли вона провадиться gratis. Не губімо надії на краще майбутнє, але сьогодні, на жаль, справа стоїть так, як мною тількищо з'ясовано.
Після всього поданого вище я гадаю, що нема поважних причин для Вас утримуватись од спроби використати Ваші знайомства, коли, звичайно, у Вас самого маються дані чи надії на те, що така спроба дасть хоч невеликі позитивні наслідки. В зв'язку з цим уважаю за необхідне порушити кілька справ, зв'язаних з можливими Вашими заходами. 1) „Daily Herald" публікує комунікат розмови з Бенешем, з неї випливає, що ніби Брітанія утворює новий бльок держав — Італія, Туреччина, Угорщина і Болгарія під впливом Брітанії. Варто з'ясувати, оскільки ці інформації правдиві ?
В кожному разі, коли б такий бльок, утворившись, сохранився до моменту утворення української держави, можна б було реально говорити з учасниками його в справі спільних точок, яких знайдеться чимало. 2) Зав'язання стисліших стосунків з нинішніми представниками Туреччини є дуже потрібним. Вам, певно, відомо, що відносини між Москвою і Анґорою щодалі стають „зимними". Турки зручно використали в політичній грі уряд Москви і сьогодні спокійно арештовують власних комуністів, (не дивлячись на протести Москви) — платних аґентів б. посла Аралова і нинішнього Суріца. Для них велика Росія — загроза, і вони скоріше б хотіли мати на Чорному морі Україну, як Росію. В кожному разі праця з нашого боку в цьому напрямку є дуже потрібна. 3) Добре б було, коли б нотували українські моменти у французькій пресі для „Трибуни України", оскільки, звичайно, ця преса спиняється ( може й рідко) на них.
Зокрема зверніть увагу на орган Мілюкова „Последние Новости", якого я, на жаль, не маю змоги читати, а який при нагоді, так само поминає нас „не злим тихим словом" і всяке свинство чинить про нас.
Нашого читача треба інформувати, виховувати, „за вуха тягти" з примітивного щабля його політичних гороскопів на вищі, а це можна зробити за допомогою, між іншим, і того матеріялу, про який я згадував і якого він не знає. Зокрема цікаво б мати інформації про фактичний стан зносин Фран[ції] з Москвою і про ті „реальні вигоди", що їх вона сподівалась отримати од торговельних „конвенцій" з нею, після обіцянок Еріо.

P. S. Коли Ваша адреса непевна — дайте другу. Одліпленим маркам на першому листі не надаю значення, бо то польські марки, які мало „клеються".

Всього кращого,
П.
9/VIII 1923 року

*Друкується з фотокопії, що зберігається в Бібліотеці ім. С. Петлюри в Парижі, ориґінал — у М. Шумицького.