Мотря Григорівна Литвин померла у сорок другому,
так і не довідавшись про долю дочки і зятя. Дід і онук жили вдвох. Микола
навчався у технікумі залізничного транспорту. Нарешті - довгождана звістка.
Наприкінці сорок п'ятого одержали лист від Ганни Михайлівни. Вона писала, що
живе у селищі Кзил-Тау Карагандинської області, що скоро закінчиться її
строк, тільки не знає, чи добереться, бо осліпла і тяжко хвора, цей гіркий
лист і радував, і тривожив. Як тільки матір звільнили, Микола негайно поїхав
у далекий Казахстан, щоб її забрати.
Нарешті Ганна Михайлівна ступила на рідну полтавську землю. Спочатку їй
дозволили жити у Карлівці. Тоді вона і відвідала старого Євтуха Герасимовича
у Федорівці, розповіла про арешт сина, про своє життя у таборі. Нічим не
могла втішити свекра, бо нічого не знала про подальшу долю чоловіка. Згодом
Ганні Михайлівні дозволили поселитися у Полтаві, в хаті рідного батька.
У 1955 році Микола Миколайович Борисенко звернувся з проханням у Військову
Колегію Верховного Суду СРСР про перегляд справ його батьків. 26 травня того
ж року він одержав офіційну відповідь, в якій повідомлялося, що Микола
Євтухович і Ганна Михайлівна Борисенки реабілітовані. Стало також відомо, що
Миколу Євтуховича 2-го листопада 1937 року - розстріляли як «ворога народу».
Майже через 20 років - 16 грудня 1955 року він був відновлений (посмертно) у
партії. А 4 травня 1989 року відділ нагород Секретаріату Верховної Ради СРСР
повідомив, що Президія Верховної Ради СРСР задовольнила клопотання Миколи
Миколайовича, і Указом від 14 квітня 1989 року відновлено право батька на
орден Леніна. Нещодавно у Полтавському міськвиконкомі було вручено Миколі
Миколайовичу орденську книжку.
Після закінчення технікуму Микола Миколайович Борисенко не шукав легкого
хліба. Багато літ трудився на Півночі, Сахаліні, в Монголії. Прокладав
залізниці, зводив промислові об'єкти, житло. Став комуністом. Має нагороди,
відзнаки. А, повернувшись у рідний край, навчав будівничій професії учнів
профтехучилища. Закінчив заочно Полтавський педінститут. Потім трудився в
облспоживспілці, Має доньку Ольгу. Високий, статний, дуже схожий на свого
батька - обличчям і молодечим оптимізмом, вірою в добро, краще життя.
<< НА ПЕРШУ
|