ІВАН НАЛИВАЙКО: "ГІРКИЙ СПОМИН ЖАХЛИВОГО ТЕРОРУ"

ЗАСУДЖЕНИЙ ДО СТРАТИ  Все почалося із партійних зборів Полтавської фельдшерсько - акушерської школи, що відбулися 23 вересня 1937 року. Їх упередженість одразу впадає у вічі. І перше, і друге питання, що обговорювались, стосувались безпосередньо директора школи, комуніста Юхима Івановича Воронянського. Йому було пред'явлено цілу низку серйозних звинувачень.  далі>>

ДВА КЕРІВНИКИ ЗАВОДУ - ОДИН ФАТАЛЬНИЙ КІНЕЦЬ  В котрий раз перечитую нарис про Полтавський тепловозоремонтний завод, виданий харківським видавництвом "Прапор" у 1971 році, і не знаходжу в ньому. хто ж у 1935-1938 роках був начальником і головним інженером цього, одного з найкращих підприємств міста. В книзі наведено десятки імен, тих, хто трудився в дореволюційний період і в роки Радянської влади. Чим же пояснюється ця "біла пляма" в історії заводу? Недавно, вивчаючи справи репресованих полтавців, я натрапив на матеріали, які проливають світло на діяльність керівників ППРЗ, котрі в той страшний період були розстріляні, як "вороги народу". Хто ж вони? В чому їхня вина?  далі >>

СЛІДЧА СПРАВА № 817  Цій оправі понад півсотні літ. Від часу папір трохи пожовк, став ламким, тексти, написані чорнилами, дещо вицвіли. Але кожен папірець цієї папки перегортаєш з жахом, а коли читаєш матеріали допитів, очних ставок, звинувачувальний висновок, вирок, розписку про розстріл, робиться моторошно, хочеться заволати на весь світ: «Люди добрі! Бережіться нових інквізиторів. Хай то буде остання чорна сторінка в багатостраждальній нашій історії».  далі >>

СЕМЕНІВСЬКА ТРАГЕДІЯ  Те, що відбулося в Семенівському районі на початку тридцять восьмого, було типовим для всієї країни. Були масові арешти, тортури, вибивання зізнань, відправки за колючий дріт таборів, конфіскація особистого майна і нескінченні розстріли невинних людей. Поголовне знищення під лозунгом: «Очистимо радянську землю від ворогів народу!».  далі >>

БАТЬКО І СИНИ РОЩИНСЬКІ  Збираючи матеріали про одного із «ворогів народу», колишнього директора Полтавського інституту сільськогосподарського будівництва Терентія Титовича Манька, я зустрівся із живим свідком того жахливого злочину, тодішнім четвертокурсником того ж вузу Олексієм Володимировичем Рощинським. Він багато розповів про свого директора, бо деякий час сиділи в одному казематі і бачив його перед тим, як востаннє вивели із камери. Тоді ж я довідався і про трагічну долю сім'ї Рощинських, якій сталінський репресивний маховик, захопивши в криваву круговерть, теж завдав стільки страждань і горя.  далі >>

ПОВЕРНУТО ЧЕСНЕ ІМ'Я  У 1955 році Микола Миколайович Борисенко звернувся з проханням у Військову Колегію Верховного Суду СРСР про перегляд справ його батьків. 26 травня того ж року він одержав офіційну відповідь, в якій повідомлялося, що Микола Євтухович і Ганна Михайлівна Борисенки реабілітовані.  далі >>

РОЗСТРІЛЯНА ПІСНЯ  Активний учасник Української антирадянської націоналістичної групи. На підставі такого звинувачення в 1937 році заарештовують поета і педагога Олександра Косенка.  далі >>

ОДИН 3 МІЛЬЙОНІВ  Його прізвище - Колотило, ім'я - Михайло, по батькові звали Кузьмичем. До арешту у вересні 1938 року працював першим секретарем Лубенського райкому партії. Був членом Харківського обкому, обирався делегатом XIII з'їзду КП(б)У.  далі >>

