|
Витяг з Кримінального Кодексу УРСР
та умовні скорочення:
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Р о з д і л 1[1].
КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНІ ЗЛОЧИНИ
54-1. Контрреволюційною вважається всяка дія, спрямована на повалення,
підрив або послаблення влади робітничо-селянських Рад і обраних ними, на
підставі Конституції Союзу РСР і Конституції союзних республік,
робітничо-селянських урядів Союзу РСР, союзних і автономних республік, або
на підрив чи послаблення зовнішньої безпеки Союзу РСР і основних
господарських, політичних та національних здобутків пролетарської революції.
В силу міжнародної солідарності інтересів усіх трудящих такі самі дії
визнаються контрреволюційними і тоді, коли вони спрямовані проти всякої
іншої держави трудящих, хоч би і такої, що не входить до Союзу РСР.
54-1 “а”. За зраду батьківщини, тобто за дії, вчинені громадянами Союзу РСР
на шкоду воєнній моці Союзу РСР, його державній незалежності або
недоторканності його території, як-от: шпигунство, видача воєнної або
державної таємниці, перехід на сторону ворога, втеча або переліт за кордон –
вищий захід соціального захисту – розстріл з конфіскацією всього майна, а
при пом’якшуючих обставинах – позбавлення волі на строк десять років[2] з
конфіскацією всього майна[3] . (В редакції 20 липня 1934 р. – ЗЗ УРСР 1934
р. № 28, ст. 239).
54-1 “б”. За ті самі злочини, вчинені військовослужбовцями, – вищий захід
соціального захисту – розстріл з конфіскацією всього майна. (В редакції 20
липня 1934 р. – ЗЗ УРСР 1934 р. № 28, ст. 239).
54-1 “в”. В разі втечі або перельоту за кордон військовослужбовця до
повнолітніх членів його родини, якщо вони чим-небудь сприяли готованій або
вчиненій зраді, або, хоча б знали про неї, але не довели про це до відома
влади, застосовується –
позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією всього
майна
До всіх інших повнолітніх членів родини зрадника, що жили спільно з ним або
були на його утриманні до моменту вчинення злочину, застосовується –
позбавлення виборчих прав та заслання до віддалених районів Сибіру на п’ять
років. (В редакції 20 липня 1934 р. – ЗЗ УРСР 1934 р. № 28, ст. 239).
54-1 “г”. За недонесення з боку військовослужбовця про готовану або вчинену
зраду –
позбавлення волі на десять років.
За недонесення з боку інших громадян (не військовослужбовців) –
позбавлення волі на строк не менш як шість місяців. (В редакції 20 липня
1934 р. – ЗЗ УРСР 1934 р. № 28, ст. 239).
54-2. За збройне повстання або вторгнення з контрреволюційною метою на
радянську територію озброєних банд, захоплення влади в центрі або на місцях
з тією самою метою і, зокрема, щоб силоміць відірвати від Союзу РСР і
окремої союзної республіки будь-яку частину її території або розірвати
укладені Союзом РСР з іноземними державами договори, застосовуються–
вищий захід соціального захисту – розстріл або оголошення ворогом трудящих з
конфіскацією майна і з позбавленням громадянства союзної республіки і тим
самим громадянства Союзу РСР та вигнання за межі Союзу РСР назавжди з
допущенням при пом’якшуючих обставинах зниження до позбавлення волі [4] на
строк не менш як три роки, з конфіскацією всього або частини майна.
54-3. За зносини з контрреволюційною метою з іноземною державою або з
окремими її представниками, а також за сприяння будь-яким способом іноземній
державі, що воює з Союзом РСР або бореться з ним шляхом інтервенції чи
блокади, застосовуються –
заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2.
54-4. За допомогу будь-яким способом тій частині міжнародної буржуазії, яка,
не визнаючи рівноправності комуністичної системи, що приходить на зміну
капіталістичній системі, прагне її повалити, а також тим суспільним групам і
організаціям, що є під впливом цієї буржуазії або безпосередньо організовані
нею, здійснити ворожу проти Союзу РСР діяльність, застосовується –
позбавлення волі на строк не менш як три роки, з конфіскацією всього або
частини майна, з підвищенням при особливо обтяжуючих обставинах аж до вищого
заходу соціального захисту – розстрілу або оголошення ворогом трудящих з
конфіскацією майна і з позбавленням громадянства союзної республіки і тим
самим громадянства Союзу РСР і вигнанням за межі Союзу РСР назавжди.
