БАБАЙ Олександр Іванович, 1894 р., с. Трубайці Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Трубайці. Тимчасово не працював. Заарештований 21 листопада 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 14 травня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 травня 1991 р.

БАБАК Іван Гаврилович, 1898 р., с. Савинці Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Денисівка Оржицького р-ну. Без певних занять. Заарештований 30 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Перебував в ув’язненні до 30 листопада 1947 р. У 1959 р. проживав у м. Черкаси. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 листопада 1959 р.

БАБАК Іван Михайлович, 1892 р., с. Калайдинці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Священик. Заарештований 6 вересня 1937 р. Утримувався у в’язниці м. Лубни. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за . за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано у м. Полтава 18 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 серпня 1989 р.

БАБАК Максим Павлович, 1906 р., с. Калайдинці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Калайдинці. Заарештований 8 січня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 17 лютого 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БАБАК Михайло Германович, 1898 р., с. Крутий Берег Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Крутий Берег. Заарештований 9 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 8 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БАБАК Никифор Павлович, 1893 р., с. Засулля Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Засулля. Черговий на залізничній ст. Терки Південно-Західної залізниці. Заарештований 17 лютого 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом Південно-Західної залізниці 29 квітня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 лютого 1991 р.

БАБАК Оксана (Ксенія) Андріївна, 1894 р., м.Пирятин Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Монашка Ладанського Покровського монастиря. Після закриття монастиря в 1928 р. проживала у м.Пирятин. Кравчиня місцевої промартілі. Заарештована 28 липня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 15 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 15 вересня 1989 р.

БАБАК Олександр Андрійович, 1906 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Зубівка Миргородського р-ну. Заарештований 28 лютого 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 1 жовтня 1929 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 листопада 1989 р.

БАБАК Павло Трохимович, 1887 р., с. Солониця Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, малописьменний. Проживав у с. Солониця. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 лютого 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БАБАК Панас Семенович, 1899 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у м. Миргород. Робітник держмлина. Заарештований 27 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 жовтня 1989 р.

БАБАК Параска Андріївна, 1890 р., м.Пирятин Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Монашка Ладанського Покровського монастиря. Після закриття монастиря в 1928 р. проживала у м.Пирятин. Заарештована 28 липня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 15 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 4 жовтня 1989 р.

БАБАК-РАДЧЕНКО Ганна Фокична, 1892 р., с. Калайдинці Лубенського р-ну Полтавської обл., українка. Проживала в м. Лубни. Заарештована 15 листопада 1937 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнена у 1947 р. В 1960 р. проживала у м. Лубни. Реабілітована Полтавським обласним судом 23 жовтня 1961 р.

БАБАНСЬКИЙ Гаврило Павлович, 1891 р., х. Бабанський Водяно-Балківської сільради Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Бабанський. Колгоспник. Заарештований 21 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.

БАБАНСЬКИЙ Наум Єгорович, 1884 р., с. Бабанське Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Тесля. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 1 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БАБАНСЬКИЙ Семен Павлович, 1893 р., с. Плоске Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Товарознавець контори “Заготхудоба”. Заарештований 21 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. (дата не зазначена) за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 серпня 1957 р.

БАБАШ Віктор Дмитрович, 1891 р., с. Зеленківка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта початкова. Проживав у с. Зеленківка. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 березня 1929 р. Засуджений Полтавським окружним судом 23 квітня 1929 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 червня 1991 р.

БАБЕНКО Андрій Тимофійович, 1914 р., смт Чутове Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Новоград-Волинський Житомирської обл. Командир військового підрозділу. Заарештований 19 жовтня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом КВО 16 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 4 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 листопада 1938 р.

БАБЕНКО Григорій Григорович, 1893 р., с. Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Тернівщина. Колгоспник. Заарештований 20 травня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 13 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 7 жовтня 1960 р.

БАБЕНКО Євгенія Лук’янівна, 1884 р., с-ще Пришиб Михайлівського р-ну Запорізької обл., німкеня, з кустарів, освіта початкова. Проживала в смт Семенівка Полтавської обл. Без певних занять. Заарештована 20 листопада 1944 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 жовтня 1945 р. (стаття КК не вказана) за зрадницьку поведінку до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.

БАБЕНКО Іван Олександрович, 1903 р., м. Глобине Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Глобине. Селянин-одноосібник. Заарештований 12 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-11, 54-12, 54-17 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1989 р.

БАБЕНКО Йосип Мусійович, 1888 р., с. Петрівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Петрівка. Без певного місця роботи. Заарештований вперше 14 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Заарештований вдруге 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р. та 30 червня 1989 р.

БАБЕНКО Лук’ян Петрович, 1885 р., с. Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, відомостей про освіту немає. Проживав у с. Вербки Семенівського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 червня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 серпня 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.

БАБЕНКО Мефодій Петрович, 1891 р., с. Миколаївське Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Миколаївське. Коваль колгоспу. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 27 квітня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 грудня 1958 р.

БАБЕНКО Микола Никифорович, 1902 р., с. Тернівщина Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Тернівщина. Колгоспник. Заарештований 30 червня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 11 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 серпня 1989 р.

БАБЕНКО Микола Якович, 1904 р., с. Петрівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Петрівка. Працівник за наймом. Заарештований 28 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 20 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 лютого 1938 р.

БАБЕНКО Михайло Данилович, 1914 р., с. Петрашівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Військовослужбовець. Заарештований 27 грудня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 7 окремої стрілецької бригади 13 січня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу. Ухвалою Військового трибуналу Чорноморської групи військ Закавказького фронту від 23 січня 1943 р. розстріл замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Помер в місцях позбавлення волі 19 червня 1943 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1995 р.

БАБЕНКО Олександр Олександрович, 1905 р., м. Глобине Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Глобине. Селянин-одноосібник. Заарештований 12 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-11, 54-12, 54-17 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1989 р.

БАБЕНКО Олексій Васильович, 1905 р., с. Толока Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Толока. Колгоспник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.

БАБЕНКО Омелян Федорович, 1897 р., с. Браїлівка Онуфріївського р-ну Кіровоградської обл., українець, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Слюсар “Мосзаготторгу”. Заарештований 6 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 17 квітня 1959 р.

БАБЕНКО Семен Антонович, 1900 р., смт Козельщина Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Козельщина. Службовець. Заарештований 29 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.

БАБЕНКО Сергій Антонович, 1906 р., с. Садки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Садки. Робітник Крюківського гранкар’єру. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 жовтня 1989 р.

БАБЕНКО Терентій Олександрович, 1908 р., м. Глобине Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Глобине. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 грудня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-11, 54-12, 54-17 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1989 р.

БАБЕНКО Тимофій Павлович, 1896 р., с. Миколаївське Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Чаплинці Семенівського р-ну. Колгоспник. Заарештований вперше 18 листопада 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 29 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Заарештований вдруге 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Южлазі НКВС СРСР (м. Улан-Уде). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р. та 9 листопада 1989 р.

БАБЕНКО Тихон Григорович, 1890 р., м. Карлівка Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с. Комишня Миргородського р-ну. Прораб райдержлісництва. Заарештований 21 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 1 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 19 жовтня 1990 р.

БАБЕРЯ Тимофій Йосипович, 1900 р., с. Рунівщина Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Помічник директора фельдшерської школи. Заарештований 30 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 вересня 1956 р.

БАБЕХ Іван Романович, 1867 р., с. Попівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Попівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БАБЕЦЬ Спиридон Степанович, 1889 р., с. Соловка Ужгородського р-ну Закарпатської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Залізничник. Заарештований 8 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 19 липня 1931 р. за ст. 54-13 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Станом на 1956 р. проживав у м. Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БАБИНЧУК Андрій Іванович, 1896 р., с. Виставка Перемишлянського р-ну Львівської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лазірки Оржицького р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 22 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 вересня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 березня 1959 р.

БАБИРЕНКО Стефан (Степан) Овсійович, 1900 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища педагогічна. Проживав у смт Решетилівка. Завідуючий райвідділом народної освіти. Заарештований 20 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС 20 лютого 1944 р. за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Термін покарання відбував до 7 жовтня 1953 р. Після звільнення проживав у смт Решетилівка. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 липня 1992 р.

БАБИХ Людвіг Октавіанович, 1885 р., м. Кременчук Полтавської обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Помічник бухгалтера залізниці. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував до 1940 р. Реабілітований Кременчуцькою прокуратурою 18 грудня 1940 р.

БАБИЧ Андрій Григорович, 1902 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Майстер допоміжного цеху Кременчуцького паровозного депо. Заарештований 17 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 4 серпня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.

БАБИЧ Віктор Якович, 1895 р., с. Бреусівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бреусівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 листопада 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 18 січня 1930 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 січня 1990 р.

БАБИЧ Володимир Вікторович, 1895 р., с. Вятовіци (Польща), поляк, із селян, малописьменний. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Помічник машиніста деревообробної фабрики. Заарештований 11 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 вересня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 6 травня 1960 р.

БАБИЧ Гнат Тихонович, 1904 р., м. Полтава, українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Військовослужбовець. Заарештований 20 серпня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Закавказького фронту 20 вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1994 р.

БАБИЧ Григорій Захарович, 1894 р., с. Бреусівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бреусівка. Колгоспник. Заарештований 25 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БАБИЧ Григорій Митрофанович, 1898 р., с. Кустолові Кущі Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кустолові Кущі. Колгоспник. Заарештований 22 лютого 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 квітня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1990 р.

БАБИЧ Іван Антонович, 1876 р., с.Хомутець Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Мала Грем’яча Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 13 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.

БАБИЧ Іван Корнійович, 1890 р., с. Великий Байрак Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Великий Байрак. Колгоспник. Заарештований 3 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 8 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 серпня 1989 р.

БАБИЧ Іван Олексійович, 1889 р., х. Стовбоватий Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий оргплановим відділом Кременчуцького відділення Укрпостачу. Заарештований 13 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 20 липня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 червня 1958 р.

БАБИЧ Іван Петрович, 1914 р., м. Полтава, українець, із селян, освіта початкова. Мінер-червонофлотець. Заарештований 3 грудня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Керченської військово-морської бази Чорноморського флоту 16 грудня 1938 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Військовою прокуратурою Чорноморського флоту 26 листопада 1992 р.

БАБИЧ Іван Федорович, 1908 р., м. Яготин Київської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 16 липня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 58 Армії 5 вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнений з ув’язнення в 1952 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 липня 1995 р.

БАБИЧ Іларіон Юхимович, 1887 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер Полтавського м’ясокомбінату. Заарештований 30 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 лютого 1959 р.

БАБИЧ Йосип Іванович, 1897 р., с. Ступки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Ступки. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 березня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 травня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БАБИЧ Клара Яківна, 1896 р., м. Чернігів, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Робітниця артілі. Заарештована 11 березня 1938 р. Засуджена Особливою нарадою НКВС СРСР 17 січня 1940 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.

БАБИЧ Маркіян Григорович, 1898 р., с. Єньки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Єньки. Без певних занять. Заарештований 14 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 квітня 1958 р.

БАБИЧ Микола Григорович, 1893 р., с. Єньки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Товсте Семенівського р-ну. Робітник місцевого радгоспу. Заарештований 18 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 квітня 1989 р.

БАБИЧ Микола Петрович, 1910 р., м. Карс (Туреччина), українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у с. Демидівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Тесля колгоспу. Заарештований 9 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28 квітня 1989 р.

БАБИЧ Михайло Григорович, 1908 р., с. Федіївка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шкурупії Решетилівського р-ну. Робітник МТС. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 жовтня 1957 р.

БАБИЧ Михайло Іванович, 1910 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Швець-кустар. Заарештований 16 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 17 жовтня 1992 р.

БАБИЧ Михайло Якович, 1913 р., с. Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища педагогічна. Проживав у с. Потоки. До війни працював директором місцевої школи. Заарештований 16 жовтня 1943 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 березня 1945 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення в 1950 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 вересня 1977 р.

БАБИЧ Олександр Дмитрович, 1901 р., м. Рязань (Російська Федерація), українець, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Полтава. Інженер-електрик міської електростанції. Заарештований 26 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 12 травня 1945 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1991 р.

БАБИЧ Олександр Миколайович, 1906 р., с. Оріхівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Оріхівка. Залізничник. Заарештований 26 квітня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом Південної залізниці 8 вересня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнений з ув’язнення в 1952 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 березня 1991 р.

БАБИЧ Олександр Пилипович, 1905 р., с. Оріхівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Оріхівка. Робітник артілі “Шкірпром”. Заарештований 31 жовтня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 2 січня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 липня 1994 р.

БАБИЧ Олександр Савович, 1913 р., с. Ландарі Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища технічна. Червоноармієць. Заарештований 4 травня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 42 стрілецької дивізії 6 травня 1943 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до розстрілу. Ухвалою Військового трибуналу Західного фронту від 13 травня 1943 р. міра покарання замінена на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Звільнений з ув’язнення в 1953 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 березня 1995 р.

БАБИЧ Павло Іванович, 1882 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Тесля “Військовбуду”. Заарештований 4 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Архангельській обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БАБИЧ Павло Петрович, 1918 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у смт Градизьк. Колгоспник. Заарештований 22 січня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 24 липня 1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 1 року 4 місяців позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.

БАБИЧ Петро Дем’янович, 1885 р., с. Кузьменки Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Кузьменки. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 березня 1990 р.

БАБИЧ Петро Опанасович, 1891 р., с. Бреусівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Улинівка Козельщинського р-ну. Колгоспник. Заарештований 25 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 7 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БАБИЧ Прокіп Михайлович, 1884 р., Кременчуцький р-н Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Селянин-одноосібник. Заарештований 29 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 жовтня 1931 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БАБИЧ Сергій Опанасович, 1895 р., с. Бреусівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бреусівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 30 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 травня 1990 р.

БАБИЧ Федір Федорович, 1908 р., с. Петрівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Петрівка. Дезинфектор Хорольської райсанепідемстанції. Заарештований 26 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.

БАБИЧ Юхим Федорович, 1894 р., с. Кустолові Кущі Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Кустолові Кущі. Колгоспник. Заарештований 22 лютого 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 квітня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1990 р.

БАБИЧ Яків Ілліч, 1888 р., х. Пашки Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Касир-інкасатор будівельної контори при міськраді. Заарештований 9 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БАБИЧЕНКО Сергій Михайлович, 1900 р., с. Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Рокитне Кременчуцького р-ну. Робітник Кременчуцького заводу. Заарештований 1 лютого 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 липня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 вересня 1989 р.

БАБИШКІН Кіндрат Харитонович, 1883 р., м. Борисполь Київської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Касир місцевого комбінату. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 4 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Звільнений у серпні 1941 р. Проживав у м. Борисполь. Помер у 1943 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 9 травня 1958 р.

БАБІРЕНКО Іван Євсійович, 1897 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища педагогічна. Проживав у смт Решетилівка. Без певного місця роботи. Заарештований 6 листопада 1945 р. Засуджений Полтавським обласним судом 18 січня 1946 р. за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 жовтня 1991 р.

БАБІЧЕНКО (Бабиченко) Арсеній Олександрович, 1897 р., с. Салівка (з 1930 р. - с. Ульянівка) Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Салівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 8 жовтня 1920 р. Засуджений Особливим відділом ВНК 1-ої Кінної Армії в листопаді 1920 р. до позбавлення волі до кінця громадянської війни за звинуваченням у перебуванні на службі в петлюрівській армії (стаття КК не вказана). Постановою Прилуцького відділу ОДПУ УСРР від 16 лютого 1927 р. справа припинена. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 травня 1994 р.

БАБКА Володимир Матвійович, 1878 р., с. Рокитне Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рокитне. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 лютого 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1990 р.

БАБКА Йосип Семенович, 1877 р., с. Рокитне Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рокитне. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 жовтня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 серпня 1994 р.

БАБКА Роман Остапович, 1893 р., с. Хрещатик Ічнянського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Великі Кринки Глобинського р-ну Полтавської обл. Агротехнік райземвідділу. Заарештований 29 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.

БАБКО Василь Йосипович, 1882 р., с. Рокитне Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Двірник міськкомунтрансу. Заарештований 15 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28 квітня 1989 р.

БАБОК Панас Семенович, 1899 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Миргород. Заарештований 29 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 жовтня 1989 р.

БАБУТА Федір Савич, 1873 р., с. В’язове Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. В’язове. Колгоспник. Заарештований 29 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 30 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 вересня 1956 р.

БАБУШКІН Андрій Костянтинович, 1870 р., м. Дніпропетровськ, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Сторож промислової артілі. Заарештований 3 липня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 липня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років заслання. Помер у місцях позбавлення волі 19 вересня 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.

БАВНИК Ісак Янкелевич, 1890 р., м. Парчев Люблінської губернії (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Майстер механічного цеху деревообробного комбінату. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 жовтня 1958 р.

БАГАДА Іван Дмитрович, 1884 р., с. Короваї Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Короваї. Селянин-одноосібник. Заарештований 8 червня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 серпня 1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.

БАГАН Василь Андрійович, 1898 р., с. Грушине Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Грушине. Працівник за наймом. Заарештований 8 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 січня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1990 р.

БАГАН Степан Андрійович, 1896 р., с. Мелюшки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Мелюшки. Рахівник колгоспу. Заарештований 23 грудня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 9 лютого 1933 р. за ст. 54-14 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1990 р.

БАГАНЕЦЬ Іван Якович, 1895 р., с. Горошине Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горошине. Колгоспник. Заарештований 6 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1989 р.

БАГАНЕЦЬ Олексій Васильович, 1879 р., с. Горошине Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горошине. Колгоспник. Заарештований 25 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БАГАЦЬКИЙ Петро Карлович, 1883 р., місце народження невідоме, поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 9 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 3 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 червня 1959 р.

БАГИНСЬКИЙ Матвій Антонович, 1898 р., с. Нова Прилука Липовецького р-ну Вінницької обл., поляк, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець шкірзаводу. Заарештований 3 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 29 жовтня 1957 р.

БАГЛАЙ Дмитро Миколайович, 1920 р., с. Гриньки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня медична. Проживав у с. Гриньки. Червоноармієць. Заарештований 23 листопада 1943 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 лютого 1944 р. за ст. 58-1 “б” КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Перебував в ув’язненні до 27 листопада 1951 р., після чого направлений у безстрокове заслання у м. Воркуту (Російська Федерація). Реабілітований Центральною Комісією по перегляду справ осіб, засуджених за контрреволюційні злочини, 13 вересня 1955 р. З цього ж часу звільнений від заслання.

БАГЛАЙ Кіндрат Іванович, 1862 р., с. Малютинці Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Малютинці. Селянин-одноосібник. Заарештований 28 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 29 травня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі умовно. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.

БАГМЕТ Яків Гаврилович, 1893 р., с. Максимівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 5 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 15 лютого 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Після звільнення вступив до місцевого колгоспу. Заарештований вдруге 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1989 р. та 29 квітня 1990 р.

БАГМЕТ Яків Іванович, 1902 р., с. Максимівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Максимівка. Колгоспник. Заарештований 26 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1990 р.

БАГНО Володимир Силович, 1872 р., с. Багни Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Пустовійтове. Робітник місцевої лікарні. Заарештований 21 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 жовтня 1937 р. у м. Кременчук. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.

БАГНО Трохим Омелянович, 1890 р., с. Гриньки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гриньки. Селянин-одноосібник. Заарештований 20 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою ДПУ 24 березня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 червня 1990 р.

БАДРАК Данило Андрійович, 1882 р., с. Яреськи Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Яреськи. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 січня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 16 серпня 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 жовтня 1994 р.

БАДРАК Павло Данилович, 1907 р., с. Яреськи Шишацького р-ну Полтавської обл., українець із селян, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава. Студент Полтавського сільськогосподарського інституту. Заарештований 11 вересня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 10 квітня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БАЕР Август Велибальдович, 1886 р., м. Ремргтат (Чехія), німець, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Березоточа Лубенського р-ну Полтавської обл. Робітник селекційної станції. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 вересня 1989 р.

БАЄВСЬКИЙ Борис Васильович, 1890 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Заарештований 16 грудня 1932 р. Технік-кресляр інституту свиноводства. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 16 лютого 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Постановою Судової трійки при Колегії ДПУ УСРР 19 лютого 1933 р. достроково звільнений з ув’язнення через хворобу. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 березня 1990 р.

БАЖАН Іван Лукич, 1910 р., х. Крута Стічка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Курсант полкової школи. Заарештований 1 квітня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 3 червня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1990 р.

БАЖАН Свирид Максимович, 1890 р., м. Зіньків Полтавської обл., українець, із козаків, освіта початкова. Проживав у м. Зіньків. Робітник маслозаводу. Заарештований 30 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 вересня 1956 р.

БАЖУЛА Андрій Степанович, 1893 р., с. Мале Ладижене Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мале Ладижене. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 липня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 20 жовтня 1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 жовтня 1989 р.

БАЖУЛА Макар Степанович, 1891 р., с. Мале Ладижене Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мале Ладижене. Селянин-одноосібник. Заарештований 11 вересня 1921 р. Засуджений Колегією Полтавської ГубНК 25 листопада 1921 р. (стаття КК не вказана) до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1994 р.

БАЗАВЛУК Андрій Денисович, 1880 р., с. Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Сари. Селянин-одноосібник. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1990 р.

БАЗАВЛУК Гнат Михайлович, 1912 р., с. Горішні Плавні Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець. Без певного місця проживання. Заарештований 3 жовтня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом Південно-Східної залізниці 17 грудня 1945 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 4 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 листопада 1994 р.

БАЗАВЛУК Іван Григорович, 1885 р., с. Базалуки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Базалуки. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 квітня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 9 липня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БАЗАВЛЮК Полікарп Микитович, 1901 р., с. Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сари. Кустар. Заарештований 11 квітня 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 травня 1933 р. ст. 54-11 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 жовтня 1989 р.

БАЗАЛЕЙ Денис Васильович, 1898 р., с. Нехвороща Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БАЗАЛІЙ Григорій Максимович, 1895 р., с. Абазівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Абазівка. Колгоспник. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Помер у місцях ув’язнення у 1942 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 лютого 1968 р.

БАЗАЛУК Іван Іванович, 1894 р., с. Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Попове Новосанжарського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 лютого 1930 р. Засуджений Особливою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Дальлазі, м. Хабаровськ (Російська Федерація). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 лютого 1989 р.

БАЗЕВЛЮК Харитон Радіонович, 1886 р., с. Підлужжя Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Підлужжя. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 лютого 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 жовтня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 серпня 1994 р.

БАЗИК Лаврентій Максимович, 1878 р., с. Святилівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Святилівка. Колгоспник. Заарештований 5 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 9 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Помер 1939 р. у місцях ув’язнення. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.

БАЗИК Микола Федорович, 1906 р., с. Жовнине Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, відомостей про освіту немає. Проживав у с. Жовнине. Робітник МТС. Заарештований 2 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Амурському таборі НКВС, звільнений 13 жовтня 1945 р. Після звільнення жив у м. Лубни Полтавської обл. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.

БАЗИЛЕВИЧ Василь Антонович, 1905 р., с. Каплинці Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Каплинці. Селянин-одноосібник. Заарештований 28 листопада 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 27 листопада 1931 р. за ст. ст. 54-11, 54-2 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 жовтня 1989 р.

БАЗИЛЕВСЬКИЙ Андрій Павлович, 1876 р., с. Люльки Прилуцького р-ну Чернігівської обл., українець, із духовенства, освіта середня богословська. Проживав у с. Кустолове Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 26 травня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 16 серпня 1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1994 р.

БАЗИЛЕВСЬКИЙ Іван Михайлович, 1894 р., с. Остапівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Заарештований 16 березня 1936 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.

БАЗИЛЕВСЬКИЙ Іван Потапович, 1877 р., с. Свиридівка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня духовна. Проживав у с. Човно-Федорівка Зіньківського р-ну Полтавської обл. Священник. Заарештований 22 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 листопада 1990 р.

БАЗИЛЕВСЬКИЙ Мануїл Дмитрович, 1897 р., с-ще Єлань Волгоградської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта вища. Військовослужбовець. Заарештований 29 вересня 1943 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 лютого 1944 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 7 червня 1960 р.

БАЗИЛЕВСЬКИЙ Петро Олексійович, 1881 р., с.Карпилівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 6 червня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 14 жовтня 1929 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у м. Полтава. Службовець меблевої фабрики. Заарештований 26 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-8, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 квітня 1989 р. та Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БАЗИЛЕВСЬКИЙ Петро Якович, 1894 р., с. Ковалівка [Полтавського р-ну] Полтавської обл., українець, з духовенства, освіта середня. Проживав у с. Повстин Пирятинського р-ну. Рахівник колгоспу. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 листопада 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 21 серпня 1965 р.

БАЗИЛЕВСЬКИЙ Сергій Павлович, 1868 р., Гадяцький р-н Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у м.Полтава. Священик. Заарештований 1 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 серпня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано у м.Полтава 5 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1989 р.

БАЗИЛЕВСЬКИЙ Яків Іванович, 1877 р., м. Полтава, росіянин. Проживав у м. Полтава. Заарештований 19 грудня 1920 р. Засуджений Колегією ВНК 19 грудня 1920 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 квітня 1994 р.

БАЗОЛУК Іван Іванович, 1894 р., с. Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну. Колгоспник. Відомості про перший арешт відсутні. Засуджений вперше в 1930 р. (точна дата не вказана) Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Звільнений у 1936 р. Заарештований вдруге 22 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.

БАЙ Станіслав Іванович, 1894 р., м. Влодава (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник заводу. Заарештований 1 травня 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 1 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 листопада 1989 р.

БАЙБУЗА Григорій Гаврилович, 1891 р., с. Василівка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Василівка. Колгоспник. Заарештований 25 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1989 р.

БАЙБУЗА Овдій Афанасійович, 1894 р., с. Василівка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у садибі Червоноармійської дільниці цукрорадгоспу Семенівського р-ну. Робітник. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 27 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 грудня 1958 р.

БАЙБУЗА Олексій Гаврилович, 1901 р., с. Василівка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Василівка. Колгоспник. Заарештований 7 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 27 квітня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 грудня 1958 р.

БАЙГЕР Едуард Михайлович, 1901 р., м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Завідуючий базою райконтори “Заготзерно”. Заарештований 27 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 лютого 1959 р.

БАЙГЕР Микола Іванович, 1897 р., м. Полтава, німець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Головний бухгалтер контори “Сільгосппостач”. Заарештований 26 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 вересня 1989 р.

БАЙДА Степан Омелянович, 1900 р., с-ще Голоби Ковельського р-ну Волинської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Майстер місцевого маслозаводу. Заарештований 4 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 30 жовтня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 січня 1961 р.

БАЙДАК Михайло Галактіонович, 1909 р., [с. Тимки Оржицького р-ну Полтавської обл.], українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Робітник суконної фабрики. Заарештований 21 серпня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Татарської АРСР 31 жовтня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 червня 1991 р.

БАЙДАЛІНОВ Сергій Артемович, 1895 р., х. Роги Ростовської обл. (Російська Федерація), росіянин, із козаків, освіта вища військова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Колишній командир 83 горно-стрілецької дивізії, генерал-майор. Заарештований 15 березня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 5 квітня 1942 р. за ст. ст. 58-1 “б”, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 квітня 1942 р. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 30 жовтня 1958 р.

БАЙДАЛІНОВА Тетяна Борисівна, 1897 р., м. Лубни Полтавської обл., українка, із службовців, освіта середня. Проживала в м. Лубни. Касир міської електростанції. Заарештована 17 лютого 1945 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 жовтня 1945 р. (стаття КК не вказана) до 5 років заслання у Талди-Курганську область Казахстану як член сім’ї зрадника Батьківщини. Звільнена із заслання в 1950 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 14 квітня 1959 р.

БАЙДЕР Ісаак Аронович, 1910 р., м. Ямполь (Республіка Білорусь), єврей, із службовців, освіта вища (Одеський індустріальний інститут). Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Заступник начальника промислового цеху вагонобудівного заводу. Заарештований 19 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 лютого 1940 р. до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 грудня 1958 р.

БАЙДОЛА Іван Іванович, 1877 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Колгоспник. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 19 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11 листопада 1956 р.

БАЙЧ Саул Аронович, 1905 р., м. Сверте (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Слюсар-механік збройної майстерні стадіону фізкультури. Заарештований 1 вересня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував до 1944 р. Після звільнення проживав у м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.

БАКАЙ Михайло Савич, 1900 р., с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Семенівка Полтавської обл. Бухгалтер цукрозаводу. Заарештований 11 жовтня 1946 р. Засуджений Полтавським обласним судом 21 лютого 1947 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 січня 1990 р.

БАКАЙ Степан Дементійович, 1889 р., с. Червона Лука Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Червона Лука. Учитель. Заарештований 11 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 березня 1957 р.

БАКАЙ Степан Степанович, 1884 р., с. Тарасівка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Тарасівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 14 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 29 травня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 січня 1990 р.

БАКАЛО Володимир Прокопович, 1901 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Робітник райспоживспілки. Заарештований 26 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БАКАЛО Ганна Олексіївна, 1920 р., с. Деркачі Миргородського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта неповна середня. Проживала в с. Деркачі. Завідуюча магазином. Заарештована 4 липня 1945 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 4 липня 1945 р. (стаття КК не вказана) до 5 років заслання з конфіскацією особистого майна. Постановою Особливої наради МДБ СРСР 18 грудня 1946 р. достроково звільнена. Реабілітована Полтавським обласним судом 1 лютого 1964 р.

БАКАЛО Іван Васильович, 1906 р., с. Деркачі Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 26 серпня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 23 району авіабазування 14 вересня 1942 р. за ст. 19-58-11 КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 29 вересня 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 лютого 1997 р.

БАКАЛО Михайло Максимович, 1880 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер учбового комбінату “Промкооперації”. Заарештований 19 жовтня 1939 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 лютого 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 19 квітня 1941 р.

БАКАЛО Федір Аврамович, 1904 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Полтава. Робітник місцевої бази “Хартрикотаж”. Заарештований 5 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував в м. Махачкала, у м. Нальчик. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 травня 1966 р.

БАКЛАН Кузьма Нечипорович, 1907 р., с. Луки Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Луки. Без визначених занять. Заарештований 30 травня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у м. Солікамськ Пермської обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 жовтня 1989 р.

БАКЛАН Степан Іванович, 1910 р., с. Павлівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 9 червня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 45 стрілецької дивізії 26 червня 1942 р. за ст. 19-58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1997 р.

БАКЛИЦЬКИЙ Кирило Савич, 1897 р., с. Кисла Балка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Кисла Балка. Селянин-одноосібник. Заарештований 19 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 17 лютого 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БАКЛИЦЬКИЙ Матвій Іларіонович, 1888 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 9 травня 1935 р. Засуджений Харківським відділом Військового трибуналу прикордонної і внутрішньої охорони УСРР 26 січня 1936 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 109 КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Помер у місцях ув’язнення 21 квітня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.

БАКРАБА Владислав Владиславович, 1876 р., с. Жуківка Жмеринського р-ну Вінницької обл., українець, із дворян, освіта вища. Проживав у м. Київ. Заступник директора науково-дослідного інституту птахівництва. Заарештований 20 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1931 р. за ст. 54-7 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. За постановою Судової трійки при Колегії ДПУ УСРР 19 березня 1932 р. з-під варти достроково звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 січня 1990 р.

БАКУМ Дмитро Платонович, 1917 р., смт Котельва Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Червоноармієць. Заарештований 16 листопада 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 31 березня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.

БАКУМА Михайло Степанович, 1903 р., с. Рибці Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рибці. Кустар (чоботар). Заарештований 28 березня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 травня 1930 р. за ст. 54-6 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.

БАКУМА Федір Вікторович, 1881 р., с. Рибці Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рибці. Робітник заводу. Заарештований 9 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 лютого 1990 р.

БАКУМЕНКО Микола Іванович, 1912 р., с. Приймане Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гирине Хорольського р-ну. Робітник радгоспу. Заарештований 24 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення у 1954 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 10 квітня 1967 р.

БАКШТ Мойсей Вульфович, 1899 р., Новосанжарський р-н Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Безробітний. Заарештований 26 квітня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 21 серпня 1925 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання на Урал. За Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР 9 березня 1928 р. позбавлений права проживати в центральних регіонах Росії та України з прикріпленням до певного місця проживання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.

БАКШТ Перец Борухович, 1897 р., м. Крюків Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Економіст місцевої фабрики. Заарештований 14 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-7, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 листопада 1957 р.

БАЛАБАНСЬКИЙ Олександр Тимофійович, 1890 р., с. Воютичі Самбірського р-ну Львівської обл., українець, із робітників, освіта вища педагогічна. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Вчитель. Заарештований 16 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 червня 1959 р.

БАЛАБУХА Герасим Никифорович, 1878 р., с. Мар’ївка Онуфрієвського р-ну Кіровоградської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник гранкар’єру. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 25 липня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 грудня 1994 р.

БАЛАШОВ Іван Миколайович, 1895 р., м. Москва (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Виконроб міськкомунгоспу. Заарештований 23 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 вересня 1956 р.

БАЛДУМА Дмитро Гаврилович, 1885 р., Хотинський р-н Чернівецької обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Службовець Крюківського вагонобудівного заводу. Заарештований 22 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 8 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 13 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 червня 1989 р.

БАЛЕНКО Гаврило Максимович, 1892 р., с. Киселиха Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Полтава. Вчитель. Заарештований 26 червня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 лютого 1957 р.

БАЛИК Іван Зотійович, 1888 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Слюсар засолзаводу. Заарештований 13 грудня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 березня 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1990 р.

БАЛКОВИЙ Кузьма Семенович, 1890 р., с. Степанівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степанівка. Колгоспник, інструктор при місцевій школі. Заарештований 4 грудня 1932 р. Засуджений Харківським обласним судом 16 грудня 1932 р. за ст. 54-14 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УСРР 15 березня 1933 р.

БАЛКОВИЙ Леонід Олексійович, 1883 р., с. Матяші Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у с-щі Ромодан Миргородського р-ну. Начальник місцевої метеостанції. Заарештований 9 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 лютого 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.

БАЛЛ Григорій Якович, 1881 р., с. Павлівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Кременчук. Заарештований 18 жовтня 1930 р. Засуджений Полтавським міжрайсудом 22 липня 1931 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 8 жовтня 1989 р.

БАЛЛАУ Петро Якович, 1912 р., с. Лінденау Молочанського р-ну Дніпропетровської обл., німець, із селян, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 11 серпня 1936 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського військового округу 27 березня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Верховний Суд СРСР 13 березня 1940 р. замінив термін до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

БАЛЬ Микола Миколайович, 1903 р., с.Балівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Балівка. Член нелегальної секти п’ятидесятників. Заарештований 16 квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 вересня 1936 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.

БАЛЮК Андрій Петрович, 1899 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балюки. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 червня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 серпня 1929 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 7 вересня 1929 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1995 р.

БАЛЮК Андрій Семенович, 1891 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Давидівка Пирятинського р-ну. Механік місцевої МТС. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Татарської АРСР 19 жовтня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1991 р.

БАЛЮК Антон Микитович, 1873 р., с. Радивонівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балюки Великобагачанського р-ну. Член правління споживтовариства. Заарештований 1 серпня 1931 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 21 лютого 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БАЛЮК Василь Іванович, 1909 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балюки. Колгоспник. Заарештований 2 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 травня 1989 р.

БАЛЮК Василь Петрович, 1893 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балюки. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 травня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 26 серпня 1929 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1994 р.

БАЛЮК Василь Петрович, 1895 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балюки. Селянин-одноосібник. Заарештований 19 березня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 26 серпня 1929 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 7 вересня 1929 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1991 р.

БАЛЮК Григорій Мусійович (Моісейович), 1901 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балюки. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 травня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 26 серпня 1929 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 7 вересня 1929 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1991 р.

БАЛЮК Данило Антонович, 1895 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта початкова. Проживав у с. Балюки. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 липня 1930 р. за ст. ст. 54-11, 56-17, 68, 78, 196 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.

БАЛЮК Іван Павлович, 1888 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Балюки. Без певних занять. Заарештований 12 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

БАЛЮК Карпо Дмитрович, 1873 р., х. Коломійці Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав на х. Коломійці. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 травня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 26 серпня 1929 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1995 р.

БАЛЮК Кузьма Миколайович, 1893 р., с. Кротівщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кротівщина. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 лютого 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 травня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БАЛЮК Леонтій Юхимович, 1890 р., с. Ковалі Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Ковалі. Колгоспник. Заарештований 16 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 березня 1989 р.

БАЛЮК Марко Кузьмич, 1902 р., с. Бутова Долина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у с. Бутова Долина. Бухгалтер Великобагачанської промартілі “Об’єднана праця”. Заарештований 18 квітня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 24 червня 1944 р. за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавським обласним судом 31 грудня 1965 р.

БАЛЮК Олександр Сергійович, 1894 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балюки. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 травня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 26 серпня 1929 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1994 р.

БАЛЮК Павло Іванович, 1899 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балюки. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 травня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 26 серпня 1929 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 7 вересня 1929 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1995 р.

БАЛЮК Петро Олександрович, 1887 р., с. Христанівка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Христанівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 травня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 26 серпня 1929 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 7 вересня 1929 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1995 р.

БАЛЮК Платон Петрович, 1893 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балюки. Селянин-одноосібник. Заарештований 4 квітня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 8 травня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БАЛЮРА-ЯКОВЕНКО Прокіп Петрович, 1887 р., с. Сміле Коропського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Токарі Лохвицького р-ну Полтавської обл. Робітник цукрозаводу. Засуджений вперше 1935 р. за ст. ст. 58, 65 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. З місць ув’язнення втік. Заарештований вдруге 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.

БАЛЯ Іван Іванович, 1900 р., с. Деркачівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Деркачівка. Колгоспник. Заарештований 5 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 березня 1989 р.

БАЛЯ Іван Миколайович, 1896 р., с. Балівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., укаїнець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Балівка. Колгоспник. Заарештований вперше 30 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 6 грудня 1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Заарештований вдруге 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 липня 1989 р. та 17 липня 1989 р.

БАЛЯ Кирило Пантелеймонович, 1889 р., с. Дмитрівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий Кременчуцьким лісгоспом. Заарештований 26 травня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 16 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 14 листопада 1957 р.

