|
НОВА ДУМА І НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ*
Вибори до нової Думи закінчились, і
народне представництво 1 ноября збереться третій раз, щоб почати
творчу роботу в справі необхідних державі реформ. Який напрямок буде
мати ця робота, до чого вона буде прямувати, видко вже з того, хто
такі депутати нової Думи. Всенароднім представництвом назвати її не
можна, бо новий виборчий закон попіклувався щиро про те, щоб
справжні заступники народніх інтересів не мали голосу там, де будуть
рішатися народні справи. На 442 депутати нової Думи Державної покищо
обібрано тільки 29 таких, що стоятимуть справді за народ і будуть
домагатися того, що йому так потрібне. Решта ж, або прямі вороги
народніх інтересів, як от праві депутати, котрих в Думі найбільше
(169), або такі, які будуть крутити і сюди і туди, куди вітер віє.
Це — кадети, мирнообновленці тощо (92 депутати) та октябристи —
(105). Таким чином, всі заходи справжніх народніх заступників
розіб'ються, і в Думі пануватиме воля великих поміщиків,
фабрикантів, капіталістів та великих чиновників.
Чи можуть сподіватися при такій Думі пригнічені нації Росії на те,
що вона поліпшить їхню долю, дасть їм національну волю і забезпечить
державними законами їх розвиток? Ні, не можуть.
Діяльність нової Думи направлена буде зовсім не на те, чого
сподіваються пригнічені нації та класи російської держави. „Голосом
вопиющого" буде скарга, напр., українського депутата про ті
неможливі обставини, в яких доводиться жити українській нації.
Загине в залях Таврійського палацу і голос представників
пролетаріяту та селянства . . . Більшість членів Думи, що
складається з буржуазних депутатів, по своїх поглядах — реакційна,
по своїй тактиці — консервативна, і ніколи не піде на те, щоб
завести радикальні реформи в державі і розв'язати в інтересах
народніх мас хоч одно з тих питань, які гальмують розвиток держави
та стоять на перешкоді загальному поступові населення Росії.
Виборчий закон обкраяв виборчі права у пригнічених націй і,
приміром, українці не матимуть у Думі такого представництва, яке
вони мали в другій Думі. Ті панські депутати, яких послала Україна,
не будуть ставитись так прихильно до національного питання, як
ставилась Українська Трудова Громада другої Думи. Деякі з них, хоч
може, й озвуться в Думі як українці, та це будуть панські голоси,
голоси буржуазії, яка не відчуває на собі так гостро того
національного гніту, який відчувають широкі народні маси
українського народу.
На діяльності третьої Думи пригнічені нації побачать і
пересвідчаться, що національного питання буржуазія не здатна
розв'язати, що цей обов'язок можуть здійснити тільки ті, хто сам
зазнав на собі горя та утиску, себто соціяльно покривджені класи
громадянства.
С. Петлюра
*„Слово", Київ, 1907 p., ч. 22.
|
