ІВАН НАЛИВАЙКО: "ГІРКИЙ СПОМИН ЖАХЛИВОГО ТЕРОРУ"


  ПОВЕРНУТО ЧЕСНЕ ІМ'Я

<< НА ПЕРШУ


Мотря Григорівна Литвин померла у сорок другому, так і не довідавшись про долю дочки і зятя. Дід і онук жили вдвох. Микола навчався у технікумі залізничного транспорту. Нарешті - довгождана звістка. Наприкінці сорок п'ятого одержали лист від Ганни Михайлівни. Вона писала, що живе у селищі Кзил-Тау Карагандинської області, що скоро закінчиться її строк, тільки не знає, чи добереться, бо осліпла і тяжко хвора, цей гіркий лист і радував, і тривожив. Як тільки матір звільнили, Микола негайно поїхав у далекий Казахстан, щоб її забрати.

Нарешті Ганна Михайлівна ступила на рідну полтавську землю. Спочатку їй дозволили жити у Карлівці. Тоді вона і відвідала старого Євтуха Герасимовича у Федорівці, розповіла про арешт сина, про своє життя у таборі. Нічим не могла втішити свекра, бо нічого не знала про подальшу долю чоловіка. Згодом Ганні Михайлівні дозволили поселитися у Полтаві, в хаті рідного батька.

У 1955 році Микола Миколайович Борисенко звернувся з проханням у Військову Колегію Верховного Суду СРСР про перегляд справ його батьків. 26 травня того ж року він одержав офіційну відповідь, в якій повідомлялося, що Микола Євтухович і Ганна Михайлівна Борисенки реабілітовані. Стало також відомо, що Миколу Євтуховича 2-го листопада 1937 року - розстріляли як «ворога народу».

Майже через 20 років - 16 грудня 1955 року він був відновлений (посмертно) у партії. А 4 травня 1989 року відділ нагород Секретаріату Верховної Ради СРСР повідомив, що Президія Верховної Ради СРСР задовольнила клопотання Миколи Миколайовича, і Указом від 14 квітня 1989 року відновлено право батька на орден Леніна. Нещодавно у Полтавському міськвиконкомі було вручено Миколі Миколайовичу орденську книжку.

Після закінчення технікуму Микола Миколайович Борисенко не шукав легкого хліба. Багато літ трудився на Півночі, Сахаліні, в Монголії. Прокладав залізниці, зводив промислові об'єкти, житло. Став комуністом. Має нагороди, відзнаки. А, повернувшись у рідний край, навчав будівничій професії учнів профтехучилища. Закінчив заочно Полтавський педінститут. Потім трудився в облспоживспілці, Має доньку Ольгу. Високий, статний, дуже схожий на свого батька - обличчям і молодечим оптимізмом, вірою в добро, краще життя.
 

<< НА ПЕРШУ