БАЛЯ Микола Миколайович, 1903 р., с. Балівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Балівка. Без визначених занять. Заарештований 1 лютого 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 вересня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.

БАНАШКЕВИЧ Павло Тимофійович, 1895 р., с. Травники Любленського воєводства (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Максимівка Карлівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 9 січня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 24 березня 1960 р.

БАНДУР Платон Григорович, 1893 р., м. Лохвиця Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Лохвиця. Колгоспник. Заарештований 18 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 28 лютого 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 липня 1992 р.

БАНДУРА Максим Васильович, 1898 р., с. Базилівщина Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Базилівщина. Селянин-одноосібник. Заарештований 30 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 1 лютого 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

БАНЦЕКІН Дем’ян Максимович, 1890 р., м. Кишинів (Республіка Молдова), молдаванин, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Водій. Заарештований 15 лютого 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 20 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 листопада 1939 р.

БАНЧО Владислав Мартинович, 1889 р., с. Терноскеті (Угорщина), угорець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Робітник житлоуправління. Заарештований 21 квітня 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 26 жовтня 1949 р. за ст. ст. 54-6, 54-8, 54-11 КК УРСР до поселення у Красноярському краї (термін поселення не визначено). Реабілітований Полтавським обласним судом 15 листопада 1988 р.

БАРАБАШ Іван Володимирович, 1889 р., х. Барабаші Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Сторож військового будівництва. Заарештований 22 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.

БАРАБАШ Іван Михайлович, 1897 р., с. Орданівка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Орданівка. До жовтня 1930 р. - селянин-одноосібник, потім працював в м. Горлівка Донецької обл. на каменоломні. Заарештований 9 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 травня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БАРАБАШ Кирило Опанасович, 1897 р., с. Горбатівка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Орданівка. Без певного місця роботи. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.

БАРАБАШ Микола Михайлович, 1901 р., с. Василівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Василівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 17 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.

БАРАБАШ Павло Григорович, 1901 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Економіст-агроном. Заарештований 28 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 24 квітня 1944 р. за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 червня 1993 р.

БАРАБАШ Павло Йосипович, 1907 р., с. Богданівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Богданівка. Колгоспник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 30 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 липня 1989 р.

БАРАН Іван Макарович, 1902 р., с. Яблуневе Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Яблуневе. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 22 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 серпня 1989 р.

БАРАН Меєр Іонович, 1898 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Токар заводу металовиробів. Заарештований 27 квітня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 27 квітня 1941 р. Вдруге засуджений не був. Звільнений 27 квітня 1941 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.

БАРАН Радіон Петрович, 1884 р., с. Яблуневе Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Яблуневе. Колгоспник. Заарештований 2 лютого 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 21 квітня 1945 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 травня 1992 р.

БАРАНЕНКО Марія Антонівна, 1898 р., с. Переволочна Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала в с. Переволочна. Домогосподарка. Заарештована 30 грудня 1944 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 16 березня 1945 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 20 років позбавлення волі з поразкою в правах (термін не вказаний) та з конфіскацією особистого майна. Звільнена з ув’язнення в 1955 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 16 квітня 1955 р.

БАРАНЕЦЬ Віктор Архипович, 1900 р., х. Шарлаївка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Шарлаївка. Селянин-одноосібник. Заарештований 7 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 жовтня 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 грудня 1989 р.

БАРАНЕЦЬ Іван Йосипович, 1876 р., с. Василівка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Василівка. Колгоспник. Заарештований 25 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 27 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 грудня 1958 р.

БАРАНЕЦЬ Макар Якович, 1888 р., м. Кобеляки Полтавської обл., українець. Проживав у м. Кобеляки. Заарештований 17 жовтня 1920 р. Засуджений Полтавською ГубНК 11 листопада 1920 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Вирок виконано 13 листопада 1920 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 квітня 1994 р.

БАРАНЕЦЬ Михайло Іванович, 1895 р., с. Григорівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у с. Григорівка. Агроном сектора тваринництва в Інституті тваринництва. Заарештований 11 вересня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 вересня 1956 р.

БАРАНЕЦЬ Федот Григорович, 1876 р., с-ще Нижні Сірогози Херсонської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Електромонтер паровозоремонтного заводу. Заарештований 13 жовтня 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 4 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 липня 1995 р.

БАРАННИК Костянтин Якимович, 1897 р., с. Маячка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Маячка. Колгоспник. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 5 червня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 листопада 1992 р.

БАРАННИК Кузьма Дмитрович, 1887 р., х. Яровеньки Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав на х. Яровеньки. Селянин-одноосібник. Заарештований 7 лютого 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 9 квітня 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1990 р.

БАРАННИК Олександр Трохимович, 1910 р., с. Чижі Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Чижі. Без певного місця роботи. Заарештований 11 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 січня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 серпня 1989 р.

БАРАННИК Павло Трохимович, 1905 р., с. Чижі Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Чижі. Без певного місця роботи. Заарештований 20 червня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 9 січня 1931 р. за ст. ст. 54-8, 54-10 ч. 1 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 19 січня 1931 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 серпня 1989 р.

БАРАННИК Петро Семенович, 1909 р., с. Несунівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 21 листопада 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Сталінградського ВО 20 грудня 1941 р. за ст. 19-58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 березня 1997 р.

БАРАННИК Федір Семенович, 1915 р., с. Несунівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 21 листопада 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Сталінградського ВО 20 грудня 1941 р. за ст. 19-58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 березня 1997 р.

БАРАННІКОВА Марія Лейбівна, 1908 р., м. Вільнюс (Литва), єврейка, з робітників, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 24 серпня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 грудня 1937 р. за ст. 58-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.

БАРАНОВ Іван Михайлович, 1890 р., с. Бакури Сердобського р-ну Саратовської обл. (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Головний бухгалтер електростанції. Заарештований 7 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 5 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 20 вересня 1988 р.

БАРАНОВ Леонід Петрович, 1902 р., с. Ново-Погост Дисенського повіту Віленської губернії (Литва), росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Шепелівка Семенівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 14 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 5 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 30 вересня 1965 р.

БАРАНОВ Микита Григорович, 1911 р., с. Парафіївка Ічнянського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у смт Котельва Полтавської обл. Дільничний агроном МТС. Заарештований 12 січня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 25 квітня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавським обласним судом 26 січня 1991 р.

БАРАНОВ Стефан Семенович, 1902 р., с. Тростянець Полтавського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Тростянець. Заарештований 7 серпня 1920 р. Засуджений Колегією Полтавської ГубНК 31 серпня 1920 р. (стаття КК не вказана) за участь у політбанді до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 березня 1994 р.

БАРАНСЬКИЙ Каземір Валентинович, 1891 р., м. Лодзь (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горби Глобинського р-ну Полтавської обл. Робітник Глобинського цукрозаводу. Заарештований 18 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Звільнений 4 травня 1943 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 вересня 1963 р.

БАРАХОВСЬКИЙ Іван Степанович, 1889 р., с. Ручки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Ручки. Без певних занять. Заарештований 1 вересня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 січня 1943 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 лютого 1990 р.

БАРБАРИЧ Дмитро Григорович, 1899 р., с. Підлужжя Верхньодніпровського району Дніпропетровської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Підлужжя. Мостовий командир 12 дистанції шляху Південної залізниці. Заарештований 11 листопада 1948 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 16 грудня 1948 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 липня 1992 р.

БАРВІНОК Віктор Михайлович, 1896 р., с. Бригадирівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта неповна середня. Проживав у с. Єлицева Долина Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Робітник артілі. Заарештований 21 лютого 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 квітня 1931 р. до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 січня 1990 р.

БАРВІНОК Омелян Парфентійович, 1889 р., с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Кам’яні Потоки. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 січня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БАРДАК Іван Артемович, 1912 р., с. М’якеньківка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. М’якеньківка. Колгоспник. Заарештований 2 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

БАРДАК Мартин Андрійович, 1896 р., с. Каленики Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Каленики. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 жовтня 1957 р.

БАРДАК Михайло Дмитрович, 1891 р., с. Землянки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Васьківка Глобинського р-ну. Колгоспник. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БАРДАК Семен Романович, 1892 р., с. Лиман Перший Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лиман Перший. Заарештований 28 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 11 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 квітня 1961 р.

БАРДАК Яків Никифорович, 1884 р., х. Бардаки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Тури. Колгоспник. Заарештований 5 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 жовтня 1957 р.

БАРДАКОВА-ОВЕРЧУК Євгенія Миколаївна, 1908 р., х. Бардаки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Робітниця місцевої артілі. Заарештована 21 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) як член сім’ї зрадника Батьківщини до 8 років позбавлення волі. З ув’язнення звільнена в 1946 р. У 1957 р. проживала в м. Полтава. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 10 вересня 1957 р.

БАРДІК Василь Михайлович, 1901 р., м. Сандово (Австрія), українець, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Директор технікуму м’ясної промисловості. Заарештований 19 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Вирок виконано 28 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 12 березня 1959 р.

БАРЖИЦЬКИЙ Лев Олександрович, 1899 р., с. Чорнокозинці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл., українець, із службовців, освіта вища. Проживав у с. Краснознаменка Гадяцького р-ну Полтавської обл. Учитель. Заарештований 16 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 листопада 1957 р.

БАРЗАКОВСЬКИЙ Петро Іполітович, 1879 р., с. Березова Лука Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с. Березова Лука. Колгоспник. Заарештований 31 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 травня 1963 р.

БАРЗИЛЕВИЧ Роман Макарович, 1871 р., с.Карабутове Конотопського р-ну Сумської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с.Деревки Котелевського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 13 березня 1938 р. Утримувався у в’язниці м.Полтава. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст.ст.54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 жовтня 1989 р.

БАРИЛЕЦЬ Митрофан Панасович, 1902 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Священик. Заарештований 1 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1989 р.

БАРИЛО Василь Олексійович, 1907 р., с. Ковалі Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Попівка Хорольського р-ну. Робітник держмлина у м. Хорол. Заарештований 15 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 3 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.

БАРИЛО Іван Антонович, 1916 р., с. Барилове Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Барилове. Колгоспник. Заарештований 19 грудня 1950 р. Засуджений Полтавським обласним судом 24 лютого 1950 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Звільнений у 1953 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 березня 1990 р.

БАРИЛО Йосип Степанович, 1898 р., с. Романівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Романівка. Працівник лісгоспу. Заарештований 12 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БАРИЛО Олексій Михайлович, 1887 р., с. Романівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Вагонний слюсар на ст. Миргород. Заарештований 25 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 лютого 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

БАРИЛО Павло Тимофійович, 1891 р., с. Панасівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Панасівка. Колгоспник. Заарештований 28 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БАРИЛО Яків Тимофійович, 1894 р., с. Мальці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Почапці Миргородського р-ну. Різноробочий радгоспу. Заарештований 15 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.

БАРИШНИКОВ Готліб Шлеймович, 1912 р., м. Виц (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Перукар промартілі “Побут”. Заарештований 24 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 1 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1946 р. Проживав у м. Коканд УзРСР. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 21 лютого 1956 р.

БАРКАН Микола Онуфрійович, 1896 р., с. Очеретувате Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Головний бухгалтер. Заарештований 16 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 18 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 грудня 1958 р.

БАРКОВ Маркіян Маркіянович, 1896 р., с. Східниця Дрогобицького р-ну Львівської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с. Дмитренки Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Робітник паровозоремонтного заводу. Заарештований 10 лютого 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 31 липня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 березня 1992 р.

БАРКОВСЬКИЙ Клеофос Гнатович, 1901 р., с. Станківці Івано-Франківської обл., поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Філенкове Чутівського р-ну Полтавської обл. Бухгалтер споживчого товариства. Заарештований 26 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 вересня 1942 р.

БАРЛАДЯН Іван Петрович, 1879 р., с. Беш-Геаз (Молдова), молдаванин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець заводу. Заарештований 18 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 8 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 13 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 листопада 1959 р.

БАРЛЕТ Дмитро Андрійович, 1887 р., с. Келеберда Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня технічна. Проживав у м. Кременчук. Директор міськводопроводу. Заарештований 3 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за ст. 54-1, 54-7, 54-10 ч. 1 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 10 листопада 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 5 травня 1962 р.

БАРЛЕТ Емма Карлівна, 1892 р., м. Севастополь (АР Крим), німкеня, із міщан, освіта неповна середня. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 10 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-7, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 10 листопада 1937 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 5 травня 1962 р.

БАРЛЕТ Кіндрат Тимофійович, 1895 р., с. Келеберда Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Завгосп середньої школи. Заарештований 8 березня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 квітня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Помер 6 травня 1942 р. у в’язниці. Реабілітований Прокуратурою УРСР 27 червня 1991 р.

БАРСАК Мартин Андрійович, 1896 р., с. Каленики Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Каленики. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 жовтня 1957 р.

БАРСОВ Георгій Кузьмич, 1893 р., с. Щекотово Тверської обл. (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник майстерні. Заарештований 22 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 січня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 8 липня 1960 р.

БАРСОВА Чеслава Лаврентіївна, 1895 р., м. Полтава, полька, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Робітниця ательє “Індпошив”. Заарештована 23 червня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 червня 1942 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 5 років заслання. Звільнена у 1947 р. Проживала у м. Полтава. Реабілітована Полтавським обласним судом 30 серпня 1968 р.

БАРСУК Андрій Леонтійович, 1905 р., с. Кізлівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Кізлівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 травня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 5 липня 1930 р. за ст. ст. 54-11, 18 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 січня 1990 р.

БАРСУК Ілля Мартинович, 1896 р., с. Андріївка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Андріївка. Заарештований 16 березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою у правах на 3 роки. Постановою Верховного Суду УРСР від 5 вересня 1939 р. вирок облсуду скасовано. Реабілітований Полтавським обласним судом 31 жовтня 1939 р. З-під варти звільнений.

БАРСЬКИЙ Євген Анатолійович, 1920 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня спеціальна. Червоноармієць. Заарештований 4 липня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 68 гірсько-стрілецької дивізії 8 вересня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Звільнений з ув’язнення в 1952 р. В 1975 р. проживав у м. Ромни Сумської обл. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 22 липня 1975 р.

БАРТАШ Антон Іванович, 1902 р., с. Новий Калкаїв Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Сари Гадяцького р-ну. Швець-кустар. Заарештований 28 лютого 1936 р. Засуждений Харківським обласним судом 16 лютого 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Генеральною Прокуратурою України 22 липня 1993 р.

БАРТАШЕВИЧ Йосип Антонович, 1892 р., с. Гуделки (Польща), поляк, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Робітник м’ясокомбінату. Заарештований 17 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 21 березня 1958 р.

БАРТНОВСЬКИЙ Сігізмунд (Болеслав) Болеславович, 1888 р., м. Краснодар (Російська Федерація), поляк, із дворян, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець міського товариства “Тсовіахім”. Заарештований 10 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 лютого 1930 р. за ст. 54-6 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 15 лютого 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 липня 1989 р.

БАРТОСЕВИЧ Кузьма Йосипович, 1891 р., м. Парчев Люблінського воєводства (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Грині Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 21 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 23 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1989 р.

БАРТОСЕВИЧ Станіслав Якович, 1892 р., с. Поличне Радомського воєводства (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Лохвиця Полтавської обл. Сторож крамниці “Полтаваторгу”. Заарештований 20 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 лютого 1961 р.

БАРТОШ Іларіон Акафійович, 1872 р., с. Новий Калкаїв Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Новий Калкаїв. Без певного місця роботи. Заарештований 24 січня 1932 р. Засуджений Оболонським народним судом 21 лютого 1932 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 32, 55 КК УСРР до 6 років позбавлення волі та 5 років заслання після відбуття терміну покарання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 квітня 1995 р.

БАРЧУКОВ Максим Трохимович, 1882 р., с. Рясник Орловської обл. (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер лікарні. Заарештований 26 червня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 23 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 квітня 1995 р.

БАС Іван Семенович, 1926 р., с. Лазірки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Лазірки. Працівник харчокомбінату. Заарештований 25 січня 1947 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 25 січня 1947 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 жовтня 1989 р.

БАС Павло Свиридович, 1903 р., с. В’язівок Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. В’язівок. Селянин-одноосібник. Заарештований 28 грудня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 19 січня 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 січня 1990 р.

БАС Уляна Григорівна, 1904 р., с. Лазірки Оржицького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, відомостей про освіту немає. Проживала в с. Лазірки. Колгоспниця. Заарештована 25 січня 1947 р. Засуджена Особливою нарадою при МДБ СРСР 25 січня 1947 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 20 жовтня 1989 р.

БАС Феодосій Іванович, 1893 р., с. Старий Іржавець Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Оржиця. Без певного місця роботи. Заарештований 14 листопада 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 17 лютого 1944 р. за ст. 54-1 “а” до 20 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Ухвалою Військового трибуналу КВО від 25 березня 1955 р. склад злочину перекваліфіковано на ст. ст. 54-3 та 54-10 ч. 2, термін покарання зменшено до 10 років позбавлення волі без поразки в правах. Термін покарання відбував у м. Воркута Комі АССР. Звільнений 3 травня 1955 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 грудня 1992 р.

БАСАНЕЦЬ Олексій Панасович, 1916 р., с. Бакланова Муравійка Чернігівського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 20 грудня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом 13 Армії 27 грудня 1941 р. за ст. 58-12 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі. Виконання вироку відкладено до кінця війни із відправленням на передову смугу фронту. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 вересня 1995 р.

БАС-БАСОВ Михайло Потапович, 1890 р., с. Метевичі Слуцького р-ну Мінської обл. (Білорусь), білорус, із селян, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Викладач шляхово-механічного технікуму. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 вересня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1989 р.

БАСОВИК Михайло Федорович, 1890 р., с. Кропивна Золотоніського р-ну Черкаської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Глобине Полтавської обл. Вчитель. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 травня 1938 р. у м. Кременчук. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.

БАССАН Іван Семенович, 1902 р., м. Давна-Городок Мозирського р-ну Гомельської обл. (Білорусь), білорус, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Піщане Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Робітник дезінфекційної станції. Заарештований 15 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 березня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 березня 1959 р.

БАТВА Андрій Опанасович, 1894 р., с. Строкачі Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Строкачі. Колгоспник. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 березня 1957 р.

БАТВА (БОТВА) Герасим Іванович, 1879 р., с. Худоліївка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня духовна. Проживав у с.Горошине Семенівського р-ну. Священик. Заарештований 7 вересня 1937 р. Утримувався у в’язниці м.Кременчук. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.

БАТИЧЕНКО Марія Гаврилівна, 1923 р., с. Устивиця Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала в с. Устивиця. Робітниця радгоспу. Заарештована 8 вересня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 січня 1943 р. (стаття КК не вказана) за антирадянські висловлювання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БАТІЄВСЬКИЙ Іван Гаврилович, 1875 р., с. Городище Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Городище. Колгоспник. Заарештований 30 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 березня 1989 р.

БАТІЄВСЬКИЙ Олександр Гаврилович, 1888 р., с. Городище Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у с. Городище. Колгоспник. Заарештований 11 червня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 26 листопада 1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 травня 1994 р.

БАТІЄВСЬКИЙ Павло Олександрович, 1919 р., с. Городище Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня медична. Військовослужбовець. Заарештований 18 жовтня 1949 р. Засуджений Військовим трибуналом Забайкальського ВО 11 січня 1950 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 20 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна, з поразкою в правах на 5 років та позбавленням звання “лейтенант”. Звільнений з ув’язнення в 1954 р. в зв’язку з хворобою. Реабілітований Верховним Судом СРСР 7 грудня 1956 р.

БАТІЄНКО Василь Федотович, 1896 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, з кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Робітник місцевої артілі. Заарештований 17 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбув у 1945 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 24 вересня 1957 р.

БАТОВРІН Павло Михайлович, 1883 р., м. Путивль Сумської обл., росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Службовець контори “Заготзерно”. Заарештований 28 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 9 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 серпня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.

БАТРАК Гордій Гнатович, 1880 р., с. Бовбасівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни. Заарештований 21 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.

БАТРАК Іван Омелянович, 1894 р., с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Веприк. Голова колгоспу. Заарештований 17 червня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 квітня 1939 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 лютого 1940 р.

БАТРАК Мойсей Макарович, 1891 р., с. Дзержинське Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дзержинське. Колісник тютюнової фабрики. Заарештований 21 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28 квітня 1989 р.

БАТРАК Онисим Макарович, 1893 р., с. Дзержинське Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Крисі Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 21 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28 квітня 1989 р.

БАТУРА Афанасій Степанович, 1908 р., с. Орлик Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 17 листопада 1930 р. Засуджений Військовим трибуналом морських сил Чорного моря 20 грудня 1930 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1995 р.

БАТЮК Сергій Прохорович, 1895 р., м. Зіньків Полтавської обл., українець, із робітників, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Полтава. Агент міськвідділу зв’язку. Заарештований 21 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 28 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 квітня 1957 р.

БАТЮТА Давид Іванович, 1893 р., с. Великі Будища Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Великі Будища. Рахівник в місцевій школі. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 9 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 вересня 1989 р.

БАТЮТА Михайло Давидович, 1927 р., с. Великі Будища Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 3 травня 1950 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МВС Дніпропетровської обл. 7 липня 1950 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР Магаданської обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1994 р.

БАУМ Стефанида Михайлівна, 1878 р., м. Варшава (Польща), полька, з робітників, освіта початкова. Проживала у м. Лубни Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 17 березня 1944 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 травня 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 3 серпня 1989 р.

БАХ Адольф Карлович, 1888 р., м. Кременчук Полтавської обл., німець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник. Заарештований 10 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 14 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24 листопада 1959 р.

БАХИР Василь Омелянович, 1903 р., смт Сосниця Чернігівської обл., українець, із кустарів, освіта початкова. Проживав у с. Великі Кринки Глобинського р-ну Полтавської обл. Перукар. Заарештований 15 квітня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 9 липня 1936 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 56-21 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 27 березня 1990 р.

БАХМАН Адольф Августович, 1885 р., м. Вітебськ (Білорусь), німець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник. Заарештований 12 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 листопада 1957 р.

БАХМАТ Павло Данилович, 1888 р., с. Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Попівка. Колгоспник. Заарештований 5 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 30 червня 1959 р.

БАХЬЯН Кенсабер Сергійович, 1905 р., м. Ново-Баязед (Вірменія), вірменин, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Єреван. Завідуючий кафедрою сільськогосподарської економіки Єреванського державного університету. Заарештований 31 серпня 1936 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 7 липня 1937 р. за ст. ст. 17-65, 68 КК Вірменської РСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Термін покарання відбував у в’язниці м. Полтава. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 січня 1938 р. (стаття КК не вказана) за приналежність до троцкістської опозиції до розстрілу. Вирок виконано 27 січня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 травня 1956 р.

БАЦМАН Кіндрат Юхимович, 1883 р., с. Засулля Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Засулля. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 січня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БАЧИНСЬКИЙ Євген Полікарпович, 1894 р., с. Свинне Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із службовців, освіта початкова. Проживав у с. Сторожове Чутівського р-ну Полтавської обл. Робітник радгоспу. Заарештований 19 листопада 1937 р. Засуджений НКВС 7 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за шпигунство до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 10 листопада 1959 р.

БАЧКАЛА Митрофан Микитович, 1903 р., с. Кирияківка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кирияківка. Колгоспник. Заарештований 30 квітня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 4 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 червня 1994 р.

БАЧКОВСЬКИЙ Юзик (Йосип) Іванович, 1903 р., смт Маньківка Черкаської обл., поляк, із міщан, освіта початкова. Проживав у с.Загрунівка Зіньківського р-ну Полтавської обл. Обліковець радгоспу. Заарештований 10 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 26 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 березня 1959 р.

БАШКО Онисим Миколайович, 1890 р., м. Шемаха (Азербайджан), росіянин, із селян, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава. Службовець м’ясокомбінату. Заарештований 19 листопада 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1931 р. за ст. 54-7 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 10 квітня 1932 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 січня 1990 р.

БАШЛАЙ Михайло Степанович, 1904 р., м. Зіньків Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у м. Зіньків. Без певного місця роботи. Заарештований 29 квітня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 17 липня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 травня 1994 р.

БАШТАНИК Михайло Петрович, 1899 р., с. Дмитрівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Карлівка. Безробітній. Заарештований 13 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1989 р.

БАШТАННИК Килина Севастьянівна, 1907 р., с. Сахнівщина Машівського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, малописьменна. Проживала в с. Сахнівщина. Колгоспниця. Заарештована 10 лютого 1944 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 21 червня 1944 р. за ст. 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 9 квітня 1943 р. до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 25 жовтня 1955 р.

БАШТАННИК Юхим Якович, 1885 р., с. Микільське Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Петрівка Полтавського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 2 березня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 15 квітня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Заарештований вдруге 17 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р. та Полтавським обласним судом 11 січня 1961 р.

БАШТОВИЙ Давид Романович, 1885 р., с. Нижній Булатець Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни. Заарештований 2 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21-23 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 12 березня 1959 р.

БГАН Василь Федотович, 1893 р., с. Воронинці Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Воронинці. Селянин-одноосібник (до травня 1932 р.), потім працював на Донбасі. Заарештований 25 жовтня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 17 січня 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 квітня 1990 р.

БЕБЕЛЬ Микита Михайлович, 1887 р., с. Остапівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Лохвиця. Без певних занять. Заарештований 5 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.

БЕБЕХ Дмитро Іванович, 1897 р., с. Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гасенки Миргородського р-ну. Без певних занять. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбув повністю. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БЕБЕХ Наум Іванович, 1902 р., х. Фоленове Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав на х. Фоленове. Заарештований 19 вересня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом 2 запасної стрілецької бригади 24 вересня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 листопада 1941 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 листопада 1994 р.

БЕВЗ Климентій Карпович, 1909 р., Козятинський р-н Вінницької обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Помічник машиніста депо ст. Полтава-Південна. Заарештований 4 листопада 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 6 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 червня 1991 р.

БЕГМА Ігор Петрович, 1908 р., м. Білопілля Сумської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Підлужжя Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Завідуючий агентством зв’язку. Заарештований 19 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БЕГМА Лідія Іванівна, 1916 р., м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., українка, із робітників, освіта середня спеціальна. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Фельдшер міськлікарні. Заарештована 22 червня 1941 р. Засуджена Верховним Судом Татарської АРСР 11 листопада 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Померла у в’язниці м. Казань у 1942 р. Реабілітована Верховним Судом РРФСР 31 травня 1972 р.

БЕГМА Михайло Петрович, 1882 р., с. Кривенки Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Кривенки. Селянин-одноосібник. Заарештований 4 квітня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 18 травня 1930 р. за ст. 54-16 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 листопада 1989 р.

БЕГМА Мотрона Олександрівна, 1922 р., с. Рокитне Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта середня. Проживала в с. Рокитне. Старший рахівник колгоспу. Заарештована 16 лютого 1945 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 8 травня 1945 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1992 р.

БЕГМА Олександр Михайлович, 1888 р., с. Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Рахівник Крюківського вагонобудівного заводу. Заарештований 28 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 9 серпня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Помер у місцях ув’язнення у 1948 р. Реабілітований Харківським обласним судом 10 жовтня 1958 р.

БЕГМАТ Денис Іванович, 1893 р., с. Білухівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Білухівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 6 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 лютого 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 червня 1995 р.

БЕДЕ Степан Степанович, 1891 р., м. Баапа (Угорщина), угорець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24 листопада 1959 р.

БЕДЕШ Микола Андрійович, 1892 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Світловодськ. Бухгалтер дитячого будинку. Заарештований 10 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 квітня 1938 р. в м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 червня 1958 р.

БЕДЖУК Михайло Федорович, 1903 р., м. Полтава, українець, із дворян, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Інженер групи інформування паровозоремонтного заводу. Заарештований 24 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 січня 1943 р. В строк покарання зараховано термін попереднього ув’язнення. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавським обласним судом 25 квітня 1962 р.

БЕДИНСЬКИЙ Віктор Олександрович, 1910 р., м. Кременчук Полтавської обл., росіянин, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 26 листопада 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Ладозької стрілкової флотилії 14 січня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.

БЕДНАРСЬКА Бронеслава Іванівна, 1886 р., м. Антонини Хмельницької обл., полька, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Новогригорівка Машівського р-ну Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 14 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 5 років заслання. Реабілітована Полтавським обласним судом 16 вересня 1959 р.

БЕДНАРСЬКИЙ Йосип Болеславович (Борисович), 1917 р., с. Мала Салиха Красилівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Новогригорівка Машівського р-ну Полтавської обл. Тракторист місцевої МТС. Заарештований 4 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 31 листопада 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 листопада 1958 р.

БЕДРЖИЦЬКИЙ Антон Іванович, 1898 р., м. Полтава, білорус, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Диригент театру. Заарештований 28 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 31 липня 1959 р.

БЕДРЖИЦЬКИЙ Іван Миколайович, 1863 р., м. Улла Вітебської обл., білорус, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кустар. Заарештований 28 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 31 липня 1959 р.

БЕДРЖИЦЬКИЙ Костянтин Іванович, 1900 р., м. Полтава, українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Службовець заводу. Заарештований 15 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 31 липня 1959 р.

БЕДРО Павло Прохорович, 1876 р., м. Лохвиця Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Лохвиця. Касир цукрового заводу. Заарештований 5 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.

БЕЖАН Федір Костянтинович, 1906 р., с. Великівське Доманівського р-ну Миколаївської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рибці Полтавського р-ну Полтавської обл. Працівник аеродрому. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 квітня 1963 р.

БЕЖАНОВ Вячеслав Іванович, 1899 р., Гребінківський р-н Полтавської обл., росіянин, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 14 березня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС по охороні тилу 9 Армії 3 травня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1991 р.

БЕЗБОРОДЬКО Костянтин Іванович, 1882 р., м. Золотоноша Черкаської обл., українець, із дворян, освіта вища. Проживав у м. Лубни. Лікар санепідстанції. Заарештований 10 листопада 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 25 січня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 лютого 1995 р.

БЕЗБОРОДЬКО Маргарита Іванівна, в 1884 р., м. Рига (Латвія), латишка. Проживала в м. Лубни. Заарештована 22 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) як дружина звинуваченого в контрреволюційній діяльності до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 18 лютого 1959 р.

БЕЗВЕРХИЙ Василь Йосипович, 1889 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у смт Градизьк. Без певного місця роботи. Заарештований 14 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС по Полтавській обл. 8 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 13 жовтня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 травня 1958 р.

БЕЗВЕРХИЙ Максим Миколайович, 1888 р., с. Шушвалівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у с. Гриньки Семенівського р-ну. Вчитель середньої школи. Заарештований 5 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.

БЕЗВЕРХИЙ Петро Семенович, 1895 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Градизьк. Селянин-одноосібник. Заарештований 13 лютого 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 квітня 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1990 р.

БЕЗДВОРНИЙ Митрофан Петрович, 1877 р., с. Повстин Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Повстин. Селянин-одноосібник. Заарештований 14 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 28 травня 1930 р. за с. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 січня 1990 р.

БЕЗДЕНЕЖНИХ Павло Андрійович, 1900 р., с. Суєлинки Єланського р-ну Кіровської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Завідувач будинку інвалідів. Заарештований 19 лютого 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 8 грудня 1959 р.

БЕЗДУГАН Микола Федорович, 1885 р., с. Жовнине Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Конюх міськкомунгоспу. Заарештований 1 липня 1941 р. Засуджений Верховним Судом Татарської АРСР 29 листопада 1941 р. за ст. ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Генеральною Прокуратурою Російської Федерації 2 лютого 1993 р.

БЕЗДУДНИЙ Марко Гурійович, 1895 р., с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лютенька. Селянин-одноосібник. Заарештований 11 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

БЕЗДУДНИЙ Олександр Кирилович, 1913 р., с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл. Червоноармієць. Заарештований 8 лютого 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом 1 кінного корпусу КВО 26 березня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Військовою прокуратурою Прикарпатського ВО 31 жовтня 1991 р.

БЕЗКЛИНСЬКИЙ Михайло Андрійович, 1879 р., с. Піщане Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у м. Кременчук. Вантажник пункту “Заготзерно”. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 листопада 1964 р.

БЕЗКРОВНИЙ Гаврило Порфирович, 1891 р., с. Черкасівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Полтава. Заарештований 20 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Помер у місцях ув’язнення 19 грудня 1941 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 4 грудня 1960 р.

БЕЗКРОВНИЙ Іван Кіндратович, 1896 р., с. Федорівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Луганськ. Вчитель. Заарештований 11 серпня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 24 листопада 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 березня 1990 р.

БЕЗКРОВНИЙ Микола Кіндратович, 1888 р., с. Федорівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Черкасівка Полтавського р-ну. Колгоспник. Заарештований 11 серпня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 24 листопада 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою правах на 2 роки. Звільнений з ув’язнення в 1940 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 березня 1990 р.

БЕЗЛЕПКІН Дмитро Іванович, 1896 р., с. Попове Лебедянського р-ну Воронезької обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Священик. Заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 вересня 1941 р. за ст. 33 КК УРСР “як соціально небезпечний елемент” до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 червня 1989 р.

БЕЗЛЮДЬКО Андрій Іванович, 1891 р., с. Кибинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кибинці. Бригадир рільничої бригади колгоспу. Заарештований 17 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 жовтня 1989 р.

БЕЗОТОСНИЙ Григорій Венедиктович, 1893 р., с. Тернівщина Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Тернівщина. Службовець Полтавського міськкомунгоспу. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БЕЗОТОСНИЙ Данило Михайлович, 1884 р., с. Флорівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Флорівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 травня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 серпня 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БЕЗОТОСНИЙ Захарій Васильович, 1881 р., с. Флорівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Флорівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 грудня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.

БЕЗОТОСНИЙ Микола Іванович, 1879 р., с. Флорівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Флорівка. Без певних занять. Заарештований 10 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1990 р.

БЕЗОТОСНИЙ Олександр Федорович, 1887 р., с. Флорівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Охоронник промартілі. Заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 грудня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 березня 1990 р.

БЕЗОТОСНИЙ Пилип Захарович, 1907 р., с. Флорівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Водій на ст. Полтава-Південна. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 9 серпня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Перебував в ув’язненні до 16 червня 1943 р. у Печорлазі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 квітня 1959 р.

БЕЗОТОСНИЙ Порфирій Петрович, 1896 р., с. Кобелячок Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кобелячок. Селянин-одноосібник. Заарештований 20 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 квітня 1931 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.

БЕЗПАЛИЙ Дмитро Іванович, 1892 р., смт Велика Багачка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Велика Багачка. Касир місцевого райвідділення держбанку. Заарештований 1 серпня 1931 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 21 лютого 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БЕЗПАЛИЙ Іван Леонтійович, 1894 р., с. Балаклія Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балаклія. Колгоспник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 березня 1989 р.

БЕЗПАЛИЙ Ілля Якович, 1877 р., смт Велика Багачка Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у смт Велика Багачка. Без певного місця роботи. Заарештований 17 грудня 1945 р. Засуджений Полтавським обласним судом 23 січня 1946 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 листопада 1992 р.

БЕЗПАЛИЙ Яків Іванович, 1894 р., с. Денисковичі Новозибківського р-ну Брянської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта незакінчена середня. Заарештований 7 лютого 1937 р. за місцем відбування покарання. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.

БЕЗПАЛКО Іван Тимофійович, 1878 р., с. Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Горбунівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 30 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 березня 1931 р. за ст. ст. 54-4, 58, 67 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БЕЗПАЛЬКО Михайло Микитович, 1879 р., с. Крива Руда Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Крива Руда. Без певного місця роботи. Заарештований 11 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським облсудом 15 червня 1959 р.

БЕЗПАЛЬКО Федір Андрійович, 1908 р., с. Озера Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Лейтенант Червоної Армії. Заарештований 27 березня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 13 району авіабазування 14 серпня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 червня 1995 р.

БЕЗПОЯСКО (БЕЗПОЯСКОВ) Василь Мусійович, 1887 р., с. Бобрик Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с. Бобрик. Псаломщик. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР у м. Рибинськ Ярославської обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 лютого 1990 р.

БЕЗРОДНИЙ Трохим Іванович, 1880 р., с. Жирківка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Жирківка. Колгоспник. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БЕЗРУК Демид Іванович, 1902 р., х. Безруки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Безруки. Колгоспник. Заарештований 25 листопада 1947 р. Засуджений Військовим трибуналом Полтавського гарнізону 12 лютого 1948 р. за ст. 54-1 “б” КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Помер у місцях позбавлення волі 27 березня 1953 р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 28 листопада 1956 р.

БЕЗРУК Максим Степанович, 1889 р., с. Прихідьки Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Прихідьки. Колгоспник. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 11 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БЕЗРУК Михайло Федорович, 1886 р., с. Прихідьки Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Прихідьки. Селянин-одноосібник. Заарештований 6 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 29 травня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 листопада 1989 р.

БЕЗРУК Олексій Артемович, 1881 р., с. Миколаївка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Миколаївка. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 вересня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 5 листопада 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 вересня 1989 р.

БЕЗРУК Сергій Тимофійович, 1903 р., х. Безруки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Безруки. Колгоспник. Заарештований 25 листопада 1947 р. Засуджений Військовим трибуналом Полтавського гарнізону 12 лютого 1948 р. за ст. 54-1 “б” КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Термін покарання відбував до 30 серпня 1956 р., звільнений рішенням Комітету по розгляду справ осіб, що відбували покарання за політичні злочини. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 28 листопада 1956 р.

БЕЗРУК Федот Лаврентійович, 1888 р., с-ще Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с-щі Опішня. Заарештований 26 квітня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 14 лютого 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 липня 1994 р.

БЕЗРУКАВИЙ Василь Миколайович, 1906 р., с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 11 грудня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 січня 1930 р. за ст. ст. 54-11, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 січня 1958 р.

БЕЗРУТЧЕНКО Олексій Антонович, 1910 р., с. Поділ Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Поділ. Колгоспник. Заарештований 19 квітня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 31 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Постановою Харківської обласної прокуратури від 2 квітня 1937 р. виправданий за відсутністю складу злочину, з-під варти звільнений. Реабілітований Верховним Судом УРСР 20 квітня 1937 р.

