ПРО З'ЇЗД ПРОФЕСІОНАЛЬНИХ СОЮЗІВ*
По часописах багато тепер пишуть
про професіональні союзи. І понятно через що.
Професіональні союзи являються тепер майже одинокими організаціями,
де помітно життя, де жива робота йде і організаційна і аґітаційна.
Ідея професіональних союзів знаходить велику прихильність серед
робітників. Не кажучи вже про свідомий городський пролетаріат,
союзами захоплюються і такі робітники, що працюють по далеких від
городів місцях, напр., на сахарних заводах, пивоварнях тощо.
Організують свої союзи городські ремісники. До тих союзів, що вже
улаштовані раніш, пристають все нові і нові члени. Деякі союзи
якогось одного фабричного чи ремісничого промислу зв'язуються поміж
собою в один великий союз на губернію, область, а то і просто на всю
Росію. Та велика армія праці організується для того, щоб стати силою
могутньою та боронити свої пролетарські інтереси. Саме тепер
професіональні союзи переживають такий час, коли питання про з'їзд
усіх професіональних союзів, які тільки є в Росії, набуває великої
ваги та значення. Саме життя пролетаріяту, самі потреби робітничого
руху вимагають від всіх робітничих союзів організованости, єдности і
певної системи в діяльності. Там, де робітники не зв'язані в одну
велику професіональну організацію, де вони не виступають у своїй
боротьбі з капіталом організованими і дисциплінованими, там вони
безсилі, там завше їхні заходи полегшити свою тяжку працю, оборонити
свої інтереси, розбиваються об силу капіталу.
Установити ж таку єдність поміж окремими професіональними союзами,
зв'язати їх в одну велику організацію і тим самим зробити її дужою
та міцною, можна тільки тоді, коли всі союзи, через своїх делеґатів,
порозуміються поміж собою, обговорять спільні професіональні потреби
робочого класу і з'єднаються докупи. А це може статися тоді, коли
відбудеться з'їзд всіх професіональних союзів.
Знаючи, яке велике значення має такий з'їзд для успіху
професіонального руху в цілій державі, для зросту класової
свідомости пролетаріяту, окремі професіональні організації давно вже
піднімали голос за те, щоб такий з'їзд було скликано як можна
скоріше. На превеликий жаль, через політичні обставини цього вчинити
не можна було. І хоч спочатку призначено було одкрити з'їзд у кінці
цього іюля або в початку августа, але тепер ледве чи буде так, як
призначалось.
На перешкоді цьому стоїть перш усього адміністрація. Хоч закон 4
марта і дозволяє окремим професіональним союзам спільно обговорювати
„предметы, касающиеся целей і деятельности обществ", з тією одначе
умовою, щоб декілька професіональних союзів не зв'язувались в один
союз, — але можна сказати з певністю, що такого з'їзду адміністрація
тепер не допустить. Союзи не тішаться ласкою адміністрації. За ними
тепер дуже пильно стежать і при всякій зручній нагоді закривають.
Так, приміром, закрито недавно союз друкарів у Києві, кравців,
красильщиків, табачників, друкарів у Москві, приказчиків у Харкові.
Визначних діячів і членів професіональних союзів арештовують;
газети, що видаються деякими союзами, припиняють, зібраннів уже
дозволених союзів не дозволяють і всюди завше останніми часами
діяльність союзів проходить серед таких тяжких обставин, що з їх,
покищо, користи робітникам дуже мало. Така політика нашої
адміністрації не дає ніяких надій на те, щоб з'їздові
професіональних союзів було дозволено зібратися і обговорити пекучі
потреби робітників у Росії.
З другого боку і самі професіональні союзи не зовсім ще
приготовились до з'їзду.
Організаційна комісія, що підготовляє з'їзд, разом з представниками
центральних бюр деяких окремих професіональних союзів, постановила
була „на місцях", а особливо в найбільших „обласних" центрах
закласти ряд „обласних" комісій, які допомогли б організаційній
комісії в цій справі. Але комісії такі, хоч і позаводились уже на
місцях, та покищо не встигли ще зробити того, що постановлено було
головною організаційною комісією. На заваді стояло головним чином
те, що кращі діячі місцевих професіональних союзів аж геть мають
тепер і своєї роботи по горло. З другого ж боку, і поліцейські
обставини мішали. Бо для того, щоб обговорити на місцях всі ті
питання та справи, які будуть обговорюватися на з'їзді, треба б було
по закону 4 марта мати дозвіл поліції. А поліція, звичайно, таких
зібраннів не допускає.
Та треба ще й те сказати, що для скликання свого з'їзду у
професіональних союзів тепер немає грошей вільних, бо які були,
повитрачали на те, щоб допомогти безробітним або тим членам союзів,
кого викидають на вулицю льокавти та масові рощоти.
Все оце багато шкодить тому, щоб з'їзд пощастило скликати літом
цього року. Очевидно, що його, на деякий час доведеться одкласти,
поки обставини політичні і ті, що заховані в сучасному становищі
професіональних союзів, не будуть більш відповідними для великої
потреби робочого життя.
Поки ж не можна не побажати, щоб організаційна комісія, яка
підготовляє з'їзд, видала як можна скоріше тезиси докладів, а також
оголосила ті питання, які мають розглядатися на з'їзді. Це дало б
можливість познайомитись з характером з'їзду всім місцевим
організаціям, заінтересувати справою з'їзду ширші групи пролетаріяту
і в значній мірі улегшити роботу з'їзду.
С. П—ра
*„Слово", Київ, 1907 p., ч. 10.
|