|
СКЛИКАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВОГО
З'ЇЗДУ ЗА КОРДОНОМ...
[Передова стаття]
Париж, неділя, 25 квітня 1926 року.
Скликання українського наукового з'їзду за кордоном стало ніби на
реальний ґрунт. З відомостей, поданих з цього приводу в попередньому
числі „Тризуба", читач міг ознайомитися як із завданнями з'їзду, так
і в головних рисах з програмою його. Від самих учасників з'їзду
залежатиме наукова вартість його і та вага, що її він може відограти
в дальшому розвитку української науки. Кожен український патріот
може тільки побажати найбільшого успіху організаторам справи в
переведенні ними тих одповідальних завдань, що стоять перед ними.
В високій мірі було б бажаним, щоб Організаційний Комітет по
скликанню з'їзду інформував ширше наше громадянство про біжучу працю
і заходи його. Аджеж свято української науки є і святом всього
нашого громадянства, що ніби складає іспит і звідомлення із своєї
праці в науковій галузі перед рідним народом, з одного боку, і перед
широким науковим світом, з другого.
В зв'язку з цим, ширше громадянство не може не виявляти інтересу до
тих підготовчих заходів, що мали б це свято зробити більш величавим,
а по наслідках своїх — більш пожиточним. Редакція з самого початку
видання нашого журналу надавала велику вагу науковому з'їзду. Вона й
надалі з увагою буде ставитися до всього, що так чи інакше зв'язано
з успішним переведенням цієї важливої справи в життя.
В тій стадії підготовчо-організаційного характеру, що перебуває в
ній тепер ця справа, ширше громадянство не може не цікавитись
питанням про забезпечення матеріяльних моментів щодо скликання
з'їзду. Від полагодження їх у значній мірі залежатиме участь в
з'їзді тих наших наукових робітників, а кількість їх не така вже
незначна, що живуть поза межами країни, де має відбутися з'їзд.
Ледве чи ці діячі науки, з огляду на своє злиденне еміґрантське
становище, в стані будуть узяти персональну участь у з'їзді, коли
Організаційний Комітет наперед не вияснить можливості полагодити як
формальні, так і матеріяльні моменти щодо подорожі на з'їзд та
перебування під час нього в Чехо-Словаччині. Ми певні, що
Організаційний Комітет все це має на увазі і зарані вживає
відповідних заходів до того, щоб з'їзд не обмежився на одних тільки
учених, що працюють в Чехо-Словаччині, а щоб у ньому взяли участь і
ті наші наукові сили, що живуть поза межами її. З тих інформацій про
діяльність Організаційного Комітету, що дійшли через пресу до відома
громадянства, не відомо, чи має він у своєму розпорядженні
відповідні матеріяльні ресурси для цього. В позитивному разі підняте
нами питання само собою полагоджувалося б. Коли ж би, на жаль,
справа стояла інакше, то Організаційному Комітетові треба було б
заздалегідь звернутися із закликом до громадянства про матеріяльну
допомогу з його боку для організації з'їзду. Треба думати, що цей
заклик знайшов би певний відгук, бо справа українського наукового
з'їзду за кордоном не є справою одних тільки наших наукових
робітників, а й ширших кругів патріотично настроєного і патріотично
діючого громадянства, заінтересованого в тому, щоб цей з'їзд пройшов
під знаком найбільшої наукової продуктивности та найширшого
розголосу як на національно-українському, так і на міжнародньому
ґрунті.
*„Тризуб", 1926 p., ч. 28, ст. 1-2.
|
