НА ГОЛОВНУ

біографія
спогади
творчість
діяльність
література
фотографії
на головну

ТВОРЧІСТЬ

ДЕРЖАВНИЦЬКА ТА ЗАКОНОДАВЧА ТВОРЧІСТЬ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
 

ТОМ ДРУГИЙ
 

ЗАСТУПНИКУ ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ У. Н. Р. А. М. ЛІВИЦЬКОМУ*

Ситуація в зв'язку з стратегічним становищем ускладняється. Я маю враження, що мій лист на ім'я Пілсудського своєчасно Вами не вручено Начальнику Панства. З посередніх повідомлень одержав відомості, що на 11/VII Рада Оборони Панства з власної інщіятиви мала викликати Михайлова для розмов в галицькій справі. Вважаю неодповідаючим нашим державним інтересам зазначене запізнення вручення листа. З одержаних зі Львова часописів я бачу, що польська преса умістила певні уступи з листа, але про долю останнього і про наслідки не знаю нічого. Це ускладняє моє становище і зв'язує руки. В кожному разі уважаю необхідним поінформувати Вас про ті заходи, які я намітив вчинити. Отже:
а) По повороті В. Прокоповича з штабу нашої армії (25/VII) я матиму з ним нараду і укладу текст телеграми чи листа на ім'я Пілсудського; в цьому звертанні я запитаю про долю мого листа, мотивуючи це тяжким стратегічним становищем і необхідністю ясности плянів на майбутнє. В такому становищі, як зараз, армія не може довго бути: поляки не дають ні заосмотрення, ні постачання, а разом нашу ініціятиву в цьому напрямі зв'язують різними приписами, в яких бачу неоправдане недовір'я та запідозрення. До цього часу з моменту переходу р. Збруч, армія нічого од поляків не отримала. Коли так тягтись буде, армія буде самовільно брати; ексцеси і зловживання неминучі.
б) Якщо на протязі певного числа днів я не отримаю відповіді, буду вважати себе вільним од контактних обов'язків супроти польського командування, і якщо большевики прорвуть фронт, а поляки підуть на неможливі для нас умовини перемир'я чи миру, то спасаючи і нашу армію і нашу державність, примушений буду поступити так, як того вимагають інтереси української державности.
в) У зв'язку з § б) я вважаю необхідним перетягти нашу шосту дивізію Безручка з Полісся до нашої армії.
г) Всі ланьцуцькі поповнення необхідним вважаю переправити до дійової нашої армії, бо остання, терплячи втрати, не має жодних поповнень і стає менш боєздатною. Прошу зауважити ген. Зелінському, що поповнення з Ланьцуту і з інших міст повинно негайно переправити до нашої армії через Чортків і що всяке загаювання цієї справи для нас приносить найтяжчі наслідки. Ще в Замості я давав в цій справі категоричні накази ген. Зелінському — вимагаю точного виконання і то в дусі точного виконання моїх наказів. Щодня йдуть на Збручі тяжкі бої, в яких гинуть наші люди, а поповнень немає. Так довго ми витримати не можемо. В цілях скорішого перетранспортування поповнень з Ланьцуту я, на домагання армії, висилаю туди кількох старшин з дійової армії.
З докладними відомостями та інструкціями пропонуватиму В. Прокоповичу від'їхати на день-два до Вас у Варшаву.

24. VII. 1920 р.
З повагою Петлюра

Пост-скриптум. До Букарешту прибув ген. Кірей од Вранґеля в справі встановлення військового контакту з нами. Він веде переговори з Мацієвичем. Вчора у мене був французький капітан, повідомив про Кірея і Вранґеля і запитав про мій погляд на це. Я одповів, що не маю заперечень проти переговорів в справі військового контакту. Приватні відомості говорять, що в тилу Вранґеля до праці приступають українські комісари за згодою Вранґеля. В. Прокоповича чекаю з армії сьогодні. По повороті він від'їде назад до уряду і, певно, до Вас на день-два.

24. VII. 1920 р.
Петлюра

З оригіналом згідно — Крушинський, сотник і адьютант

* Друкується з копії, що зберігається в Бібліотеці ім. С. Петлюри в Парижі.