РЕАБІЛІТОВАНІ ЖЕРТВИ КОМУНІСТИЧНОГО ТЕРОРУ НА ПОЛТАВЩИНІ
СПИСОК

А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ї  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЗНИК    ДОДАТКОВИЙ СПИСОК


<< НА ПЕРШУ

 

АБАСОВ Іван Григорович, 1892 р., м. Кіровоград, грек, із міщан, освіта початкова. Проживав у м.Кременчук Полтавської обл. Робітник райтрансторгхарчу. Заарештований 28 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 березня 1938 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-9, 54-10 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 квітня 1938 р. у м. Харків. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 17 липня 1964 р.

АБАСОВА Катерина Кіндратівна, 1892 р., с. Потоки Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у м. Кременчук. Робітниця тютюнової фабрики. Заарештована 22 червня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 червня 1942 р. (стаття КК не вказана) за антирадянську агітацію до 5 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.

АБЛАЖЕЙ Андрій Кіндратович, 1887 р., с. Охоняни Слонешського р-ну Гродненської обл. (Білорусь), білорус, із робітників, освіта початкова. Проживав на ст. Григорівка Південної залізниці. Дорожній майстер. Заарештований 17 лютого 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 5 січня 1939 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-9, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом СРСР 11 квітня 1940 р.

АБРАМОВ Поліс, 1900 р., м. Урмія (Іран), асірієць, із селян, неписьменний. Проживав у м. Полтава. Кустар. Заарештований 5 лютого 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 серпня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років заслання у Північний край. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 лютого 1957 р.

АБРАМОВИЧ Абрам-Герш Бенедиктович, 1890 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник. Заарештований 24 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1989 р.

АБРАМОВИЧ Еля Бенедиктович, 1886 р., м. Лодзь (Польща), єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Зав. виробництвом місцевої артілі. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 серпня 1989 р.

АБРОСІМОВ Костянтин Архипович, 1918 р., м. Миргород Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Братіслава (Словаччина). Офіцер військової частини. Заарештований 22 липня 1946 р. Засуджений Військовим трибуналом Центральної групи Радянських військ 22 серпня 1946 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Помер 24 грудня 1946 р. у місцях позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 червня 1997 р.

АВГУСТЕНЮК Семен Броніславович, 1895 р., с. Диткович Гродненської обл. (Білорусь), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав на х. Рудка Чутівського р-ну Полтавської обл. Робітник. Заарештований 9 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 20 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 22 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

АВГУСТЕНЮК Станіслав Броніславович, 1902 р., с. Диткович Гродненської обл. (Білорусь), поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Артемівка Чутівського р-ну Полтавської обл. Робітник цукрозаводу. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 8 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 13 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р.

АВДЄЄВ Архип Олексійович, 1883 р., м. Кобеляки Полтавської обл., українець, освіта середня. Проживав у с. Яхники Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 19 лютого 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 9 червня 1932 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

АВЕРКІЄВ Володимир Олексійович, 1897 р., м. Валки Харківської обл., росіянин, із дворян, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Вчитель. Заарештований 22 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 24 червня 1960 р.

АВЕРКІЄВ Олексій Максимович, 1912 р., м. Лівні Орловської обл. (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Робітник. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 16 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 вересня 1989 р.

АВЕРКІЄВА Олександра Костянтинівна, 1900 р., м. Рига (Латвія), росіянка, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживала в м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 7 травня 1946 р. Засуджена Особливою нарадою при МВС СРСР 26 лютого 1947 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 3 серпня 1989 р.

АВЕРТІНОВ Мавлей Авертинович, 1897 р., с. Татиш Уфимської обл., татарин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Ступки Зіньківського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 27 червня 1941 р. Засуджений Верховним Судом Татарської АРСР 30 жовтня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Генпрокуратурою Російської Федерації 15 березня 1993 р.

АВЕРЧЕНКО Іван Прохорович, 1911 р., с. Давидівка Пирятинського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Ташкент. Начальник військово-технічного постачання 985 стрілецького полку 226 стрілецької дивізії. Заарештований 30 листопада 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 226 стрілецької дивізії 12 лютого 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Термін покарання відбував у Ветлаг НКВС СРСР. Реабілітований Військовим трибуналом Північно-Кавказького ВО 17 листопада 1971 р.

АВКСЕНТЬЄВ Григорій Миколайович, 1893 р., с. Березівка Устинівського р-ну Кіровоградської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 26 серпня 1937 р. у м. Кременчуці. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 лютого 1966 р.