ПОВЕРНУТИЙ 3 НЕБУТТЯ  Кривава енкавеесівська молотарка, запущена «рідним батьком» народів, діяла без перебоїв і перепочинку, поглинаючи мільйони безвинних жертв. Потрапив до цієї м'ясорубки і комуніст Демид Захарович Хмарський, який до арешту працював у Машівці, Полтаві. Миргороді. далі >>

СТРАШНЕ ГОРЕ ОДНІЄЇ СІМ'Ї РОДОМ З ФЕДОРІВКИ  Жила у Федорівці Карлівського району родина Борисенків, з діда-прадіда хліборобів.  далі >>

БІЛИМИ НИТКАМИ ШИТО  Зберігся лист колишнього директора Полтавського інституту сільськогосподарського будівництва Терентія Титовича Манька Генеральному секретареві ЦК ВКП(б) Сталіну, датований 30 листопада 1937 року.  далі >>

ПРАВДА ВИЯВИЛАСЬ ЧЕРЕЗ БАГАТО ЛІТ  У середині тридцятих років у Лубнах діяла контрреволюційна повстанська організація, яка проводила шпигунство на користь польської розвідки. Саме такі звинувачення були пред'явлені працівникам районної ради ТСО Авіахіму.  далі >>

НІКОЛИ ЙОМУ НЕ ВІДІЗВАТИСЬ НА ЇХ ПЛАЧ І ЧЕКАННЯ  Вранці 28 травня 1937 року був арештований заступник директора цукрового заводу імені Артема, що в Чутівському районі, комуніст Григорій Якович Висоцький. Наступного дня заводська партійна організація виключила його з членів ВКП (б) як "ворога народу".   далі >>

СТОРІНКИ КОРОТКОГО ЖИТТЯ  Того ж дня бюро Полтавського обкому КП(б)У виключили Синюка П.Г. з партії за шкідницькі дії в сільському господарстві області. Почались щоденні, точніше щонічні допити.  далі >>

ВІДЛУНЮВАННЯ ЖАХЛИВОЇ НОЧІ  В своїй заяві на ім'я прокурора Полтавської області від 31 березня 1956 року Настасія Миколаївна Реут писала: "Мій чоловік Сердюк Іван Васильович 13 вересня 1937 року був арештований органами НВКС...  далі >>

ЕПІДЕМІЯ ОБМОВ ТА ІНКРИМІНАЦІЙ  Енкеведовці мали свій план виявлення "ворогів народу", і виконували його неухильно. Але про це не знав, не відав комсомолець Василь Коцегуб...  далі >>

З ТАВРОМ "ВОРОГ НАРОДУ"  Сповідь Віктора Михайловича і лягла в основу моєї розповіді про гірку долю родини Бурових. А вона, мов дві краплі, схожа на долі мільйонів і мільйонів розстріляних, замучених в таборах, зведених у могили голодомором. І про це криваве лихоліття ми не маємо права ніколи забувати в ім'я тих, хто безвинно загинув, в ім'я нашого майбутнього.  далі >>

ЗАЯВА ПРИРЕЧЕНОГО  Ймовірно усю ніч, аж до світанку, у казематі, набитому жертвами свавілля, писав на колінах свою заяву колишній голова Хорольського райвиконкому, член бюро райкому партії Микола Антонович Козлов.  далі >>

ВИРОК: СТРАТИТИ НЕГАЙНО  Такі заключні висновки сотнями, тисячами продукували на своїх засіданнях особливі трійки НКВС та виїзні сесії військових Колегій Верховного Суду СРСР при розгляді справ так званих "ворогів народу". У скорботному, безкінечному мартирологу жертв сталінського терору є прізвище і полтавця Тимофія Йосиповича Бабері.  далі >>

ЗА ЧВЕРТЬ ГОДИНИ ЗВИНУВАТИЛИ БЕЗВИННУ ЛЮДИНУ  Коли арештували Максима Львовича Шмідта, це трапилося 16 січня 1938 року, його доньці Розі було сімнадцять років...  далі >>

АРЕШТОВАНА МОЛОДІСТЬ, ХОЛОДНА СТАРІСТЬ  В'ячеслав Антонович Вальчак за національністю - поляк. Колишній редактор польської газети "Глос млодзежі", що виходила у Харкові, а згодом - у Києві.  далі >>