54-5. За схиляння іноземної держави або будь-яких у ній суспільних груп
через зносини з їхніми представниками, використовування фальшивих документів
або іншими способами до оголошення війни, до збройного втручання в справи
Союзу РСР або до інших ворожих дій, зокрема: до блокади, захоплення
державного майна Союзу РСР або союзних республік, розриву дипломатичних
відносин, розриву укладених з Союзом РСР договорів тощо, зазначені в ст.
54-2.
54-6. За шпигунство, тобто за передачу, викрадення або збирання для передачі
відомостей, що за змістом своїм є спеціально охоронюваною державною
таємницею, іноземним державам, контрреволюційним організаціям або приватним
особам, застосовується –
позбавлення волі[5] на строк не менш, як три роки, з конфіскацією всього або
частини майна.
а в тих випадках, коли шпигунство спричинило або могло спричинити особливо
тяжкі наслідки для інтересів Союзу РСР, –
вищий захід соціального захисту – розстріл або оголошення ворогом трудящих з
конфіскацією майна, з позбавленням громадянства союзної республіки і тим
самим громадянства Союзу РСР та вигнанням за межі Союзу РСР назавжди[6].
За передачу, викрадення або збирання для передачі економічних відомостей,
які за своїм змістом не є спеціально охоронюваною державною таємницею, але
які не підлягають оголошенню через безпосередню заборону закону або з наказу
керівників відомств, установ і підприємств, за винагороду або безоплатно
організаціям і особам, зазначеним вище, застосовується –
позбавлення волі на строк до трьох років.
П р и м і т к а 1. Спеціально охоронюваною державною таємницею вважаються
відомості, перелічені в окремому переліку, який затверджує Рада Народних
Комісарів Союзу РСР, погоджуючи з радами народних комісарів союзних
республік, і який опубліковується до загального відома[7].
П р и м і т к а 2. Щодо шпигунства осіб, згаданих в ст. 206-1, зберігає силу
стаття 206-24[8]. (В редакції 25 січня 1928 р. – ЗУ УРСР 1928 р. № 11, ст.
104).
54-6 “а”. За розголошення відомостей, які становлять державну таємницю,
вчинене особами, яким були довірені ці відомості або які могли одержати ці
відомості в зв’язку з своїм службовим становищем, оскільки ці дії не можуть
бути кваліфіковані як зрада батьківщини або шпигунство, –
ув’язнення до виправно-трудових таборів строком від восьми до дванадцяти
років.
За розголошення приватними особами відомостей, які становлять державну
таємницю, оскільки ці дії не можуть бути кваліфіковані як зрада батьківщини
або шпигунство, –
ув’язнення до виправно-трудових таборів строком від п’яти до десяти років.
За заяву або передачу за кордон винаходів, відкриттів і технічних
удосконалень, які становлять державну таємницю, зроблених в межах СРСР, а
також зроблених за кордоном громадянами СРСР, командированими державою, якщо
ці злочини не можуть бути кваліфіковані як зрада батьківщини або шпигунство,
–
ув’язнення до виправно-трудових таборів строком від десяти до п’ятнадцяти
років.
П р и м і т к а. Спеціально охоронюваною державною таємницею вважаються
відомості, перелік яких встановлений Радою Міністрів Союзу РСР в її
постанові від 8 червня 1947 року [9]. (В редакції Указу Президії Верховної
Ради УРСР від 23 лютого 1948 р. – “Відомості Верховної Ради УРСР” 1948 р. №
3).
54-6 “б”. – За втрату службовими особами матеріалів, документів і видань,
які містять відомості, що становлять державну таємницю, якщо ці дії своїм
характером не тягнуть за собою за законом більш тяжкої кари, –
ув’язнення до виправно-трудових таборів строком від чотирьох до шести років.
За той же злочин, якщо він викликав собою тяжкі наслідки, –
ув’язнення до виправно-трудових таборів строком від шести до десяти років.
(В редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР від 23 лютого 1948 р. –
“Відомості Верховної Ради УРСР” 1948 р. № 3).