АВРААМОВ Іван Федорович, 1883 р., с. Омельник Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник міжрайторгу. Заарештований 31 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 9 серпня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 серпня 1937 р. у м. Кременчук. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 листопада 1989 р.

АВРАМЕНКО Дмитро Васильович, 1897 р., с. Комсомольське Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Комсомольське. Рахівник споживчого товариства. Заарештований 20 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 15 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 4 грудня 1937 р. у м. Суми. Реабілітований Сумським обласним судом 9 квітня 1959 р.

АВРАМЕНКО Дмитро Макарович, 1913 р., с. Луценки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 10 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 4-ї танкової армії 11 вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Помер 24 грудня 1946 р. у місцях позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 серпня 1995 р.

АВРАМЕНКО Іван Іванович, 1896 р., с. Мелехи Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Загребелля Чорнухинського р-ну. Кравець. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 23 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Після звільнення проживав у с. Тишки Лубенського р-ну Полтавської обл. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 червня 1966 р.

АВРАМЕНКО Іван Федорович, 1889 р., с. Станіславка Одеської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Бухгалтер артілі “Трикотажник”. Заарештований 12 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

АВРАМЕНКО Іустин Васильович, 1886 р., с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Харків. Помічник начальника учбового відділу училища червоних старшин. Заарештований 20 грудня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 20 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 20 жовтня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 17 серпня 1957 р.

АВРАМЕНКО Йосип Максимович, 1900 р., с. Мелехи Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Червоноармієць Заарештований 21 вересня 1944 року. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 жовтня 1944 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Термін покарання відбував 12 років. Після звільнення проживав у с. Мелехи. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 вересня 1991 р.

АВРАМЕНКО Михайло Йосипович, 1919 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Червоноармієць. Заарештований 15 січня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом Ростовського-на-Дону гарнізону 3 березня 1941 р. за ст. ст. 19-58-8, 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Помер 24 грудня 1946 р. у місцях позбавлення волі. Реабілітований прокуратурою Полтавської області 14 квітня 1997 р.

АВРАМЕНКО Палладій Федосійович, 1894 р., с. Бірки Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Очеретувате Семенівського р-ну Полтавської обл. Слюсар. Заарештований 14 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 серпня 1957 р.

АВРАМЕНКО Степан Миколайович, 1887 р., смт Оржиця Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Оржиця. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 січня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 23 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

АВРАМОВ Іван Миколайович, 1882 р., м. Глобине Полтавської обл., українець, із службовців, освіта вища. В минулому - священик УАПЦ. 1935 р. засуджений до 3 років позбавлення волі за невиконання держподатку. Після відбуття покарання проживав у м. Полтава. Різноробочий місцевого комунгоспу. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці м. Полтава. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 листопада 1989 р.

АГАПЄЄВ Микола Іремійович, 1849 р., м. Полтава, росіянин, із дворян, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Звинувачувався у службі в армії генерала Денікіна. Розстріляний 6 травня 1920 р. при спробі втечі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1995 р.

АГАПЄЄВА Катерина Вікторівна, 1861 р., м. Полтава, росіянка, із дворян. Проживала у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештована 2 травня 1920 р. як дружина царського генерала. Розстріляна 6 травня 1920 р. при спробі втечі з-під конвою. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1995 р.

АГЕЄВА Олена Трохимівна, 1897 р., с. Лобаново Кочетківського р-ну Північно-Казахстанської обл., росіянка, із селян, освіта початкова. Проживала в с. Тахтаулово Полтавського р-ну Полтавської обл. Робітниця радгоспу. Заарештована 26 червня 1941 р. Засуджена Військовим трибуналом НКВС Татарської АРСР 17 жовтня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 26 червня 1991 р.

АГРОНОВИЧ-ПИНДРИК Софія Ізраілівна, 1897 р., м. Полтава, єврейка, із робітників, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Вихователь дитбудинку. Заарештована 1 березня 1938 р. Засуджена Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11, 20-54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.

АГРОНСЬКИЙ Леонтій Григорович, 1900 р., м. Полтава, єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Москва. Комерційний директор артілі. Заарештований 28 червня 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 30 вересня 1942 р. до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1954 р. Проживав у м. Стариця Калінінскої обл. Реабілітований Верховним Судом СРСР 7 травня 1955 р.

