ПРО НОВИЙ ВИБОРЧИЙ ЗАКОН*

Правительство разом з указом про розпуск другої Думи оповістило, що воно замість тих законів про вибори, які видані були 6 августа та 11 декабря 1906 року, заводить новий виборчий закон. Тепер ми знаємо вже, що це за закон. Коли і про старий виборчий закон не можна було сказати, що він демократичний, народній, то про новий — нема чого й казати: він наскрізь недемократичний, наскрізь буржуазний, панський. І раніш не всі мали право вибирати до Державної Думи, а тепер, так і поготів. По старому закону всіх виборщиків в 55 губерніях Европейської Росії, крім Польщі та Кавказу, було 5833. Тепер їх стало менше: 5252. Крестьяне по цих губерніях посилали на городські виборчі з'їзди 2535 чоловіка, тепер вони посилатимуть тільки 1168. Значить одібрано у них виборчих голосів аж 1367. Значить їхніх голосів тепер на виборчих зібраннях не буде й четверти. Раніш робітники мали в 53 губерніях Европейської Росії, крім Лодзі та Варшави, 229 виборщиків, тепер матимуть тільки 164. Як бачимо, і у робітників, і у крестьян забрано силу виборчих голосів. Куди ж, на кого вони пішли? А пішли вони на великих земельних власників, на поміщиків. Тепер, по новому закону, багаті поміщики в згаданих уже губерніях Европейської Росії матимуть не 1936 виборщиків, а 2619, себто на 673 виборщиків більше (майже на 33%). По старому закону, їхніх голосів на губернських виборах було трохи більше (34%), ніж третина, а тепер стало їх більше половини (50 1/2 %)• Таким чином, пани по новому закону придбали велику силу на виборах і крестьянські голоси проти їхніх нічого не вдіють: великі властителі землі, кого схочуть, того й виберуть послом до Державної Думи. У нас, на Вкраїні, мабуть ні один депутат не пройде від крестьян, крім одного, що по закону полатається, бо, приміром, в Полтавській губ. на 155 виборщиків великі земельні властителі мають 100 виборщиків; у Катеринославській на І08 — 62 виборщиків; у Волинській на 158 — 83, у Херсонській на 123 — 76. Скрізь по цих губерніях перевага була на боці поміщиків, а виборчий голос крестьян справді буде тим „гласом вопіющого в пустині", якого, мабуть, не почують в третій Державній Думі. Раніш крестьяне все ж таки мали право послати від цілої губернії свого — крестьянського депутата, по своїй уподобі, бо його вибирали вони окремо, нарізно від інших виборщиків. Тепер такого права вони не матимуть. Правительство це право у крестьян одібрало. І тепер крестьянські виборщики на губернських виборах вибиратимуть вже разом з виборщиками од великих земельних власників, од горожан тощо. Ну, а як по новому закону виборчих голосів більше не у крестьян, а у поміщиків, то значить, і крестьянського депутата вибиратимуть не крестьяне, а поміщики разом з багатими горожанами. Само собою зрозуміло, що вони виберуть такого селянина, який ближче стоятиме до великих панів. Так само й робітники. По новому закону вони не мають права вибирати свого депутата на губернських виборах самостійно, а разом з іншими. Не треба довго й казати, що й робітничий депутат в Думу пройде такий, який ближче до панів капіталістів, а не до свого брата робітника. Крестьянські виборщики і виборщики од робітників звичайно на виборах піддержують одне одного. І на попередніх виборах по деяких губерніях „прокачували на вороних" виборщиків од земельних власників. Тепер цього вже не буде. Бо, перше, земельні власники мають, як ми вже показали, більше голосів, а хоч би й не мали, то виборщики од городської буржуазії допоможуть їм і не допустять до того, щоб на губернських виборах побідили крестьянські та робітничі виборці. Річ у тому, що новий закон про вибори од горожан так змінили проти старого, що він дає більше прав багатим горожанам, ніж бідним. Раніш і ті і другі вибирали виборщиків разом. А як в городі бідноти живе більше, то часто й виборщиками од городів проходили такі, що подавали свій голос за демократичного депутата. Тепер такого порядку не буде. Новий заков встановляє і новий порядок городсьиих виборів; городські виборці поділяються на дві частини. До однієї йдуть великі купці, хазяїни великих будинків, взагалі багаті люди; до другої частини — дрібні собі хазяйчики, квартиронаймателі тощо. Багаті горожани в 53 губерніях Европейської Росії вибирають 743 виборщиків, а бідні 590. Очевидно, що виборщики од багатих горожан на губернських виборах завше йтимуть в одну ногу з виборщиками від великих земельних власників і поб'ють своїми голосами од крестьян, робітників та од городської бідноти.
От такі „поправки" зробило правительство, разом з розпуском Думи, до виборчого закону. Поправки ці, як бачимо, зроблено на користь багатим — поміщикам, фабрикантам, промисловцям, і на лихо робітникам, крестьянам і дрібній городській буржуазії.
Але це ще не всі „поправки". Новий виборчий закон зовсім одбирає виборчі права у далеких народів, що живуть в Росії: так, наприклад, більшість „окраїн", де живуть не-„русские" не посилатимуть вже більше депутатів у Думу (Якутська область й ін.). Інші ж народи посилатимуть куди менше послів, ніж посилали раніш. Так, приміром, Польща раніш посилала 36 депутатів, тепер вона посилатиме тільки 14, інші „окраїни", як от Кавказ, Литва, Сибір — замість 75 — тільки 25. Зате „русское население" од „окраїн" посилатиме тепер депутатів до Думи більше, ніж посилало раніш. Казати про те, як негарно зустрінуть ці поправки інородці, що майже не матимуть в Державній Думі своїх депутатів, а як і матимуть, то куди менше, ніж раніш було — нема чого. Ясно, що ці поправки до виборчого закону додадуть ще більше іскор до національної ворожнечі та шовінізму.
Коротко оглянувши новий виборчий закон, ми бачимо, що він гірший, ніж був попередній. Йому не будуть радуватись ні селяни, ні робітники, ні голота, як селянська, так і городська, зате поміщики, сільські дуки, фабриканти та городські багатирі будуть тішитися, бо він дає в їхні руки велику силу і власть, тоді як у бідного люду одбирає й те невеличке, що він мав досі.

С. П-ра

* „Слово", Київ, 1907 p., ч. 5.