БЕЗРУЧКО Василь Романович, 1910 р., с. Малий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Малий Кобелячок. Селянин-одноосібник. Заарештований 15 червня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 6 грудня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УРСР 22 липня 1933 р. термін покарання скорочено до 3 років позбавлення волі умовно. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БЕЗРУЧКО Володимир Мефодійович, 1882 р., с. Пришиб Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Пришиб. Селянин-одноосібник. Заарештований 12 листопада 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 29 січня 1930 р. за ст. ст. 58-10 ч. 1, 58-13 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 лютого 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 серпня 1989 р.

БЕЗРУЧКО Яків Максимович, 1895 р., с. Щербані Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер цегельного заводу. Заарештований 5 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Постановою Полтавської обласної прокуратури рішення Особливої трійки при УНКВС Полтавської обл. скасовано, з-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 березня 1940 р.

БЕЗРУЧКО-ЗЕЛЕНСЬКИЙ Федір Петрович, 1872 р., с. Пришиб Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Пришиб. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 13 січня 1930 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БЕЗСМЕРТНИЙ Федот Семенович, 1884 р., с. Теплівка Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Теплівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 28 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 травня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 8 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.

БЕЗУГЛИЙ Андрій Овксентійович, 1898 р., с. Солониця Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Солониця. Робітник радгоспу. Заарештований 23 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БЕЗУГЛИЙ Антон Пимонович, 1898 р., с. Солониця Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Помічник бухгалтера райспоживспілки. Заарештований 11 жовтня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 13-14 березня 1939 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-2, 54-3, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Виконання вироку відмінено. Реабілітований Верховним Судом СРСР 17 листопада 1939 р.

БЕЗУГЛИЙ Георгій Якович, 1892 р., с. Вербівка Звенигородського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Зіньків Полтавської обл. Завідуючий бурякоприймальним пунктом. Заарештований 3 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 листопада 1989 р.

БЕЗУГЛИЙ Григорій Федорович, 1903 р., с. Солониця Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Солониця. Селянин-одноосібник. Заарештований 19 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 січня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

БЕЗУГЛИЙ Демид Семенович, 1894 р., с. Ковалівка Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гонтарі Полтавського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 25 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 грудня 1989 р.

БЕЗУГЛИЙ Іван Павлович, 1895 р., с. Кобелячок Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кобелячок. Селянин-одноосібник. Заарештований 20 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 квітня 1931 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.

БЕЗУГЛИЙ Йосип Федорович, 1897 р., с. Матвіївка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Матвіївка. Бригадир колгоспу. Заарештований 20 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.

БЕЗУГЛИЙ Максим Іванович, 1895 р., с. Кобелячок Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кобелячок. Селянин-одноосібник. Заарештований 20 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 квітня 1931 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.

БЕЗУГЛИЙ Михайло Давидович, 1878 р., с. Солониця Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Солониця. Селянин-одноосібник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 13 жовтня 1937 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 вересня 1989 р.

БЕЗУГЛИЙ Олексій Вікторович, 1910 р., с. Різники Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Різники. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 березня 1931 р. Засуджений народним судом м. Кременчук 28 серпня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та наступним висланням за межі України терміном на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 грудня 1997 р.

БЕЗУГЛИЙ Порфирій Петрович, 1896 р., с. Кобелячок Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кобелячок. Селянин-одноосібник. Заарештований 20 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 квітня 1931 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.

БЕЗУГЛИЙ Прокіп Прокопович, 1895 р., с. Солониця Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Робітник вогонобудівного заводу. Заарештований 16 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28 квітня 1989 р.

БЕЗУГЛИЙ Семен Антонович, 1897 р., с. Солониця Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Солониця. Колгоспник. Заарештований 25 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БЕЗУГЛИЙ Тимофій Логвинович, 1895 р., с. Солониця Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Солониця. Колгоспник. Заарештований 30 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1989 р.

БЕЗУС Мусій Онисимович, 1880 р., с. Каплинці Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Каплинці. Селянин-одноосібник. Заарештований 25 вересня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 15 грудня 1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

БЕЗУХ Никифор Петрович, 1889 р., с. Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Сари. Селянин-одноосібник. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БЕЙ Онисія Михайлівна, 1890 р., с. Глинське Зіньківського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, неписьменна. Проживала в с. Глинське. Займалася одноосібним господарством. Заарештована 8 лютого 1930 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 26 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

БЕЙГРОВИЧ Борис Йосипович, 1898 р., м. Лубни Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни. Службовець будівельної організації. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 червня 1958 р.

БЕЙГРОВИЧ Дмитро Йосипович, 1895 р., м. Лубни Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни. Старший бухгалтер депо залізничної ст. Лубни. Заарештований вперше 17 червня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 19 липня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Заарештований вдруге 1 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-11, 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано в травні 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р. та Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.

БЕЙГУЛ Григорій Іванович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 22 лютого 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Челябінської обл. 15 квітня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовою Прокуратурою Приволзько-Уральського ВО 28 червня 1991 р.

БЕЙДИК Андрій Аріанович, 1896 р., с. Дмитрівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дмитрівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 7 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 листопада 1989 р.

БЕЙДИК Григорій Макарович, 1894 р., с. Мильці Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мильці. Колгоспник. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 серпня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 196 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 квітня 1992 р.

БЕЙДИК Іван Григорович, 1900 р., с. Дмитрівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дмитрівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 7 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 листопада 1989 р.

БЕЙДИК Федір Аріанович, 1891 р., с. Дмитрівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дмитрівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 7 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 листопада 1989 р.

БЕЙЛІНСОН Шефтель Йосипович, 1885 р., м. Опочки Псковської обл. (Російська Федерація), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець місцевої артілі. Заарештований 16 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 квітня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 листопада 1957 р.

БЕЙМАК Олена Георгіївна (Григорівна), 1885 р., с. Вербородинці Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., полька, із селян, неписьменна. Проживала в с. Юнаки Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспниця. Заарештована 29 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 р. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.

БЕЙЦУН Демид Володимирович, 1885 р., с. Комендантівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Комендантівка. Без певних занять. Заарештований 18 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 1 червня 1989 р.

БЕЙЦУН Петро Демидович, 1913 р., с. Комендантівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Комендантівка. Колгоспник. Заарештований 11 лютого 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 31 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 квітня 1994 р.

БЕЙШЕН Едуард Робертович, 1900 р., м. Рига (Латвія), латиш, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Художник-декоратор клубу вагонобудівного заводу. Заарештований 13 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 лютого 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 12 вересня 1958 р.

БЕК Михайло Васильович, 1904 р., с. Перерив Турівського р-ну Мозирської округи (Білорусь), білорус, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у с. Редути Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Бухгалтер Редутівського гранкар’єру. Заарештований 26 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-9 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 липня 1989 р.

БЕККЕР Вільгельм Готлібович, 1902 р., Камінь-Каширський р-н Волинської обл., німець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Селещина Машівського р-ну Полтавської обл. Робітник залізничної ст. Селещина. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БЕККЕР Юдель Мойсейович, 1883 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий виробництвом промартілі “Лісопил”. Заарештований 24 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 квітня 1958 р.

БЕЛАВІН Костянтин Михайлович, 1893 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Працівник комунгоспу. Заарештований 22 травня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 вересня 1928 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

БЕЛАН Іван Кирилович, 1920 р., с. Нова Покровка Іванівського р-ну Амурської обл. (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 21 липня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Чернігівського гарнізону 4 серпня 1941 р. за ст. 54-1 “б” КК УРСР до розстрілу. Верховний Суд СРСР 4 вересня 1941 р. вирок замінив на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 вересня 1997 р.

БЕЛАН Микола Миколайович, 1922 р., м. Гадяч Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 8 листопада 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 6 стрілецької дивізії НКВС СРСР 15 листопада 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 грудня 1996 р.

БЕЛАШ Іван Олександрович, 1909 р., с. Шушвалівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шушвалівка. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.

БЕЛЕКА (БІЛЕКА) Василь Олексійович, 1896 р., с. Шандра Миронівського р-ну Київської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Завідуючий майстернями ст. Полтава-Південна. Заарештований 23 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 лютого 1938 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-8, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 березня 1938 р. у м. Харків. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 7 травня 1955 р.

БЕЛЕНКО Петро Антонович, 1892 р., с. Кишеньки Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у с. Кишеньки. Учитель неповної середньої школи. Заарештований 10 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 21 лютого 1989 р.

БЕЛЕНЬКИЙ Єремія Петрович, 1892 р., с. Горішні Плавні Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горішні Плавні. Коваль колгоспу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР є до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Далекосхідних таборах НКВС СРСР. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 листопада 1959 р.

БЕЛЕЦЬКИЙ Андрій Яколович, 1895 р., смт Котельва Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Ступки Зіньківського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 серпня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 грудня 1930 р. за ст. 54-8 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 липня 1989 р.

БЕЛЕЦЬКИЙ (БІЛЕЦЬКИЙ) Владислав Станіславович, 1899 р., с. Мартинівка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Селещина Машівського р-ну Полтавської обл. Сторож Машівської райспоживспілки. Заарештований 27 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-9, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БЕЛЄЦЬКИЙ Григорій Федосійович, 1890 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Веселий Поділ Семенівського р-ну. Машиніст цукрового заводу. Заарештований 10 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 14 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 листопада 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 жовтня 1958 р.

БЕЛИБА Олексій Іванович, 1881 р., с. Зубівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Технічний робітник юридичної консультації. Заарештований 14 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БЕЛИБА Петро Гаврилович, 1886 р., с. Зубівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Котлярі Миргородського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-8, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 листопада 1989 р.

БЕЛИМ Платон Павлович, 1893 р., с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка. Колгоспник. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26 лютого 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбув у 1944 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 8 жовтня 1965 р.

БЕЛИМ Самсон Тимофійович, 1912 р., с. Михайлики Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлики. Бригадир тракторної бригади місцевої МТС. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 квітня 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 170 “г” КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Звільнений у 1944 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 24 лютого 1989 р.

БЕЛИМ Сильвестр Максимович, 1904 р., с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Макіївка Донецької обл. Робітник шахти ім. Шмідта. Заарештований 8 березня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 3 жовтня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БЕЛИНСЬКИЙ Федір Ілліч, 1892 р., с. Захарівці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Іванівка Карлівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 15 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Вирок виконано 8 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 листопада 1989 р.

БЕЛІЗНИЙ Єгор Іванович, 1902 р., с. Вакулинці Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Вакулинці. Робітник Полтавського паровозоремонтного заводу. Заарештований 26 березня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 жовтня 1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовою прокуратурою КВО 15 листопада 1958 р.

БЕЛІЙ (БЕЛЕЙ) Михайло Петрович, 1901 р., с. Супрунівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Супрунівка. Завідуючий місцевою школою. Заарештований 17 грудня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 12 січня 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Рішенням Судової трійки при Колегії ДПУ УСРР 5 лютого 1934 р. з ув’язнення достроково звільнений. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 червня 1960 р.

БЕЛІК Максим Сидорович, 1875 р., м. Полтава, українець, із козаків, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 1 квітня 1920 р. Засуджений Колегією Полтавської ГубНК 9 травня 1920 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу за звинуваченням у знущанні над політв’язнями під час служби наглядачем у в’язниці. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 травня 1994 р.

БЕЛІКОВ Яків Антонович, 1893 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Машиніст деревообробного комбінату. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 21 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 4 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 липня 1991 р.

БЕЛІЦЬКИЙ (БЕЛЕЦЬКИЙ) Олександр Олександрович, 1925 р., с. Петрівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Омськ (Російська Федерація). Курсант 4 окремого учбового танкового полку. Заарештований 18 жовтня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом Омського гарнізону Сибірського ВО 23 грудня 1944 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Звільнений з ув’язнення в 1953 р. Реабілітований Військовим трибуналом Сибірського ВО 21 серпня 1964 р.

БЕЛІЧЕНКО Григорій Гаврилович, 1880 р., с. Келеберда Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Білецьківка Кременчуцького р-ну. Фельдшер. Заарештований 16 січня 1935 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР (стаття КК не вказана) 13 липня 1935 р. до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БЕЛІЧЕНКО Іван Іванович, 1896 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Миргород. Завідуючий місцевою школою. Заарештований 26 липня 1931 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 21 лютого 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 жовтня 1989 р.

БЕЛОКОНЬ (БІЛОКІНЬ) Павло Іванович, 1902 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник місцевої будівельної дільниці. Заарештований 22 лютого 1951 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 11 травня 1951 р. за ст. ст. 54-8, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 27 червня 1967 р.

БЕЛОУС (БІЛОУС) Никифор Терентійович, 1898 р., с. Святилівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Святилівка. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував в Южлазі НКВС СРСР (м. Улан-Уде). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.

БЕЛОУС (БІЛОУС) Терентій Михайлович, 1911 р., с. Святилівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Святилівка. Колгоспник. Заарештований 23 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував в Южлазі НКВС СРСР (м. Улан-Уде). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.

БЕЛЬКО Пилип Тимофійович, 1897 р., с. Ісерно Мінської обл. (Білорусь), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у Глобинському р-ні Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 24 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.

БЕЛЬСЬКА Марія Іванівна, 1897 р., с. Борисівка Курської обл. (Російська Федерація), українка, із селян, малописьменна. Проживала у м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 17 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.

БЕЛЬСЬКИЙ Войцех (Войтех) Едуардович, 1894 р., Київська обл., поляк, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Кухар місцевого споживчого товариства. Заарештований 26 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 лютого 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення в 1947 р. Проживав у м. Лохвиця Полтавської обл. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 червня 1958 р.

БЕЛЬСЬКИЙ Карл (Карпо) Антонович, 1894 р., м. Варшава (Польща), поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 24 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 вересня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 1 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом Ленінградського ВО 30 вересня 1957 р.

БЕЛЬТРИКОВ Тимофій Іванович, 1909 р., станиця Синігилівка Ставропольського краю (Російська Федерація), калмик, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 16 серпня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 243 стрілецької дивізії 23 серпня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення 10 лютого 1953 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 4 вересня 1964 р.

БЕЛЬЧЕНКО Дмитро Федосійович, 1903 р., с-ще Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Опішня. Завідуючий лабораторією колгоспу. Заарештований 19 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення в 1947 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 грудня 1989 р.

БЕЛЬЧЕНКО Іван Петрович, 1884 р., смт Шишаки Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. До 1936 р. служив священиком. Проживав у м.Лубни. Чорнороб місцевого деревообробного комбінату. Заарештований 26 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст.54-10 і 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.

БЕЛЬЧЕНКО Костянтин Мусійович, 1898 р., с. Іванівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Проживав у с. Іванівка. Колгоспник. Заарештований 23 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 червня 1989 р.

БЕЛЯЄВ Іван Васильович, 1892 р., м. Санкт-Петербург (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Метролог відділу мір і терезів. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 9 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 серпня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.

БЕЛЯЄВ Михайло Данилович, 1890 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник місцевої фабрики. Заарештований 28 квітня 1941 р.Засуджений Полтавським обласним судом 5 червня 1941 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 4 роки. Реабілітований Генеральною Прокуратурою України 15 січня 1993 р.

БЕЛЯЄВ Михайло Іванович, 1897 р., м. Полтава, росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Мальшіц (Німеччина). Конструктор фірми. Заарештований 17 лютого 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом 1 Українського фронту 23 березня 1945 р. за ст. 58-13 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БЕЛЯЄВ Яків Махтеєвич, 1890 р., с. Юрки Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Юрки. Колгоспник. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БЕЛЯК Антон Лаврентійович, 1883 р., с. Шаровечка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Захлюпанка Карлівського р-ну Полтавської обл. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 липня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 31 серпня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 3 вересня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 червня 1959 р.

БЕНАРД Василь Юліанович, 1850 р., м. Вільно (Литва), росіянин, із дворян, освіта середня. Проживав у м. Челябінськ (Російська Федерація). Колишній підполковник царської армії. Заарештований 14 серпня 1919 р. Засуджений Особливим відділом 5 Армії 14 серпня 1919 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Вирок виконано 23 серпня 1919 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 жовтня 1995 р.

БЕНДАС Сергій Пилипович, 1899 р., с. Загрунівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Загрунівка. Рахівник колгоспу. Заарештований 6 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 5 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.

БЕНДЕРОВСЬКИЙ Микола Модестович, 1898 р., с. Семеренки Хмельницької обл., українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Викладач Полтавського сільськогосподарського інституту. Заарештований 5 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.

БЕНДЕС Федосій Федотович, 1888 р., м. Зіньків Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Зіньків. Заарештований 16 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Ухвалою Верховного Суду УРСР 31 березня 1940 р. по суду виправданий, але з невідомих причин з місць позбавлення волі звільнений не був. Помер 1943 р. у місцях позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом СРСР 31 березня 1940 р.

БЕНЕТ Агнеса Адамівна, 1907 р., м. Семиполки Броварського р-ну Київської обл., полька, із робітників, освіта середня. Проживала у м. Лубни Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 28 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 5 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до гласного нагляду за місцем проживання на 3 роки. Термін покарання відбула. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 16 серпня 1995 р.

БЕНЦІОВСЬКИЙ Михайло Іванович, 1887 р., м. Вінниця, українець, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Гребінка Полтавської обл. Виконроб ст. Гребінка. Заарештований 21 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Київської обл. 30 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 вересня 1989 р.

БЕНЬКОВСЬКА Кароліна Войцехівна, 1893 р., с. Заріччя Хмельницького р-ну Хмельницької обл., полька, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Жуківка Машівського р-ну Полтавської обл. Без певних занять. Заарештована 22 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 серпня 1938 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 5 років заслання. Реабілітована Полтавським обласним судом 9 грудня 1959 р.

БЕНЬКОВСЬКИЙ Антон Андрійович, 1899 р., м. Хмельницький, поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с-ще Машівка Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 14 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 січня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28 червня 1938 р.

БЕНЬКОВСЬКИЙ (Біньковський) Войцех Антонович, 1911 р., с. Заріччя Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у с. Жуківка Машівського р-ну Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 24 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 4 червня 1960 р.

БЕНЯХ Степан Григорович, 1883 р., х. Зайців Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Зайців. Працівник радгоспу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 січня 1990 р.

БЕН’ЯМІНОВ Навруз, 1880 р., м. Дізс (Іран), асірієць, із селян, неписьменний. Проживав у м. Полтава. Чистильщик взуття. Заарештований 4 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 серпня 1959 р.

БЕРБЕКА Михайло Йосифович, 1892 р., місце народження невідоме, поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Петрівка Полтавського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 16 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 серпня 1989 р.

БЕРГЕР Абрам Шмульович, 1887 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник відділу робітничого постачання. Заарештований 2 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23 листопада 1956 р.

БЕРГЕР Ісаак Маркович, 1897 р., м. Варшава (Польща), єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Смоленськ (Російська Федерація). Службовець будівельної організації при УНКВС. Заарештований 9 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) за шпигунську діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 24 листопада 1955 р.

БЕРГЕРЗОН Берко Йосипович, 1899 р., м. Замостя (Польща), єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у смт Решетилівка Полтавської обл. Сторож місцевого заводу. Заарештований 27 липня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1940 р. за ст. 54-13 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1990 р.

БЕРДИЧЕВСЬКИЙ Ілля Михайлович, 1902 р., с. Білоконі Новосанжарського р-ну Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Полтава. Робітник промартілі “Ремонт”. Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.

БЕРДНИК Порфирій Кузьмич, 1888 р., с. Пустовійтове Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Пустовійтове. Конюх бурякорадгоспу. Заарештований 14 серпня 1941 р. Засуджений не був. Помер у в’язниці м. Єлабуга 30 листопада 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 грудня 1997 р.

БЕРДНИЧЕНКО Микола Васильович, 1906 р., с. Гонтарівка Бєловського р-ну Курської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта вища. Проживав у с-щі Нові Санжари Полтавської обл. Ветлікар райземвідділу. Заарештований 25 червня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 23 грудня 1939 р. за ст. ст. 97, 99 КК УРСР до 2 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 31 березня 1940 р. З-під варти звільнений.

БЕРДРИЦЬКИЙ Маркіян Михайлович, 1898 р., с. Мала Павлівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мала Павлівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 лютого 1932 р. Засуджений Зіньківським райнарсудом 2 грудня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 22 травня 1990 р.

БЕРЕЖЕЦЬКИЙ Андрій Опанасович, 1898 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 29 квітня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом 6 гвардійської танкової армії 31 травня 1945 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 липня 1994 р.

БЕРЕЖИНСЬКИЙ Антон Йосипович, 1896 р., с. Остапівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бодаква Лохвицького р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 5 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.

БЕРЕЖИНСЬКИЙ Василь Йосипович, 1885 р., с. Остапівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Верхня Будаківка. Колгоспник. Заарештований 1 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 20 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 жовтня 1989 р.

БЕРЕЖИНСЬКИЙ Михайло Людвигович, 1907 р., с. Мацьківці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Латишівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 25 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Помер в місцях ув’язнення 9 травня 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 жовтня 1989 р.

БЕРЕЖНА Ганна Савівна, 1911 р., с. Остапівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, неписьменна. Проживала у с. Остапівка. Колгоспниця. Заарештована 22 липня 1936 р. Засуджена Харківським обласним судом 9 січня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1994 р.

БЕРЕЖНЕНКО Василь Гнатович, 1888 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у м. Миргород. Заарештований 12 грудня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 лютого 1934 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 листопада 1989 р.

БЕРЕЖНИЙ Василь Павлович, 1898 р., с. Бродщина Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бродщина. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 квітня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 9 травня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 листопада 1989 р.

БЕРЕЖНИЙ Віктор Якович, 1906 р., с. Кошманівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Кошманівка. Різноробочий колгоспу. Заарештований 27 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.

БЕРЕЖНИЙ Іван Михайлович, 1890 р., м. Пирятин Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин. Без певного місця роботи. Заарештований 17 вересня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р. за ст.ст. 54-3, 54-10, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1992 р.

БЕРЕЖНИЙ Ілля Моісейович, 1915 р., с. Тахтаулове Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 14 лютого 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 4 червня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 січня 1997 р.

БЕРЕЖНИЙ Яків Іванович, 1872 р., с. Кошманівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кошманівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 29 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 26 січня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 травня 1995 р.

БЕРЕЖНИЙ Яків Олексійович, 1898 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Решетилівка. Працівник місцевої МТС. Заарештований 6 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 5 липня 1958 р.

БЕРЕЗА Павло Йосипович, 1895 р., смт Шишаки Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 7 червня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом Архангельського ВО 21 листопада 1944 р. за ст. 58-3 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 квітня 1997 р.

БЕРЕЗІВ Віктор Андрійович, 1895 р., с. Харківці Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Економіст-плановик облмісцепрому. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-7 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 серпня 1958 р.

БЕРЕЗКА Никодим Павлович, 1900 р., с. Маячка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у с. Лозуватка Царичанського р-ну Дніпропетровської обл. Учитель місцевої школи. Заарештований 27 серпня 1937 р. Засуджений не був. На початку вересня 1937 р. покінчив життя самогубством у Полтавській в’язниці. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 вересня 1962 р.

БЕРЕЗНЯК Василь Олександрович, 1899 р., с. Остапівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Остапівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 6 липня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 1 жовтня 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

БЕРЕЗНЯК Михайло Спиридонович, 1905 р., с. Остапівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Остапівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 листопада 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11, 54-13 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 5 квітня 1931 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БЕРЕЗНЯК Павло Спиридонович, 1902 р., с. Остапівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Остапівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 листопада 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11, 54-13 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 5 квітня 1931 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БЕРЕЗОВЕЦЬ Василь Іванович, 1884 р., с. Дубрівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дубрівка. Працівник кінного заводу. Заарештований 25 травня 1946 р. Засуджений Військовим трибуналом МВС Полтавської обл. 10 липня 1946 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовою прокуратурою КВО 20 листопада 1946 р.

БЕРЕЗОВСЬКА Франя Олександрівна, 1898 р., с. Савинці Тростянецького р-ну Вінницької обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Шкурупії Решетилівського р-ну Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 8 жовтня 1937 р. Засуджена Полтавським обласним судом 19 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 27 лютого 1993 р.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ Дмитро Юхимович, 1903 р., с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у с. Лютенька. Працівник місцевого санаторію. Заарештований 23 червня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 13 листопада 1925 р. за ст. ст. 50, 72 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 травня 1995 р.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ Іван Миколайович, 1889 р., с. Вознесенка Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Завідуючий автогаражем тресту “Промбудматеріали”. Заарештований 18 квітня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 серпня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 березня 1995 р.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ Карпо Семенович, 1887 р., с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Лютенька. Сторож колгоспу. Заарештований 15 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 20 листопада 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1994 р.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ Микола Сафронович, 1854 р., с. Нехвороща Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською облпрокуратурою 22 червня 1990 р.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ Михайло Іванович, 1904 р., с. Нехвороща Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у смт Решетилівка Полтавської обл. Рахівник взуттєвої фабрики. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БЕРЕЗОВСЬКИЙ Сергій Іванович, 1898 р., с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лютенька. Шофер місцевої інкубаторної станції. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 жовтня 1989 р.

БЕРЕНЦ Адам Антонович, 1879 р., м. Петркув (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сторожове Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 20 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 вересня 1960 р.

БЕРЕНЦ Владислав Антонович, 1874 р., Хмельницький р-н Хмельницької обл., поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у Чутівському р-ні Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 12 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БЕРЕНЦ Станіслав Владиславович, 1909 р., м. Варшава (Польща), поляк, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у с. Флорівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 20 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 вересня 1960 р.

БЕРЕСТ Євдокія Іванівна, 1883 р., с. Грабинівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українка, із робітників, малописьменна. Проживала в м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 8 вересня 1938 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 жовтня 1938 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” під гласний нагляд за місцем проживання терміном на 2 роки. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 21 травня 1957 р.

БЕРЗІН Едуард Іванович, 1889 р., м. Рига (Латвія), латиш, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Токар вагонобудівного заводу. Заарештований 12 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 лютого 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 липня 1961 р.

БЕРЗІН Петро Іванович, 1888 р., с. Славиші Валленського повіту (Латвія), латиш, із селян, освіта середня. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідуючий транспортним відділом спиртзаводу. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 лютого 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1989 р.

БЕРИНБАУМ Ріва Львівна (Лейбівна), 1898 р., м. Ніжин Чернігівської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Продавець міськторгу. Заарештована 24 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 5 років заслання. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 25 липня 1958 р.

БЕРИЦЬКИЙ Андрій Іванович, 1891 р., м. Луков (Польща), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сасинівка Пирятинського р-ну Полтавської обл. Робітник радгоспу. Заарештований 9 січня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 23 червня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною Прокуратурою України 7 червня 1993 р.

БЕРНАДСЬКИЙ Володимир Михайлович, 1904 р., с. Новаки Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 червня 1962 р.

БЕРНАРСЬКИЙ Бронеслав Антонович, 1885 р., с. Мала Салиха Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Григорівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 2 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 9 листопада 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 2 лютого 1960 р.

БЕРТОВСЬКА Любов Андріївна, 1900 р., с. Реп’євка Воронезької обл. (Російська Федерація), росіянка, із селян, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 27 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 березня 1938 р. (стаття КК не вказана) як дружина “ворога народу” до нагляду за місцем проживання на 2 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р.

БЕРТОВСЬКИЙ Станіслав Мартинович, 1898 р., м. Лібава (Латвія), росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава Полтавської обл. Службовець інторгу, завгосп місцевої школи. Заарештований 1 листопада 1937 р. Вдруге заарештований 27 листопада 1948 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 19 січня 1938 р. за ст. ст. 20, 54-8, 54-11 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна; Особливою нарадою при МДБ СРСР 13 квітня 1949 р. за ст. ст. 20, 54-8, 54-11 КК УРСР до поселення у Красноярському краї. Реабілітований Верховним судом СРСР 12 травня 1956 р.

БЕРУС Іван Хомич, 1917 р., с. Бессарабівка Кегичівського р-ну Харківської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Слухач курсів шляхових бригадирів. Заарештований 8 червня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26 червня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення 10 лютого 1953 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 4 вересня 1964 р.

БЕРХШТЕЙН Віта Шоломівна, 1905 р., м. Мозирь Мінської обл. (Білорусь), єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Дніпропетровськ. Без певних занять. Заарештована 2 вересня 1924 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ від 11 вересня 1925 р. замість заслання у віддалені райони СРСР застосоване виселення за межі СРСР (у Палестину). Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.

БЕРШАК Григорій Захарович, 1912 р., с. Коновалівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка Машівського р-ну. Робітник місцевої МТС. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.

БЕСАРАБ Іван Кіндратович, 1896 р., м. Козин Миронівського р-ну Київської обл., українець, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Плановик райспоживспілки. Заарештований 14 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 19 квітня 1944 р. за ст. ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1991 р.

БЕСАРАБ Михайло Іванович, 1904 р., с. Солонці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гоголеве. Без певних занять. Заарештований 30 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1989 р.

БЕСПАЛЬКО Василь Петрович, 1923 р., с. Яновщина Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Яновщина. Червоноармієць. Заарештований 30 січня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 7 запасної стрілецької бригади 4 лютого 1942 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 12 березня 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 січня 1997 р.

БЕСПАЛЬКО Петро Іванович, 1903 р., с. Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Завідуючий магазином. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 23 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

БЕУС Карпо (Карл) Павлович, 1899 р., м. Венгліска Ландцузського повіту (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Велика Рудка Диканського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1989 р.

БЕХЕР Хаїм Якобович, 1900 р., м. Білограй (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Агент постачання мотороремонтного заводу. Заарештований 7 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 1 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 вересня 1962 р.

БЕХТЕР Григорій Остапович, 1892 р., с. Бехтерщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бехтерщина. Заарештований 8 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БЕХТЕР Данило Антонович, 1900 р., с. Черкащани Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Черкащани. Колгоспник. Заарештований 28 січня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 19 квітня 1932 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 56-16 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 лютого 1991 р.

БЕХТЕР Євдокія Федорівна, 1921 р., с. Широка Долина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта неповна середня. Проживала у м. Миргород Полтавської обл. Тимчасово не працювала. Заарештована 19 жовтня 1943 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 29 травня 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Звільнена з ув’язнення 24 грудня 1955 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 12 червня 1956 р.

БЕХТЕР Іван Антонович, 1912 р., с. Черкащани Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Вирішальне Лохвицького р-ну. Робітник радгоспу. Заарештований 20 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення у 1945 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БЕХТЕР Іван Давидович, 1922 р., с. Балюки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Москва (Російська Федерація). Командир відділення 46 бригади конвойних військ НКВС СРСР, сержант. Заарештований 26 червня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Московського ВО 18 серпня 1943 р. за ст. 58-12 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 грудня 1996 р.

БЕХТЕР Іван Федорович, 1877 р., с. Бехтерщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бехтерщина. Селянин-одноосібник. Заарештований 24 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 березня 1989 р.

БЕХТЕР Максим Харитонович, 1887 р., с. Бехтерщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бехтерщина. Селянин-одноосібник. Заарештований 24 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 березня 1989 р.

БЕХТЕР Микола Олександрович, 1878 р., с. Бехтерщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бехтерщина. Селянин-одноосібник. Заарештований 24 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УРСР 29 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 березня 1989 р.

БЕХТЕР Павло Артемович, 1895 р., с. Бехтерщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Бехтерщина. Без певного місця роботи. Заарештований 17 червня 1932 р. Засуджений Великобагачанським райнарсудом 21 серпня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1989 р.

БЕХТЕР Семен Андрійович, 1880 р., с. Бехтерщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бехтерщина. Селянин-одноосібник. Заарештований 8 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 листопада 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БЕХТЕР Яків Харитонович, 1867 р., с. Бехтерщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бехтерщина. Селянин-одноосібник. Заарештований 24 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі умовно. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 березня 1989 р.

БЄЛІКОВА Катерина Григорівна, 1900 р., м. Бєлгород (Російська Федерація), росіянка, з кустарів, освіта початкова. Проживала у м. Лубни Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 26 грудня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 13 вересня 1957 р.

БЄЛІНЬКИЙ Архип Якимович, 1888 р., с. Кукобівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кукобівка. Кустар. Заарештований 5 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 жовтня 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 грудня 1989 р.

БЄЛОБОРОДОВ Никифор Петрович, 1911 р., с. Покровка Поченського р-ну Смоленської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Яроші Глобинського р-ну Полтавської обл. Тракторист Глобинської МТС. Заарештований 22 травня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 11 липня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 грудня 1992 р.

БЄЛОБРОВ Петро Гнатович, 1888 р., с. Лейків Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лейків. Селянин-одноосібник. Заарештований 6 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 6 березня 1930 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БЄЛОВ Василь Іванович, 1900 р., с. Должіково (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Начальник майстерні військового складу № 27. Заарештований 18 травня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 5 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-1 “б”, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 6 жовтня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 23 листопада 1957 р.

БЄЛОУСОВ Володимир Тимофійович, 1895 р., Волинська обл., українець, зі службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер промислової артілі. Заарештований 20 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 березня 1957 р.

БЄЛУХА Андрій Якович, 1886 р., с. Слобода Богодухівського р-ну Харківської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Начальник відділу місць ув’язнення при УНКВС Полтавської обл. Заарештований 26 березня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 17 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 26 вересня 1957 р.

БЄЛЬСЬКИЙ Войцех Едуардович, 1894 р., м. Білилівка Житомирської обл., поляк, із робітників, освіта початкова.Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Кухар місцевої їдальні. Заарештований 26 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 лютого 1938 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом СРСР 14 червня 1958 р.

БЄЛЯЄВ Іван Михайлович, 1891 р., с. Вознесенка Володимирської обл. (Російська Федерація), росіянин, із духовенства, освіта вища. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Завідуючий плановим відділом заводу “Комунар”. Заарештований 15 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 серпня 1959 р.

БЖОВСЬКИЙ Йосип Антонович, 1893 р., с. Татари Мазовецького повіту Ломжевського воєводства (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Філенкове Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БЗОТ Іван Антонович, 1902 р., с. Шаровечка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Олексіївка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 14 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.

БИБА Прокопій Вікторович, 1882 р., с. Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Потічок Решетилівського р-ну. Колгоспник. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1992 р.

БИБА Юхим Трохимович, 1904 р., с. Сулими Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Васюти Новосанжарського р-ну. Колгоспник. Заарештований 7 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 27 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1958 р.

БИБИК (Бібик) Іван Омелянович, 1888 р., с. Шарківщина Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шарківщина. Бригадир колгоспу. Заарештований 21 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 листопада 1965 р.

БИБИК Михайло Федотович, 1928 р., с. Михайлівка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Свердловськ (Російська Федерація). Військовослужбовець. Заарештований 21 серпня 1950 р. Засуджений Особливою нарадою МДБ СРСР 3 лютого 1951 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі. Звільнений у 1958 р. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Реабілітований Військовою Прокуратурою Приволзького ВО 11 березня 1990 р.

БИБКА Наталія Дмитрівна, 1886 р., с. Радивонівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Радивонівка. Різноробоча колгоспу. Заарештована 18 липня 1941 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Татарської АРСР 2 жовтня 1941 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін ув’язнення відбула. З-під варти звільнена 9 квітня 1947 р. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1995 р.

БИКАНОВ Панас Миколайович, 1885 р., м. Горлівка Донецької обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер шляхово-транспортної контори ст. Полтава-Південна. Заарештований 20 липня 1937 р. Засуджений Лінійним судом ст. Полтава-Південна 1 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1995 р.

БИКОВ Іван Федорович, 1894 р., Олександрійський р-н Кіровоградської обл., росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Протодиякон місцевої Покровської церкви. Заарештований 10 вересня 1936 р. За недоведеністю складу злочину звільнений у березні 1937 р. Вдруге заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці м.Кременчук. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1989 р.

БИКОВ Ігнат Іванович, 1882 р., х. Биково (с. Потічок) Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Биково. Без певного місця роботи. Заарештований 2 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БИКОВ Федір Васильович, 1918 р., с. Коноплянівка Білокуракинського р-ну Луганської обл., росіянин, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 26 лютого 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Біломорської військової флотилії 9 березня 1942 р. за ст. ст. 58-8, 58-10 ч. 2, 58-11 КК РРФСР до розстрілу. Ухвалою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 2 травня 1942 р. міру покарання замінено на 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Звільнений у 1949 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 11 січня 1957 р.

БИКОВЕЦЬ Герасим Захарович, 1891 р., с. Короваї Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у с. Рибці Полтавського р-ну. Старший економіст Полтавського обласного управління народного господарства. Заарештований 1 липня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 травня 1940 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Севвостоклазі НКВС СРСР. Помер 6 листопада 1940 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 листопада 1989 р.

БИКОВЕЦЬ Костянтин Петрович, 1898 р., с.Райгородка Новоайдарського р-ну Луганської обл., українець, із духовенства, освіта вища. Закінчив духовну семінарію та Харківський університет. 1922 р. висвячений на священика УАПЦ. Благовісник і організатор парафій УАПЦ на Полтавщині. Проживав у с.Мала Перещепина Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 1 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у м.Полтава 27 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 червня 1989 р.

БИЛЕНКО Іван Григорович, 1911 р., с. Юрки Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Заарештований 21 січня 1935 р. Засуджений Спеціальною Колегією Харківського обласного суду 4-5 січня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 4 жовтня 1957 р.

БИЛЕНКО Михайло Петрович, 1899 р., с.Броварки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1921 р. Проживав у с. Наталине Красноградського р-ну Харківської обл. Учитель місцевої школи. Заарештований 16 березня 1938 р. Утримувався у в’язниці м.Лубни. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст.ст.54-2, 54-7, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 квітня 1957 р.

БИЛИМ Гаврило Григорович, 1885 р., с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка. Тесля колгоспу. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БИЛИМ Григорій Несторович, 1907 р., с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка. Працівник місцевої МТС. Заарештований 7 липня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 січня 1943 р. за антирадянську діяльність ( стаття КК не вказана) до 5 років позбавлення волі. Помер 1943 р. у місцях позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 червня 1959 р.

БИЛИМ Нестор Кузьмич, 1881 р., с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка. Тесля колгоспу. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 25 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БИЛИМ Олексій Тимофійович, 1903 р., с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка. Слюсар Михайлівської МТС. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БИЛИМ Панас Іванович, 1901 р., с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка. Завідуючий МТС. Заарештований 20 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БИЛИМ Сергій Іванович, 1895 р., с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка. Колгоспник. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 10 березня 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1995 р.