АДАМЕНКО Василь Максимович, 1915 р., с. В’язівок Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Перебував у Південному таборі НКВС Іванівської обл. Заарештований 19 серпня 1940 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 4 жовтня 1940 р. за порушення військової присяги до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 14 серпня 1958 р.

АДАМЕНКО Іван Панасович, 1903 р., с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вереміївка. Колгоспник. Заарештований 9 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 17 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.

АДАМЕНКО Лука Васильович, 1915 р., с. Юсківці Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Заступник політрука взводу зв’язку 149 окремого батальйону конвойних військ, м. Казань. Заарештований 29 серпня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Татарської АРСР 9 серпня 1941 р. за ст. 16-58-10 ч. 1 КК РРФСР до 4 років позбавлення волі. Виконання вироку призупинено, направлений на передову позицію у діючу армію. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 червня 1994 р.

АДАМЕНКО Петро Миколайович, 1899 р., с. Попове Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян. Проживав у с. Попове. Колгоспник. Заарештований 16 січня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-1, 54-7, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 березня 1957 р.

АДАМЕНКО Петро Федорович, 1891 р., с. Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у с. Сенча. Вчитель. Заарештований 22 грудня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 квітня 1933 р. за ст. 59-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 жовтня 1989 р.

АДАМОВИЧ-КОМАРНИЦЬКА Маргарита Євгеніївна, 1912 р., українка, із селян, освіта вища. Проживала у м. Миргород Полтавської обл. Вчителька. Заарештована 12 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1938 р. до 5 років заслання в Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 21 квітня 1989 р.

АДАМОВИЧ-КОМАРНИЦЬКИЙ Валентин Дмитрович, 1902 р., м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл., українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Миргород Полтавської обл. Вчитель. Заарештований 23 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 квітня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 жовтня 1989 р.

АДАМОВСЬКИЙ Петро Федорович, 1904 р., с. Малосівка Борщівського р-ну Тернопільської обл., поляк, із селян, неписьменний. Проживав у м. Глобине Полтавської обл. Робітник радгоспу. Заарештований 3 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 листопада 1989 р.

АДАМОВСЬКИЙ Франц Гаврилович, 1878 р., м. Красилів Хмельницької обл., поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сторожове Чутівського р-ну Полтавської обл. Різноробочий. Заарештований 29 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 грудня 1958 р.

АЖАЖА Андрій Володимирович, 1885 р., м. Полтава, українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бригадир механічного цеху паровозоремонтного заводу. Заарештований 22 лютого 1938 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 26 вересня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Верховним Судом СРСР 29 грудня 1958 р.

АЗАРОВ Михайло Йосипович, 1888 р., с. Семенівка Курської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник. Заарештований 4 лютого 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 31 липня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 жовтня 1995 р.

АЗІЗОВ Пилип Петрович, 1903 р., м. Урмія (Іран), асірієць, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кустар. Заарештований 3 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 25 серпня 1959 р.

АЗОЛІН Віктор Іванович, 1908 р., м. Даугавпілс (Латвія), латиш, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Залізничник. Заарештований 8 січня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 березня 1938 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 серпня 1989 р.

АЙЗЕНБЕРГ Борис Самуїлович, 1911 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 24 серпня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Молотовської обл. 28 вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Військовою прокуратурою Прикарпатського ВО 28 грудня 1993 р.

АЙЗЕНБЕРГ Фішель Шльомович, 1904 р., м. Пінськ (Білорусь), єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Токар гудзикової фабрики. Вперше заарештований 4 квітня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 10 липня 1938 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 жовтня 1939 р. до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбував 8 років 5 місяців. Втретє заарештований 8 січня 1949 р. Засуджений Особливою нарадою при МДБ СРСР 14 травня 1949 р. до вислання на поселення. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 лютого 1957 р.

АЙЗЕНШТАТ Самуїл Леонтійович, 1905 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 18 червня 1925 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 14 листопада 1924 р. за ст. ст. 61, 72 КК УСРР до 3 років заслання до Сибіру; Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 28 серпня 1925 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання в Кіровський край. Термін заслання відбув у м. Кзил-Орда (Казахстан). Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 жовтня 1995 р.

АКАМСИН Пилип Семенович, 1897 р., с. Захаркіно Саратовської обл. (Російська Федерація), росіянин, соціальне походження не вказане, освіта вища. Проживав у м. Карлівка Полтавської обл. Прораб заводу. Заарештований 27 листопада 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 4 січня 1945 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Військовою прокуратурою КВО 26 жовтня 1954 р.

