ТВОРЧІСТЬ

ТОМ ДРУГИЙ
 

НАКАЗ № 18 — ВІЙСЬКОВОМУ МІНІСТЕРСТВУ*

До мого відома дійшло, що в місцевостях, оголошених на військовому стані облоги, ведуть злочинну аґітацію проти Української Народньої Республіки та її законної влади — Директорії переважно люди, що не належать до громадян нашої Республіки і що наїхали з Великоросії та інших країн бувшої Росії. Ці люди, замість того, щоб дякувати нашій Україні за той хліб, який їдять тут, вчиняють різні заколоти, сіють анархію, грабують мирне населення, займаються саботажем, провокацією та спекуляцією. Бувші гетьманці поробилися большевиками-комуністами і хотять знову накинути нам на шию московське ярмо, од якого ми тількищо увільнились, і вирвати у нас ту землю та волю, яку ми здобули. Повідомляю, що українське республіканське військо проливало свою кров не для того, щоб повернулась знову гетьманщина та московські совдепи, а для того, щоб наш народ зажив мирно і спокійно своїм власним життям в самостійній Українській Народній Республіці. А через це наказую всім командуючим фронтами, губерніяльним комендантам і командуючим охороною залізниць, незалежно від установлених уже мір по боротьбі з контрреволюцією та анархією, висилати за межі України всіх ворогів української влади, замічених у злочинній аґітації проти неї; це належить і до громадян нашої Республіки. Наказую оголосити для загальної відомости, що висилці підлягатимуть не тільки самі злочинці-аґітатори, а разом з ними і їх жінки та сім'ї. З огляду на те, що аґітатори неукраїнці часто підробляють документи і пашпорти на громадян Української Республіки, наказую телеграфно робити провірку таким документам, а винуватих у фальшуванні документів розглядати як шпіонів з випливаючими звідсіль висновками. Наказ цей телеграфно передати по призначенні, оголосити в часописах, наліпити на всіх станціях і негайно вводити в силу.

2 січня 1919 року
Головний Отаман Петлюра

* Павло Христюк, „Замітки і матеріяли до історії української революції 1917-1920 pp.", Відень, 1922 p., том IV, ст. 24.