БИЛИМ Федот Григорович, 1887 р., с. Михайлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка. Колгоспник. Заарештований 29 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 23 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БИЛИНКА Юхим Варфоломійович, 1891 р., смт Чутове Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Шорник на Полтавській панчішній фабриці. Заарештований 20 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 березня 1957 р.

БИЛКО Семен Григорович, 1889 р., с. Полузір’я Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Буланове Полтавського р-ну. Колгоспник. Заарештований 27 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 січня 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 квітня 1990 р.

БИЛЬЧАНСЬКИЙ Юхим Васильович, 1875 р., с. Кустолове Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Селянин-одноосібник. Проживав у с. Мала Перещепина Новосанжарського р-ну. Заарештований 10 вересня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 3 лютого 1930 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р.

БИНШТОК Моїсей Абрамович, 1908 р., м. Варшава (Польща), єврей, із кустарів, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Робітник заводу. Заарештований 25 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.

БИРКОВСЬКИЙ Гаврило Омелянович, 1897 р., с-ще Чутове Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-ще Чутове. Селянин-одноосібник. Заарештований 15 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 вересня 1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 грудня 1989 р.

БИРЮК Андрій Сергійович, 1910 р., с. Вергуни Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вергуни. Без певних занять. Заарештований 21 березня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 квітня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БИСТРОВСЬКИЙ Микола Васильович, 1902 р., с. Устивиця Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Устивиця. Колгоспник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 15 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.

БИТЧЕНКО Григорій Григорович, 1923 р., с. Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сари, вивезений до Німеччини. Заарештований 6 листопада 1946 р. Засуджений Військовим трибуналом 6 мехдивізії 29 листопада 1946 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 лютого 1997 р.

БИТЮК Олександр Гнатович, 1904 р., м. Ревель (нині м. Таллін, Естонія), латиш, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Водій мотороремонтного заводу. Заарештований 10 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 листопада 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 грудня 1957 р.

БИЦЮК Овсій Маркович, 1877 р., х. Миколаївка (тепер с.Фрунзівка) Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Миколаївка. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 грудня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР за ст. 54-10-13 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БИЧКАР Феодосій Харитонович, 1883 р., Пирятинський р-н Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у Пирятинському р-ні. Колгоспник. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 10 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 10 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 березня 1989 р.

БИЧКАРЬ Корній Тихонович, 1897 р., с. Сліпорід-Іванівка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сліпорід-Іванівка. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 11 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував в Івдельському таборі НКВС СРСР Свердловської обл.(Російська Федерація). Реабілітований Полтавським обласним судом 18 вересня 1963 р.

БИЧКАРЬ Сергій Якимович, 1914 р., с. Яблуневе Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Курсант Брянського військово-політичного училища. Заарештований 1 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 34 зенітно-стрілецького батальйону МВО 2 грудня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Термін покарання відбував у В’ятських таборах НКВС СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1994 р.

БИЧКО Максим Корнійович, 1899 р., с. Ольгівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Ольгівка. Колгоспник. Заарештований 30 червня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Татарської АРСР 6 листопада 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 5 лютого 1942 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 березня 1991 р.

БИЧКОВ Василь Антонович, 1912 р., с. Драбинівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у с. Тишки Лубенського р-ну. Не працював. Заарештований 27 вересня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 29 грудня 1943 р. за ст. 54-1 “б” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 29 січня 1990 р.

БИЧКОВ Петро Федорович, 1905 р., с. Лобкове Рузького р-ну Московської обл. (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта вища військова. Проживав у м. Полтава. Начальник випробувальної станції військового складу № 98, військовий інженер 3 рангу. Заарештований 1 липня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 6 грудня 1937 р. за ст. 54-7 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Звільнений з ув’язнення в 1947 р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 21 лютого 1959 р.

БИЧКОВ Федір Якимович, 1893 р., у м. Челябінськ (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня спеціальна. Рядовий 46 відновлювального залізничного батальйону. Заарештований 8 січня 1946 р. Засуджений Військовим трибуналом залізничних військ УВВР-9 13 березня 1946 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Звільнений 20 липня 1946 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 8 липня 1946 р.

БИЧНІК Григорій Трохимович, 1914 р., с. Дмитрівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дмитрівка. Колгоспник. Заарештований 17 травня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 10 липня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 69-1 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Звільнений у 1940 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 червня 1991 р.

БІГДАН Сильверст Спиридонович, 1889 р., с. Хоменки Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Романи Зіньківського р-ну. Колгоспник. Заарештований 24 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.

БІГУН Андрій Якович, 1898 р., с. Тишки Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни. Заарештований 1 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.

БІГУН Георгій Іванович, 1909 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник заводу. Заарештований 4 червня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 11 вересня 1936 р. за ст. 54-12 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 жовтня 1995 р.

БІГУС Йосип Войцехович, 1881 р., с. Марківка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рубанівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 28 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-9, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БІГУС Лаврентій Григорович, 1901 р., с. Марківка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, неписьменний. Проживав у с. Климівка Карлівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 2 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 вересня 1989 р.

БІДА Григорій Денисович, 1903 р., м. Калізман (Грузія), українець, із міщан, освіта початкова. Проживав у с. Шушвалівка Глобинського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 22 квітня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 1 вересня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Термін покарання відбув у 1941 р. Після звільнення проживав м. Глобине Полтавської обл. Помер у 1954 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 3 листопада 1962 р.

БІДНЕНКО Григорій Іванович, 1884 р., с. Хитці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Хитці. Колгоспник. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 січня 1990 р.

БІДНЕНКО Демид Лукич, 1890 р., с. Сліпорід-Іванівка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сліпорід-Іванівка. Фельдшер місцевого медпункту. Заарештований 25 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 8 липня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнений у 1953 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1961 р.

БІДНИЙ Григорій Харитонович, 1899 р., с. Велика Рудка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, у 1923 р. закінчив юридичні курси. Проживав у м. Полтава. Юрисконсульт Полтавської міськради. Заарештований 6 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Перебував в ув’язненні до 13 лютого 1945 р., потім працював за вільним наймом при Алтайлазі та в Іркутській обл. В 1952 р. Відомості про другий арешт відсутні. Засуджений Особливою нарадою при МБД СРСР 6 грудня 1952 р. до поселення в Красноярський край на 3 роки. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 грудня 1955 р.

БІДНИЙ Федір Савич, 1909 р., с. Велика Рудка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Засулля Лубенського р-ну. Слюсар заводу. Заарештований 5 травня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 травня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Верховний Суд УРСР постановою від 12 листопада 1939 р. вирок облсуду скасував. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 грудня 1939 р., звільнений з-під варти.

БІДНИК Григорій Іванович, 1884 р., с. Хитці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Хитці. Різноробочий колгоспу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 cічня 1990 р.

БІДНИК Сергій Сергійович, 1896 р., с. Хитці Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Хитці. Робітник радгоспу. Заарештований 1 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення в 1948 р. В 1959 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1960 р.

БІДУХА Іван Іванович, 1897 р., с. Івашки Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 20 серпня 1920 р. Засуджений трійкою Управління Особливих відділів Південного і Західного фронтів 16 листопада 1920 р. (стаття КК не вказана) за участь у повстанському русі до розстрілу (умовно). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 листопада 1995 р.

БІЛАН Андрій Степанович, 1910 р., с. Хорошки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець. Червоноармієць. Заарештований 30 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 33 запасної стрілецької бригади 27 листопада 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення в 1948 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БІЛАН Григорій Петрович, 1885 р., с.Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с.Сенча. Керівник місцевої релігійної громади. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського військового округу 24 грудня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою у правах на 4 роки. Термін покарання відбував у таборах НКВС Архангельської обл. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 19 травня 1992 р.

БІЛАН Іван Юдович, 1918 р., с. Базалуки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 15 серпня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Хабаровського округу 12 вересня 1942 р. за ст. ст. 58-8, 58-10 ч. 1, 58-11, 58-14 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Ухвалою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 13 жовтня 1942 р. міра покарання змінена на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 червня 1997 р.

БІЛАН Михайло Трохимович, 1906 р., с. Горобії Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горобії. Колгоспник. Заарештований 20 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 8 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 8 листопада 1937 р.

БІЛАН Павло Пилипович, 1894 р., с. Павлівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Павлівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 березня 1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1990 р.

БІЛАН Павло Пилипович, 1895 р., с. Жуки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Жуки. Колгоспник. Заарештований 17 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.

БІЛАН Павло Якимович, 1879 р., с. Бондарі Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Суха Лохвиця. Колгоспник. Заарештований 31 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 вересня 1937 р.Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 березня 1989 р.

БІЛАН Сергій Якович, 1877 р., м. Гадяч Полтавської обл., українець, соціальне походженя не вказане, освіта початкова. Проживав у м. Гадяч. Вантажник продуктової контори. Заарештований 5 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.

БІЛАН Феодосій Миколайович, 1879 р., с. Красна Лука Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Красна Лука. Колгоспник. Заарештований 10 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БІЛАШ Архип Іванович, 1886 р., с. Білоцерківці Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Білоцерківці. Колгоспник. Заарештований 5 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 30 березня 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах (строк не вказано) з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16 листопада 1954 р. З-під варти звільнений 16 лютого 1955 р.

БІЛАШ Василь Якович, 1909 р., с. Середняки Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Коновалове Гадяцького р-ну. Робітник радгоспу. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 10 грудня 1961 р.

БІЛЕНКО Андрій Савич, 1895 р., с. Золотарівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Золотарівка. Колгоспник. Заарештований 9 березня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 квітня 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1990 р.

БІЛЕНКО Василь Якович, 1907 р., с-ще Велика Багачка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 8 травня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом 6 запасної стрілецької дивізії 4 липня 1945 р. за ст. 54-1 “б” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Покарання відбув у 1955 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 2 грудня 1970 р.

БІЛЕНКО Давид Михайлович, 1885 р., с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кам’яні Потоки. Заарештований 20 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 54-10, 54-16, 54-13 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БІЛЕНКО Данило Федорович, 1908 р., с. Іскрівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Військовослужбовець. Заарештований 20 липня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 липня 1939 р. (стаття КК не вказана) до 8 років позбавлення волі. Термін ув’язнення відбув повністю. В 1956 р. жив і працював у с. Горбанівка Полтавського р-ну. Реабілітований Військовим трибуналом Ленінградського ВО 4 липня 1956 р.

БІЛЕНКО (Біленький) Кленімус-Калман Абрамович, 1867 р., м. Ромни Сумської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 7 травня 1939 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.

БІЛЕНКО Микола Семенович, 1919 р., с. Пришиб Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Бобров Воронезької обл. (Російська Федерація). Начальник автотранспортної майстерні. Заарештований 17 жовтня 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 15 липня 1950 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Центральна Комісія по перегляду справ на осіб, які були засуджені за контрреволюційну діяльність, постанову Особливої наради при МДБ СРСР від 15 липня 1950 р. скасувала. З-під варти звільнений. Реабілітований Військовою прокуратурою КВО 7 вересня 1992 р.

БІЛЕНКО Наталка Акимівна, 1897 р., с. Іскрівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, неписьменна. Проживала в с. Іскрівка. Колгоспниця. Заарештована не була. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 вересня 1945 р. (стаття КК не вказана) як дружина зрадника Батьківщини до 5 років заслання у Талди-Курганську область (Казахстан). Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 18 вересня 1989 р.

БІЛЕНКО Павло Данилович, 1895 р., с. Снітин Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Снітин. Агроном радгоспу. Заарештований 22 жовтня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 26 грудня 1944 р. за ст. 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1943 р. до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Ухвалою Трибуналу військ НКВС Українського округу термін покарання зменшено до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 20 червня 1996 р.

БІЛЕНКО Прохір Федорович, 1897 р., с. Іскрівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Іскрівка. Колгоспник. Заарештований 2 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 14 серпня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 24 серпня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.

БІЛЕНКО Федір Михайлович, 1905 р., с. Гнатенки Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гнатенки. Селянин-одноосібник. Заарештований 30 січня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 20 лютого 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1990 р.

БІЛЕНЬКА Катерина Самійлівна, 1910 р., смт Шишаки Полтавської обл., українка із селян, малописьменна. Проживала у смт Шишаки. Колгоспниця. Заарештована 11 грудня 1946 р. Засуджена Особливою нарадою при МДБ СРСР 11 грудня 1946 р. (стаття КК не вказана) як член сім’ї зрадника Батьківщини до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1989 р.

БІЛЕНЬКИЙ Андріян Мойсейович, 1901 р., с. Горішні Плавні Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горішні Плавні. Селянин-одноосібник. Заарештований 30 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 18 лютого 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 жовтня 1989 р.

БІЛЕНЬКИЙ Архип Акимович, 1888 р., с-ще Жовтневе Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Жовтневе. Заарештований 20 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 лютого 1989 р.

БІЛЕНЬКИЙ Архип Пилипович, 1888 р., с. Кукобівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Кукобівка. Заарештований 5 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 жовтня 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 грудня 1989 р.

БІЛЕНЬКИЙ Іван Михайлович, 1894 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Карлівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 24 березня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 25 травня 1928 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 18 лютого 1931 р. - до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 грудня 1994 р.

БІЛЕНЬКИЙ Костянтин Петрович, 1900 р., с. Шкурупії Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шкурупії. Заарештований 22 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував в Амурському залізничному будівельному таборі НКВС СРСР, м. Свободний Хабаровського краю (Російська Федерація). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 жовтня 1989 р.

БІЛЕНЬКИЙ Микита Іванович, 1891 р., с. Білоконі Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шкурупії Решетилівського р-ну. Працівник залізниці. Заарештований 14 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БІЛЕНЬКИЙ (ПУРИК) Павло Петрович, 1881 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Решетилівка. Швець-кустар. Заарештований 5 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 жовтня 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 грудня 1989 р.

БІЛЕНЬКИЙ Роман Ілліч, 1888 р., с. Горішні Плавні Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Базалуки Кременчуцького р-ну. Колгоспник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Амурських таборах НКВС СРСР. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 травня 1964 р.

БІЛЕР Володимир Юлійович, 1909 р., м. Глобине Полтавської обл., українець. Проживав у м. Глобине. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-11, 54-12, 54-17 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1989 р.

БІЛЕТЧЕНКО Михайло Іванович, 1908 р., с. Осавульщина Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Машиніст депо. Заарештований 29 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом Південно-Західної залізниці 15 січня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки з конфіскацією майна. Термін покарання відбув. Після звільнення проживав у Архангельській обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1994 р.

БІЛЕЦЬКИЙ Григорій Іванович, 1888 р., смт Котельва Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Котельва. Селянин-одноосібник. Заарештований 25 жовтня 1929 р. Засуджений Полтавським обласним судом 23 листопада 1929 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 58 КК УСРР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 квітня 1995 р.

БІЛЕЦЬКИЙ Леонтій Йосифович, 1910 р., Вінницька обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Андріївка Диканського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 24 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 21 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 жовтня 1989 р.

БІЛЕЦЬКИЙ Мар’ян Йосипович, 1914 р., с. Вовча Гора Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Андріївка Диканського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 19 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 21 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 жовтня 1989 р.

БІЛЕЦЬКИЙ Мефодій Лаврентійович, 1900 р., с. Кирияківка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Комісарівка Глобинського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 22 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Заарештований вдруге 23 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Бурлазі НКВС СРСР, помер у місцях ув’язнення 20 серпня 1940 р. від туберкульозу легенів. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 червня 1990 р. та 9 листопада 1989 р.

БІЛЕЦЬКИЙ Панас Васильович, 1897 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник деревообробного комбінату. Заарештований 28 червня 1941 р. Засуджений Судом Татарської АРСР 20 лютого 1942 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 жовтня 1993 р.

БІЛЕЦЬКИЙ Яків Іванович, 1918 р., с. Булахи Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Слюсар залізничної ст. Кременчук. Заарештований 22 травня 1938 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 16 липня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 56-30 “а” ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Термін покарання відбував в Онезькому ПТТ (Онеглаг НКВС СРСР). Реабілітований Верховним Судом України 4 червня 1993 р.

БІЛИЗНИЙ Яким Васильович, 1891 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мачухи. Селянин-одноосібник. Заарештований 19 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1990 р.

БІЛИЙ Афіноген Денисович, 1860 р., с. Ляшківка Царичанського р-ну Дніпропетровської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у м. Кобеляки Полтавської обл. Землероб. Про арешт відомості відсутні. Засуджений Полтавською ГубНК 10 серпня 1921 р. (стаття КК не вказана) за переховування ворожого елемента до 1 року позбавлення волі умовно. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1997 р.

БІЛИЙ Георгій Олександрович, 1895 р., м. Лубни Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лубни. Інспектор Лубенської райінспектури народногосподарського обліку. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 травня 1974 р.

Бaілий Лев Срульович, 1903 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Торговець шкірою. Заарештований 6 березня 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 червня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. За Постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 3 грудня 1926 р. достроково звільнений, дозволено вільне проживання у СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.

БІЛИЙ Петро Васильович, 1894 р., с. Білецьківка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Білецьківка. Оператор станції Кременчук. Заарештований 10 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 28 листопада 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Верховним Судом СРСР 27 лютого 1939 р.

БІЛИЙ Пилип Юхимович, 1874 р., с. Юсківці Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Юсківці. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 червня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

БІЛИЙ Хаім Ізраільович, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із селян, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Безробітний. Заарештований 4 лютого 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 травня 1926 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання на Урал. Термін покарання відбував у м. Самарканд. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 лютого 1994 р.

БІЛИК Андрій Гнатович, 1903 р., с. Кравченки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кравченки. Колгоспник. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 січня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 вересня 1960 р.

БІЛИК Антоній Авраамович, 1897 р., с-ще Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Гадяч. Заарештований 25 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 30 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 вересня 1956 р.

БІЛИК Володимир Михайлович, 1879 р., Львівська обл., українець, із службовців, освіта вища. Закінчив духовну академію. Проживав у с.Широка Долина Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 29 березня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 6 жовтня 1935 р. за ст.54-10 ч.1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.

БІЛИК Григорій Андрійович, 1862 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Градизьк. Селянин-одноосібник, голова церковної ради. Заарештований 1 вересня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 лютого 1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

БІЛИК Григорій Прокопович, 1889 р., с. Великі Кринки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Великі Кринки. Чоботар колгоспу “Перемога”. Заарештований 20 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 19 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1995 р.

БІЛИК Іларіон Олексійович, 1894 р., х. Білики Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Білики. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 березня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 жовтня 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 грудня 1989 р.

БІЛИК Кирило Омелянович, 1899 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у смт Градизьк. Агроном колгоспу. Заарештований 20 квітня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 жовтня 1940 р. за ст. 7-54-7 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 листопада 1989 р.

БІЛИК Олексій Павлович, 1893 р., м. Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Новоросійськ (Російська Федерація). Охоронник водоканалу. Заарештований 11 березня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 18 десантної армії 30 березня 1943 р. за ст. ст. 58-1 “б”, 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1997 р.

БІЛИК Сава Михайлович, 1878 р., с. Нехристівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Нехристівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 7 червня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Верховним Судом УРСР 11 вересня 1939 р. термін покарання зменшено до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 квітня 1989 р.

БІЛИК Сергій Павлович, 1903 р., м. Карлівка Полтавської обл., українець. Проживав у м. Карлівка. Заарештований 20 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-4, 54-12 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 листопада 1989 р.

БІЛИК Сидір Корнійович, 1897 р., с. Бориси Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бориси. Колгоспник. Заарештований 20 червня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 16 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 28 березня 1960 р.

БІЛИК Тимофій Степанович, 1900 р., х. Злодіївка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, відомості про соціальне походження та освіту відсутні. Проживав у м. Лубни. Начальник хімічної служби 75 стрілецької дивізії, капітан. Заарештований 1 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-1 “б”, 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 грудня 1937 р. Реабілітований Військовою прокуратурою КВО 1 серпня 1990 р.

БІЛИК Яків Кузьмич, 1882 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Градизьк. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 листопада 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 лютого 1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БІЛИЧЕНКО Іван Юхимович, 1882 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Робітник Миргородської райлікарні. Заарештований 27 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 19 травня 1938 р. в м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 14 березня 1958 р.

БІЛІЧЕНКО Петро Іванович, 1897 р., с. Жоржівка Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена вища. Проживав у с. Долина Полтавського р-ну. Директор місцевої неповної середньої школи. Заарештований 1 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Камлазі НКВС. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 серпня 1939 р.

БІЛОБАБА Денис Йосипович, 1876 р., с. Гриньки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гриньки. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 березня 1990 р.

БІЛОБАБКА Демид Карпович, 1871 р., с. Нехвороща Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Нехвороща. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 березня 1930 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 січня 1990 р.

БІЛОБРОВ Панас Кузьмич, 1914 р., с. Кибинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав на машинно-шляховій ст. № 39 Рязансько-Уральської залізниці. Ремонтний робітник. Заарештований 7 квітня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС і охорони військового тилу 38 Армії 23 квітня 1942 р. за ст. 54-1 “а” КК РРФСР до розстрілу. Вироком Військового трибуналу від 18 травня 1942 р. розстріл замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 листопада 1992 р.

БІЛОВОЛ Кирило Григорович, 1889 р., с. Бірки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бірки. Завгосп місцевої лікарні. Заарештований 6 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 5 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 липня 1989 р.

БІЛОГУБ Данило Кирилович, 1899 р., с. Бобрик Київського р-ну Київської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Співробітник НДІ свиноводства. Заарештований 10 березня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 23-26 серпня 1938 р. за ст. ст. 54-6 ч. 1, 54-7, 54-9, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовим трибуналом Харківського ВО 25-27 квітня 1940 р.

БІЛОГУБ Іван Андрійович, 1897 р., м. Хорол Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Хорол. Бухгалтер місцевої промартілі. Заарештований 15 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 9 листопада 1956 р.

БІЛОДІД Василь Митрофанович, 1913 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 9 серпня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом 7 Кавкорпусу КВО 21 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1994 р.

БІЛОДІД Микола Максимович, 1901 р., Чутівський р-н Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник заводу. Заарештований 24 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 лютого 1996 р.

БІЛОЗІРСЬКИЙ Дмитро Миколайович, 1875 р., с.Яблуневе Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Яблуневе. Керівник місцевої релігійної громади. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у м.Харків 13 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 березня 1989 р.

БІЛОКІНЬ (БІЛОКОНЬ) Ананій Дмитрович, 1891 р., с. Білоконі Новосанжарського р-ну, українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Плоске Решетилівського р-ну. Без певного місця роботи. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.

БІЛОКІНЬ Василь Миколайович, 1900 р., с. Федорівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Федорівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 17 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 КК УСРР до 3 років ув’язнення. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.

БІЛОКІНЬ Іван Григорович, 1874 р., с. Маячка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Маячка. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 19 лютого 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.

БІЛОКІНЬ Іван Євдокимович, 1877 р., с. Білоконі Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Білоконі. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 26 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БІЛОКІНЬ Іван Микитович, 1920 р., с. Нова Михайлівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець. Червоноармієць. Заарештований 25 липня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом Південно-Західного фронту 28 серпня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 2 квітня 1993 р.

БІЛОКІНЬ Ігор Степанович, 1879 р., с. Білоконі Новосанжарського р-ну, українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Білоконі. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 червня 1929 р. Засуджений Колегією ОДПУ 3 листопада 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 січня 1989 р.

БІЛОКІНЬ Олександр Дементійович, 1907 р., с. Лисича Чутівського р-ну Полтавської обл., українець. Червоноармієць. Заарештований 28 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 3 стрілецької дивізії 13 жовтня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1994 р.

БІЛОКІНЬ Онаній Дмитрович, 1901 р., с. Шкурупії Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шкурупії. Селянин-одноосібник. Заарештований 19 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 20 вересня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БІЛОКІНЬ Павло Вікторович, 1913 р., с. Маячка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець. Червоноармієць. Заарештований 19 серпня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС охорони тилу Брянського фронту 24 вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1994 р.

БІЛОКІНЬ Пантелеймон Митрофанович, 1889 р., с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кам’яні Потоки. Колгоспник. Заарештований 5 листопада 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 21 лютого 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. За вироком Харківського облсуду термін ув’язнення скорочений до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1995 р.

БІЛОКІНЬ-БІЛОКОНЬ (Білоконьова) Марфа Герасимівна, 1900 р., с. Боромля Тростянецького р-ну Сумської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала в с. Варварівка Карлівського р-ну Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 18 січня 1935 р. Засуджена Харківським обласним судом 1 березня 1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітована Генеральною прокуратурою України 30 вересня 1992 р.

БІЛОКОБИЛЬСЬКИЙ Порфирій Йосипович, 1884 р., с. Жовтневе Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Жовтневе. Колгоспник. Заарештований 2 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 7 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.

БІЛОКОНЬ Григорій Самійлович, 1883 р., с. Білоконі Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Білоконі. Колгоспник. Заарештований 11 вересня 1941 р. Засуджений не був, у вересні 1941 р., в зв’язку зі складною воєнною ситуацією переведений до м. Казань у в’язницю НКВС, де 6 квітня 1942 р. помер. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 жовтня 1993 р.

БІЛОКОНЬ Данило Олексійович, 1898 р., с. Білоконі Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шкурупії. Швець місцевої промартілі “Взуття”. Заарештований 26 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою НКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Помер у місцях ув’язнення в 1941 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 5 липня 1958 р.

БІЛОКОНЬ Іван Степанович, 1883 р., с. Полузір’я Новосажарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Полузір’я. Колгоспник. Заарештований 17 лютого 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 14 квітня 1945 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавським обласним судом 25 грудня 1990 р.

БІЛОКОНЬ Лідія Григорівна, 1908 р., м. Полтава, українка, із робітників, освіта середня спеціальна (Павлоградський зернотехнікум). Проживала у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Завідуюча їдальнею. Заарештована 8 квітня 1945 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС 5 липня 1945 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією майна. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 10 серпня 1956 р.

БІЛОКУР Олександр Лукич, 1900 р., Вінницька обл., поляк, із службовців, освіта середня. Проживав у с. Сторожове Чутівського р-ну Полтавської обл. Вчитель місцевої школи. Заарештований 27 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БІЛОСТОЦЬКА Бетя Аусимівна, 1909 р., місце народження не вказане, єврейка, з міщан, освіта середня. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Без певних занять. Заарештована 16 лютого 1927 р. Засуджена Особливою нарадою при ДПУ УСРР 23 березня 1927 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Достроково звільнена 1 липня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 серпня 1994 р.

БІЛОУС Іван Ілліч, 1900 р., с. Оболонь Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Оболонь. Колгоспник. Заарештований 21 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1989 р.

БІЛОУС Іван Опанасович, 1895 р., с. Хильківка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Землянки Глобинського р-ну. Колгоспник. Заарештований 2 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.

БІЛОУС Климентій Терентійович, 1882 р., с. Святилівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Святилівка. Службовець місцевої лікарні. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.

БІЛОУС Леонтій Герасимович, 1893 р., Черкаська обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Гребінка Полтавської обл. Інженер залізничної станції. Заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 січня 1942 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1989 р.

БІЛОУС Максим Ілліч, 1902 р., с. Оболонь Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта не вказана. Проживав у с. Оболонь. Колгоспник. Заарештований 21 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 3-4 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 березня 1989 р.

БІЛОУС Микита Іванович, 1895 р., с-ще Чорнухи Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Чорнухи. Колгоспник. Заарештований 10 листопада 1946 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МВС Полтавської обл. 27 грудня 1946 р. за ст. 54-14 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 24 квітня 1992 р.

БІЛОУС Микита Панасович, в 1903 р., с. Павлівщина Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Павлівщина. Колгоспник. Заарештований 26 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 18 травня 1960 р.

БІЛОУС Михайло Хомич, 1883 р., с. Святилівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Святилівка. Без визначених занять. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БІЛОУС Петро Терентійович, 1894 р., с. Рашівка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рашівка. Без певного місця роботи. Заарештований 29 грудня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 вересня 1930 р. за ст. ст. 20-56, 56-17 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 листопада 1989 р.

БІЛОУС Петро Терешкович, 1896 р., с. Святилівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Святилівка. Колгоспник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 9 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.

БІЛОУС Федір Андрійович, 1884 р., м. Миргород Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Заарештований 16 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.

БІЛОУС Федір Якимович, 1891 р., с-ще Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Опішня. Робітник артілі. Заарештований 30 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 31 березня 1958 р.

БІЛОУС-ШИТКО Єфросинія Володимирівна, 1884 р., с. Миронівка Новогеоргіївського р-ну Кіровоградської обл., українка, із селян, неписьменна. Проживала в с. Білецьківка Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 30 червня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 квітня 1943 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську діяльність до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БІЛОУСОВ Володимир Володимирович, 1897 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Кременчук. Інженер-електрик Кременчуцької електростанції. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 листопада 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення 15 грудня 1947 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 12 березня 1959 р.

БІЛОУСОВ Володимир Микитович, 1913 р., с-ще Оболонь Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня спеціальна. Червоноармієць. Заарештований 27 листопада 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом прикордонної і внутрішньої охорони Східно-Сибірської обл. 20 лютого 1938 р. за ст. ст. 58-10 ч. 1, 58-11, 58-14 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Ухвалою Військового трибуналу Чорноморської групи військ Закавказького фронту від 23 березня 1938 р. розстріл замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки з конфіскацією особистого майна. Помер у місцях ув’язнення 19 червня 1943 р. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 6 серпня 1997 р.

БІЛОУСЬКО Олександр Петрович, 1908 р., с. Федорівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Веселий Поділ Семенівського р-ну. Вантажник цукрозаводу. Заарештований 15 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.

БІЛОУСЬКО Петро Якимович, 1912 р., с. Федорівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Очеретувате Семенівського р-ну. Колгоспник. Заарештований 19 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 5 червня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1994 р.

БІЛОЦЕРКОВЕЦЬ Йосиф Павлович, 1918 р., с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Веприк. Колгоспник. Заарештований 4 лютого 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 8 квітня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1994 р.

БІЛОЦЕРКОВЕЦЬ Павло Антонович, 1906 р., с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Веприк. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 грудня 1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1990 р.

БІЛОШАПКА Сергій Григорович, 1907 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Полтава. Майстер місцевого заводу. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 5 червня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Звільнений у листопаді 1939 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 4 листопада 1939 р.

БІЛУХА Данило Павлович, 1890 р., с. Горби Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Горби. Робітник радгоспу. Заарештований 14 жовтня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 9 грудня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 травня 1990 р.

БІЛУШАНСЬКИЙ Олександр Іванович, 1892 р., м. Гродно (Білорусь), білорус, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Лохвиця Полтавської обл. Секретар музичної школи. Заарештований 19 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 лютого 1959 р.

БІЛЬ Леонтій Дмитрович, 1875 р., с. Мар’ївка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мар’ївка. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 10 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 червня 1959 р.

БІЛЬКО Іван Захарович, 1899 р., с. Полузір’я Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Полузір’я. Селянин-одноосібник. Заарештований 11 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 13 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 вересня 1989 р.

БІЛЬКО (Білька) Тарас Федорович, 1879 (1877) р., с. Полузір’я Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Полузір’я. Селянин-одноосібник. Заарештований 13 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 2 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 12 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 14 серпня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р., 28 серпня 1989 р.

БІЛЬЧИК Степан Якимович, 1880 р., с. Плішивець Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Плішивець. Колгоспник. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 січня 1990 р.

БІЛЯВСЬКИЙ Іван Феофанович, 1910 р., с. Власівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта вища. Червоноармієць. Заарештований 11 вересня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 97 гвардійської стрілецької дивізії 31 серпня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Військовим трибуналом Білоруського ВО 16 квітня 1991 р.

БІЛЯВСЬКИЙ Павло Антонович, 1892 р., с. Власівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник річкової пристані. Заарештований 20 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1942 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 березня 1965 р.

БІЛЯВСЬКИЙ Петро Іванович, 1895 р., с. Смородіне Тростянецького р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Столяр промартілі “Коопшвейпром”. Заарештований 5 жовтня 1940 р. Засуджений Полтавським обласним судом 17 грудня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 15 червня 1990 р.

БІЛЯЄВ Костянтин Гаврилович, 1876 р., м. Полтава, українець, із службовців (дворян), освіта вища. Проживав у м. Полтава. Завідуючий учбовою частиною, викладач Полтавських піхотних радянських командних курсів. Заарештований 25 серпня 1919 р. Засуджений Особливим відділом Червоної Армії 12 серпня 1919 р. до розстрілу за звинуваченням у контрреволюційній діяльності (стаття КК не вказана). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 квітня 1994 р.

БІЛЯЄВ Олександр Петрович, 1904 р., м. Кобеляки Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Орел (Російська Федерація). Червоноармієць. Заарештований 17 травня 1944 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 липня 1944 р. за ст. ст. 58-2, 58-11 КК РРФСР до 5 років позбавлення волі. Звільнений у 1948 р. Реабілітований Рівненським обласним судом 20 серпня 1969 р.

БІЛЯЄВ Панас Спиридонович, 1920 р., с. Юрки Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Червоноармієць. Заарештований 26 травня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Тихоокеанського флоту 15 липня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 січня 1995 р.

БІЛЯК Йосип Йосипович, 1895 р., с. Мацьківка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рубанівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 28 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 листопада 1989 р.

БІЛЯК Мартин Павлович, 1891 р., с. Шаровечка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Олексіївка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 23 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.

БІНЬКО Микола Антонович, 1910 р., смт Ромодан Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Артемівськ Приморського краю (Російська Федерація). Червоноармієць. Заарештований 5 травня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом 2 стрілецької бригади 25 липня 1935 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 5 років позбавлення волі. Помер у місцях позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 січня 1995 р.

БІРЕНБАУМ Михайло-Мордко Менделевич, 1894 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Працівник фабрики. Заарештований 13 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 вересня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 вересня 1958 р.

БІРКА Іван Михайлович, 1889 р., с. Гречана Старосинявського р-ну Хмельницької обл., поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Климівка Карлівського р-ну Полтавської обл. Робітник Карлівського цукрозаводу. Заарештований 8 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення в 1945 р. Помер у м. Хмельницький у 1949 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 10 квітня 1975 р.

БІРКОВСЬКИЙ Тихін Микитович, 1887 р., смт Чутове Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Чутове. Селянин-одноосібник. Заарештований 31 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 18 лютого 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.

БІРЧЕНКО Олексій Гнатович, 1884 р., м. Лубни Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта середня. Проживав у м. Лубни. Архіваріус заводу. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 вересня 1937 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.

БІРЮК Василь Андріянович, 1904 р., с. Клепачі Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Клепачі. Колгоспник. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1989 р.

БІРЮК Кіндрат Карпович, 1902 р., смт Машівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Машівка. Інспектор обліку Машівського райвиконкому. Заарештований 23 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 січня 1956 р.

БІРЮК Сергій Андрійович, 1885 р., с. Вергуни Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вергуни. Селянин-одноосібник. Заарештований 20 квітня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 12 липня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 23 липня 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 березня 1990 р.

БІРЮКОВИЧ Микола Федорович, 1900 р., с. Острів Пінського р-ну Брестської обл. (Білорусь), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник спиртзаводу. Заарештований 22 березня 1929 р. Засуджений Кременчуцьким окружним судом 20 червня 1929 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 15 січня 1993 р.

БІТТЕ Евальд Георгійович, 1891 р., м. Рига (Латвія), латиш, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Машиніст залізничного депо ст. Полтава. Заарештований 4 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Вирок виконано 28 лютого 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 21 лютого 1958 р.

БІЮН Дмитро Мартинович, 1895 р., с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лютенька. Колгоспник. Заарештований 14 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 грудня 1959 р.

БЛАГОДАРОВ Василь Олексійович, 1890 р., с. Борша Самарського р-ну Самарської обл. (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Спеціаліст дослідної станції. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 13 травня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. У касаційному порядку вирок зменшено до 5 років з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Верховним Судом УРСР 27 травня 1960 р.

БЛАЖЕВИЧ Петро Йосипович, 1902 р., м. Пінськ (Білорусь), поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл.. Заарештований 14 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 серпня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1989 р.

БЛАЖЕВИЧ Станіслав Йосипович, 1885 р., с. Кирияновець Гродненської обл. (Білорусь), поляк, із міщан, освіта початкова. Проживав у с. Матяшівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 9 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 26 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-9, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 березня 1959 р.

БЛАЖЕЄВ Іван Іванович, 1893 р., с. Сербинівці Жмеринського р-ну Вінницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав на ст. Галещина Козельщинського р-ну Полтавської обл. Робітник залізничної ст. Галещина. Заарештований 20 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 13 червня 1959 р.

БЛАЖЕЄВ Станіслав Іванович, 1895 р., с. Сербинів Волочиського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Галещина Козельщинського р-ну Полтавської обл. Працівник біофабрики. Заарештований 20 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 27 червня 1969 р.

БЛАЖКО Степан Антонович, 1886 р., с. Ступки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Ступки. Селянин-одноосібник. Заарештований 7 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 серпня 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-8, 54-11, 4-17 КК УСРР до 3 років позбавлення волі умовно. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 листопада 1989 р.

БЛАЖУК Іван Йосипович, 1888 р., м. Чеховці (Польща), поляк, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Робітник-залізничник. Заарештований 26 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 січня 1961 р.

БЛИЗНЮК Андрій Олексійович, 1903 р., с-ще Кишеньки Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Кишеньки. Завідуючий обліком місцевої комісії по заготівлі. Заарештований 8 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 5 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Звільнений 8 липня 1946 р. В 1959 р. проживав у с-щі Кишеньки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 3 червня 1960 р.

БЛИЗНЮК Зінаїда Михайлівна, 1891 р., м. Київ, росіянка, із службовців, освіта вища. Проживала у с. Дубрівка Миргородського р-ну Полтавської обл. Вчителька місцевої школи. Заарештована 25 травня 1946 р. Засуджена Військовим трибуналом військ МВС Полтавської обл. 10 липня 1946 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Військовою прокуратурою КВО 20 листопада 1946 р.

БЛИЗНЮК Ілля Павлович, 1897 р., с. Писарщина Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, відомості про соціальне походження відсутні, освіта початкова. Проживав у с. Писарщина. Колгоспник. Заарештований 22 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 3 січня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 9 грудня 1959 р.

