|
ЛИСТ ДО М. А. ШУМИЦЬКОГО
Шановний Миколо Андрійовичу!
1) Посилаю Вам після отримання В/листа від 23/ХІ (отримав я його
ЗО/XI) доклад про ситуацію на Україні. Аналогічні відомості отримую
і від інших інформаторів. Становище там погіршується для
большевиків, але це затяжний кризис, і я не так оптимістично дивлюсь
на швидкий поворот. 2) Ситуація в Польщі погіршується. Дорожнеча
далі скаженіє, а разом з нею поглиблюється політично-урядова каша.
Уряд тримається більшістю 10 голосів і загострює свої стосунки з
опозицією, щодо останньої, то вона квола, розлізла. Є серйозні
побоювання у поляків, що настрої мас не відбиваються лівими
партіями, а значно лівіші од них. 3) Настрій селян на Волині і
Холмщині стає все більше антипольський і скоріше прихильний до
большевиків. Головною причиною для цього „осадництво", яке польська
адміністрація провадить безоглядно, і насильна польонізація, бо
укр[аїнська] школа переслідується. 4) Наших людей, що навіть
отримали право „азилю", виселяють з „кресів", а часто висилають і з
Польщі. Це курс сучасної урядової політики, а ще більше сваволя
місцевої адміністрації, з якою собі не можуть дати ради в центрі. В
результаті все це підготовляє балканізацію „кресів" і копає
психологічно прірву між українцями і поляками. Навіть у Варшаві
влада не почуває себе міцно, бо спровадила з Познані два певних
полки, не покладаючись, в разі чого на місцеву залогу і навчає їх
практичним вправам стрілянини в натовп. З приводу цього була навіть
інтерпеляції в Соймі. Коли пригадати царські часи, то навіть тоді
так не деморалізували війська. 5) Щодо контакту між грузинами та
нами в певній справі, то я, з тактичних мотивів виходячи, мушу
утриматись покищо від цього. Зараз для активних виступів не час,
потрібна підготовча організаційна праця; в цьому періоді зайва
одвертість ні до чого, навпаки вона може пошкодити, тим більше, що
зрада от[амана] Тютюнника примусила чимало перемінити на місцях, аби
спасти цінних людей від його провокацій.
Разом з тим я мушу звернути увагу й на те, що грузини намагаються
політично від нас стояти подалі, а всі спроби зблизитись з ними не
удаються; маю таке враження, що вони цього, принаймні покищо, не
хочуть! 6) Цими днями я матиму ширше інтерв'ю з представником
„Русспресс"; текст його я перешлю Вам. Коли б якісь газети в Парижі
перебрехали його, якщо до них воно дійде, то Ви доручіть Галяфре
офіційно спростувати. В своєму інтерв'ю я торкаюсь справи
большевицької українізації і наших стосунків як з поляками, так і з
росіянами.
Тим часом бажаю Вам всього кращого,
П.
30/ХІ 1923 р. Б.
*Друкується з фотокопії, що зберігається в Бібліотеці ім. С. Петлюри
в Парижі, ориґінал — у М. Шумицького.
|