*54-7. За підрив державної промисловості, транспорту, торгівлі, грошового
обігу або кредитної системи, а також кооперації, вчинений з
контрреволюційною метою через відповідне використання державних установ і
підприємств або через протидіяння їх нормальній діяльності, а також за
використання державних установ і підприємств або протидіяння їх діяльності,
вчинене в інтересах колишніх власників або заінтересованих капіталістичних
організацій, застосовуються–
заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2[10].
54-8. За вчинення терористичних актів, спрямованих проти представників
радянської влади або діячів революційних робітничих і селянських
організацій, і за участь у виконанні цих актів хоч би і особами, які не
належать до контрреволюційної організації, застосовуються –
заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2.
*54-9. За зруйнування або пошкодження з контрреволюційною метою через вибух,
підпал або іншими способами залізничних та інших шляхів і засобів
сполучення, засобів народного зв’язку, водопроводу, громадських складів та
інших споруд або державного чи громадського майна застосовуються –
заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2[11].
54-10. За пропаганду або агітацію, яка полягає в заклику до повалення,
підриву або послаблення радянської влади чи до вчинення окремих
контрреволюційних злочинів (ст. ст. 54-2 –54-9), а також за розповсюдження
чи виготовлення або зберігання літератури того самого змісту, застосовуються
–
позбавлення волі[12] на строк не менш як шість місяців.
За ті самі дії під час масових заворушень, або з використанням релігійних чи
національних забобонів мас, або у воєнній обстановці, або в місцевостях,
оголошених на воєнному стані застосовується –
заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2.
54-11. За всяку організаційну діяльність, спрямовану на підготування або
вчинення передбачених у цьому розділі злочинів, а також за участь в
організації, утвореній для підготування або вчинення одного з злочинів,
передбачених у цьому розділі, застосовуються –
заходи соціального захисту, зазначені у відповідних статтях цього розділу.
54-12. За недонесення про певно відомий підготовлюваний або про вчинений
контрреволюційний злочин застосовується –
позбавлення волі[13] на строк не менш як шість місяців.
54-13. За активні дії або активну боротьбу проти робітничого класу і
революційного руху, проявлені на відповідальній або секретній (агентура)
посаді за царського ладу або у контрреволюційних урядів у період
громадянської війни, застосовуються –
заходи соціального захисту, зазначені в ст. 54-2.
*54-14. За контрреволюційний саботаж, тобто за те, що будь-хто свідомо не
виконає певних обов’язків або навмисно недбало їх виконає з спеціальною
метою послабити владу уряду і діяльність державного апарату, застосовується
–
позбавлення волі[14] не менш як один рік, з конфіскацією всього або частини
майна, з підвищенням при особливо обтяжуючих обставинах аж до вищого заходу
соціального захисту – розстрілу з конфіскацією майна.
_______________
1. Розділ, введений в дію з часу набуття чинності Положення про злочини
державні, прийнятого третьою сесією ІІІ скликання Центрального Виконавчого
Комітету СРСР 25 лютого 1927 р. (ЗЗ СРСР 1927 р. № 12, ст. 123)
2. Див. ст. 27-1 цього Кодексу.
3. Ст. ст. 54-1 “а” – 54-1 “г” введені в дію з часу набуття чинності
постанови ЦВК СРСР від 8 червня 1934 р. (ЗЗ СРСР 1934 р. № 33, ст. 255)
4. Див. виноску до примітки першої ст. 14 цього Кодексу.
5. Див. виноску до примітки першої ст. 14 цього Кодексу.
6. Див. ст. 27-1 цього Кодексу.
7. Перелік відомостей, що являють собою державну таємницю, розголошення яких
карається по закону, встановлений постановою Ради Міністрів СРСР від 28
квітня 1956 р. (стор. 75).
8. Ст. 206-24 скасована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 31 травня
1957 р. (“Відомості Верховної Ради УРСР” 1957 р. № 4, ст. 82).
Примітка 2-а фактично втратила силу з виданням закону про зраду батьківщини
від 8 червня 1934 р. (ЗЗ СРСР 1934 р. № 33, ст. 255).
9. Див. виноску до примітки першої ст. 54-6 цього Кодексу.
10. Див. ст. 27-1 цього Кодексу.
11. Див. ст. 27-1 цього Кодексу.
12. Див. виноску до примітки першої ст. 14 цього Кодексу.
13. Див. виноску до примітки першої ст. 14 цього Кодексу.