БЛИНОВ Федір Якович, 1880 р., с. Микільське Кіровоградської обл., росіянин, із селян, неписьменний. Проживав у м. Полтава. Робітник-будівельник. Заарештований 4 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БЛИСКАВКА Григорій Сергійович, 1890 р., с. Вишняки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вишняки. Голова правління сільськогосподарського товариства. Заарештований 13 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 3 вересня 1929 р. за ст. ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1994 р.

БЛИСКАВКА Макар Порфирійович, 1885 р., с. Чутівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Чутівка. Без певних занять. Заарештований 12 травня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 26 червня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 жовтня 1995 р.

БЛІНОВ Григорій Платонович, 1913 р., с. Лутовинівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня. Проживав у с. Лутовинівка. Водій радгоспу. Заарештований 31 січня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 10 грудня 1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 11 серпня 1993 р.

БЛІНОВ Олександр Єгорович, 1912 р., с. Острів Чусівського р-ну Пермської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Суздаль. Військовослужбовець. Заарештований 4 квітня 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 серпня 1942 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 24 червня 1957 р.

БЛОХА Авксентій Омелянович, 1885 р., с. Новий Орлик Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новий Орлик. Селянин-одноосібник. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БЛОХА Гнат Іванович, 1899 р., с. Бакай Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бакай. Колгоспник. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 листопада 1989 р.

БЛОХА Євсій Степанович, 1890 р., с. Старий Орлик Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Старий Орлик. Заарештований 7 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 липня 1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 жовтня 1989 р.

БЛОХА Іван Федосійович, 1877 р., с. Старий Орлик Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Старий Орлик. Заарештований 7 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 липня 1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 жовтня 1989 р.

БЛОХА Лаврентій Михайлович, 1914 р., с. Лобачі Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 9 серпня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 1 жовтня 1941 р. за ст. 54-1 “б” КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 18 жовтня 1941 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 червня 1997 р.

БЛОХА Петро Іванович, 1904 р., с. Бакай Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бакай. Селянин-одноосібник. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 26 серпня 1959 р.

БЛОХА Петро Михайлович, 1899 р., с. Бакай Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бакай. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БЛОХА Тихон Федорович, 1886 р., с.Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с.Бобрик Гадяцького р-ну. Староста місцевої православної церкви. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 31 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою у правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 лютого 1995 р.

БЛОХА Трохим Федосійович, 1887 р., с. Орлик Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Орлик. Селянин-одноосібник. Заарештований 8 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 липня 1932 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 жовтня 1989 р.

БЛОХА Федір Леонтійович, 1885 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Пенсіонер. Заарештований 26 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 серпня 1957 р.

БЛОХА Харитон Михайлович, 1893 р., х. Кошкалди Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Зіньків. Голова правління колгоспу. Заарештований 26 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 8 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1955 р.

БЛОХА Харитон Семенович, 1889 р., с. Орлик Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Орлик. Селянин-одноосібник. Заарештований 14 травня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 липня 1932 р. за ст. 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 жовтня 1989 р.

БЛОХІН Петро Іванович, 1889 р., с. Лутовинівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лутовинівка. Начальник поштового відділення. Заарештований 7 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1957 р.

БЛЮМЕНТАЛЬ Веніамін Юхимович, 1902 р., с. Рисково Могилівської обл. (Білорусь), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Інженер заводу. Заарештований у 1937 р.; 24 березня 1951 р. Засуджений Харківським обласним судом 15 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Вдруге заарештований Особливою нарадою при МДБ СРСР 24 березня 1951 р. Засуджений до поселення у Красноярському краї (термін не вказаний). Реабілітований Полтавським обласним судом 30 серпня 1963 р.

БЛЮМЕНТАЛЬ Литман Аронович, 1907 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Працівник фабрики. Заарештований 9 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 6 березня 1966 р.

БЛЮМКІН Мендель Лейсахович, 1910 р., м. Полтава, єврей, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 5 лютого 1938 р. за ст. ст. 17, 54-8, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 16 червня 1993 р.

БЛЯЗЕР Йосиф Климентійович, 1899 р., м. Київ, українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник міської електростанції. Заарештований 16 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 8 жовтня 1957 р.

БЛЯНГОФ Наум Георгійович, 1889 р., м. Аноскеп, провінція Македонія (Греція), болгарин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Майстер вагонобудівного заводу. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 5 січня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-9 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 серпня 1989 р.

БЛЯХ Борис Самійлович, 1899 р., м. Хорол Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник артілі. Заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1956 р. Проживав у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.

БОБЕР Цезар Флоріанович, 1903 р., с. Голубки Київської обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вільшанка Лубенського р-ну Полтавської обл. Робітник Лубенського лісгоспу. Заарештований 21 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.

БОБЕР-Савчук Гордій Гаврилович, 1882 р., с. Піски Гродненської обл. (Білорусь), поляк, із селян, неписьменний. Проживав у с. Мушина Гребля Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 2 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 серпня 1989 р.

БОБИР Борис Степанович, 1888 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Корсунівка Лохвицького р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 5 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Заарештований вдруге 12 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р., 29 квітня 1990 р.

БОБИР Степан Тимофійович, 1897 р., с. Махнівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Махнівка. Без певних занять. Заарештований 6 січня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 15 березня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БОБИРЄВ Віктор Петрович, 1891 р., с. Покровське Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Технік Полтавського міськжитлоуправління. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-7, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 серпня 1958 р.

БОБИРЬ Григорій Никифорович, 1919 р., с. Сухоносівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Алма-Ата (Казахстан). Червоноармієць. Заарештований 28 грудня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Алма-Атинського гарнізону 18 січня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах (термін не вказаний). Реабілітований Військовою прокуратурою Туркестанського ВО 14 червня 1991 р.

БОБИРЬ Семен Андрійович, 1880 р., с. Єрки Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Без певних занять. Заарештований 21 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 січня 1990 р.

БОБИРЬОВ Микола Сергійович, 1895 р., м. Новохоперськ Воронезької обл. (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Безробітний. Заарештований 5 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 30 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 листопада 1957 р.

БОБКІН (БАБКІН) Петро Францевич, 1899 р., м. Рига (Латвія), поляк, із робітників, про освіту відомості відсутні. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Директор хлібозаводу. Заарештований 26 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. (стаття КК не вказана) за шпигунську діяльність і шкідництво до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 31 січня 1958 р.

БОБОШКО Іван Гнатович, 1886 р., с. Піщане Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Піщане. Колгоспник. Дата арешту невідома. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.

БОБРИЦЬКИЙ Юрій Михайлович, 1896 р., с. Попівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Головний бухгалтер Полтавської контори “Київлегпромбуд”. Заарештований 22 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 березня 1957 р.

БОБРО Онисій Іванович, 1880 р., с. Крутий Берег Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Крутий Берег. Заарештований 15 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

БОБРОВ Андрій Іванович, 1915 р., м. Вільно (Литва), поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник паровозоремонтного заводу. Заарештований 22 червня 1938 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 10 травня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.

БОБРОВСЬКИЙ Борис Павлович, 1865 р., м. Холмеч Гомельської обл. (Білорусь), росіянин, із дворян, освіта вища військова. Проживав у м. Полтава. Генерал-лейтенант царської армії у відставці. Заарештований 22 січня 1921 р. Помер 30 квітня 1921 р. у в’язниці м. Харкова. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 січня 1996 р.

БОБРОВСЬКИЙ Самійло Йосипович, 1894 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник друкарні. Заарештований 25 вересня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 31 грудня 1943 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 серпня 1992 р.

БОБРОВСЬКИЙ Станіслав Флоріанович, 1902 р., с. Мала Салиха Красилівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новогригорівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 2 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 9 листопада 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Верховним Судом УРСР 27 червня 1959 р.

БОБРУН Панас Омельянович, 1884 р., с. Сухинівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня, закінчив рахівничо-бухгалтерські курси. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер машино-тракторної майстерні. Заарештований 6 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 30 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 червня 1956 р.

БОВА Анатолій Якимович, 1889 р., с. Корнієнкове Красноградського р-ну Харківської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Старший бухгалтер міжрайагентства “Кінотрест”. Заарештований 28 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 березня 1957 р.

БОВА Андрій Вавилович, 1900 р., с. Верхня Ланна Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Верхня Ланна. Без певних занять. Заарештований 30 грудня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 березня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 квітня 1990 р.

БОВА Іван Андрійович, 1918 р., с. Демина-Балка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Алма-Ата (Казахстан). Червоноармієць. Заарештований 20 серпня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Алма-Атинського гарнізону Середньоазіатського ВО 26 жовтня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 21 листопада 1941 р. розстріл замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Військовою прокуратурою КВО 1 листопада 1991 р.

БОВА Іван Терентійович, 1919 р., м. Лубни Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 22 лютого 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Біломорської військової флотилії 9 березня 1942 р. за ст. ст. 54-8, 54-10 ч. 2, 54-11 КК РРФСР до розстрілу. Ухвалою Військової Колегії Верховного Суду СРСР 2 травня 1942 р. міра покарання знижена до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом СРСР 11 січня 1957 р.

БОВА Іван Якимович, 1877 р., х. Левково Ромодан Великобагачанського р-ну (с. Лобкова Балка Хорольського р-ну) Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Левково Ромодан. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 лютого 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17 травня 1929 р. за ст. 58-10 КК УРСР до заборони проживання у визначених місцях СРСР терміном на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 грудня 1994 р.

БОВА Костянтин Петрович, 1902 р., с. Бовбасівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бовбасівка. Без певних занять. Заарештований вперше 21 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 3 лютого 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Після повернення працював на торфорозробках. Заарештований вдруге 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 13 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 травня 1989 р.

БОВА Михайло Федорович, 1911 р., с. Луценки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 19 червня 1940 р. Засуджений Військовим трибуналом Московського ВО 28 червня 1940 р. за ст. ст. 58-4, 58-11 КК РРФСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 березня 1997 р.

БОВА Опанас Петрович, 1913 р., с. Бовбасівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бовбасівка. Без певних занять. Заарештований вперше 21 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 лютого 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Заарештований вдруге 2 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 квітня 1990 р. та Полтавським обласним судом 31 жовтня 1963 р.

БОВА Панас Іванович, 1899 р., м.Хорол Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Попівка Хорольського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 17 березня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 листопада 1931 р. за ст.54-10, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Заарештований вдруге 4 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 вересня 1937 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 березня 1969 р., Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БОВА Петро Прокопович, 1879 р., с. Бочки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із козаків, освіта початкова. Проживав у с. Ковтуни Хорольського р-ну. Селянин-одноосібник. З 21 березня 1929 р. знаходився на підписці про невиїзд. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 5 липня 1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 жовтня 1994 р.

БОВДУКА Іван Петрович, 1898 р., с. Абрамівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Абрамівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 15 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 13 січня 1930 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БОВКУН Аврам Романович, 1901 р., с. Городище Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сухоносівка Чорнухинського р-ну. Колгоспник. Заарештований 8 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбув у 1948 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 24 листопада 1966 р.

БОВКУН Андрій Васильович, 1909 р., с. Городище Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Городище. Селянин-одноосібник. Заарештований 14 грудня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 листопада 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 січня 1990 р.

БОВКУН Борис Терентійович, 1881 р., с. Максимівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Маскимівка. Колгоспник. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1938 р.

БОВКУН Василь Євграфович, 1878 р., с. Городище Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. с. Городище. Селянин-одноосібник. Заарештований 12 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 24 травня 1929 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 жовтня 1994 р.

БОВКУН Василь Миколайович, 1902 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Колгоспник. Заарештований 10 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 20 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 лютого 1959 р.

БОВКУН Гаврило Миколайович, 1889 р., с. Гаркушинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гаркушинці. Різноробочий за трудугодами. Заарештований 29 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1943 р. у зв’язку з хворобою. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 жовтня 1967 р.

БОВКУН Пилип Терентійович, 1870 р., с. Максимівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Максимівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 березня 1930 р. Засуджений Полтавським окружним судом 19 травня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 2 років позбавлення волі умовно. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1993 р.

БОВКУН Серафима Іванівна, 1905 р., с. Маячка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала в м. Полтава. Завідуюча діловодством 6 житлово-ремонтної контори. Заарештована 27 квітня 1938 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 4 серпня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Звільнена з ув’язнення в 1943 р. Реабілітована Верховним Судом СРСР 27 лютого 1968 р.

БОВКУН Федот Пилипович, 1906 р., с. Максимівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Максимівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 березня 1930 р. Засуджений Полтавським окружним судом 19 травня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1993 р.

БОВКУНЕЦЬ Сергій Семенович, 1900 р., с. Чепелово Слонімського р-ну Гродненської обл. (Білорусь), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Пустовійтове Глобинського р-ну Полтавської обл. Робітник радгоспу. Заарештований 20 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1969 р.

БОВТ Григорій Савич, 1909 р., с. Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Сари. Охоронник елеватора Гадяцької контори “Заготзерно”. Заарештований 14 серпня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 30 грудня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БОВТ Марк Якимович, 1901 р., с. Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Москва (Російська Федерація). Викладач автокурсів 4 автобази Москвавтотресту. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 лютого 1960 р.

БОВТУТА Федір Іванович, 1903 р., с. Гонтарі Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 8 липня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом гарнізону м. Калінін (Російська Федерація) 27 жовтня 1942 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 травня 1997 р.

БОГАЄВСЬКИЙ Володимир Олексійович, 1887 р., м. Лубни Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Лубни. Бухгалтер місцевої артілі. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БОГАЄВСЬКИЙ Іван Антонович, 1903 р., с. Швадрони Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Швадрони. Колгоспник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 1 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 вересня 1989 р.

БОГАЄВСЬКИЙ Карпо Антонович, 1884 р., с. Баранівка Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Орданівка Диканського р-ну. Колгоспник. Заарештований 15 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 квітня 1959 р.

БОГАЄВСЬКИЙ Олександр Іванович, 1883 р., с.Риги Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1903 р. Проживав у с.Іваниця Ічнянського р-ну Чернігівської обл. Священик. Заарештований 1 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 20 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч.2 та 54-13 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.

БОГАЄВСЬКИЙ Петро Матвійович, 1870 р., с. Великі Кринки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, з духовенства, освіта середня спеціальна. Проживав у с. Великі Кринки. Без певних занять. Заарештований 15 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1989 р.

БОГАНЕЦЬ Микола Васильович, 1904 р., с. Горошине Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горошине. Без певних занять. Заарештований 6 листопада 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 березня 1957 р.

БОГАТИР Петро Степанович, 1911 р., с. Кулажинці Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кулажинці. Селянин-одноосібник. Заарештований 29 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 29 травня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі умовно. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 серпня 1995 р.

БОГАТИРЕНКО Василь Семенович, 1910 р., с. Ярмаки Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник електростанції ППРЗ. Заарештований 14 січня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 23 липня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою у правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 липня 1991 р.

БОГАТИРЕНКО Пилип Васильович, 1882 р., смт Ромодан Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Ромодан. Колгоспник. Заарештований 20 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 12 квітня 1944 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнений у 1954 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 червня 1991 р.

БОГАЦЬКИЙ Олексій Михайлович, 1870 р., м. Полтава, росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Виконавець справ єпархіальної ради церкви. Заарештований 17 грудня 1920 р. Засуджений Надзвичайною трійкою 4 Армії в грудні 1920 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 квітня 1994 р.

БОГАЦЬКИЙ Сидір Васильович, 1886 р., с. Велика Павлівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Велика Павлівка. Без певних занять. Заарештований 4 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 березня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-10, 54-11 КК УСРР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 травня 1938 р. в м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 червня 1958 р.

БОГАЦЬКИЙ Федір Васильович, 1883 р., с. Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Бобрівник. Селянин-одноосібник. Заарештований 7 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою Колегії ДПУ УСРР 1 серпня 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-8, 54-11, 56-17 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 листопада 1989 р.

БОГАЧ Семен Васильович, 1884 р., м. Гайсин Вінницької обл., українець, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Гайсин. Бухгалтер цегельного заводу. Заарештований 7 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 28 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 квітня 1957 р.

БОГАЧЕНКО Сергій Андріянович, 1900 р., Зіньківський р-н Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна вища. Проживав у м. Полтава. Студент Полтавського зоотехнічного інституту. Заарештований 5 грудня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1934 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1989 р.

БОГАЧОВ Василь Степанович, 1894 р., м. Красноград Харківської обл., українець, соціальне походженя не вказане, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Бухгалтер міськфінвідділу. Заарештований 29 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 жовтня 1938 р. за ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 5 жовтня 1955 р.

БОГДАЙ Лука Михайлович, 1893 р., с. Радемич Дрогобицького р-ну Львівської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Устимівка Глобинського р-ну Полтавської обл. Слюсар місцевої науково-дослідної станції. Заарештований 11 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 26 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 18 листопада 1960 р.

БОГДАН Трохим Васильович, 1901 р., с. Заїченці Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Заїченці. Робітник Семенівського цукрозаводу. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 27 квітня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 грудня 1958 р.

БОГДАНОВ Митрофан Самійлович, 1893 р., с. Засулля Лубенського р-ну Полтавської обл., росіянин. Проживав у с. Засулля. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 червня 1960 р.

БОГДАНОВ Михайло Семенович, 1889 р., м. Кобеляки Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кобеляки. Робітник місцевого кооперативу. Заарештований 14 травня 1920 р. Засуджений трійкою Полтавської ГубНК 1 липня 1920 р. (стаття КК не вказана) до 2 років позбавлення волі за участь у повстанні проти червоних військ в м. Кобеляки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.

БОГДАНОВ Олександр Миколайович, 1897 р., м. Єлець Орловської обл. (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кобеляки Полтавської обл. Електромеханік промартілі “Нове життя”. Заарештований 19 квітня 1946 р. Засуджений Полтавським обласним судом 20 червня 1946 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Звільнений у 1953 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 8 березня 1962 р.

БОГДАНОВ Петро Семенович, 1895 р., м. Кобеляки Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кобеляки. Без певного місця роботи, на утриманні батьків. Заарештований 14 травня 1920 р. Засуджений трійкою Полтавської ГубНК 1 липня 1920 р. (стаття КК не вказана) до направлення у штрафну роту за участь у повстанні проти червоних військ в м. Кобеляки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.

БОГДАНОВ Юхим Семенович, 1892 р., м. Кобеляки Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кобеляки. Без певного місця роботи. Заарештований 14 травня 1920 р. Засуджений трійкою Полтавської ГубНК 1 липня 1920 р. (стаття КК не вказана) до 3 років позбавлення волі за участь у повстанні проти червоних військ в м. Кобеляки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.

БОГДАНОВИЧ Василь Олександрович, 1890 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта вища. Проживав у с. Хвощівка Хорольського р-ну Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 4 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.

БОГДАНОВИЧ Іван Миколайович, 1888 р., с. Пологи-Яненки Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., українець, із духовенства, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 20 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

БОГДАНОВИЧ Михайло Костянтинович, 1872 р., с.Березоточа Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у м.Лубни. Священик без приходу. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 23 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у м.Полтава 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1989 р.

БОГДАНОВИЧ Олександр Адольфович, 1912 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Конструктор центральної ремонтно-механічної майстені “Укрголовтютюн”. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 лютого 1959 р.

БОГДАНОВИЧ Олександр Миколайович, 1886 р., с. Пологи-Яненки Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., українець, з духовенства, освіта середня. Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 17 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1959 р.

БОГДАНОВИЧ Юрій Павлович, 1902 р., с. Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у с. Андріївка Новосанжарського р-ну. Викладач місцевої зоошколи. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 9 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах Амурлаг НКВС, м. Комсомольськ-на-Амурі (Російська Федерація). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 березня 1992 р.

БОГДАНОВСЬКИЙ Іван Андріанович, 1857 р., с.Михнівці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію 1884 р. Проживав у м.Полтава. Заарештований 14 березня 1938 р. Утримувався у в’язниці м.Полтава. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.

БОГМА Панас Артемович, 1896 р., с. Стукалівка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Стукалівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 7 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 червня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БОГОДАЙКО Андрій Григорович, 1900 р., с. Войнівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Войнівка. Колгоспник. Заарештований 1 грудня 1935 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УСРР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. За Постановою Верховного Суду УРСР 15 січня 1936 р. термін покарання зменшено до 4 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 липня 1991 р.

БОГОДАСТИЙ Михайло Калістратович, 1918 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Технік-будівельник гужових доріг. Заарештований 25 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 5 Гвардійської армії 10 листопада 1943 р. за ст. 58-1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 5 лютого 1956 р.

БОГОДИСТ Кирило Федотович, 1905 р., с. Рокитне Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рокитне. Ремонтний робітник ст. Крюків. Заарештований 3 березня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 27 березня 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1990 р.

БОГОДИСТИЙ Степан Іванович, 1875 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Товарознавець “Мосзаготвнутторгу”. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. І, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. в м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 січня 1956 р.

БОГОДУШКО Павло Гаврилович, 1898 р., м. Херсон, українець, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник спиртзаводу. Заарештований 10 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 2 жовтня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 4 березня 1958 р.

БОГОМАЗ Єфросинія Іванівна, 1895 р., м. Кременчук Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук. Рахівник управління міськгоспу. Заарештована 12 вересня 1920 р. Засуджена Кременчуцькою ГубНК 28 вересня 1920 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 серпня 1994 р.

БОГОМОЛ Григорій Давидович, 1884 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Великі Сорочинці. Колгоспник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БОГОМОЛ Михайло Іванович, 1900 р., с. Краснознаменка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Краснознаменка. Колгоспник. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1963 р.

БОГОМОЛ Пилип Матвійович, 1882 р., с. Онищенки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник залізниці. Заарештований 12 червня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 19 липня 1931 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БОГОМОЛ Семен Омелянович, 1913 р., с. Краснознаменка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Краснознаменка. Студент Гадяцького педтехнікуму. Заарештований 27 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 21 вересня 1932 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1990 р.

БОГОМОЛОВ Михайло Савич, 1899 р., м. Глобине Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Полтава. Робітник паровозного депо ст. Полтава. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом 23 липня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Звільнений у 1943 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 21 травня 1958 р.

БОГОРАДА Антон Федорович, 1899 р., с. Вовчик Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Вовчик. Заарештований 1 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 8 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 квітня 1959 р.

БОГОРАДА Роман Євтихійович, 1894 р., с. Ряське Машівського р-ну Полтавської обл., українець. Заарештований 21 березня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом залізничних військ Забайкальського фронту 29 квітня 1944 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БОГОРУЦЬКИЙ Юлій Людвигович, 1900 р., с. Кожанка Липовецького р-ну Вінницької обл., поляк, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Велика Рудка Диканського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. 20 березня 1936 р. був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР, по суду виправданий. Вдруге заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 липня 1989 р.

БОГУН Василь Михайлович, 1865 р., м. Полтава, українець, із кустарів, освіта початкова. Проживав у Полтавському р-ні. Коваль приватної кузні. Заарештований 30 вересня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР9 травня 1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 серпня 1989 р.

БОГУН Іван Іванович, 1897 р., с. Пізняки Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у с. Луценки Лохвицького р-ну. Директор місцевої школи. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Помер у місцях ув’язнення в 1943 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 квітня 1964 р.

БОГУН Костянтин Васильович, 1925 р., смт Нові Санжари Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 1 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 4 гвардійського козачого корпусу 12 вересня 1942 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 червня 1997 р.

БОГУН Олексій Іванович, 1876 р., с. Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Забрідки Новосанжарського р-ну. Робітник селищної ради. Заарештований 3 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.

БОГУН Харлампій Васильович, 1892 р., х. Дудникове Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав на х. Дудникове. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 9 травня 1931 р. за ст. ст. 54-11, 16, 54-8, 56-17 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 серпня 1989 р.

БОГУН Хома Васильович, 1894 р., х. Дудникове Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Дудникове. Селянин-одноосібник. Заарештований 21 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ 9 травня 1931 р. за ст. ст. 54-11, 16, 54-8, 56-17 КК УСРР до 7 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 серпня 1989 р.

БОГУСЛАВЕЦЬ Андрій Іванович, 1895 р., м. Зіньків Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Заарештований 5 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 31 січня 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнений у 1955 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 червня 1956 р.

БОГУСЛАВЕЦЬ Борис Андрійович, 1929 р., м. Зіньків Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Землемір. Заарештований 4 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 31 січня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Помер у місцях ув’язнення 11 листопада 1944 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 червня 1956 р.

БОГУСЛАВСЬКА Марія Йосипівна, 1887 р., с. Матвіївка Семенівського р-ну Полтавської обл., національність і соціальне походження не вказані, освіта початкова. Проживала у с. Матвіївка. Без певного місця роботи. Заарештована 25 липня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 11 вересня 1937 р. (стаття КК не вказана) до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 11 січня 1990 р.

БОГУСЛАВСЬКА-Артем’єва Ольга Іванівна, 1898 р., м. Рильськ Курської обл. (Російська Федерація), росіянка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Харків. Бухгалтер паливного тресту. Заарештована 24 грудня 1946 р. Засуджена Військовим трибуналом військ МВС Полтавської обл. 20 травня 1947 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнена у травні 1955 р. Реабілітована Верховним Судом СРСР 8 липня 1946 р.

БОГУСЛАВСЬКИЙ Йосиф Лейбович, 1906 р., смт Семенівка Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у смт Семенівка. Служив у крамниці. Заарештований 1 листопада 1926 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 січня 1927 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 3 років заслання. Депортований до Палестини 9 червня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1994 р.

БОГУСЛАВСЬКИЙ Лев Ісаакович, 1901 р., смт Велика Багачка Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Житомир. Комісар кавалерійського полку. Заарештований 12 липня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 10 вересня 1937 р. за ст. ст. 54-1 “б”, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 10 вересня 1937 р. у м. Київ. Реабілітований Верховним Судом СРСР 1 серпня 1957 р.

БОГУСЛАВСЬКИЙ Микита Матвійович, 1900 р., с. Тишівка Одеської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Филенкове Чутівського р-ну Полтавської обл. Вчитель місцевої школи. Заарештований 6 березня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 16 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 18 листопада 1958 р.

БОГУШ Леонтій Петрович, 1904 р., с. Рудка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у с. Рудка. Рахівник колгоспу. Заарештований 14 жовтня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 25 лютого 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 54-12 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. До 1947 р. перебував у в’язниці. У 1947 р. повернувся у с. Рудка. Знову був заарештований та засуджений (термін невідомий), помер у місцях позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 5 червня 1959 р.

БОДИК Пилип Йосипович, 1892 р., м. Варшава (Польща), поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Пожежник Крюківського вагонобудівного заводу. Заарештований 25 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 17 квітня 1959 р.

БОДНАРЬ Василь Матвійович, 1892 р., с. Реп’янка Івано-Франківської обл., грек, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Сторож лісгоспу. Заарештований 23 серпня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 29 квітня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 червня 1991 р.

БОДНЕР Семен Євстафійович, 1898 р., с. Суходіл Тульчинського р-ну Вінницької обл., поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Карлівка Полтавської обл. Робітник ветеринарного пункту. Заарештований 16 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 червня 1960 р.

БОДНЯ Андрій Якович, 1906 р., х. Бодні Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Засуджений вперше Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 28 листопада 1937 р. до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у ПТК № 20 МЗ НКВС (ст. Божкове Полтавської обл.). Заарештований вдруге 8 січня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 8 серпня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 листопада 1992 р.

БОДНЯ Василь Гаврилович, 1904 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта середня спеціальна (закінчив технікум механізації). Червоноармієць. Заарештований 21 жовтня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 5 гвардійської ПДД 28 жовтня 1944 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.

БОДНЯ Іван Петрович, 1880 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Решетилівка. Кустар-чоботар. Заарештований 8 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 жовтня 1957 р.

БОДНЯ Степан Петрович, 1900 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Решетилівка. Колгоспник. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 25 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 жовтня 1957 р.

БОДРИЙ Ілля Максимович, 1877 р., с. Кирило-Ганнівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кирило-Ганнівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 22 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 27 березня 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.

БОДРИЙ Кирило Максимович, 1870 р., с. Кирило-Ганнівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кирило-Ганнівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 22 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.

БОЖЕК Войцех Кастрович, 1891 р., с. Ксензенці Келецького воєводства (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Карлівка Полтавської обл. Робітник цукрозаводу. Заарештований 5 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 березня 1990 р.

БОЖЕНКО Демид Маркович, 1908 р., с. Филенкове Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Филенкове. Колгоспник. Заарештований 19 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 19 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 травня 1989 р.

БОЖЕНКО Михайло Пилипович, 1891 р., с. Остапівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Остапівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 7 червня 1929 р. за ст. 58-10 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Достроково звільнений 12 листопада 1931 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 серпня 1995 р.

БОЖЕНКО Надія Панасівна, 1875 р., с. Кравченки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, неписьменна. Проживала в с. Кравченки. Без певних занять. Заарештована 9 липня 1941 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Харківської обл. 18 липня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1995 р.

БОЖЕНКО Олексій Савелійович, 1912 р., с. Вишеньки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Куйбишев (Російська Федерація). Заарештований 8 вересня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом внутрішньої охорони Куйбишевського краю 7 жовтня 1935 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 2 років позбавлення волі. Реабілітований Військовою прокуратурою Приволзького ВО 29 грудня 1992 р.

БОЖЕНКО Феокентій Варфоломійович, 1898 р., с. Демченкове Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Глобине Полтавської обл. Вантажник елеватора. Заарештований 23 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 травня 1938 р. у м. Кременчук. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.

БОЖЕНОВ Михайло Тимофійович, 1885 р., м. Лубни Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Лубни. Кустар. Заарештований 31 жовтня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 23 січня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1995 р.

БОЖИНОВ Василь Федрорович, 1905 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук. Зоотехнік. Заарештований 12 жовтня 1937 р. Засуджений Верховним Судом 29 жовтня - 5 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР Хабаровського краю. Помер у місцях ув’язнення 17 серпня 1950 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 15 червня 1956 р.

БОЖИНСЬКИЙ Федір Климентійович, 1887 р., с. Дейкалівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дейкалівка. Колгоспник. Заарештований 4 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 квітня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 березня 1957 р.

БОЖКО Дмитро Степанович, 1900 р., м. Полтава, про національність і соціальне походження відомості відсутні, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець міськуправи. Заарештований 10 квітня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 6 травня 1924 р. за ст. ст. 61, 72 КК УСРР до 2 років позбавлення волі; 16 липня 1926 р. - до 3 років заслання; 8 жовтня 1928 р. - до заборони проживання у визначених місцях терміном на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

БОЖКО Іван Андрійович, 1921 р., с. Бурімка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 20 грудня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 235 стрілецької дивізії 30 грудня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Ухвалою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 29 жовтня 1946 р. термін покарання зменшено до 4 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.

БОЖКО Костянтин Костянтинович, 1917 р., м. Пирятин Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин. Робітник контори “Тютюнсировина”. Заарештований 8 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 17 січня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 травня 1990 р.

БОЖКО Лука Захарович, 1878 р., с. Грякове Чутівського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Грякове. Заарештований 24 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 10 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 20 березня 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

БОЖКО Михайло Ілліч, 1886 р., м. Пирятин Полтавської обл., українець, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Пирятин. Вчитель місцевої школи. Заарештований 10 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 серпня 1958 р.

БОЖКО Олександр Ілліч, 1895 р., с. Богдани Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Вчитель місцевої неповної середньої школи. Заарештований 4 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 10 листопада 1959 р.

БОЖКО Павло Юхимович, 1893 р., с. Кулажинці Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кулажниці. Колгоспник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.

БОЖКО Петро Іванович, 1890 р., с. Федорівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Федорівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 квітня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 16 листопада 1932 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.

БОЖКО Пилип Якович, 1885 р., с. Божки Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Робітник Полтавського держмлина № 27. Заарештований 9 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 21 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 квітня 1959 р.

БОЖКО Трохим Саввич, 1883 р., с. Старицьківка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Старицьківка. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 9 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БОЖКО Федір Петрович, 1873 р., м. Полтава, українець, із дворян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Працював на різних роботах. Заарештований 14 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 3 вересня 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БОЙКО Андрій Макарович, 1899 р., с. Денисівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Денисівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 вересня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 вересня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1989 р.

БОЙКО Андрій Федорович, 1873 р., х. Бойки Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Бойки. Колгоспник. Заарештований 8 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

БОЙКО Борис Сергійович, 1907 р., с. Іскрівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Командир взводу 73 стрілецького полку, лейтенант. Заарештований 23 вересня 1937 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 10 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-1 “б”, 54-7, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 10 квітня 1938 р. у м. Київ. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 11 березня 1958 р.

БОЙКО Василь Минович, 1893 р., с. Білогорілка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Воля Лохвицького р-ну. Колгоспник. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 листопада 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 п. “а” КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 жовтня 1989 р.

БОЙКО Василь Михайлович, 1877 р., с. Шилівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шилівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 19 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 січня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БОЙКО Гаврило Миколайович, 1897 р., с. Липовиця Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник текстильної фабрики. Заарештований 20 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 вересня 1989 р.

БОЙКО Гаврило Семенович, 1901 р., с. Мокіївка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня військова. Проживав у м. Очаків Миколаївської обл. Начальник боєпостачання військової частини. Заарештований 13 травня 1938 р. Засуджений не був. Помер у 1942 р. у в’язниці м. Томська (Російська Федерація). Реабілітований Військовим трибуналом Сибірського ВО 14 лютого 1967 р.

БОЙКО Гнат Кирилович, 1900 р., х. Бойки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Бойки. Селянин-одноосібник. Заарештований 29 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 27 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1990 р.

БОЙКО Григорій Кирилович, 1904 р., с. Ступки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Бойки Зіньківського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 7 квітня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 серпня 1932 р. за ст. ст. 54-2, 54-8, 54-11 54-17 КК УСРР до 3 років позбавлення волі умовно. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 листопада 1989 р.

БОЙКО Григорій Улянович, 1885 р., с. Орлик Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Орлик. Колгоспник. Заарештований 23 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений 23 листопада 1943 р. за директивою НКВС, НКЮ, Прокуратури СРСР від 23 жовтня 1942 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.

БОЙКО Григорій Юхимович, 1907 р., с. Курінька Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Курінька. Селянин-одноосібник. Заарештований 11 листопада 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 січня 1930 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р.

БОЙКО Іван Омелянович, 1900 р., с. Шкилі Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шкилі. Селянин-одноосібник. Заарештований 20 травня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 3 жовтня 1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 жовтня 1990 р.

БОЙКО Іван Прокопович, 1900 р., с. Бреусівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бреусівка. Без певного місця роботи. Заарештований 15 січня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 9 лютого 1933 р. за ст. 73 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БОЙКО Іван Степанович, 1889 р., с. Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Сенча. Робітник місцевої МТС. Заарештований 29 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 18 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.

БОЙКО Іван Фокійович, 1902 р., смт Семенівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 1 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 352 стрілецької дивізії 11 вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 вересня 1995 р.

БОЙКО Ілля Гнатович, 1902 р., с. Білоусівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, соціальне походження не вказане, освіта початкова. Проживав у м. Лохвиця. Завідуючий їдальнею харчопрому. Заарештований 7 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.

БОЙКО Карп Омелянович, 1884 р., с. Демина-Балка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Бойки. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 червня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 3 вересня 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Після відбуття покарання рішенням Судової трійки при ПП ОДПУ Північного краю 21 квітня 1932 р. направлений у спецс-ще Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БОЙКО Костянтин Гурійович, 1914 р., с. Мусіївка Хорольского р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мусіївка. Обліковець трудоднів колгоспу. Заарештований 14 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 13 січня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1994 р.

БОЙКО Костянтин Мефодійович, 1864 р., с. Мокіївка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мокіївка. Сторож Пирятинського споживчого товариства. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 10 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 13 жовтня 1937 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.

БОЙКО Марія Михайлівна, 1914 р., с. Богданівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, малописьменна. Проживала в с. Клюсівка Новосанжарського р-ну. Колгоспниця. Заарештована 30 червня 1944 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 22 листопада 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1992 р.

БОЙКО Марко Йосипович, 1900 р., с. Дудкин Гай Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Галущина Гребля Новосанжарського р-ну. Колгоспник. Заарештований 14 квітня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 9 червня 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією особистого майна. Звільнений з ув’язнення 27 жовтня 1954 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 10 грудня 1954 р.

БОЙКО Мойсей Гнатович, 1897 р., с. Хомутець Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Хомутець. Селянин-одноосібник. Заарештований 12 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 лютого 1990 р.

БОЙКО Надія Сергіївна, 1902 р., с. Отрожок Орловської обл. (Російська Федерація), українка, із селян, освіта незакінчена вища. Проживала в м. Полтава. Плановик-економіст заводу. Заарештована 29 серпня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавським обласним судом 29 квітня 1959 р.

БОЙКО Оксана Федорівна, 1909 р., с. Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта середня. Проживала в с. Білики Миргородського р-ну. Вчителька місцевої школи. Заарештована 23 серпня 1941 р. Засуджена Військовим трибуналом НКВС Татарської АРСР 31 жовтня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітована Військовим трибуналом військ НКВС Приволзького округу 26 листопада 1941 р. За-під варти звільнена 23 березня 1942 р.

БОЙКО Олександр Сергійович, 1909 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Полтава. Безробітний. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 19 січня 1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду УРСР 4 листопада 1958 р.

БОЙКО Омелян Миколайович, 1908 р., м. Глобине Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Глобине. Міліціонер Глобинського райвідділу міліції. Заарештований 15 жовтня 1939 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Харківської обл. 17 листопада 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 серпня 1995 р.

БОЙКО Павло Андріянович, 1898 р., м. Кролевець Сумської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Настоятель Полтавської Воскресенської української парафії. Заарештований 28 листопада 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 3 лютого 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі. Верховним Судом 8 квітня 1940 р. вирок зменшено до 2 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1994 р.

БОЙКО Павло Іванович, 1913 р., м. Саки (АР Крим), українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Мокіївка Чорнухинського р-ну Полтавської обл. Учитель місцевої школи. Заарештований 16 січня 1934 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 лютого 1934 р. за ст. 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі умовно. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 листопада 1989 р.

БОЙКО Павло Іванович, 1898 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Колгоспник. Заарештований 5 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.

БОЙКО Павло Сильвестрович, 1883 р., с. Більськ Котелевського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Більськ. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 квітня 1930 р. Засуджений Полтавським окружним судом 18 травня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі умовно. З-під варти звільнений 18 травня 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 лютого 1995 р.

