|
ЛИСТ ДО М. А. ШУМИЦЬКОГО
І. Польська влада скорочує число
наших вояків в таборах інтернованих і фактично провадить їх до
ліквідації. В зв'язку з цим повстає завдання про приміщення їх на
роботи. Кілька сот уже приміщено тут. Але інтерновані мають нахил до
робіт у Франції: їх туди кличуть ті, що їм пощастило там знайти
заробіток. Таких ми нараховуємо до 50. Уважав би доцільним вияснити
на місці, чи не можна цієї справи поставити ширше і організованіше.
З огляду на те, що Ви маєте певний фах, який дає Вам нагоду
увіходити в певні зносини з різними „роботодателями", прошу Вас
з'ясувати можливість комбінації з переїздом на роботи певної частини
наших вояків. Практичні зносини, коли б до них дійшло, треба
провадити через тутешній Центральний Комітет, де мається спеціяльна
секція інтернованих (на чолі з ген. Сальським), яка має власне своїм
завданням заопікування інтернованими і приміщення їх на роботи. В
цій справі буде писати Вам п. Токаржевський, якому я доручив
вияснити можливості з приміщенням наших інтернованих на роботи в
Бельгії і Франції.
Оскільки мені відомо французький уряд впускає навіть на фізичні
(чорні) роботи чужоземців лише за згодою відповідних міністерств —
М. Зак. Спр[ав] і Робіт Публічних. Натуральна річ, що в
пертрактаціях з цього приводу треба послуговуватись високими
якостями наших вояків-робітників.
II. Чи Ви підтримуєте знайомство з І. Борщаком — істориком ? Що це
за людина з політичного боку? Знаю, що він приятель Галіпа, і це
ніби говорить проти нього, але його історичні праці, оперті на
українські дані французьких архівів, показують, що він часу не
марнує і в цій галузі робить корисне діло. До речі, що собою уявляє
той Action Комітет, секретарем якого маніфестує себе згаданий
Борщак. III. Грецько-Італійський конфлікт полагоджено, — видно
Франція за позицію Італії в Рурі підтримала її; так само,
очевидячки, буде і справа Фіуме та Рієки полагоджена більш-менш на
користь Італії. IV. Чи немає у Вас знайомих військових французів,
щоб через них отримувати даром для наших військових француз[ькі]
військові журнали і статути? Це дуже було б бажаним, бо у Франції
військова наука після війни зробила великий поступ, з яким слід би
познайомитись і нашим
військовим. Якби Вам пощастило в цьому напрямку щось зробити, я міг
би вислати Вам українські військові статути і праці літературні,
видані тут на еміґрації, [які] Ви могли би зарепрезентувати в обмін
за французькі. Те саме слід мати і в стосунках до англійської
військової літератури. Чи не могли б комбінації з обміном зробити
В[аші] англійські приятелі? V. Чим більше я думаю над тим договором,
що підписали турки в Льозанні, тим більше відчуваю потребу глибшої і
ширшої праці в Англії та Італії, не кажучи про Туреччину. Цей
договір — в тій частині, де йде річ про свобідне плавання пароплавів
у протоках і під час миру і в часи війни, фактично позбавляє Росію
її впливів на морі і дає можливість Україні в майбутньому стати на
ноги, перепровадивши свою політику в напрямку зближення з морськими
державами і таким чином звільнитись від впливу своїх суходільних
сусідів! Вся суть полягає тільки в тому, щоб ми могли заінтересувати
ці держави майбутніми вигодами для них од самостійного існування
України. Велику охоту і бажання я маю в зв'язку з цим перемінити
місце свого перебування і в нових умовинах розпочати ширшу політичну
працю, — принаймні спробувати дещо в цьому напрямку зробити. Цю
потребу відчуваю особливо в зв'язку з фактом прийняття до відома
польським урядом нової конституції совітських республік (СССР), яка
фактично, а не тільки титулярно анулює большевицьку „самостійну"
Україну, витираючи саму назву її з міжнароднього ужитку. Між іншим,
у зв'язку з цим у Варшаві російська і українські консуляти
зливаються і об'єднуються в один „союзний"; те саме, оскільки мені
відомо, переводиться в Берліні, Відні і Празі. Взагалі „комедія"
самостійности кінчається, хоч одночасно комуністична українізація
уперто переводиться на Україні в діловодстві і школах. На цей гачок
ловляться і в Галичині і на Волині, де урядова політика все робить,
щоб національні чуття населення образити і загострити. Большевики
досить зручно таку ситуацію використовують і стараються утворити для
західніх земель України, що під поляками перебувають, до певної міри
центр притягнення в Києві і Харкові.
П.
15/ІХ 1923
*Друкується з фотокопії, що зберігається в Бібліотеці ім. С. Петлюри
в Парижі, ориґінал — у М. Шумицького.
|
