|
ЛИСТ ДО ЮЗЕФА ПІЛСУДСЬКОГО*
У.Н.Р.
ДИРЕКТОРІЯ
9.VIII 1919 р.
№................
Головному Вождю Польських військ
і Начальнику Держави Польської
П. Пілсудському
В грізний час всесвітнього заколоту, в годину вселюдського розпачу
та зневір'я, могутнім покликом, що розлягся по всій землі, велично
піднісся голос славних польського та українського народів. То встали
до життя два велетні, приборкані досі хижою рукою російського
царату. Перемогла свята правда і недавно ще поневолені народи
потужним кроком простують нині до свого ідеалу, будуючи собі вільне
незалежне життя.
Колись, в далекій давнині, не раз ворогували проміж себе польський
та український народи і, маючи спільних ворогів, роз'єднано
виступали проти них. І цей розбрат спричинився до тимчасового
занепаду Польської та Української Держав.
Тепер не мусить бути цього.
Український народ у своїй боротьбі з ворогом людської культури і
своєї національної державности, має право на спочуття та допомогу
від своїх найближчих сусідів, тим більше, що відбиваючи рідну землю
від насильників-окупантів, нав'язуючих Україні чужі їй форми
комуністичного ладу, ми не стаєм на шлях білого терору, а йдемо під
гаслом широкого демократизму та державного будівництва, найкращим
представником якого в Польщі вважаємо ми Вас, Пане Начальнику
Держави Польської.
Але боротьби з большевиками ми ще не закінчили. Треба зауважити, що
найбільшою перешкодою в цій справі досі була наша ізольованість від
сусідів і насамперед од Польщі. І ця ізольованість тим більше
дошкуляла нам, що ми маємо спільні точки в тій боротьбі, внутрішня
логіка котрої і інтереси стратегії вимагають координації та
співділання.
Отже стає очевидною конечність певного порозуміння між польським та
українським командуванням[и] для дальшої боротьби, і я сподіваюсь,
що повернення на Україну перебуваючих у Польщі наших полонених,
відповідно озброєних, було би першим кроком до слідуючих дружніх
актів польського та українського народів, які, я певен в цьому,
лежать в обопільних інтересах обох народів.
Я буду дуже радий, коли делеґація в складі П. Пилипчука, В. Тулюпи
та полковника Ю. Липницького, мого старшини для доручень, складаючи
Вам привіт сердечний од мене, впевнить в моїх дружніх почуттях до
Вас і що слідком за цим відносини обох народів — польського та
українського — за доброю волею обох сторін набудуть сталої приязні,
так потрібної для добробуту і міцного міжнароднього становища обох
народніх республік.
З братським привітом
Петлюра
Голова Директорії У.Н.Р. і Головний Отаман
Українських Республіканських військ.
[Печатка]: Директорія Української Народньої Республіки.
Ставка. В полі. 9/VIII. 1919 року.
* Друкується з фотокопії, що Є власністю д-ра Марії Клячко. Оригінал
зберігається в Pilsudski Institute of America in New York City, тека
26.
|