БОЙКО Петро Васильович, 1920 р., с. Велика Рублівка Котелевського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 12 липня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом НКВС Калінінського фронту 16 серпня 1942 р. за ст. ст. 58-10 ч. 2, 19-58-1 “б” КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 19 вересня 1942 р. у с. Зубарєво Калінінської обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1997 р.

БОЙКО Петро Іванович, 1893 р., с. Гвіздниця Брестської обл. (Білорусь), українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Директор контори “Союзбавовнозбут”. Заарештований 1 листопада 1937 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 16 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 жовтня 1991 р.

БОЙКО Пилип Васильович, 1904 р., с. Денисівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Денисівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 березня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 березня 1990 р.

БОЙКО Порфирій Якович, 1881 р., с. Долина Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта не вказана. Проживав у с. Абазівка Полтавського р-ну Полтавської обл. Фельдшер. Заарештований 6 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.

БОЙКО Роман Сазонович, 1898 р., с. Витівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Витівка. Колгоспник. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 липня 1989 р.

БОЙКО Семен Гаврилович, 1891 р., с. Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Миргород. Учитель місцевої середньої школи. Заарештований 3 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 лютого 1938 р. за контрреволюційну діяльність (стаття КК не вказана) до 10 років позбавлення волі. З-під варти звільнений 7 червня 1943 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.

БОЙКО Сергій Григорович, 1887 р., с. Гаркушинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гаркушинці. Без певного місця роботи. Заарештований 2 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БОЙКО Сергій Федосійович, 1902 р., с. Вовчик Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вовчик. Селянин-одноосібник. Заарештований 25 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УСРР до заслання (термін заслання не вказаний). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1990 р.

БОЙКО Степан Васильович, 1907 р., с. Кривобоки (нині с. Одрадівка) Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 24 березня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Воронізької обл. 6 травня 1944 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1994 р.

БОЙКО Федір Михайлович, 1901 р., м. Зіньків Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Зіньків. Колгоспник. Заарештований 20 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 8 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1937 р.

БОЙКО Федір Федорович, 1875 р., с. Шилівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шилівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 19 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 січня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БОЙКО Феодосій Іванович, 1881 р., м. Вороньків Київської обл., українець, з міщан, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Тарифікатор 5 експериментальної дільниці Південної залізниці. Заарештований 22 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 22 лютого 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заборони проживання у ряді місцевостей СРСР. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БОЙКО Юхим Антонович, 1907 р., с. Ягнятин Ружинського р-ну Житомирської обл., українець, із селян, освіта початкова. Командир відділення госпіталю. Заарештований 29 жовтня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Південно-Західного фронту 12 листопада 1941 р. за ст. ст. 18-58-1 “б”, 19-58-8, 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу. Вирок змінено 24 листопада 1941 р. на 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1997 р.

БОЙКО-Бочаров Павло Степанович, 1893 р., с. Кононівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена вища. Проживав у с. Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл. Агроном Лубенської окрспілки “Господарсоюз”. Заарештований 18 вересня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 18 червня 1926 р. за ст. 76 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення за амністією 1 грудня 1927 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1995 р.

БОЙПРАВ Іван Опанасович, 1895 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Інспектор контори комітету заготівель м. Кременчука. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 18 лютого 1959 р.

БОЙЧЕНКО Олена Федорівна, 1900 р., Польща (точне місце народження не вказане), полька, із селян, малописьменна. Проживала в с. Строкачі Семенівського р-ну Полтавської обл. Працювала в дитячому садку місцевого колгоспу. Заарештована 15 березня 1938 р. Засуджена Полтавським обласним судом 18 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітована Верховним Судом України 14 квітня 1989 р.

БОЙЧЕНКО Степан Давидович, 1889 р., с. Строкачі Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Строкачі. Сторож колгоспу. Заарештований 13 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.

БОЙЧУК Микола Макарович, 1898 р., м. Миколаївка Одеської обл., українець, із робітників, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Начальник дистанції шляху залізничної ст. Лубни. Заарештований 11 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Київської обл. 9 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24 березня 1958 р.

БОКАЙ Михайло Васильович, 1878 р., с. Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта не вказана. Проживав у м. Зіньків. Без певних занять. Заарештований 19 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 жовтня 1937 р. в м. Харків. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 вересня 1959 р.

БОКИЙ Іван Федорович, 1904 р., с. Пронозівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у с. Пироги Глобинського р-ну. Вчитель місцевої школи. Заарештований 26 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 січня 1943 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР на строк відбутого попереднього ув’язнення. З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БОКЛАГ Андрій Іванович, 1889 р., с. Шамраївка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шамраївка. Пасічник колгоспу. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БОКСЕР Ісак Лазарович, 1904 р., м. Ковель Волинської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий складом паперу. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 липня 1989 р.

БОЛВІНСЬКИЙ Сигизмунд Михайлович, 1906 р., с. Щельці (Польща), німець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Касир залізничної станції Пирятин. Заарештований 19 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 січня 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1957 р.

БОЛГАРСЬКИЙ Леонтій Федорович, 1900 р., с. Великоселицьке Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Великоселицьке. Колгоспник. Заарештований 28 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БОЛГАРСЬКИЙ Степан Федорович, 1893 р., с. Великоселицьке Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Великоселицьке. Колгоспник. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 серпня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БОЛДЕНКО Кирило Степанович, 1909 р., с-ще Заріччя Бобруйського р-ну Могилівської обл. (Білорусь), білорус, із селян, освіта середня. Проживав у м. Ленінград (Російська Федерація), курсант вищого військово-морського училища. Заарештований 25 вересня 1933 р. Засуджений Особливою трійкою Постійного представництва ОДПУ у Ленінградському ВО 23 грудня 1933 р. за ст. 58-12 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Термін покарання відбув повністю. Реабілітований Військовим трибуналом Ленінградського ВО 20 січня 1958 р.

БОЛОТНИЙ Соломон Михайлович, 1894 р., м. Могилів (Білорусь), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Службовець торгового комбінату інвалідів. Заарештований 2 липня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 червня 1939 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом СРСР 13 липня 1940 р.

БОЛОТНІКОВ Костянтин Іванович, 1888 р., м. Краснослободськ Пензенської обл. (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Агроном облземуправління. Заарештований 18 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 28 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 31 липня 1957 р.

БОЛТЯНСЬКА Ганна Микитівна, 1903 р., с. Яселка Очаківського р-ну Миколаївської обл., українка, із робітників, освіта початкова. Проживала в м. Полтава. Робітниця відділу військового будівництва. Заарештована 27 вересня 1944 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 12 грудня 1944 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Верховним Судом УРСР 12 червня 1961 р.

БОЛТЯНСЬКИЙ Василь Федорович, 1908 р., Білгород-Дністровський р-н Одеської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Водій взуттєвої фабрики. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Перебував в ув’язненні до 15 вересня 1947 р. в м. Караганда (Казахстан). Реабілітований Полтавським обласним судом 20 вересня 1962 р.

БОЛЬБА (БОЛБА) Федір Андрійович, 1894 р., с. Горки Турнського повіту Хелмського воєводства (Польща), українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рашівка Гадяцького р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 10 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.

БОЛЬШАКОВ Іван Герасимович, 1877 р., с. Губарівка Писарівського р-ну Пензенської обл. (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта початкова. Без певного місця проживання (Семенівський район Полтавської обл.). Без певних занять. Заарештований 18 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 березня 1939 р. за ст. ст. 42, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Помер 7 травня 1939 р. у в’язниці м. Кременчука. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 липня 1994 р.

БОЛЮХ Борис Єфремович, 1920 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Студент Полтавського педагогічного інституту. Заарештований 18 жовтня 1940 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 25 березня 1941 р. за ст. ст. 54-8, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Помер в місцях ув’язнення в 1941 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 25 березня 1966 р.

БОМАЦЕРЯ Платон Мефодійович, 1885 р., м.Зіньків Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м.Зіньків. Священик без приходу. Заарештований 10 жовтня 1937 р. Утримувався у в’язниці м.Полтава. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 квітня 1989 р.

БОН-Брулевич (Бонч-Бруєвич) Іван Кіндратович, 1901 р., с. Кононівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із дворян, освіта середня. Проживав у с. Кононівка. Колгоспник. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 травня 1966 р.

БОНДАР Андрій Федорович, 1892 р., с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вереміївка. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 січня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 17 травня 1929 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до позбавлення права проживати в ряді місцевостей СРСР терміном на 3 роки. За постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ від 16 травня 1932 р. міра покарання продовжена ще на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.

БОНДАР Іван Акакійович, 1910 р., с. Поділ Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Командир підрозділу на курсах молодших політруків. Заарештований 20 березня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 18 Армії 5 квітня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 грудня 1996 р.

БОНДАР Макар Іванович, 1890 р., с. Поділ Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Працівник Миргородського курорту. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом УРСР 3 лютого 1961 р.

БОНДАР Олександр Іванович, 1892 р., с. Багачка Перша Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Багачка Перша. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 лютого 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

БОНДАР Остап Олександрович, 1899 р., с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вереміївка. Колгоспник. Заарештований 5 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 вересня 1959 р.

БОНДАР Петро Іванович, 1885 р., с. Багачка Перша Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Багачка Перша. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 грудня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БОНДАР Сава Федорович, 1887 р., с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с.Вереміївка. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 20 лютого 1933 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1990 р.

БОНДАР Степан Іванович, 1885 р., с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вереміївка. Без певних занять. Заарештований 19 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.

БОНДАР Тимофій Іванович, 1886 р., с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вереміївка. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 січня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ УСРР 17 травня 1929 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.

БОНДАР Феодосій Григорович, 1872 р., с. Грякове Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Грякове. Селянин-одноосібник. Заарештований 8 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 8 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 травня 1995 р.

БОНДАРЕВСЬКИЙ Євген Михайлович, 1913 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Черговий по залізничній ст. Ліщинівка Південної залізниці. Заарештований 27 січня 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 16 березня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 21 травня 1992 р.

БОНДАРЕНКО Андрій Опанасович, 1898 р., с. Березівка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Березівка. Колгоспник. Заарештований 26 листопада 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 25 лютого 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 54-12 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Верховним Судом УРСР 5 червня 1959 р.

БОНДАРЕНКО Василь Олександрович, 1892 р., с. Вишняки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вишняки. Робітник Хорольського спиртзаводу. Заарештований 20 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.

БОНДАРЕНКО Василь Петрович, 1896 р., м. Кобеляки Полтавської обл., українець, із міщан-кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Тимчасово не працював. Заарештований 9 травня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною Прокуратурою України 30 вересня 1992 р.

БОНДАРЕНКО Володимир Павлович, 1913 р., м. Полтава, українець, із кустарів, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Студент Полтавського інженерно-будівельного інституту. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. (стаття КК не вказана) за приналежність до антирадянської організації до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р.

БОНДАРЕНКО Григорій Аксентійович, 1885 р., с. Бієве Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бієве. Селянин-одноосібник. Заарештований 21 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 лютого 1989 р.

БОНДАРЕНКО Григорій Іванович, 1871 р., м. Полтава, українець, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Машиніст паровоза залізничної ст. Полтава. Заарештований 20 січня 1931 р. Засуджений Транспортним Лінійним судом Південної і Донецької залізниць 13 серпня 1931 р. за ст. 54-7 КК УСРР до 5 місяців примусових робіт. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 21 травня 1992 р.

БОНДАРЕНКО Григорій Микитович, 1910 р., с. Ярмаки Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Ярмаки. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БОНДАРЕНКО Григорій Миколайович, 1905 р., с. Петрівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Петрівка. Без певного місця роботи. Заарештований 27 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 24 вересня 1957 р.

БОНДАРЕНКО Григорій Фадійович, 1906 р., с. Покровська Багачка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Хабаровськ (Російська Федерація). Червоноармієць. Заарештований 26 серпня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Хабаровського гарнізону 14 квітня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1995 р.

БОНДАРЕНКО Дмитро Прокопович, 1905 р., м. Полтава, українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник заводу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 лютого 1990 р.

БОНДАРЕНКО Дмитро Тихонович, 1913 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Арзамас. Начальник авіаційно-метеорологічної служби. Заарештований 9 листопада 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом 12 району авіабазування 2 грудня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу. За Постановою Військового трибуналу Московського ВО 16 грудня 1941 р. розстріл замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбував у Воркутинських таборах НКВС СРСР. Звільнений з ув’язнення 11 травня 1946 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1994 р.

БОНДАРЕНКО Євстафій Антонович, 1898 р., с. Андріївка Балакліївського р-ну Харківської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Заступник начальника залізничної ст. Полтава-Південна. Заарештований 21 жовтня 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 16 січня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Ухвалою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 23 вересня 1939 р. розстріл замінено на 2 роки позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 квітня 1995 р.

БОНДАРЕНКО Іван Петрович, 1900 р., с. Кочубеївка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кочубеївка. Колгоспник. Заарештований 11 вересня 1947 р. Засуджений Полтавським обласним судом 21 жовтня 1947 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Термін покарання відбув, звільнений 17 січня 1959 р. Реабілітований Прокуратурою України 21 грудня 1992 р.

БОНДАРЕНКО Катерина Петрівна, 1903 р., місце народження не вказане, українка, із селян, освіта середня. Проживала в м. Лубни Полтавської обл. Медсестра поліклініки. Заарештована 18 квітня 1945 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 лютого 1946 р. (стаття КК не вказана) як член сім’ї зрадника Батьківщини до 5 років заслання з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19 вересня 1989 р.

БОНДАРЕНКО Клим Андрійович, 1898 р., с. Мала Нехвороща Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мала Нехвороща. Завідуючий млином. Заарештований 8 жовтня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 19 лютого 1936 р. за ст. ст. 54-12, 99 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у сільськогосподарській колонії НКВС ст. Божково Полтавського р-ну Полтавської обл. Вдруге засуджений Військовим трибуналом Полтавського гарнізону 30 грудня 1948 р. за ст. 54-1 “б” КК УРСР до 20 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом України 20 травня 1994 р.

БОНДАРЕНКО Леонід Митрофанович, 1923 р., с. Бочанівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Бочанівка. Без певних занять. Заарештований 6 липня 1950 р. Засуджений Полтавським обласним судом 23 вересня 1950 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах (строк не вказаний) та з конфіскацією особистого майна. Ухвалою Верховного Суду УРСР від 6 серпня 1955 р. термін покарання зменшено до 7 років. З-під варти звільнений у 1956 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 12 жовтня 1990 р.

БОНДАРЕНКО Микита Іванович, 1886 р., с. Ярмаки Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Ярмаки. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 березня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 7 червня 1929 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ від 18 лютого 1931 р. вирок замінено на заслання до Західного Сибіру до 7 червня 1932 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БОНДАРЕНКО Микола Романович, 1925 р., с. Великий Байрак Миргородського р-ну Полтавської обл., українець. Червоноармієць. Заарештований 11 вересня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом залізничних військ Забайкальського фронту 10 жовтня 1945 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 4 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1994 р.

БОНДАРЕНКО Микола Степанович, 1892 р., с. Лазірки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, з міщан, освіта середня. Проживав у с. Устивиця Миргородського р-ну. Колгоспник. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 березня 1957 р.

БОНДАРЕНКО Микола Федорович, 1884 р., с. Крюкове Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Головний кондуктор товарних поїздів ст. Полтава-Південна. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії НКВС СРСР 14 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 10 березня 1956 р.

БОНДАРЕНКО Олександр Омелянович, 1886 р., с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вереміївка. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 січня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ УСРР 17 травня 1929 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.

БОНДАРЕНКО Олександр Сергійович, 1913 р., с. Мильці Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 13 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 57 мото-стрілецької дивізії 7 жовтня 1942 р. за ст. ст. 58-1 “б”, 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 травня 1997 р.

Бондaаренко Олександр Тимофійович, 1905 р., с. Тарасівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, відомості про освіту відсутні. Проживав у с. Тарасівка. Командир дивізіону, капітан. Заарештований 7 жовтня 1944 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 березня 1945 р. за ст. ст. 54-1 “б”, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений 1 вересня 1954 р. Реабілітований Військовим трибуналом Прикарпатського ВО 30 жовтня 1956 р.

БОНДАРЕНКО Олексій Андрійович, 1896 р., с. Василівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Василівка. Колгоспник. Заарештований 18 лютого 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 15-16 червня 1936 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією 1/2 частини майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1991 р.

БОНДАРЕНКО Олексій Васильович, 1915 р., м. Слав’янськ Донецької обл., українець, із робітників, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Чебоксари (Російська Федерація). Курсант автошколи 14 запасної стрілецької бригади. Заарештований 4 червня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 14 запасної стрілецької бригади 28 серпня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Звільнений з ув’язнення в 1952 р. Реабілітований Військовим трибуналом Приволзького ВО 28 червня 1977 р.

БОНДАРЕНКО Олексій Іларіонович, 1889 р., с. Брусове Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Єгорівка Семенівського р-ну. Робітник радгоспу. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 18 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.

БОНДАРЕНКО Олексій Петрович, 1906 р., м. Крюків Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Крюків. Слюсар школи фабрично-заводського навчання. Заарештований 25 січня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 15 квітня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 травня 1991 р.

БОНДАРЕНКО Пантелеймон Васильович, 1893 р., с. Василівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Василівка. Колгоспник. Заарештований 17 травня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 15-16 червня 1936 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією 1/2 частини майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1991 р.

БОНДАРЕНКО Петро Степанович, 1890 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у смт Градизьк. Учитель середньої школи. Заарештований 20 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21-23 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 червня 1962 р.

БОНДАРЕНКО Пилип Андрійович, 1892 р., смт Диканька Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка Диканського р-ну. Безробітний. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 грудня 1956 р.

БОНДАРЕНКО Семен Петрович, 1888 р., с. Середняки Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Ветхалівка Гадяцького р-ну. Колгоспник. Заарештований 20 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-4, 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 березня 1959 р.

БОНДАРЕНКО Степан Прокопович, 1901 р., місце народження невідоме, українець, із селян, освіта вища. Проживав у смт Нові Санжари Полтавської обл. Зоотехнік райземвідділу. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 10 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом Київського ВО 14 лютого 1958 р.

БОНДАРЕНКО Тимофій Антонович, 1921 р., с. Нова Кочубеївка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Військовослужбовець. Заарештований 11 грудня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Західного фронту 30 грудня 1942 р. за ст. 19-58-8 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку до закінчення військових дій. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 лютого 1997 р.

БОНДАРЕНКО Федот Олександрович, 1900 р., с. Лазірки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вишняки Хорольського р-ну. Рахівник ощадкаси. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.

БОНДАРЕНКО Федот Федорович, 1900 р., х. Халява Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни. Заарештований 18 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-11, 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано в травні 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.

БОНДАРЕНКО Юхим Романович, 1909 р., с. Новоселівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 24 вересня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 37 Армії 28 жовтня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 грудня 1996 р.

БОНДАРЕНКО-СТАТКЕВИЧ Олена Олександрівна, 1895 р., с. Малинове Люблінського воєводства (Польща), полька, із селян, освіта початкова. Проживала в м. Кременчук Полтавської обл. Робітниця контори “Книгокультторг”. Заарештована 16 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 25 липня 1989 р.

БОНДАРЕЦЬ Йосип Прокопович, 1890 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у смт Решетилівка. Учитель середньої школи. Заарештований 7 березня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 січня 1956 р.

БОНДАРЄВ Володимир Михайлович, 1908 р., с. Підкущанське Золочівського р-ну Харківської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Диспетчер заводу. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.

БОНДАРЄВ Єгор Михайлович, 1899 р., с. Журавець Дросковського р-ну Курської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Броварки Глобинського р-ну Полтавської обл. Завгосп колгоспу. Заарештований 10 липня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 4 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 липня 1991 р.

БОНДАРЄВ Сергій Іванович, 1894 р., с. Селець (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мокріївка Миргородського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 26 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом Київського ВО 21 березня 1966 р.

БОНДАРЧУК Василь Парфентійович, 1903 р., смт Шишаки Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Шишаки. Голова колгоспу ім. 17 партз’їзду. Заарештований 27 червня 1944 р. за звинуваченням за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. Покінчив життя самогубством у камері попереднього ув’язнення 15 липня 1944 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 серпня 1990 р.

БОНДАРЧУК Єрофій Лук’янович, 1874 р., м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Тесляр лісоскладу. Заарештований 11 грудня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 квітня 1931 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.

БОНДАРЬ Ганна Максимівна, 1902 р., с. Мостовівщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, малописьменна. Проживала на х. Чугуї Великобагачанського р-ну. Колгоспниця. Заарештована 5 червня 1947 р. Засуджена Військовим трибуналом військ МВС Полтавської обл. 14 липня 1947 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією особистого майна. Термін покарання відбувала у Карагандинському таборі МВС СРСР. Звільнена 2 жовтня 1954 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 13 вересня 1954 р.

БОНДАРЬ Данило Петрович, 1873 р., с. Засосна Бериченського р-ну Воронезької обл. (Російська Федерація), українець, із селян, неписьменний. Проживав у с. Баранівка Шишацького р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 4 травня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 20 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 липня 1994 р.

БОНДАРЬ Іван Іванович, 1894 р., с. Мацьківці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рубанівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 28 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-9, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1958 р.

БОНДАРЬ Іван Карпович, 1888 р., с. Заруддя Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 листопада 1930 р. за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ст. 54-10-13 КК УСРР. Засланий у Північний край (відомості про судове рішення відсутні). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 листопада 1989 р.

БОНДАРЬ Іван Михайлович, 1902 р., с. Мацьківці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, неписьменний. Проживав у с. Рубанівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 28 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 4 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 13 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 грудня 1989 р.

БОНДАРЬ Йосип Йосипович, 1897 р., с. Мацьківці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рубанівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 28 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-9, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БОНДАРЬ Кароліна Григорівна, 1902 р., с. Мацьківці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., полька, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Рубанівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспниця. Заарештована 18 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.

БОНДАРЬ Олександр Остапович, 1892 р., с. Лозуватка Царичанського р-ну Дніпропетровської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лозуватка. Працівник лісництва. Заарештований 16 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БОНДАРЬ Павло Гаврилович, 1900 р., с. Мацьківці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рубанівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 28 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-9, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БОНДАРЬ Петро Михайлович, 1884 р., с.Білоусівка Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Білоусівка, колгоспник, член релігійного об’єднання ЄХБ. Заарештований 7 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.

БОНДАРЬ Самсон Михайлович, 1879 р., с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кам’яні Потоки. Селянин-одноосібник. Заарештований 25 жовтня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 1 січня 1933 р. (стаття КК не вказана) до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1990 р.

БОНДАРЬ Свиридон Матвійович, 1893 р., с. Поділ Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Старший агроном Полтавського облземуправління. Заарештований 10 лютого 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 13 квітня 1945 р. за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Помер 23 червня 1953 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 квітня 1992 р.

БОНДАРЬ Юхим Матвійович, 1878 р., с. Малий Бакай Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Малий Бакай. Помічник старости церкви. Заарештований 26 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 11 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 червня 1989 р.

БОНДИНІЙ (БОНДІНІ) Станіслава Феліксівна, 1913 р., м. Летичів Хмельницької обл., полька, із службовців, освіта вища. Проживала в м. Миколаїв Львівської обл. Вчителька місцевої школи. Заарештована 11 жовтня 1944 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 23 грудня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 6 червня 1991 р.

БОНДУР Григорій Ілліч, 1911 р., с. Парасковіївка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник заводу. Заарештований 17 квітня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 13 липня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Термін покарання відбував в Магаданській обл. (Російська Федерація). Реабілітований Верховним Судом УРСР 25 січня 1965 р.

БОНДУР Іван Петрович, 1871 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта початкова. Проживав у с. Мачухи. Селянин-одноосібник. Заарештований 10 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БОНДУР Марта Карлівна, 1900 р., м. Дрюзідорф (Німеччина), німкеня, із робітників, освіта неповна середня. Проживала в с. Старі Санжари Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Вчителька місцевої школи. Заарештована 15 серпня 1941 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Харківської обл. 6 вересня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Полтавським обласним судом 14 лютого 1991 р.

БОНДУР Михайло Данилович, 1902 р., с. Бондури Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бондури. Колгоспник. Заарештований 5 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 березня 1959 р.

БОНДУР Михайло Данилович, 1902 р., с. Полузір’я Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Полузір’я. Селянин-одноосібник. Заарештований 28 лютого 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 травня 1931 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 травня 1990 р.

БОНДУР Прокіп Іларіонович, 1897 р., с. Полузір’я Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта початкова. Проживав у с. Полузір’я. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 13 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відував у м. Хабаровськ. Засуджений вдруге Особливою нарадою при НКВС СРСР 4 червня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Дальлазі НКВС СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 серпня 1989 р.

БОНДУР Семен Іванович, 1900 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мачухи. Селянин-одноосібник. Заарештований 10 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 березня 1930 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БОНДУСЬ Іван Вікторович, 1908 р., с. Рокита Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Червоноармієць. Заарештований 15 листопада 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Московського ВО 24 листопада 1941 р. за ст. ст. 58-10 ч. 2, 193-7 п. “г” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Військовою прокуратурою Московського ВО 17 грудня 1992 р.

БОНЄВ Павло Пеєвич, 1890 р., м. Козанка (Болгарія), болгарин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Черкасівка Полтавського р-ну Полтавської обл. Голова колгоспу ім. Кірова. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 12 серпня 1958 р.

БОНЬКОВСЬКИЙ Мечеслав Степанович, 1894 р., х. Любепка повіту Бела (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Водій міськкомунвідділу. Заарештований 29 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 1 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 11 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 18 вересня 1950 р.

БОРБЛИК Митрофан Савич, 1878 р., с.Кротівщина Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с.Матвіївка Котелевського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 7 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 лютого 1930 р. за ст.54-10 ч.1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 листопада 1989 р.

БОРДУН Сергій Порфирійович, 1881 р., с. Морози Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Морози. Колгоспник. Заарештований 20 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.

БОРДУН Тимофій Макарович, 1904 р., с. Житківка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Житниківка. Селянин-одноосібник. Заарештований 12 серпня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 13 лютого 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 жовтня 1989 р.

БОРДЮГ Григорій Тимофійович, 1894 р., с. Попівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Опішня. Робітник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Відбував покарання на БАМ, м. Улан-Уде. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 серпня 1989 р.

БОРДЮГ Дмитро Євтихійович, 1897 р., с. Василівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Василівка. Продавець сільського споживчого товариства. Заарештований 13 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1957 р.

БОРДЮГ Микола Йосипович, 1893 р., с. Шафранівка Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Молодиківщина Решетилівського р-ну. Колгоспник. Заарештований 23 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.

БОРДЮГ Федір Максимович, 1894 р., с. Червона Знам’янка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Приймальник хліба. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28 квітня 1989 р.

БОРЕЙКО Михайло Ілліч, 1896 р., с. Вовчик Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Вовчик. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 8 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 квітня 1959 р.

БОРИС Микола Трохимович, 1886 р., с. Горошине Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горошине. Колгоспник. Заарештований 25 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БОРИСЕВИЧ Михайло Людвігович, 1899 р., м. Шовли Каунаської обл. (Литва), поляк, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Бригадир електроцеху 7 вагонної дільниці Південної залізниці. Заарештований 21 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 жовтня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 4 грудня 1959 р.

БОРИСЕНКО Анатолій Іванович, 1898 р., м. Лубни Полтавської обл., українець, із службовців, закінчив планово-економічні та бухгалтерські курси. Проживав у м. Лубни. Плановик деревообробної фабрики. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 11 березня 1958 р.

БОРИСЕНКО Василь Іванович, 1916 р., с. Федорівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна (військова). Проживав у м. Рівне. Інженер аеропорту 224 авіазагону Українського управління цивільного повітряного флоту. Заарештований 3 вересня 1948 р. Засуджений Військовим трибуналом в/ч 64116 18 грудня 1948 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років, позбавленням медалей та військового звання “технік-лейтенант”. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р.

БОРИСЕНКО Василь Лукич, 1914 р., с. Федорівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Федорівка. Колгоспник. Заарештований 10 липня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом 14 стрілецького корпусу Харківського ВО 15 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 червня 1998 р.

БОРИСЕНКО Григорій Григорович, 1903 р., с. Рашівка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 19 січня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 82 морської стрілецької бригади 29 травня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 квітня 1997 р.

БОРИСЕНКО Григорій Костянтинович, 1891 р., с. Бориси Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Бориси. Селянин-одноосібник. Заарештований 28 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 червня 1990 р.

БОРИСЕНКО Григорій Никифорович, 1903 р., с. Терни Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29-30 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавським обласним судом 9 лютого 1961 р.

БОРИСЕНКО Данило Спиридонович, 1887 р., с. Бориси Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бориси. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 червня 1990 р.

БОРИСЕНКО Іван Трохимович, 1894 р., с. Новоіванівка Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новоіванівка. Працював за наймом на різних роботах. Заарештований 20 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 19 січня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1990 р.

БОРИСЕНКО Йосип Ул’янович, 1897 р., с. Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Попівка. Колгоспник. Заарештований 5 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 серпня 1958 р.

БОРИСЕНКО Матвій Якович, 1905 р., с. Єлизаветівка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, соціальне походження не вказане, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер 21-ї дистанції Полтавського відділення Південної залізниці. Заарештований 2 листопада 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 31 січня 1933 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 68 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Покарання відбув у 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 травня 1980 р.

БОРИСЕНКО Микита Маркович, 1894 р., с. Шишаки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шишаки. Швець-кустар. Заарештований 13 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.

БОРИСЕНКО Павло Андрійович, 1884 р., смт Семенівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Старший стрілочник залізничної ст. Кременчук. Заарештований 25 вересня 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 22 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1995 р.

БОРИСЕНКО Полікарп Архипович, 1891 р., с. Базилівщина Машівського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Базилівщина. Заарештований 16 серпня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 20 листопада 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 липня 1994 р.

БОРИСЕНКО Северян Якович, 1907 р., с. Цвітове Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гришки Зіньківського р-ну. Колгоспник. Заарештований 25 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БОРИСЕНКО Федір Пилипович, 1871 р., с. Федорівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Федорівка. Колгоспник. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 23 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 счіня 1990 р.

БОРИСЕНКО-ЛИТВИН Єлисей Іванович, 1880 р., с. Окіп Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Березоточа Лубенського р-ну. Робітник. Заарештований 31 жовтня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 7 липня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 травня 1995 р.

БОРИСЮК Григорій Дем’янович, 1901 р., с. Дубове Ковельського р-ну Волинської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Рахівник паровозоремонтного заводу. Заарештований 2 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 березня 1957 р.

БОРИШПОЛЕЦЬ Афанасій Єфремович, 1895 р., с. Петрівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рибальське Миргородського р-ну. Завгосп ветпункту. Заарештований 13 лютого 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 18 травня 1945 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 20 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Постановою Військового трибуналу КВО від 11 жовтня 1955 р. справу припинено за недоведенням складу злочину. З-під варти звільнено 5 листопада 1955 р.

БОРИШПОЛЕЦЬ Іван Опанасович, 1927 р., с. Рибальське Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Перебував в армії, телефоніст. Заарештований 22 серпня 1949 р. Засуджений Військовим трибуналом в/ч 45567 17 жовтня 1949 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у ВТТ № 100/1 УМВС Сахалінської обл. РРФСР. Після звільнення проживав у с. Рибальське. Реабілітований Військовою Прокуратурою Далекосхідного ВО 7 лютого 1992 р.

Борківець Катерина Гнатівна, 1903 р., смт Котельва Полтавської обл., українка, із селян, Малописьменна. Проживала в смт Котельва. Колгоспниця. Заарештована 24 січня 1953 р. Засуджена Особливою нарадою при МДБ СРСР 24 січня 1953 р. (стаття КК не вказана) як член сім’ї зрадника Батьківщини до 5 років заслання з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Військовим трибуналом Ленінградського ВО 24 квітня 1957 р.

БОРНИЛО Федір Фокійович, 1896 р., с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Опришки. Колгоспник. Заарештований 17 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 січня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 грудня 1961 р.

БОРОВИЙ Прокіп Андрійович, 1907 р., с. Білий Колодязь Новозибківського р-ну Орловської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 23 червня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 11 Армії 2 липня 1944 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 липня 1994 р.

БОРОВИЙ Юхим Михайлович, 1907 р., с. Ярохівка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Миколаївка Полтавського р-ну. Колгоспник. Заарештований 3 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1989 р.

БОРОВИК Микола Данилович, 1893 р., с. Липове Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Дем’янівка Семенівського р-ну. Без певного місця роботи. Заарештований 17 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 листопада 1989 р.

БОРОВІЧ Олександр Йосипович, 1895 р., с. Ахмичетка Бериславського р-ну Херсонської обл., українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Механік райспоживспілки. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 березня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 березня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.

БОРОВСЬКИЙ Володимир Віталійович, 1894 р., с. Царівка Кролевецького р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Співробітник НДІ свиноводства, сільгоспінституту. Заарештований 11 березня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 23-26 серпня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 4 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовим трибуналом Харківського ВО 25-27 квітня 1940 р.

БОРОВСЬКИЙ Мамант Васильович, 1883 р., с. Шидлівці Гусятинського р-ну Тернопільської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Нехвороща Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Вчитель середньої школи. Заарештований 5 листопада 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 21 квітня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 3 лютого 1989 р.

БОРОВСЬКИЙ Олександр Митрофанович, 1884 р., с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Качанове Гадяцького р-ну. Пічник. Заарештований 31 серпня 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 9 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Помер у місцях ув’язнення 1947 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 30 травня 1964 р.

БОРОВСЬКИЙ Сергій Климентійович, 1896 р., с. Доротинка Бельського р-ну Гродненської обл. (Білорусь), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав на ст. Кобеляки Південної залізниці. Робітник залізничної ст. Кобеляки. Заарештований 10 лютого 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 травня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 листопада 1989 р.

БОРОВСЬКОЙ Ісаак Лібкович, 1879 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Пацівник артілі інвалідів. Заарештований 5 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 червня 1956 р.

БОРОДАВКА Іван Якимович, 1905 р., с. Вороньки Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Макіївка Донецької обл. Заарештований 18 травня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 240 стрілецької дивізії 18 липня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БОРОДАВКА Павло Данилович, 1910 р., с. Більськ Котелевського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Більськ. Колгоспник. Заарештований 5 грудня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом Полтавського гарнізону 3 лютого 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 18 червня 1957 р.

БОРОДАВКА Яків Петрович, 1901 р., с. Човно-Федорівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Човно-Федорівка. Колгоспник. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.

БОРОДАВКІН Андрій Якимович, 1914 р., с. Вороньки Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 6 листопада 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 2 Українського фронту 17 січня 1945 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовою прокуратурою Одеського ВО 2 липня 1956 р.

БОРОДАЙ Дмитро Терентійович, 1898 р., с. Долина Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 31 грудня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 74 гвардійського стрілецького полку 18 лютого 1945 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 червня 1995 р.

БОРОДАЙ Іван Григорович, 1916 р., смт Котельва Полтавської обл., українець, із робітників, освіта незакінчена середня. Проживав у смт Котельва. Без певних занять. Заарештований 21 травня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 червня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Помер у місцях ув’язнення в 1939 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 21 лютого 1958 р.

БОРОДАЙ Іван Фомич, 1880 р., смт Котельва Котелевського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Котельва. Колгоспник. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1989 р.

БОРОДАЙ Лука Федорович, 1887 р., с. Байрак Диканьського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Художник Полтавського міськкому КП(б)У. Заарештований 4 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при при УНКВС Полтавської обл. 28 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 квітня 1957 р.

БОРОДАЙ Микола Радіонович, 1912 р., м. Вовчанськ Харківської обл., українець, із робітників, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Гребінка Полтавської обл. Завідуючий базою райспоживспілки. Заарештований 19 липня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 13 листопада 1945 р. за ст. 54-3 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнений з ув’язнення 9 листопада 1954 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 жовтня 1954 р.

БОРОДАЙ Михайло Петрович, 1888 р., с-ще Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Гадяч. Лікар-лаборант санітарно-бактеріологічної лабораторії. Заарештований 19 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 10 липня 1959 р.

БОРОДАЙ Наталка Павлівна, 1912 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала в с. Баранівка Шишацького р-ну Полтавської обл. Колгоспниця. Заарештована 10 березня 1944 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 листопада 1945 р. (стаття КК не вказана) як член сім’ї зрадника Батьківщини до заслання в Талди-Курганську область Казахстану терміном на 5 років з конфіскацією майна. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.

БОРОДАЙ Павло Демидович, 1899 р., с. Шевченки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у с. Шевченки. Колгоспник. Заарештований 8 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.

БОРОДАЙ Самсон Євменович, 1882 р., с. Новоселівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новоселівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 січня 1990 р.

БОРОДАЙ Сімон Іванович, 1872 р., с. Бершацьке Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Бершацьке. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 травня 1930 р. Засуджений Полтавським окружним судом 5 червня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 квітня 1995 р.

БОРОДАЙ Тарас Андрійович, 1897 р., с. Байрак Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Долина Полтавського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 25 серпня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 16 листопада 1930 р. за ст. ст. 54-8, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до 5 років заслання. Після звільнення проживав у м. Полтава. Працював на місцевому заводі. Заарештований вдруге 26 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1956 р., Полтавською обласною прокуратурою 28 листопада 1989 р.

БОРОДАЙ Трохим Карпович, 1891 р., с. Федіївка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Сторож Полтавської МТС, охоронник деревообробного комбінату. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 вересня 1989 р.

БОРОДАЙ Федір Сергійович, 1889 р., смт Котельва Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер-ревізор облздороввідділу. Заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 червня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 листопада 1959 р.

БОРОДАЙ Яків Петрович, 1908 р., с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, малописьменний. Проживав у с. Жуки. Начальник столярного цеху Полтавського деревообробного комбінату. Заарештований 23 червня 1941 р. Засуджений Верховним Судом Татарської АРСР 10 листопада 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом РРФСР 21 лютого 1991 р.

БОРОДАНЕНКО Кирило Сидорович, 1883 р., с. Нова Кочубеївка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Нова Кочубеївка. Селянин-одноосібник. Заарештований 6 квітня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 19 вересня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання умовно. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БОРОДАТИЙ Григорій Минович, 1888 р., с. Крива Руда Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Крива Руда. Колгоспник. Заарештований 25 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БОРОДКОВ Петро Федорович, 1869 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець. Проживав у м. Кременчук. Заарештований 25 лютого 1920 р. Засуджений Колегією Полтавської ГубНК 10 квітня 1920 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 березня 1994 р.

