|
НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ!*
Саме тоді, як відроджується до
нового життя наш край, саме тоді, як Центральна Рада стає найвищим
органом на Вкраїні, а Генеральний Секретаріят її бере в свої руки
власть, щоб порядкувати всією Україною і завести той лад, якого
хочуть люди наші, саме в сей час чорна хмара насувається на нашу
рідну землю.
Ви знаєте, що деякі полки, скаламучені шпіонами та різними
пройдисвітами, не стали слухатись військової влади і почали
самовільно одступати з позицій. Ворог тим скористувався, прорвав
фронт і тепер уже сунув на нашу землю. Юрба дезертирів почала тікати
попереду і руйнувати добро наше та новим лихом загрожувати і жінкам
і дітям нашим. Вища військова власть вживає зараз всіх сил, щоби
внести порядок і перетворити військо в дужу силу, яка б зупинила
наступ ворога і захистила б Україну від лиха руїни.
Ми повинні допомогти військовій власті в сій великій справі. Не
ховайте дезертирів, ловіть їх і одсилайте куди треба. Спасіння
України в наших руках. Тільки ми можемо спасти землю нашу. Тільки ми
не допустимо, щоб урожай, який вже зжали жінки і діти наші та старі
батьки, не попав до рук ворога і щоб останню худобу не одібрав він
од нас.
Зараз цілий ряд дивізій і корпусів на фронті призначено перетворити
в українські, отже невдалеці матимемо велику національну армію. З
усіх усюд поспішать до сих дивізій та корпусів українці солдати і
офіцери. Форміруються зараз чотири батальйони „Спасіння України" при
першому Українському Запасному полкові: один курінь (батальйон) в
Чернігові, один в Кременчузі, два в Києві. Тисячами і десятками
тисяч ідуть українці до своїх братів — в українські дивізії, щоб
стати з ними плече до плеча і не допустити до загибелі добра нашого
і бути тою непорушною скелею, об яку розіб'ються напади ворога.
Я, яко Генеральний Секретар по Справах Військових Центральної
Української Ради і Український Військовий Генеральний Комітет, що
працює зі мною і при мені, всі сили покладаємо, щоб якнайшвидше
допомогти українізації війська і тим спасти Україну.
Допоможіть же, брати, і ви нам в сій справі. Зогрійте любов'ю Вашою
синів і братів Ваших, що на фронті в українських дивізіях боронять
наш край і життя своє оддають для нього. Покажіть їм, що Ви
опікуєтесь тяжкою долею їх і пам'ятаєте про них. Допоможіть тим
жінкам солдатів, що опинилися зараз самі, впоратись з хазяйством,
зжати та змолотити хліб.
Збирайте для наших українських дивізій подарунки і все, що Ви дасте
і пожертвуєте для них, — все це ми перешлемо нашим воякам братам на
фронт. Жертвуйте гроші, хліб, полотно, тютюн, мило, сало — всяку
страву, — за кусок рідного хліба, за все од щирого серця подякують
вони батьків, жінок і дітей своїх. Наладьте і організуйте сю справу
широко по всій Україні. Розмножуйте сю відозву в десятках і сотках
тисяч примірників, розклейте їх скрізь, на залізничих станціях,
пристанях, зверніться до комісарів, комітетів різних, щоб з хати до
хати поширити сю відозву, і з рук до рук передати її, щоб вона стала
відомою по всій Україні і щоб на неї з щирим серцем і опікою
одгукнулась ціла Україна.
Спасайте Україну!
Генеральний Секретар Української Центральної Ради по Справах
Військових С. Петлюра
* „Робітнича Газета", Київ, 27 липня 1917 p., ч. 95.
|
