НА ГОЛОВНУ

біографія
спогади
творчість
діяльність
література
фотографії
на головну

ТВОРЧІСТЬ

ДЕРЖАВНИЦЬКА ТА ЗАКОНОДАВЧА ТВОРЧІСТЬ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
 

ТОМ ДРУГИЙ
 

СКЛИКАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВОГО З'ЇЗДУ ЗА КОРДОНОМ...

[Передова стаття]

Париж, неділя, 25 квітня 1926 року.

Скликання українського наукового з'їзду за кордоном стало ніби на реальний ґрунт. З відомостей, поданих з цього приводу в попередньому числі „Тризуба", читач міг ознайомитися як із завданнями з'їзду, так і в головних рисах з програмою його. Від самих учасників з'їзду залежатиме наукова вартість його і та вага, що її він може відограти в дальшому розвитку української науки. Кожен український патріот може тільки побажати найбільшого успіху організаторам справи в переведенні ними тих одповідальних завдань, що стоять перед ними.
В високій мірі було б бажаним, щоб Організаційний Комітет по скликанню з'їзду інформував ширше наше громадянство про біжучу працю і заходи його. Аджеж свято української науки є і святом всього нашого громадянства, що ніби складає іспит і звідомлення із своєї праці в науковій галузі перед рідним народом, з одного боку, і перед широким науковим світом, з другого.
В зв'язку з цим, ширше громадянство не може не виявляти інтересу до тих підготовчих заходів, що мали б це свято зробити більш величавим, а по наслідках своїх — більш пожиточним. Редакція з самого початку видання нашого журналу надавала велику вагу науковому з'їзду. Вона й надалі з увагою буде ставитися до всього, що так чи інакше зв'язано з успішним переведенням цієї важливої справи в життя.
В тій стадії підготовчо-організаційного характеру, що перебуває в ній тепер ця справа, ширше громадянство не може не цікавитись питанням про забезпечення матеріяльних моментів щодо скликання з'їзду. Від полагодження їх у значній мірі залежатиме участь в з'їзді тих наших наукових робітників, а кількість їх не така вже незначна, що живуть поза межами країни, де має відбутися з'їзд. Ледве чи ці діячі науки, з огляду на своє злиденне еміґрантське становище, в стані будуть узяти персональну участь у з'їзді, коли Організаційний Комітет наперед не вияснить можливості полагодити як формальні, так і матеріяльні моменти щодо подорожі на з'їзд та перебування під час нього в Чехо-Словаччині. Ми певні, що Організаційний Комітет все це має на увазі і зарані вживає відповідних заходів до того, щоб з'їзд не обмежився на одних тільки учених, що працюють в Чехо-Словаччині, а щоб у ньому взяли участь і ті наші наукові сили, що живуть поза межами її. З тих інформацій про діяльність Організаційного Комітету, що дійшли через пресу до відома громадянства, не відомо, чи має він у своєму розпорядженні відповідні матеріяльні ресурси для цього. В позитивному разі підняте нами питання само собою полагоджувалося б. Коли ж би, на жаль, справа стояла інакше, то Організаційному Комітетові треба було б заздалегідь звернутися із закликом до громадянства про матеріяльну допомогу з його боку для організації з'їзду. Треба думати, що цей заклик знайшов би певний відгук, бо справа українського наукового з'їзду за кордоном не є справою одних тільки наших наукових робітників, а й ширших кругів патріотично настроєного і патріотично діючого громадянства, заінтересованого в тому, щоб цей з'їзд пройшов під знаком найбільшої наукової продуктивности та найширшого розголосу як на національно-українському, так і на міжнародньому ґрунті.

*„Тризуб", 1926 p., ч. 28, ст. 1-2.