БОРОДЬКО Антон Семенович, 1896 р., с. Григорівка Гребінківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Писарщина Гребінківського р-ну. Завідуючий місцевою неповною середньою школою. Заарештований 19 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.

БОРОЗДУН Кіндрат Петрович, 1896 р., смт Сосниця Чернігівської обл., росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Заруддя Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 23 липня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 13 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 31 березня 1965 р.

БОРОЛЬ Григорій Давидович, 1892 р., м. Тернопіль, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кустар-візник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.

БОРОСЕВИЧ (БОРИСЕВИЧ) Едвард (Едуард) Мар’янович, 1911 р., Старокостянтинівський р-н Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Юнаки Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 29 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений 22 листопада 1947 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 20 вересня 1958 р.

БОРОХОВИЧ Марія Петрівна, 1898 р., смт Решетилівка Полтавської обл., українка, з міщан-кустарів, освіта середня. Проживала у смт Решетилівка. Бухгалтер Решетилівського райвно. Не заарештовувалася, відібрано підписку про невиїзд 4 листопада 1943 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 травня 1945 р. (стаття КК не вказана) як член родини зрадника Батьківщини до 5 років заслання з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 21 лютого 1990 р.

БОРОХОВИЧ Павло Кузьмич, 1898 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у смт Решетилівка. Агроном райземвідділу. Заарештований 29 квітня 1939 р. Засуджений Полтавським обласним судом 29 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі. Верховним Судом УРСР 29 вересня 1939 р. термін позбавлення волі скорочено до 4 років з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 26 жовтня 1993 р.

БОРОХОВСЬКИЙ Аркадій Семенович, 1913 р., м. Пирятин Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Мідногорськ Чкаловської обл. (Російська Федерація). Бригадний інтендант 57 окремої стрілецької бригади. Заарештований 3 квітня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Південно-Уральського ВО 1 серпня 1942 р. за ст. ст. 77, 58-10 ч. 2, 193-7 п. “д” КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією майна. Постановою Верховної Ради СРСР 25 вересня 1942 р. вирок замінено на 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбув. Реабілітований Верховним Судом У СРСР 18 липня 1989 р.

БОРТ Трохим Петрович, 1898 р., с. Пудлівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Красноград Харківської обл. Робітник механічних майстерень. Заарештований 7 січня 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 7 лютого 1933 р. за ст. 196 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БОРТНИК (Бортнєк) Герш Моісейович, 1904 р., м. Вінниця, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Вінниця. Помічник лікаря. Заарештований 2 вересня 1924 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК РРФСР до 3 років заслання. Достроково звільнений із місць заслання 23 січня 1926 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.

БОРУС Микола Якович, 1889 р., с. Ясканичі (Польща), українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник 2 механічного заводу. Заарештований 3 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 лютого 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.

БОРУТ Максим Петрович, 1896 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мачухи. Селянин-одноосібник. Заарештований 12 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 13 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БОРУХОВИЧ Яків Іоілович, 1916 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий відділення технічного контролю “Артілі і дитячий транспорт”. Заарештований 31 жовтня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 5 червня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом РРФСР 12 серпня 1955 р.

БОРУЦЬКИЙ Юлій Людвигович, 1900 р., с. Кожанка Липовецького р-ну Вінницької обл., поляк, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у с. Велика Рудка Диканського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 липня 1989 р.

БОРЩ Іван Минович, 1899 р., с. Шушвалівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шушвалівка. Колгоспник. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 1 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував в Южлазі НКВС СРСР (м. Улан-Уде), Сороклазі НКВС СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.

БОРЩ Павло Минович, 1894 р., с. Шушвалівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шушвалівка. Колгоспник. Заарештований 16 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 травня 1989 р.

БОРЩОВ Андрій Андрійович, 1901 р., м. Крюків Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Крюків. Робітник Крюківської райради. Заарештований 8 січня 1949 р. Засуджений Полтавським обласним судом 12 березня 1949 р. за ст. ст. 54-10 ч. 2, 196 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 15 квітня 1964 р.

БОРЩОВ Георгій Андріянович, 1901 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Стругальник паровозоремонтного заводу. Заарештований 7 грудня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 1 листопада 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-8 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 16 липня 1958 р.

БОРЯК Максим Каленикович, 1890 р., с. Лисівка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Лисівка. Вчитель середньої школи. Заарештований 31 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 серпня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-12 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 вересня 1937 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 січня 1958 р.

БОРЯК Петро Полікарпович, 1915 р., с. Ручки Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Ручки. Фінансовий агент. Заарештований 9 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 29 лютого 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 листопада 1991 р.

БОРЯК (БУРЯК) Степан Максимович, 1900 р., с. Липова Долина Липоводолинського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у с. Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл. Директор неповної середньої школи. Заарештований 28 лютого 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 11 серпня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 27 липня 1993 р.

БОСЕНКО Омелян Никифорович, 1873 р., с. Суха Маячка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Лизівка Машівського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 29 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 26 січня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 травня 1995 р.

БОСЕНКО Тимофій Михайлович, 1902 р., с. Уди Золочівського р-ну Харківської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 24 квітня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 117 стрілецької дивізії 3 травня 1942 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 11 травня 1942 р. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 1 квітня 1987 р.

БОСЯК Іван Якович, 1891 р., с. Радумиці Кінського повіту Радомського воєводства (Польща), поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Попівка Карлівського р-ну Полтавської обл. Робітник Карлівського машинобудівного заводу. Заарештований 22 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.

БОТВИНА Григорій Іванович, 1891 р., с. Рашівка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рашівка. Колгоспник. Заарештований 11 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 24 лютого 1989 р.

БОТЧЕНКО Василь Кузьмич, 1933 р., с. Єньки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Учень ремісничого училища. Заарештований 10 листопада 1950 р. Засуджений Полтавським обласним судом 30 грудня 1950 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 70 ч. 2 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 жовтня 1954 р.

БОЦВА Кир’ян Артемович, 1879 р., смт Опішне Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта початкова. Проживав у с.Кирило-Ганнівка Зіньківського р-ну. З 1931 р. - диякон місцевої церкви. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 19 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 квітня 1989 р.

БОЦВА Петро Кузьмич, 1896 р., м. Зіньків Полтавської обл., українець, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Зіньків. Слюсар і машиніст колгоспу. Заарештований 30 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.

БОЦМАН Федір Іларіонович,1916 р., с. Черняківка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 26 січня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 114 стрілецької дивізії 18 квітня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 20 квітня 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1994 р.

БОЧАРОВ Володимир Іларіонович, 1893 р., с. Маслівка Прохорівського р-ну Курської обл. (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Полтава. Прораб 4 будівельної контори. Заарештований 1 листопада 1937 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного суду СРСР 5 січня 1938 р. за ст. ст. 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 6 січня 1938 р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного суду СРСР 4 серпня 1938 р.

БОЧАРОВ Костянтин Іванович, 1897 р., м. Казань (Болгарія), болгарин, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Ленінград (Російська Федерація). Бригадний комісар, начальник кафедри військового мистецтва військово-політичної академії. Заарештований 12 вересня 1936 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 19 грудня 1936 р. за ст. ст. 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 24 березня 1956 р.

БОЧАРОВ Микола Павлович, 1893 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Робітник фабрики. Заарештований 26 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 23 липня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БОЧАРОВА Олімпіада Петрівна, 1904 р., м. Короча Бєлгородської обл. (Російська Федерація), росіянка, із службовців, освіта середня. Проживала в м. Полтава. Службовець заводу. Заарештована 27 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 5 лютого 1938 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 8 травня 1956 р.

БОЧКОВ Григорій Ілліч, 1908 р., с. Савино Верхнє-Усланського р-ну Татарської АРСР, росіянин, із селян, освіта початкова. Перебував у Суздальському спецтаборі НКВС (Російська Федерація). Заарештований 4 квітня 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 серпня 1942 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 24 червня 1957 р.

БОЧУЛЯК Войцех Степанович, 1901 р., с. Гречана Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник військобуду. Заарештований 21 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до розстрілу. Вирок виконано 21 грудня 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Верховним Судом УРСР 31 жовтня 1964 р.

БОЧУЛЯК Йосип Мартинович, 1878 р., с. Гречана Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Нове Грякове Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 15 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 листопада 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 21 серпня 1965 р.

БОЧУЛЯК Семен Йосипович, 1915 р., с. Гречана Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Попівка Карлівського р-ну Полтавської обл. Тимчасово не працював. Заарештований 16 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 серпня 1959 р.

БОЮНЕЦЬ Назар Іванович, 1899 р., с. Попівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Попівка. Колгоспник. Заарештований 21 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 20 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 липня 1958 р.

БОЯРКО Антон Павлович, 1913 р., с-ще Краснопілля Сумської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Курсант школи авіаспеціалістів. Заарештований 20 травня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 28 липня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік 6 місяців. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 травня 1995 р.

БОЯРЧУК Григорій Євминович, 1887 р., с. Усівка Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Усівка. Колгоспник. Заарештований вперше 8 серпня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 жовтня за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Покарання відбув у 1936 р. Заарештований вдруге 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. В ув’язненні перебував до 1943 р. (звільнений за станом здоров’я). Реабілітований Полтавським обласним судом 18 травня 1960 р., Полтавською обласною прокуратурою 4 квітня 1990 р.

БОЯРЧУК Дмитро Гаврилович, 1905 р., с. Харківці Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Харківці. Колгоспник. Заарештований 26 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 вересня 1989 р.

БОЯРЧУК Каленик Григорович, 1874 р., с. Усівка Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Усівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 листопада 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 18 січня 1930 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Президією Верховної Ради СРСР 19 січня 1990 р.

БОЯРЧУК Петро Іванович, 1898 р., с-ще Бородянка Бородянського р-ну Київської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с-щі Бородянка. Завідуючий виробництвом промислової артілі. Заарештований 28 серпня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Татарської АРСР 31 жовтня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 травня 1991 р.

БРАВАРНИК Ілля Осипович, 1899 р., с. Заріччя Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Заріччя. Керівник хорового гуртка будинку культури. Заарештований 19 вересня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 січня 1930 р. за ст.ст. 54-3, 54-10, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 вересня 1958 р.

БРАВО Борис Львович, 1900 р., м. Санкт-Петербург (Російська Федерація), єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Безробітний. Заарештований 28 лютого 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 2 квітня 1928 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. За постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ від 17 травня 1929 р. попередню постанову скасовано. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 квітня 1988 р.

БРАГА Герасим Петрович, 1875 р., с. Судівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Судівка. Кустар. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 січня 1990 р.

БРАГА Олександр Никифорович, 1916 р., с. Мала Перещепина Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 11 листопада 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 41 Армії 13 листопада 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 лютого 1997 р.

БРАГИНСЬКИЙ Мусій Аронович, 1900 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Працівник міжрайторгу. Заарештований 23 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом Київського ВО 22 листопада 1957 р.

БРАГИНСЬКИЙ Рувим Абрамович, 1910, м. Глухів Сумської бл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Службовеь бази коопбудтресту. Заарештований 3 лютого 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 травня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбув. Проживав у м. Полтава. Вдруге зарештований 25 листопада 1949 р. Засуджений Полтавським обласним судом 27 січня 1950 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений 1 жовтня 1954 р. достроково, із зарахуванням робочих днів. Реабілітований Верховним Судом СРСР 24 жовтня 1956 р.

БРАГІНСЬКИЙ Шулем Мотелевич, 1901 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна вища. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий постачзбутом комбінату ширпотребу. Заарештований 29 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 травня 1958 р.

БРАЖНИК Данило Данилович, 1872 р., смт Диканька Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Диканька. Колгоспник. Заарештований 12 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 березня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 квітня 1959 р.

БРАЖНИК Іван Юхимович, 1913 р., с. Марченки Диканьського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 2 грудня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 2 Українського фронту 28-29 січня 1945 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 28 листопада 1956 р.

БРАЖНИК Лаврін Петрович, 1906 р., Красноградський р-н Харківської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Машиніст паровозного депо ст. Полтава-Південна. Заарештований 20 квітня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом Південної залізниці 27 травня 1944 р. за ст. 54-3 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років з конфіскацією особистого майна. Помер у 1947 р. у місцях ув’язнення. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БРАЖНИК Піор Никифорович, 1886 р., с.Осначі Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. 1910-1929 рр. - монах Солоницького монастиря (Козельщинський р-н). Проживав у с.Черемиси Козельщинського р-ну Полтавської обл. Різноробочий за наймом. Заарештований 2 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 10 вересня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано у м.Кременчук Полтавської обл. 27 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.

БРАЖНИК Самійло Панасович, 1893 р., с. Марченки Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 24 червня 1944 р. Засуджений не був. Помер у в’язниці м. Саратов (Російська Федерація) 9 жовтня 1944 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 вересня 1990 р.

бражник Степан Якович, 1884 р., смт Диканька Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Диканька. Швець-кустар. Заарештований 17 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 квітня 1989 р.

БРАЖНИК Федір Іванович, 1895 р., с. Вербки Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вербки. Селянин-одноосібник. Заарештований 4 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 18 лютого 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.

БРАЖЧЕНКО Андрій Костянтинович, 1875 р., с. Вергуни Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Остапенки Хорольського р-ну. Сторож цукрозаводу. Заарештований 2 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

БРАЖЧЕНКО Зіновій Сидорович, 1902 р., с. Оріхівка Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Оріхівка. Сторож цукрозаводу. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 квітня 1989 р.

БРАЖЧЕНКО Мефодій Сидорович, 1900 р., с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вергуни Хорольського р-ну. Робітник Оріхівського цукрозаводу. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.

БРАЖЧЕНКО Семен Тимофійович, 1896 р., с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новачиха. Робітник Оріхівського цукрозаводу. Заарештований 2 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.

БРАЖЧЕНКО Терентій Іванович, 1897 р., с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Оріхівка Лубенського р-ну Полтавської обл. Коваль. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 травня 1989 р.

БРАІЛКО Григорій Петрович, 1898 р., с. Браїлки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Браїлки. Колгоспник. Заарештований 5 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 жовтня 1957 р.

БРАІЛОВСЬКИЙ Шолом Абрамович, 1895 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Бухгалтер контори “Заготзерно”. Заарештований 31 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 червня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.

БРАЇЛКО Степан Макарович, 1896 р., м. Полтава, українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Пожежник охорони промкооперації. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БРАКІН Борис Йосипович, 1900 р., м. Херсон, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Швець артілі. Заарештований 27 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.

БРАКСМЕЄР Едуард Мартинович, 1911 р., с. Зельці Комінтернівського р-ну Одеської обл., німець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Радіотехнік міського радіовузла. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 листопада 1960 р.

БРАСЛАВСЬКИЙ Зиновій Рувимович, 1915 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м. Броди Львівської обл. Лікар в/ч 23244. Заарештований 20 грудня 1952 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. 22 липня 1953 р. Верховним Судом СРСР вирок зменшено до 7 років позбавлення волі без конфіскації майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 14 січня 1957 р.

БРАТЕШКО Григорій Трохимович, 1891 р., с. Братешки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, відомості про освіту не вказані. Проживав у с. Братешки. Колгоспник. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 19 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1989 р.

БРАТУСЬ Іван Наумович, 1898 р., с. Рогозів Бориспільського р-ну Київської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Селещина Машівського р-ну Полтавської обл. Робітник біофабрики. Заарештований 20 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Помер у місцях ув’язнення 17 травня 1943 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 квітня 1960 р.

БРАТУШКІН Володимир Тадейович, 1910 р., м. Рига (Латвія), поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Штомпелівка Хорольського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 23 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 серпня 1989 р.

БРАТЧИК Павло Миколайович, 1908 р., м. Полтава, українець, із духовенства, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Полтава. Помічник машиніста депо ст. Полтава. Заарештований 28 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БРАТЧУН Іван Якович, 1921 р., с. Біляки Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Пропав без вісті при виконанні бойового завдання. Засуджений Військовим трибуналом 39 Армії 31 жовтня 1942 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до розстрілу (заочно). Реабілітований постановою УКДБ Полтавської обл. 25 листопада 1964 р.

БРАТЧУН Калістрат Вавілович, 1888 р., с. Радалівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Радалівка. Без певних занять. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 13 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 червня 1989 р.

БРАУНС Євген Федорович, 1903 р., с. Рунівщина Полтавського р-ну Полтавської обл., німець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник поліграфічної фабрики. Заарештований 22 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 вересня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 червня 1989 р.

БРАХ Микола Маркович, 1906 р., с. Базилівщина Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Базилівщина. Колгоспник. Заарештований 2 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1989 р.

БРАШИН Михайло Михайлович, 1912 р., м. Дніпропетровськ, українець, із робітників, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Полтава. Робітник тресту “Укркомуводбуд”. Заарештований 17 березня 1940 р. Засуджений Полтавським обласним судом 25 травня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Звільнений в 1945 р. Помер у 1987 р. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 18 жовтня 1992 р.

БРАЩЕНКО Андрій Костянтинович, 1876 р., с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Новачиха. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 6 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БРАЩЕНКО Дмитро Костянтинович, 1884 р., с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новачиха. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 6 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БРАЩЕНКО Семен Тимофійович, 1896 р., с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новачиха. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 грудня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 18 січня 1930 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р.

БРАЩЕНКО Сидір Костянтинович, 1862 р., с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новачиха. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 6 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БРАЩЕНКО Терентій Іванович, 1897 р., с. Остапенки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Остапенки. Селянин-одноосібник. Заарештований 3 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 6 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 січня 1990 р.

БРЕГЕДА Степан Андрійович, 1887 р., с. Мозоліївка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мозоліївка. Колгоспник. Заарештований 19 лютого 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 28 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1995 р.

БРЕГЕДА Федір Трохимович, 1891 р., с. Мозоліївка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Градизьк. Бухгалтер колгоспу. Заарештований 11 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1947 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.

БРЕДУН (БРИДУН) Іван Панасович, 1897 р., с. Драбинівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Драбинівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 2 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13, 7-58 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Свірському ПТТ НКВС СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.

БРЕСЬ Болислав Андрійович, 1916 р., с. Шаровечка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кошманівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 28 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 9 листопада 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 квітня 1960 р.

БРЕСЬ Казимір Мартинович, 1902 р., с. Шаровечка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., поляк, соціальне походження не вказане, малописьменний. Проживав у с. Мануйлівка Козельщинського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 8 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-13 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 28 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 вересня 1989 р.

БРЕУС Василь Якович, 1897 р., с. Колісники Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Колісники. Селянин-одноосібник. Заарештований 25 квітня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 12 липня 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-11, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 лютого 1992 р.

БРЕУС Семен Якович, 1894 р., с. Колісники Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Колісники. Селянин-одноосібник. Заарештований 25 квітня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 12 липня 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-11, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 лютого 1992 р.

БРЕУС Сергій Якович, 1895 р., с. Колісники Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Колісники. Селянин-одноосібник. Заарештований 25 квітня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 12 липня 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-11, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 лютого 1992 р.

БРЕУСЕНКО Дмитро Іванович, 1903 р., с. Шилівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни. Заарештований 9 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 лютого 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 червня 1958 р.

БРЕУСЕНКО Іван Артемович, 1890 р., с. Шилівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Остап’є Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 березня 1957 р.

БРЕЧКО Андрій Іванович, 1898 р., х. Бречківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Бречківка. Робітник радгоспу. Заарештований 23 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 червня 1961 р.

БРЕЧКО Антон Панасович, 1904 р., х. Бречківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Бречківка. Робітник радгоспу. Заарештований 21 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 квітня 1959 р.

БРЕЧКО Антон Сидорович, 1881 р., х. Бречківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Тахтаулове Полтавського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 30 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 7 грудня 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Після відбуття покарання проживав у м. Полтава. Двірник заводу. Заарештований вдруге 10 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 вересня 1956 р., Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

БРЕЧКО Григорій Іванович, 1902 р., х. Бречківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян. Проживав на х. Бречківка, тесля місцевого радгоспу. Керівник місцевого релігійного об’єднання. Заарештований 9 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 1 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 листопада 1989 р.

БРЕЧКО Іван Іванович, 1894 р., с. Велика Рудка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта початкова. Проживав у с. Велика Рудка. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 18 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 5 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Заарештований вдруге 6 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 квітня 1959 р., Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1990 р.

БРЕЧКО Леонтій Андрійович, 1906 р., х. Бречківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Бречківка. Робітник радгоспу. Заарештований 9 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 1 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.

БРЕЧКО Павло Якович, 1887 р., х. Бречківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Черкасівка Полтавського р-ну. Без певного місця роботи. Заарештований 6 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 22 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.

БРЕЧКО Яків Іванович, 1890 р., х. Бречківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Розсильний на Полтавському міському телеграфі. Заарештований 10 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 березня 1957 р.

БРЕШ Леон Юзефович, 1911 р., м. Здунська Воля (Польща), німець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Заарештований 11 лютого 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. (стаття КК не вказана) за нелегальний перехід кордону і “як соціально небезпечний елемент” до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 липня 1989 р.

БРИГАДИРЕНКО Іван Степанович, 1893 р., с. Колокольцівка Аткарського р-ну Саратовської обл. (Російська Федерація), українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Завідуючий міською телефонною станцією. Заарештований 27 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 30 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 15 листопада 1957 р.

БРИДСЬКИЙ Степан Тарасович, 1888 р., с. Мартинівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, Із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мартинівка. Колгоспник. Заарештований 5 серпня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 січня 1943 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БРИДУН Яків Федорович, 1885 р., с. Бридуни Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бридуни. Селянин-одноосібник. Заарештований 6 листопада 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 11 лютого 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 14 грудня 1995 р.

БРИЖ Володимир Панасович, 1907 р., с. Базилівщина Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Коржівка Решетилівського р-ну. Машиніст водокачки залізничної ст. Полтава-Південна. Заарештований 13 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 квітня 1959 р.

БРИЖ Марія Данилівна, 1901 р., с. Огуївка Машівського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, малописьменна. Проживала в с. Базилівщина Машівського р-ну. Колгоспниця. Заарештована 29 листопада 1937 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавським обласним судом 5 липня 1958 р.

БРИЖ Полікарп Семенович, 1910 р., с. Базилівщина Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Базилівщина. Колгоспник. Заарештований 29 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував в Амурлазі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 червня 1989 р.

БРИЖАК Михайло Григорович, 1887 р., с. Велике Ладижене Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Велике Ладижене. Колгоспник. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 1 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БРИЖАК Тимофій Григорович, 1890 р., с. Рунівщина Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Черкасівка. Без певного місця роботи. Заарештований 6 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 22 березня 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.

БРИЖАНЬ Антон Антонович, 1890 р., с. Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Великий Кобелячок. Сторож товариства споживспілки. Заарештований 10 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.

БРИЖАНЬ Гаврило Максимович, 1880 р., с. Горобці Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горобці. Колгоспник. Заарештований 2 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.

БРИЖАНЬ Іван Григорович, 1902 р., с. Горобці Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горобці. Колгоспник. Заарештований 2 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.

БРИЖАНЬ Іван Тимофійович, 1912 р., с. Брижани Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Горобці. Колгоспник. Заарештований 21 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 вересня 1937 р. за ст. ст. 54-8, 170 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 18 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.

БРИЖАНЬ Кирило Григорович, 1900 р., с. Брижани Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Брижани. Колгоспник. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 30 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 березня 1989 р.

БРИЖАНЬ Павло Михайлович, 1907 р., с. Хорошки Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Хорошки. Робітник МТС. Заарештований 26 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 березня 1989 р.

БРИЖАНЬ Пантелеймон Корнійович, 1865 р., с. Брижани Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Писаренки Решетилівського р-ну. Колгоспник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 19 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1989 р.

БРИК Володимир Сергійович, 1898 р., с. Деївка (нині с. Садки) Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Деївка. Слюсар вагонобудівного заводу. Заарештований 14 грудня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 10 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16 травня 1958 р.

БРИК Никандр Іванович, 1880 р., уродженець Кременчуцького р-ну Полтавської обл., із селян, без освіти. Проживав у с. Садки Кременчуцького р-ну. Працівник місцевої артілі. Заарештований 23 червня 1941 р. за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ст.54-10 ч.1 КК УРСР. У зв’язку з військовим станом етапований до м. Єлабуга (Татарстан, Російська Федерація). Помер у місцевій в’язниці 29 січня 1942 р. Справу слідством припинено.

БРИККЕЛЬ (БРІККЕЛЬ) Леонід Якович, 1888 р., с. Яхники Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Яхники. Колгоспник. Заарештований 16 листопада 1943 р. Помер під час слідства 14 січня 1944 р. в Лохвицькій районній лікарні. Начальником управління НКДБ Полтавської обл. 22 лютого 1944 р. справу по звинуваченню за ст. 54-1 “а” КК УРСР припинено внаслідок смерті звинуваченого. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 лютого 1992 р.

БРИЛЬ Іван Прокопович, 1905 р., с. Вороненці Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вороненці. Колгоспник. Заарештований 1 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 вересня 1958 р.

БРИЛЬ Прокопій Дем’янович, 1885 р., с. Вороненці Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Черевки Оржицького р-ну. Колгоспник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 вересня 1958 р.

БРИЛЬ Трохим Дем’янович, 1870 р., с. Тарандинці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Тарандинці. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 лютого 1990 р.

БРИНЗА Олександр Савич, 1905 р., с. Мартинівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Мартинівка. Заарештований 20 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 14 лютого 1930 р. за ст. ст. 54-4, 54-12 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 листопада 1989 р.

БРИНЗА Федір Никанорович, 1905 р., с. Бринзи Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бринзи. Колгоспник. Заарештований 9 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 4 червня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Звільнений у 1948 р. Помер у 1968 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 11 червня 1990 р.

БРИНЗА Яків Никанорович, 1889 р., с. Бринзи Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бринзи. Робітник радгоспу. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1989 р.

БРИНЬБА Мусій Ілліч, 1894 р., с.Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Комендантівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл. Священик церкви в с.Сушки Козельщинського р-ну Полтавської обл. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 березня 1989 р.

БРІН Наум Мойсейович, 1896 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 24 червня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 вересня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 березня 1990 р.

БРОВКО Андрій Мусійович, 1911 р., с. Коломак Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Коломак. Селянин-одноосібник. Заарештований 20 жовтня 1929 р. Засуджений Полтавським окружним судом 13 листопада 1929 р. за ст. ст. 54-8, 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Верховним Судом УРСР 18 жовтня 1966 р.

БРОВКО Григорій Омелянович, 1908 р., с. Суха Маячка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Суха Маячка. Колгоспник. Заарештований 5 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 серпня 1958 р.

БРОВКО Іларіон Іванович, 1890 р., с. Іванівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Іванівка. Колгоспник. Заарештований 4 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Помер 2 червня 1942 р. у місцях позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.

БРОВКО Феофанія Несторівна, 1886 р., м.Карлівка Полтавської обл., українка, із селян, неписьменна. Проживала у м.Карлівка. Вела чернечий спосіб життя. Заарештована 23 липня 1931 р. Засуджена Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 27 грудня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР на 3 роки заслання до Казахстану. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БРОДСЬКА Броха Гілевна, 1913 р., м. Золотоноша Черкаської обл., єврейка, із службовців, освіта вища. Проживала в м. Полтава. Майстер м’ясокомбінату. Заарештована 28 лютого 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 червня 1938 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до адміністративного виселення на 2 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1995 р.

БРОДСЬКА Марія Яківна, 1902 р., м. Кобеляки Полтавської обл., єврейка, із службовців, освіта початкова. Проживала в м. Полтава. Завідуюча дитсадком. Заарештована 5 січня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 5 років заслання. Реабілітована Полтавським обласним судом 21 червня 1965 р.

БРОДСЬКИЙ Григорій Якович, 1906 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник майстерні. Заарештований 15 жовтня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ УСРР 27 грудня 1928 р. за ст. 58-10 КК УРСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 лютого 1995 р.

БРОДСЬКИЙ Йосип Данилович, 1896 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник заводу. Заарештований 23 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.

БРОДСЬКИЙ Яків Львович, 1911 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Завідуючий магазином. Заарештований 31 січня 1952 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МДБ Полтавської обл. 22 травня 1952 р. за ст. 54-8 КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. Реабілітований Верховним Судом СРСР 2 грудня 1959 р.

БРОМАТ Феодосій Васильович, 1893 р., с. Човно-Федорівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Рибці Полтавського р-ну. Їздовий. Заарештований 13 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 грудня 1958 р.

БРОМІРСЬКИЙ Йосип Людвигович, 1891 р., м. Варшава (Польща), поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник Крюківського вагонобудівного заводу. Заарештований 1 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 серпня 1989 р.

БРОНГОЛЬД-СКАЛЕР Роза Львівна, 1900 р., м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл., єврейка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Робітниця рукавичкової фабрики. Заарештована 19 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 28 квітня 1989 р.

БРОНШТЕЙН Герш Срулевич, 1899 р., с-ще Лянцкорунь Хмельницької обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у с-щі Лянцкорунь. Вчитель єврейської трудшколи. Заарештований 14 липня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК РРФСР до 3 років заслання. За постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ 11 вересня 1925 р. висланий до Палестини. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.

БРОНШТЕЙН Мендель Шмулевич, 1881 р., м. Шаргород Вінницької обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник фабрики. Заарештований 20 березня 1932 р. Засуджений Харківським обласним судом 20 квітня 1933 р. за ст. 54-13 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 квітня 1992 р.

БРОСКОВА Марія Сергіївна, 1904 р., с. Бабине Бобруйського р-ну (Білорусь), білоруска, із селян, неписьменна. Проживала у с. Радивонівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Без певного місця роботи. Заарештована 29 серпня 1937 р. Засуджена Харківським обласним судом 15 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1994 р.

БРОШЕВАН Михайло Іванович, 1887 р., м. Братське Миколаївської обл., росіянин, із селян, освіта вища. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Вчитель місцевої школи. Заарештований 17 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 червня 1958 р.

БРУДЕК Францишек Станіславович, 1917 р., м. Островець (Польща), поляк, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Робітник трикотажної фабрики. Заарештований 22 лютого 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 31 травня 1941 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 56-21 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1989 р.

БРУК Абрам Лазаревич, 1906 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Токар прядильної фабрики. Заарештований 4 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р.

БРУН Абрам Ізраільович, 1904 р., м. Хелм Люблінського воєводства (Польща), єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Голова міського комітету “Червоного Хреста”. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16 травня 1958 р.

БРУС Василь Юхимович, 1909 р., смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у смт Градизьк. Регент церковного хору. Заарештований 15 листопада 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 лютого 1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

БРУТМАН Бенціон Абрамович, 1893 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кооперований кустар. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 липня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.

БРУШЕВСЬКИЙ Фелікс Вікентійович, 1909 р., м. Варшава (Польща), поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Тула (Російська Федерація). Робітник Тульського заводу “Червоний жовтень”. Заарештований 16 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 листопада 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 жовтня 1989 р.

БРЮХОВЕЦЬ Петро Якимович, 1899 р., с. Каплинці Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Каплинці. Без певних занять. Заарештований 10 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1989 р.

БРЯНЦЕВ Андрій Дмитрович, 1901 р., м. Марони (Молдова), молдаванин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Грабинівка Полтавського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 20 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.

БУБИР Дмитро Іванович, 1900 р., с. Єрки Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Почапці Миргородського р-ну. Робітник радгоспу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР 10 років позбавлення волі. Помер у місцях позбавлення волі в 1943 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 листопада 1969 р.

БУБИР Іван Павлович, 1903 р., с. Романиха Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Романиха. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 липня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 26 вересня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 6 жовтня 1930 р. Реабілітований Сумською обласною прокуратурою 28 лютого 1992 р.

БУБИРЬ Іван Микитович, 1922 р., с. Павлівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 14 лютого 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 41 Армії 16 березня 1943 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до розстрілу. Ухвалою Військового трибуналу Калінінського фронту від 16 березня 1943 р. розстріл замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Помер у в’язниці 23 квітня 1943 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1997 р.

БУБИРЬ Махтій Іванович, 1884 р., с. Івахненки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Івахненки. Колгоспник. Заарештований 6 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.

БУБЛИК Василь Семенович, 1915 р., с. Ріжки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лисевичів Оржицького р-ну. Машиніст колгоспу. Заарештований 17 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1989 р.

БУБЛИК Григорій Микитович, 1883 р., х. Ланькове Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Ланькове. Колгоспник. Заарештований 30 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 січня 1990 р.

БУБЛИК Іван Микитович, 1888 р., с. Романівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шилівка. Колгоспник. Заарештований 16 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 23 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 6 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 25 вересня 1961 р.

БУБЛИК Костянтин Гаврилович, 1914 р., сл. Барилівка Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена вища. Червоноармієць. Заарештований 9 січня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 26 району авіабазування 20 січня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 грудня 1997 р.

БУБЛИК Микола Юхимович, 1885 р., м. Білопілля Сумської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Майстер механічного цеху ремонтно-тракторного заводу. Заарештований 17 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 вересня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.

БУБЛИК Петро Дмитрович, 1910 р., х. Бублики Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Бублики. Стрілок воєнізованої охорони НКВС ст. Кременчук. Заарештований 3 грудня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом прикордонних і внутрішніх військ Харківської обл. 14 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1991 р.

БУБЛИК Прокофій Тимофійович, 1891 р., с. Головач Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Заворскло. Робітник цегельного заводу. Заарештований 9 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 1 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував в Южлазі НКВС СРСР (м. Улан-Уде). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.

БУБЛИК Семен Павлович, 1893 р., с. Денисівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Яблуневе. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 56-17 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 листопада 1989 р.

БУГАЄВСЬКА Марія Вікторівна, 1919 р., с. Баранівка Шишацького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта неповна середня. Проживала в с. Баранівка. Рахівник колгоспу. Заарештована 23 грудня 1944 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 5 червня 1945 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією майна. Реабілітована Генеральною прокуратурою України 26 січня 1994 р.

БУГАЄВСЬКИЙ Іван Іванович, 1897 р., с. Швадрони Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта початкова. Проживав у с. Швадрони. Селянин-одноосібник. Заарештований 13 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 7 травня 1930 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 листопада 1989 р.

БУГАЄНКО Григорій Миронович, 1896 р., с. Шушвалівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Селянин-одноосібник. Заарештований 29 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 травня 1965 р.

БУГАЄНКО Лука Антонович, 1895 р., с. Андріївка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава. Агроном Полтавської міськради. Заарештований 1 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Помер у місцях ув’язнення 17 липня 1943 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 серпня 1957 р.

БУГАЄЦЬ Андрій Степанович, 1894 р., с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Лохвиця. Землевпорядник Полтавського облземуправління. Заарештований 6 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.

БУГАЄЦЬ Андрій Федосійович, 1900 р., с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Опришки. Бригадир сільськогосподарської артілі. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.

БУГАЄЦЬ Данило Степанович, 1890 р., с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Опришки. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 травня 1965 р.

БУГАЄЦЬ (КОТЛЯР) Данило Федорович, 1907 р., с. Горби Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Опришки. Колгоспник. Заарештований 1 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 жовтня 1989 р.

БУГАЄЦЬ Дмитро Антонович, 1896 р., с. Жуки Глобинського р-ну, українець, із селян, відомості про освіту відсутні. Проживав у с. Жуки. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 квітня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 3 вересня 1929 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БУГАЄЦЬ Іван Вакулович, 1883 р., с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Опришки. Колгоспник. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 травня 1938 р. у м. Кременчук. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.

БУГАЄЦЬ Іван Олексійович, 1893 р., с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Опришки. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст. ст. 54-1, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у м. Магадан (Російська Федерація). Реабілітований Полтавським обласним судом 24 березня 1930 р.

БУГАЄЦЬ Костянтин Леонтійович, 1899 р., с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Опришки. Заарештований вперше 31 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 17 лютого 1931 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після повернення проживав у м. Глобине. Працював на різних роботах. Заарештований вдруге 1 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р., 5 квітня 1990 р.

БУГАЄЦЬ Леонтій Степанович, 1872 р., с. Битакове Озеро Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Опришки. Селянин-одноосібник. Заарештований 31 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 17 лютого 1931 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 3 років заслання (умовно). З-під варти звільнений. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1990 р.

БУГАЄЦЬ Микола Дем’янович, 1863 р., с. Битакове Озеро Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Опришки. Сторож Глобинського цукрозаводу. Заарештований 10 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 13 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 червня 1989 р.

БУГАЄЦЬ Митрофан Григорович, 1892 р., с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Пироги Глобинського р-ну. Робітник Глобинського цукрозаводу. Заарештований 14 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 вересня 1989 р.

БУГАЄЦЬ Олена Антонівна, 1894 р., м. Хмельницький, полька, з міщан, освіта початкова. Проживала в с. Пироги Глобинського р-ну Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 10 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.

БУГАЄЦЬ Степан Дмитрович, 1904 р., с. Битакове Озеро Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, соціальне походження не вказане, освіта вища педагогічна. Червоноармієць. Заарештований 11 лютого 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 4 Гвардійської армії 20 березня 1944 р. за ст. 58-1 “а” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнений у 1954 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 25 грудня 1965 р.

БУГАЄЦЬ Юхим Григорович, 1896 р., с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Опришки. Рахівник сільського споживчого товариства. Заарештований 30 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 15 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 18 жовтня 1937 р. у м. Кременчук. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 травня 1989 р.

БУГАЙ Андрій Амвросійович, 1877 р., с. Велика Круча Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Велика Круча. Селянин-одноосібник. Заарештований 4 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 9 травня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 січня 1990 р.

БУГАЙ Андрій Степанович, 1884 р., с. Шушвалівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шушвалівка. Листоноша місцевої філії зв’язку. Заарештований 18 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 17 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.

БУГАЙ Дмитро Іванович, 1886 р., с.Русанівка Липоводолинського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Савинці Миргородського р-ну Полтавської обл. З 1935 р. - священик місцевої церкви. Заарештований 2 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

БУГАЙ Микола Іванович, 1909 р., ст. Знам’янка Одеської обл., українець, із службовців, освіта неповна середня, закінчив 4-місячні педкурси. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Вчитель початкової школи. Заарештований 4 березня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 10 липня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 липня 1994 р.

