|
НАКАЗ Головної Команди Війська
Української Народньої Республіки
ЗО липня 1919 року, ч. 100.
З переходом Галицької Армії на
східній берег Збруча деякі начальники наддніпрянської армії, з
приводу некомплекту своїх частин, стали запрошувати до себе старшин
та козаків Галицької Армії й приймати їх на службу без згоди на це
Начальної Команди Галицької Армії.
Такі вчинки шкідливо відбиваються на склад галицьких військ і ніяким
чином не можуть бути допускаємі.
Тому рішуче забороняю приймати на службу, як у частини і інституції
наддніпрянської армії, так і у всі державні установи, галичан —
старшин і козаків — без згоди на то Начальної Команди Галицької
Армії, як то було вже заборонено наказом Головної Команди, від 12
липня б. р. ч. 67, відносно частин наддніпрянської армії.
Старшин та козаків обох армій, наддніпрянської і галицької, котрі
перейдуть на службу без дозволу на то свого начальства з одної
військової частини до другої, або до цивільної інституції, притягати
до відповідальності!, як за дезертирство в військовий час, а
начальників військових та цивільних інституцій, до відповідальности
як за допомагання дезерції.
Всім перешедшим дотепер, чи то в інституції чи в другі частини,
козакам і старшинам, негайно повернутись до своїх частин.
Головний Отаман Петлюра
* „Вістник Української Народньої Республіки", рік видання 2-й, ч.
35, 7 серпня 1919 року.
|