14. Див. виноску до розділу 1– “Контрреволюційні злочини”.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
АзРСР
- Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка
АР - Автономна Республіка
АРСР - Автономна Радянська Соціалістична Республіка
БОВО - Білоруський особливий військовий округ
БСРР - Білоруська Соціалістична Радянська Республіка
В/ч - військова частина
ВМФ - Військово-морський флот
ВО - військовий округ
ВТТ - виправно-трудові табори
ВУНК - Всеукраїнська Надзвичайна комісія
ГубНК - губернський відділ Надзвичайної комісії
ДПУ - Державне політичне управління
ім. - імені
КВО - Київський військовий округ
КК - Кримінальний кодекс
КП(у) - Комуністична партія (більшовиків) України
м. - місто
МВС - Міністерство внутрішніх справ
МДБ - Міністерство державної безпеки
НК - Надзвичайна комісія
НКВС - Народний Комісаріат внутрішніх справ
НКДБ - Народний Комісаріат державної безпеки
обл. - область
ОДПУ - Об'єднане державне політичне управління
РА - Радянська Армія
р-н - район
РРФСР - Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
РСР - Радянська Соціалістична Республіка
РСФРР - Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
РСЧА - Робітничо-селянська Червона Армія
с. - село
сл. - слобода
смт - селище міського типу
СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік
ст. - станція
ст. - стаття
с-ще - селище
ТРСР - Туркменська Радянська Соціалістична Республіка
УАПЦ - Українська автокефальна православна церква
УзРСР - Узбецька Радянська Соціалістична Республіка
УКДБ - Управління Комітету державної безпеки
УМВС - Управління Міністерства внутрішніх справ
УНКВС - Управління Народного Комісаріату внутрішніх справ
УРСР - Українська Радянська Соціалістична Республіка
УСРР - Українська Соціалістична Радянська Республіка
х. - хутір
ЦГВ - Центральна група військ
ч. - частина
ЧФ - Чорноморський флот
ГОЛОВНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
ТРОНЬКО П. Т.
(голова) МАРЧУК Є. К.
РЕЄНТ О. П.
(заступник голови) МОТРЕНКО Т.В.
ДАНИЛЮК Ю. З.
(заступник голови) НОВОХАТЬКО Л.М.
БОГУНОВ С.М. ПАПАКІН Г.В.
БОГУЦЬКИЙ Ю. П. ПИРІГ Р. Я.
БОРЯК Г.В. ПРИСТАЙКО В.І.
ВОЙНАЛОВИЧ В. А. ПШЕННІКОВ О. М.
ГОРБИК В. О. РЕПРИНЦЕВ В. Ф.
ЖУЛИНСЬКИЙ М. Г. РУБЛЬОВ О. С.
ЗЯБЛЮК М. П. СКЛЯРЕНКО Є. М.
КОКІН С. А. СМИРНОВ Ю. О.
КРЕМЕНЬ В. Г. СМОЛІЙ В. А.
КУРАС І. Ф. СОХАНЬ П. С.
ЛИТВИН В. М. ТАБАЧНИК Д.В.
ЛОЗИЦЬКИЙ В.С. ЧИЖ І. С.
МАКОВСЬКА Н.В. ШЕМШУЧЕНКО Ю. С.
ОБЛАСНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
ІНОЗЕМЦЕВ В.А. (голова) НЕСТУЛЯ О.О.
ДІДЕНКО Л.М. (заступник) ПАЩЕНКО В.О.
ПУСТОВГАР О.М. (заступник) ПУСТОВІТ Т.П.
БАБЕНКО Л.Л. РОТАЧ П.П.
БІЛОУС Г.П. СЕРГА М.І.
ЗАЙЧЕНКО О.Г. СУПРУНЕНКО О.Б.
КЕРНИЦЬКИЙ Б.А. ФАСІЙ Г.І.
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. ФЕСИК К.Б.
ЛЯПАНЕНКО М.І. ЯКИМЕНКО М.А.
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ
Нестуля О.О. (керівник), Бабенко Л.Л., Борщенко Ю. В., Войналович В.А.,
Галіулліна Т. В., Гордієнко А. Т., Демиденко Т.П., Єрмак О.П., Ластовка О.
В.,
Нестуля С.І., Нестуля С.О., Яровий В.Т.
<< НА ГОЛОВНУ |