БУГАЙ Яків Корнійович, 1901 р., с. Фрунзівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Фрунзівка. Робітник. Заарештований 23 грудня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 16 лютого 1933 р. за ст. 54-10, 170 “г” КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1990 р.

БУГАЙ Яків Федотович, 1906 р., с. Новий Калкаїв Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Новий Калкаїв. Без певного місця роботи. Заарештований 24 вересня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 26 грудня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 грудня 1939 р.

БУГАЙОВ Василь Захарович, 1916 р., с. Іржавець Ічнянського р-ну Чернігівської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Карлівка Полтавської обл. Табельник радгоспу. Заарештований 6 січня 1935 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 серпня 1935 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р.

БУГРИМЕНКО Дмитро Федорович, 1919 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 11 січня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 45 запасної стрілецької бригади 18 січня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 19 лютого 1942 р. Реабілітований Військовою прокуратурою Прикарпатського ВО 5 травня 1996 р.

БУГРІЙ Никифор Якович, 1889 р., смт Котельва Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Михайлівка Перша Котелевського р-ну. Колгоспник. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 19 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1989 р.

БУДА Іван Франсович (Йоган Францович), 1896 р., с. Оравиця Краше-Северин (Румунія), угорець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Робітник курорту. Заарештований 29 березня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 травня 1940 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1989 р.

БУДАКВА (БОДАКВА) Іван Васильович, 1895 р., м. Глобине Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Глобине. Різноробочий колгоспу. Заарештований 19 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 травня 1938 р. у м. Кременчук Полтавської обл. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 лютого 1958 р.

БУДЕНКО Сергій Михайлович, 1904 р., м. Седлище Хелмського повіту (Польща), поляк, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у с. Бодаква Лохвицького р-ну Полтавської обл. Фельдшер амбулаторії. Заарештований 10 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 5 травня 1959 р.

БУДЗИНСЬКИЙ Генріх Юзефович, 1894 р., с. Келиш Запойського повіту (Польща), поляк, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник місцевої кооперації. Заарештований 16 грудня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при ДПУ УСРР 13 січня 1933 р. за ст. 54-6 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 вересня 1989 р.

БУДЗИНСЬКИЙ Іван Семенович, 1880 р., м.Рівне, українець, із службовців, освіта вища. Закінчив духовну семінарію та сільськогосподарський інститут у м.Клевно Віленської губ. Проживав у м. Полтава. Священик Преображенського собору. Заарештований 1 квітня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 28 серпня 1944 р. за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 лютого 1991 р.

БУДЗИНСЬКИЙ Михайло Хомич, 1876 р., с. Серебриця (Польща), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Працівник бюро держдруку. Заарештований 22 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 вересня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 21 березня 1958 р.

БУДЗИХОВСЬКИЙ Йосип Антонович, 1902 р., с. Оріхівка Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Флорівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 січня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 16 січня 1938 р.

БУДЗИШЕВСЬКИЙ Петро Казимирович, 1883 р., с. Великий Чернятин Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, про освіту відомості відсутні. Проживав у с. Водяне Чутівського р-ну Полтавської обл. Працівник кооперації. Заарештований у вересні 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-19, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 12 жовтня 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 31 липня 1959 р.

БУДЗІШЕВСЬКИЙ Казимір Францевич, 1907 р., с. Нетішин Славутського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Вагар на ст. Полтава-Київська. Заарештований 22 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

БУДЗІШЕВСЬКИЙ Фабіан Казимирович, 1900 р., с. Великий Чернятин Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Войнівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 жовтня 1989 р.

БУДИШЕВСЬКИЙ Роман Іванович, 1908 р., с. Чернятин Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у с. Водяне Чутівського р-ну Полтавської обл. Робітник радгоспу. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 березня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БУДНЄВСЬКИЙ Іван Антонович, 1904 р., с. Городло Хелмського воєводства (Польща), українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Землеупорядкувач райземвідділу. Заарештований 16 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 16 квітня 1944 р. за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 квітня 1993 р.

БУДОВИЧ Ідель-Лейб Нейхович, 1905 р., м. Даугавпілс (Латвія), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Майстер міськкомунгоспу. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 13 червня 1958 р.

БУДЧАНИЙ Феоктист Миколайович, 1908 р., Магдалинівський р-н Дніпропетровської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рубанівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Верховним Судом УРСР 31 жовтня 1964 р.

БУДЧЕНКО Іван Михайлович, 1901 р., с. Грабарівка Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Грабарівка. Колгоспник. Заарештований 10 грудня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 21 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 листопада 1989 р.

БУДЬКО Петро Климович, 1896 р., с. Стрелі (Польща), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Завгосп райлікарні. Заарештований 9 березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 19 лютого 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. За ухвалою Верховного Суду СРСР від 25 травня 1939 р. термін ув’язнення скорочений до 5 років. Звільнений 1 квітня 1943 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 6 лютого 1959 р.

БУЄВИЧ Михайло Данилович, 1901 р., с. Соловичі (Республіка Білорусь), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Начальник штабу 12 окремого батальйону місцевих стрілецьких військ. Заарештований 25 вересня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 26 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом СРСР 29 березня 1938 р.

БУЖИНСЬКИЙ Михайло Михайлович, 1879 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 2 серпня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 29 травня 1937 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 22 вересня 1992 р.

БУЖМИНСЬКА Євдокія Тодосіївна, 1890 р., м. Старокостянтинів Хмельницької обл., полька, із селян, неписьменна. Проживала в с.Кантемирівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Домогосподарка. Заарештована 10 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 5 років заслання. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 7 квітня 1959 р.

БУЖМИНСЬКИЙ Іван Мартинович, 1887 р., с. Пшеничники Тлуцького повіту (Польща), поляк, із селян, неписьменний. Проживав у с. Кантемирівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 29 березня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 грудня 1958 р.

БУЗА Федір Самсонович, 1904 р., с. Снітин Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Снітин. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 11 жовтня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1934 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі (умовно). З-під варти звільнений. З 1934 р. - робітник залізничної ст. Ромодан. Заарештований вдруге 26 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 20 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 лютого 1959 р., Полтавською обласною прокуратурою 17 серпня 1989 р.

БУЗАЛО Федір Володимирович, 1887 р., с. Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сари. Селянин-одноосібник, кустар. Заарештований 18 квітня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 грудня 1931 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БУЗЕЛАН-СУХОПАРА Марія Панасівна, 1909 р., м. Лубни Полтавської обл., українка, із службовців, освіта початкова. Проживала в м. Лубни. Займалася індивідуальною трудовою діяльністю. Заарештована 21 жовтня 1943 р. Засуджена Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 25 лютого 1944 р. за ст. 54-1”а” КК УРСР до 20 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна та з поразкою в правах на 5 років. Покарання відбувала у Воркутинськім ВТТ МВС до 18 липня 1955 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 2 квітня 1955 р.

БУЗУНОВА Наталка Іванівна, 1914 р., с. Єрки Миргородського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала в м. Полтава. Робітниця залізниці на ст. Полтава-Південна. Заарештована 8 травня 1945 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 лютого 1946 р. (стаття КК не вказана) як член сім’ї зрадника Батьківщини до 5 років заслання у Талди-Курганську область Казахстану з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 27 вересня 1989 р.

БУЗУРА Георгій Георгійович, 1906 р., м. Коррібаба (Румунія), румун, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певних занять. Заарештований 5 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 листопада 1989 р.

БУЙНОВСЬКА Наталія Іванівна, 1884 р., с. Вовчик Лубенського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, неписьменна. Проживала у с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл. Працівниця за наймом. Заарештована 2 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 липня 1938 р. за ст. ст. 54-8, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років заслання у Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 11 грудня 1989 р.

БУЙНОВСЬКИЙ Станіслав Олександрович, 1877 р., м. Ромни Сумської обл., поляк, із робітників, освіта середня. Проживав у с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл. Пенсіонер. Заарештований 20 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 22 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1989 р.

БУКА Іван Кузьмич, 1918 р., с. Мозоліївка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена вища педагогічна. Проживав у с. Мозоліївка. Бухгалтер райземвідділу. Заарештований 21 квітня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 6 жовтня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбув. З-під варти звільнений 28 грудня 1952 р. Після звільнення проживав у с. Омельниче Козельщинського р-ну Полтавської обл. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 січня 1991 р.

БУКРЄЄВ Никифор Федорович, 1885 р., с. Стаканово Шегринського р-ну Курської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Завідуючий інвалідної майстерні каси взаємодопомоги залізничників. Заарештований вперше 24 серпня 1936 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 1 квітня 1937 р. за ст. ст. 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнений з ув’язнення 24 серпня 1946 р. Заарештований вдруге 18 січня 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 25 травня 1949 р. за ст. ст. 58-10 ч. 1, 58-11 КК РРФСР до заслання у Красноярський край (термін не вказаний). Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 5 лютого 1972 р.

БУКРЄЄВА Єлизавета Андріївна, 1884 р., м. Іжевськ Кіровської обл. (Російська Федерація), росіянка, із робітників, освіта початкова. Проживала в м. Полтава. Швачка промислової артілі. Заарештована 9 вересня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) як член сім’ї зрадника Батьківщини до 5 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 9 лютого 1990 р.

БУКРИНСЬКИЙ Григорій Моісейович, 1905 р., с. Трипілля Обухівського р-ну Київської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Дніпропетровськ. Кухар їдальні. Заарештований 2 вересня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.

БУКШОВАНИЙ Леонтій Іванович, 1897 р., с. Жовтневе Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Слюсар вагонного заводу. Заарештований 29 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбув у 1943 р. Звільнений за станом здоров’я. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 жовтня 1957 р.

БУЛАВА Авксентій Іванович, 1879 р., смт Машівка Полтавської обл., українець. Проживав у смт Машівка. Заарештований 22 грудня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 11 березня 1930 р. за ст. ст. 16, 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 листопада 1989 р.

БУЛАВА Михайло Іванович, 1900 р., смт Машівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у смт Машівка. Рахівник райвузла зв’язку. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 квітня 1959 р.

БУЛАВКА (БУЛАВА) Андрій Дмитрович, 1890 р., с. Вовча Полтавської обл., українець, із селян-козаків, освіта початкова. Проживав у с. Вовча. Селянин-одноосібник. Заарештований 10 вересня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 4 листопада 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 вересня 1989 р.

БУЛАТ Гаврило Гаврилович, 1896 р., х. Коломійці Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Старший бухгалтер управління благоустрою. Заарештований 16 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 8 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1957 р.

БУЛАТ Гаврило Євстафійович, 1878 р., с. Ярини Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сенча Лохвицького р-ну. Колійний майстер залізничної ст. Сенча-Південна. Заарештований 15 серпня 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 5 січня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 квітня 1941 р.

БУЛАТ Гнат Олександрович, 1886 р., с.Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян. Проживав у с.Кам’яні Потоки. Селянин-одноосібник. Член релігійної секти ЄХБ. Заарештований 13 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 23 лютого 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 квітня 1990 р.

БУЛАТ Григорій Панасович, 1901 р., с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Кам’яні Потоки. Селянин-одноосібник. Заарештований 20 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 54-10, 54-16, 54-13 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БУЛАТ Іван Григорович, 1914 р., с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Кам’яні Потоки. Заарештований 4 вересня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Челябінської обл. 25 березня 1943 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 листопада 1994 р.

БУЛАТ Степан Олександрович, 1882 р., с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кам’яні Потоки. Селянин-одноосібник. Заарештований 5 січня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 7 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БУЛАТЕЦЬКИЙ Григорій Карпович, 1882 р., с. Хорошки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Працював у різних місцях. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.

БУЛАТЕЦЬКИЙ Деомід Федорович, 1884 р., с. Хорошки Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Хорошки. Селянин-одноосібник. Заарештований 13 грудня 1928 р. Засуджений Особливою трійкою при Колегії ОДПУ 5 квітня 1929 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 3 років заслання. Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 19 лютого 1932 р. засуджений до 3 років спецпоселення у Західний Сибір. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БУЛАТЕЦЬКИЙ Іван Пилипович, 1906 р., с. Сазонівка Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сазонівка. Колгоспник. Заарештований 1 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Буржелдорлазі НКВС СРСР в Амурській обл. (Російська Федерація). Реабілітований Полтавським обласним судом 30 вересня 1963 р.

БУЛАТЕЦЬКИЙ Федір Дмитрович, 1865 р., с. Хорошки Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Хорошки. Селянин-одноосібник. Заарештований 13 грудня 1928 р. Засуджений Особливою трійкою при Колегії ОДПУ 5 квітня 1929 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 6 місяців ув’язнення. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БУЛАХ Настя Йосипівна, 1920 р., с. Чечелеве Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, малописьменна. Проживала в с. Чечелеве. Робітниця Крюківської артілі. Заарештована 25 липня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 6 червня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.

БУЛАХ-Микитчик Віра Семенівна, 1920 р., с. Світлогірське Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала в с. Світлогірське. Колгоспниця. Заарештована 9 березня 1946 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 березня 1946 р. (стаття КК не вказана) як член сім’ї зрадника Батьківщини до 5 років заслання у Талди-Курганську область Казахстану. Проживала в с. Тамашбай Московського р-ну Північно-Казахстанської обл. Казахстану. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.

БУЛДА Іван Лукич, 1896 р., с. Харенки Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Харенки. Старший зоотехнік Чорнухинського райземвідділу. Заарештований 13 жовтня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 29-30 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбував на Колимі. Помер 1938 р. в ув’язненні. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 серпня 1959 р.

БУЛДА Никифор Якович, 1884 р., смт Чорнухи Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Чорнухи. Колгоспник. Заарештований 2 листопада 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 11 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 9 січня 1938 р. в м. Полтава. Реабілітований Верховним Судом УРСР 3 жовтня 1958 р.

БУЛИГА Іван Антонович, 1894 р., с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Садки Кременчуцького р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 січня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БУЛИГА Степан Антонович, 1892 р., с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Садки Кременчуцького р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 листопада 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 січня 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.

БУЛИГА Юхим Іванович, 1906 р., с. Березова Лука Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Березова Лука. Колгоспник. Заарештований 11 липня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 30 грудня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК УРСР до 7 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Краслазі (м. Новосибірськ, Російська Федерація). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1989 р.

БУЛЬБАХА Іван Маркович, 1897 р., с. Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Лелюхівка. Заарештований 4 квітня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 17 липня 1944 р. за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 лютого 1993 р.

БУЛЬЧЕНКО Антон Петрович, 1898 р., с. Висока Вакулівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Куликівка Машівського р-ну. Колгоспник. Заарештований 30 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 3-4 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 травня 1989 р.

БУЛЬЧЕНКО Семен Петрович, 1906 р., с. Висока Вакулівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Омськ (Російська Федерація). Червоноармієць. Заарештований 6 серпня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Омської обл. 3 жовтня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовим трибуналом Сибірського ВО 30 липня 1963 р.

БУЛЮБАШ Микола Андрійович, 1924 р., с. Білоцерківці Пирятинського Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 3 лютого 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 5 Гвардійського стрілецького корпусу 26 лютого 1943 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1997 р.

БУМБАШЕВИЧ Степан Йосипович, 1900 р., м. Бродна (Хорватія), хорват, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Оріхівка Лубенського р-ну Полтавської обл. Робітник радгоспу. Заарештований 15 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 8 жовтня 1963 р.

БУНДУР Петро Антонович, 1896 р., с. Тахтаулове Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Тахтаулове. Кустар-одинак. Заарештований 7 липня 1920 р. Засуджений Колегією Полтавської ГубНК 10 серпня 1920 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Вирок виконано 12 серпня 1920 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 жовтня 1996 р.

БУНЕВИЧ Антон Іванович, 1886 р., с. Сковородки Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сторожовому Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 23 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 листопада 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 грудня 1958 р.

БУНЕЦЬКИЙ Петро Йосипович, 1913 р., с. Новоселівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Агент постачання Полтавського трикотажбуду. Заарештований 27 серпня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 1 січня 1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 5 січня 1938 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1991 р.

БУНЧУК Яким Антонович, 1901 р., м. Сіоцевичі Новогрудського повіту (Польща), білорус, із селян, освіта початкова. Без певного місця проживання та занять. Заарештований 10 вересня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 січня 1990 р.

БУНЬ Іван Миколайович, 1896 р., Дрогобицький р-н Львівської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Веселий Поділ Семенівського р-ну Полтавської обл. Ентомолог селекційної станції. Заарештований 14 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21-23 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 15 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 16 січня 1989 р.

БУНЬКІВСЬКА Станіслава Іванівна, 1896 р., с. Верхняки Вінницької обл., полька, із селян, неписьменна. Проживала в с. Федорівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештована 10 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 24 квітня 1989 р.

БУНЬКІВСЬКА Станіслава Корніївна, 1900 р., м. Немирів Вінницької обл., полька, із селян, освіта початкова. Проживала в с. Войнівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспниця. Заарештована 10 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. (стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 5 років заслання. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 9 лютого 1960 р.

БУНЬКОВСЬКА Францишка Францівна, 1903 р., с. Вербородинці Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., полька, із селян, неписьменна. Проживала в с. Федорівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспниця. Заарештована 29 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р.(стаття КК не вказана) “як соціально небезпечний елемент” до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 5 травня 1989 р.

БУНЬКОВСЬКА Юлія Йосипівна, 1902 р., с. Вербородинці Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., полька, із селян, освіта початкова. Проживала в с. Федорівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспниця. Заарештована 11 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 25 серпня 1959 р.

БУНЬКОВСЬКИЙ Леонард Войцехович, 1892 р., с. Сахнівці Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Войнівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 22 березня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 грудня 1958 р.

БУНЬКОВСЬКИЙ Мар’ян Іванович, 1902 р., с. Вербородинці Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Федорівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 25 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 серпня 1959 р.

БУНЬКОВСЬКИЙ Фелікс Іванович, 1903 р., с. Вербородинці Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Федорівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 14 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 9 листопада 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 грудня 1958 р.

БУНЬКОВСЬКИЙ Франц Фомич, 1892 р., с. Вербородинці Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Федорівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 23 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 грудня 1958 р.

БУНЯК Василь Петрович, 1900 р., Немирівський р-н Вінницької обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мандівка Полтавського р-ну Полтавської обл. Робітник паровозного депо ст. Полтава-Південна. Заарештований 29 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 15 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 18 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 серпня 1989 р.

БУРДА Семен Григорович, 1896 р., с. Лазьки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лазьки. Селянин-одноосібник. Заарештований 13 квітня 1930 р. Засуджений Полтавським окружним судом 27 травня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 1,5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1995 р.

БУРДА Федір Михайлович, 1907 р., с. Дудкин Гай Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Жирківка Машівського р-ну Полтавської обл. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 5 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 листопада 1956 р.

БУРДЗИНСЬКИЙ Генріх Юзефович, 1894 р., с. Неліш Люблінського воєводства (Польща), поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник держмлина № 25. Заарештований 22 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 вересня 1989 р.

БУРДИКА Яків Петрович, 1898 р., с. Сіренки Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Сіренки. Без певних занять. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 3 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 червня 1989 р.

БУРДИМ Петро Гаврилович, 1899 р., с. В’язівок Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Лубни. Службовець місцевої середньої школи. Заарештований 26 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.

БУРДИМ Петро Микитович, 1895 р., с. В’язівок Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. В’язівок. Колгоспник. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Перебував в ув’язненні до 7 вересня 1947 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 липня 1959 р.

БУРЗИК Володимир Андрійович, 1891 р., м. Аталяк (Польща), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Демидівка Решетилівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 вересня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 12 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 листопада 1989 р.

БУРЗИК Іван Володимирович, 1920 р., с. Демидівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Демидівка. Працював у господарстві батька. Заарештований 12 червня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 6 червня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 19 травня 1992 р.

БУРИЙ Костянтин Данилович, 1883 р., с. Золотухи Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Лубни. Селянин-одноосібник. Заарештований 19 лютого 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 31 травня 1929 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 листопада 1994р.

БУРИМ Олександра Володимирівна, 1907 р., с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українка, селян, освіта початкова. Проживала в с. Вереміївка. Одноосібниця. Заарештована 2 жовтня 1937 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Звільнена в 1945 р. Реабілітована Полтавським обласним судом 13 листопада 1937 р.

БУРИНСЬКА Ольга Іванівна, 1884 р., с.Тукали Семенівського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта нижча. З 1904 по 1919 рр. перебувала в Красногорівському жіночому монастирі. Проживала у с.Тукали. Вела одноосібне господарство. Заарештована 26 червня 1941 р. Засуджена Полтавським обласним судом 13 серпня 1941 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1995 р.

БУРИНЬ Сава Якович, 1894 р., смт Чорнухи Чорнухівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Чорнухи. Службовець Лохвицького банку. Заарештований 27 листопада 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 квітня 1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 травня 1957 р.

БУРКАТ Ріва Гершевна, 1899 р., м. Черкаси, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Крменчук Полтавської обл. Інструктор пошивного цеху швейної фабрики. Заарештована 17 лютого 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітована Верховним Судом УРСР 16 травня 1958 р.

БУРКАЦЬКИЙ Костянтин Прохорович, 1907 р., с. Лазірки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лазірки. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 березня 1990 р.

БУРКЕВИЧ Владислав Вікентійович, 1899 р., м. Вільнюс (Литва), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Робітник вагонобудівного заводу. Заарештований 2 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. за ст. 64-7 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 15 грудня 1961 р.

БУРКОВСЬКИЙ Іван Васильович, 1902 р., м. Полтава, українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 2 вересня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 11 запасної стрілецької дивізії 22 вересня 1944 р. за ст. 54-1 “б” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 листопада 1996 р.

БУРЛАЙ Харитон Митрофанович, 1902 р., с. Гвоздиківка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гвоздиківка. Заарештований 1 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 серпня 1937 р. за ст. ст. 171, 58, 54-8 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 серпня 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1994 р.

БУРЛАК Архип Микитович, 1891 р., с. Старий Іржавець Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян-корзаків, освіта початкова. Проживав у с. Старий Іржавець. Заарештований 14 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 23 листопада 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 травня 1964 р.

БУРЛАК Дмитро Павлович, 1904 р., с. Лозуватка Царичанського р-ну Дніпропетровської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лозуватка. Колгоспник. Заарештований 17 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

БУРЛАК Іван Родіонович, 1914 р., с. Олександрівка Мар’їнського р-ну Донецької обл., українець, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 20 березня 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 серпня 1942 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 24 червня 1957 р.

БУРЛАК Павло Андрійович, 1885 р., с. Березняки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Сторож сортувального насінневого фонду. Заарештований 29 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1938 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 5 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 січня 1989 р.

БУРЛАКА Віктор Миколайович, 1916 р., с. Розпашне Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Розпашне. Робітник радгоспу. Заарештований 5 червня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 10 серпня 1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 4 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 25 січня 1990 р.

БУРЛАКА Петро Семенович, 1899 р., с. Бурлаки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бурлаки. Колгоспник. Заарештований 30 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 червня 1962 р.

БУРМІСТРОВ Микола Андріанович, 1893 р., с. Садівка Борисоглібського р-ну Тамбовської обл. (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Головний інженер паровозоремонтного заводу. Заарештований 29 квітня 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 2 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 21 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 8 червня 1957 р.

БУРНОС Василь Карпович, 1897 р., с-ще Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 30 квітня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 3 стрілецької бригади гвардійського Сталінградського механізованого корпусу 23 травня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Помер у місцях ув’язнення 9 квітня 1944 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1995 р.

БУРСАК-ГАРБАР Михайло Григорович, 1895 р., с. Липне Любарського р-ну Житомирської обл., єврей, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Комерційний директор спілки інвалідів. Заарештований 10 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21 вересня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 17 січня 1964 р.

БУРТАН Володимир Сергійович, 1906 р., м. Київ, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Протидиякон Лубенського автокефального собору. Заарештований 11 грудня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 лютого 1930 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 жовтня 1989 р.

БУРЦАЙЛО Іван Аврамович, 1909 р., с. Василе-Устимівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Василе-Устимівка. Колгоспник. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 3 листопада 1938 р. за ст. ст. 17, 54-8, 29 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Помер у 1943 р., похований у с. Сусусмал Магаданської обл. (Російська Федерація). Реабілітований Прокуратурою України 29 січня 1992 р.

БУРЧИНСЬКИЙ Казимір Іванович, 1887 р., с. Вербородинці Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Федорівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 19 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну агітацію до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 грудня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 18 червня 1966 р.

БУРШТЕЙН Йосип Завелєвич, 1904 р., м. Пружани (Республіка Білорусь), єврей, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Майстер заготовчого цеху. Заарештований 3 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 22 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 грудня 1957 р.

БУРЯЧЕНКО Василь Васильович, 1892 р., м. Зіньків Полтавської обл., українець, з міщан, освіта вища. Проживав у м. Зіньків. Учитель середньої школи. Заарештований 19 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 березня 1957 р.

БУРЯЧОК Іван Семенович, 1904 р., с. Сатанівка Городоцького р-ну Хмельницької обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 12 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув’язнення 6 вересня 1947 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 9 грудня 1970 р.

БУРЯЧОК Степан Семенович, 1898 р., смт Сатанів Городоцького р-ну Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Двірник ГЖЕД-22. Заарештований 12 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 квітня 1960 р.

БУТ Іван Павлович, 1902 р., с. Лазірки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лазірки. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 березня 1990 р.

БУТ Кіндрат Іванович, 1872 р., с. Тарандинці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Тарандинці. Працював тесляром за наймом. Заарештований 1 березня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 7 березня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Постановою Верховного Суду УРСР від 5 червня 1939 р. вирок обласного суду скасовано, справу закрито, засудженого з-під варти звільнено. Реабілітований Верховним Судом УРСР 5 червня 1939 р.

БУТ Олексій Моісейович, 1912 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник підприємства. Заарештований 3 жовтня 1943 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 19 лютого 1944 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 лютого 1997 р.

БУТ Олексій Юхимович, 1880 р., с. Тарандинці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Черевки Оржицького р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 28 грудня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 23 квітня 1929 р. за ст. 58-10 КК УСРР до позбавлення права проживати у визначених місцях СРСР на 3 роки. Заарештований вдруге 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 22 травня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1995 р. та Військовим трибуналом КВО 27 вересня 1958 р.

БУТ Семен Іванович, 1883 р., с. Флорівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Флорівка. Без певних занять. Заарештований 10 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 4 січня 1931 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 квітня 1990 р.

БУТ Федір Тимофійович, 1908 р., с. Дейкалівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Іщенківка Зіньківського р-ну. Колгоспник. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 23 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 вересня 1989 р.

БУТЕЙКО Спиридон Костянтинович, 1896 р., с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Веприк. Заарештований 16 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 2 липня 1931 р. за ст. 54-17 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Звільнений у 1935 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1989 р.

БУТЕНКО Агафангел Євсейович, 1885 р., с. Кущівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Мозоліївка Глобинського р-ну Полтавської обл. Священик місцевої церкви. Заарештований 24 квітня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 1 грудня 1931 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років заслання до Північного краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 квітня 1990 р.

БУТЕНКО Віктор Сергійович, 1923 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 18 вересня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом Полтавського гарнізону 30 листопада 1945 р. за ст. ст. 54-1 “б”, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. Реабілітований Військовою прокуратурою Центрального регіону України 14 жовтня 1994 р.

БУТЕНКО Геннадій Євсейович, 1884 р., с. Гуляй-Степ Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гуляй-Степ. Селянин-одноосібник. Заарештований 13 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 27 лютого 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 листопада 1989 р.

БУТЕНКО Григорій Кіндратович, 1915 р., с. Матяші Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Могилатів Гадяцького р-ну. Колгоспник. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 травня 1989 р.

БУТЕНКО Іван Григорович, 1871 р., с. Петрівка Красноградського р-ну Харківської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с. Юсківці Лохвицького р-ну Полтавської обл. Залізничник. Заарештований 15 жовтня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 1 лютого 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

БУТЕНКО Іван Корнійович, 1889 р., с. Сари Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сари. Колгоспник. Заарештований 11 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 грудня 1959 р.

БУТЕНКО Іван Оникійович, 1893 р., с. Запсілля Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, овіта початкова. Проживав у с. Бутенки Козельщинського р-ну. Колгоспник. Заарештований 12 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 березня 1989 р.

БУТЕНКО Іван Якович, 1887 р., с. Удовиченки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Комиші Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Селянин-одноосібник. Заарештований вперше 21 лютого 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 31 травня 1931 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання. Після звільнення вступив до колгоспу. Заарештований вдруге 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 27 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1989 р., 4 квітня 1990 р.

БУТЕНКО Іван Якович, 1905 р., с. Зубівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Зубівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 10 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 13 січня 1930 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

БУТЕНКО Ірина Леонтіївна, 1880 р., с. Черкащани Миргородського р-ну Полтавської обл., українка. Проживала у с. Черкащани. Домогосподарка. Заарештована 18 лютого 1946 р. Засуджена Полтавським обласним судом 1 червня 1946 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавським обласним судом 20 вересня 1946 р.

БУТЕНКО Макар Іудович, 1893 р., с. Мала Кохнівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у Кобеляцькому р-ні. Священик Заарештований 29 вересня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 31 травня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1994 р.

БУТЕНКО Максим Антонович, 1885 р., с. Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Потоки. Технік-керівник суконної фабрики. Заарештований 4 вересня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 2 червня 1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 21 червня 1961 р.

БУТЕНКО Махтей Якимович, 1895 р., с. Пригарівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Пригорівка. Обліковець колгоспу. Заарештований 27 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 13 квітня 1989 р.

БУТЕНКО Микола Іванович, 1886 р., с. Гаркушинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Гаркушинці. Без певного місця роботи. Заарештований 25 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

БУТЕНКО Михайло Пилипович, 1882 р., с. Білоцерківка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Білоцерківка. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 травня 1929 р. Засуджений Полтавським окружним судом 26 червня 1929 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі з виселенням за межі Полтавського округу на 5 років після відбуття основної міри покарання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 березня 1995 р.

БУТЕНКО Олексій Миколайович, 1912 р., с. Запсілля Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у м. Чугуїв Харківської обл. Начальник фінчастини 13 артполку, технік-інтендант 1 рангу. Заарештований 26 серпня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського гарнізону 29 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 18 жовтня 1941 р. Реабілітований Військовою прокуратурою КВО 24 квітня 1991 р.

БУТЕНКО Олексій Сергійович, 1908 р., с. Бірки Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бірки. Колгоспник. Заарештований 30 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.

БУТЕНКО Павло Іванович, 1897 р., с. Великі Липняки Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 3 жовтня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 286 стрілецької дивізії 22 жовтня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 квітня 1995 р.

БУТЕНКО Петро Степанович, 1886 р., с. Мацьківці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Мацьківці. Заарештований 15 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 1 січня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 лютого 1990 р.

БУТЕНКО Семен Дорофійович, 1906 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 13 жовтня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 30 Армії 2 грудня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1995 р.

БУТЕНКО Сергій Тимофійович, 1898 р., м. Полтава, українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Службовець складу сільгосппостачання. Заарештований 4 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 31 жовтня 1937 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.

БУТЕНКО Федір Павлович, 1904 р., с. Бубни Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у с. Бубни. Колгоспник. Заарештований вперше 17 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. На момент другого арешту перебував у Червоній Армії. Заарештований вдруге 16 травня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 66 гвардійської дивізії 13 червня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Ухвалою Військового трибуналу Степового фронту від 30 червня 1943 р. розстріл замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Звільнений з ув’язнення в 1953 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 10 вересня 1964 р. та Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 29 червня 1965 р.

БУТЕНКО Яків Іванович, 1887 р., с. Комсомольське Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Комсомольське. Селянин-одноосібник. Заарештований 13 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 5 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Сумською обласною прокуратурою 4 грудня 1989 р.

БУТЕНКОВ Арсентій Опанасович, 1913 р., м. Полтава, росіянин, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 13 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 23 Армії 21 вересня 1947 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 вересня 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 вересня 1994 р.

БУТКО Василь Олексійович, 1892 р., с. Велика Павлівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Шенгеріївка Зіньківського р-ну. Завідуючий трудовою школою. Заарештований 25 листопада 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при ДПУ УСРР 19 січня 1933 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.

БУТКО Гаврило Антонович, 1923 р., с. Галі-Горбатки Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 18 січня 1947 р. Засуджений Військовим трибуналом 20 танкової дивізії 15 березня 1947 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки та позбавленням медалей і ордена. Звільнений з ув’язнення в 1954 р. Реабілітований Генеральною прокуратурою Російської Федерації 20 травня 1992 р.

БУТКО Іван Антонович, 1893 р., с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Веприк. Комбайнер місцевої МТС. Заарештований 24 липня 1941 р. по звинуваченню у злочині, передбаченому ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР. Етапований до Кустанайської в’язниці № 7 (Казахстан). Помер у лікарні в’язниці 14 червня 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 липня 1994 р.

БУТКО Олексій Микитович, 1908 р., с. Писарівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Київ. Робітник Дарницького вагонобудівного заводу. Заарештований 2 серпня 1944 р. Засуджений Полтавським обласним судом 29 жовтня 1944 р. за ст. 58-14 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Прокуратурою Пермської обл. 26 квітня 1993 р.

БУТКО Спиридон Костянтинович, 1896 р., с. Веприк Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Веприк. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 2 липня 1931 р. за ст. 54-17 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1989 р.

БУТОВИЧ Гаврило Федорович, 1904 р., с. Зачепилівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Велика Рублівка Котелевського р-ну Полтавської обл. Директор школи. Заарештований 23 лютого 1938 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 17 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 12 років позбавлення волі з поразкою в правах (термін не вказаний) та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 28 березня 1956 р.

БУТРИМ Андрій Олексійович, 1898 р., с. Єнківці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни. Заарештований 2 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 листопада 1959 р.

БУТРИМ Харитон Іванович, 1876 р., с. Єнківці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у м. Лубни. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у м. Тайга Томської обл. Звільнений у 1943 р. Новосибірським обласним судом. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 лютого 1966 р.

БУТЧЕНКО Василь Олександрович, 1890 р., с. Тишки Лубенського р-ну Полтавської обл., українець. Проживав у с. Тишки. Заарештований 21 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст. ст. 54-11, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано в травні 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.

БУХАНЧЕНКО Дмитро Семенович, 1904 р., с. Селещина Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Електромеханік районого відділу зв’язку. Заарештований 8 серпня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 28 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 31 липня 1957 р.

БУХАНЧЕНКО Дмитро Трохимович, 1888 р., с. Селещина Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Селещина. Колгоспник. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 16 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 жовтня 1989 р.

БУХАНЧЕНКО Терентій Трохимович, 1891 р., с. Селещина Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Селещина. Селянин-одноосібник. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 29-30 вересня за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1959 р.

БУХАРОВ Роман Максимович, 1878 р., с. Рублівка Котелевського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рублівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 22 травня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 16 серпня 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 жовтня 1994 р.

БУХІН Лев Шаєвич, 1892 р., м. Онуфрієвка Кіровоградської обл., єврей, із міщан, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Плановик швейної фабрики. Заарештований 17 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом УРСР 16 квітня 1958 р.

БУХОВЕЦЬ Йосип Трохимович, 1891 р., с. Середняки Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Середняки. Завгосп колгоспу. Заарештований 10 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-4, 54-6, 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 березня 1959 р.

БУЦИК Іван Федосійович, 1909 р., с. Вишняки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 20 листопада 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 250 стрілецької дивізії 25 листопада 1942 р. за ст. 17-58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 січня 1997 р.

БУЦЬКИЙ Григорій Панасович, 1887 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Завідуючий відділом оперативного обліку Полтавського міськрайторгу. Заарештований 5 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 29 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 5 липня 1958 р.

БУЦЬКИЙ Іван Іванович, 1918 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 29 квітня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом Східно-Сибірської залізниці 31 травня 1943 р. (стаття КК не вказана) до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 жовтня 1994 р.

БУЦЬКИЙ Павло Максимович, 1884 р., с. Богданівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Богданівка. Колгоспник. Заарештований 5 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 6 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 серпня 1989 р.

БУЧИК Михайло Якович, 1890 р., с. Сади Львівської обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Заготівельник промислової артілі “Чоботар”. Заарештований 20 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 липня 1989 р.

БУЧИНСЬКИЙ Франц Йосипович, 1911 р., с. Дикунка Житомирської обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Опішня Зіньківського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 20 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 жовтня 1938 р. за 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 2 грудня 1960 р.

БУШКОВАНИЙ Митрофан Васильович, 1880 р., с. Червона Слобода (інші відомості відсутні), українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Абрамівка Машівського р-ну Полтавської обл. Священник. Заарештований 4 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 16 лютого 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 лютого 1990 р.

БУШКОВАНИЙ Федір Олександрович, 1872 р., с. Кулішівка Недригайлівського р-ну Сумської обл., українець, із духовенства, освіта вища. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Без певних занять. Заарештований 2 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 23 вересня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 27 жовтня 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 червня 1989 р.

БУШНЕВСЬКА Ольга Володимирівна, 1919 р., м. Полтава, українка, із робітників, освіта неповна середня. Проживала в м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 20 вересня 1944 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 березня 1945 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1993 р.

БУЯЛЬСЬКИЙ Леонтій Іванович, 1880 р., с. Мала Салиха Красилівського р-ну Хмельницької обл., поляк, із дворян, освіта початкова. Проживав у с. Ряське Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 2 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 21 листопада 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 28 листопада 1958 р.

БУЯР (БУІР) Антон Войцехович, 1887 р., с. Заріччя Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Карлівка Полтавської обл. Сторож Карлівської райспілки споживчої кооперації. Заарештований 15 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

БУЯР Антон Іванович, 1906 р., с. Гречана Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав на сл. Нагірне Карлівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 14 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 серпня 1959 р.

БУЯР Антон Миколайович, 1886 р., с. Гречана Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кошманівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 28 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 9 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.

БУЯР Катерина Йосипівна, 1900 р., с. Шаровечка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., полька, із селян, освіта початкова. Проживала в с. Богданівка Машівського р-ну Полтавської обл. Колгоспниця. Заарештована 12 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. за ст. 54-12 КК УРСР до 5 років заслання. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 27 квітня 1989 р.

БУЯР Франц Антонович, 1912 р., с. Заріччя Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Карлівка Полтавської обл. Робітник Карлівського елеватора. Заарештований 15 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

<< НА ПЕРШУ