АКИМЕНКО Мокій Микитович, 1898 р., с. Кошелів Гомельської обл. (Білорусь), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Слюзівка Семенівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 4 серпня 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 27 листопада 1937 р. за ст. ст. 29, 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 листопада 1992 р.

АКІМОВ Сергій Олександрович, 1900 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Крюків. Столяр будівельної дільниці. Заарештований 25 квітня 1953 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 3 червня 1953 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. За Постановою Верховного Суду СРСР 14 вересня 1955 р. термін покарання зменшено до 5 років. Звільнений з ув’язнення 3 жовтня 1955 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 квітня 1992 р.

АКІМОВСЬКИЙ Борис Євлампійович, 1890 р., м. Іваново (Російська Федерація), росіянин, із духовенства, освіта середня. Священик. Проживав в с.Старий Калкаїв Семенівського р-ну. Без певного місця роботи. Заарештований 6 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.

АКСІОТІС Юрій (Георгій) Олександрович, 1910 р., м. Київ, українець, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Санітар аптеки. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 16 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Генеральною прокуратурою України 23 жовтня 1992 р.

АКСЮТА Іван Карпович, 1896 р., с. Кустолове Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кустолове. Селянин-одноосібник. Заарештований 8 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 8 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1, 54-13 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

АЛЕВИЧ Марія Іоганівна, 1914 р., німецька колонія “Аінфальд” Маріупольського р-ну Донецької обл., німкеня, із селян, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Не працювала. Заарештована 16 лютого 1944 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 6 травня 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітована Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.

АЛЕЙ Олег Олегович, 1888 р., м. Балаклава (АР Крим), росіянин, із селян, освіта вища. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Юрисконсульт “Райтрансторгхарч”. Заарештований 23 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 листопада 1937 р. (стаття КК не вказана) до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.

АЛЕЙНІКОВ Олександр Васильович, 1893 р., ст. Казанська Ростовської обл. (Російська Федерація), українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Вчитель. Заарештований 14 червня 1927 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 8 серпня 1927 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УСРР до 3 років заслання. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 липня 1989 р.

АЛЕКСАНДРОВ Іван Михайлович, 1887 р., смт Чорнухи Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Чорнухи. Без певних занять. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР Новосибірської обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

АЛЕКСАНДРОВА Євгенія Микитівна, 1922 р., м. Харків, росіянка, із службовців, освіта середня. Проживала у м. Калінінград (Російська Федерація). Інженер аеропорту. Заарештована 5 листопада 1951 р. Засуджена Військовим трибуналом військ МДБ Полтавської обл. 26 лютого 1952 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Амністована Військовим трибуналом КВО 24 грудня 1954 р. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 5 липня 1991 р.

АЛЕКСАНДРОВСЬКИЙ Павло Костянтинович, 1899 р., с. Юрки Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Військовослужбовець. Заарештований 27 червня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом БОВО 4 травня 1939 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до розстрілу. За Постановою Верховного Суду СРСР 17 липня 1939 р. вирок скасовано, справу передано до нового розгляду. З-під варти звільнений 15 січня 1940 р. Реабілітований Прокуратурою РСЧА 31 грудня 1939 р.

АЛЕКСЄЄВ Борис Олексійович, 1891 р., м. Полтава, українець, із міщан, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Завідувач особистим столом апарату обласного землеуправління. Заарештований 18 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 28 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 31 липня 1957 р.

АЛЕКСЄЄВ Григорій Миколайович, 1883 р., м. Миколаїв, росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Працівник школи. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 28 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 квітня 1957 р.

АЛЕКСЄЄВ Леонід Іванович, 1896 р., с. Малі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Бухгалтер лікарні вагонобудівного заводу. Заарештований 6 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 серпня 1957 р.

АЛЕКСЄЄВ Олександр Миколайович, 1890 р., м. Кронштадт (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Службовець облкомунгоспу. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 28 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 квітня 1957 р.

АЛЕКСІЄНКО Михайло Федорович, 1908 р., с. Вовнянка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Вовнянка. Колгоспник. Заарештований 1 вересня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 січня 1943 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 5 років заслання до Красноярського краю. Після звільнення проживав у с. Вовнянка. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 травня 1989 р.

АЛЕКСІН Петро Абрамович, 1902 р., с. Друхів Рівненського р-ну Рівненської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Розбишівка Гадяцького р-ну Полтавської обл. Службовець райради Тсоавіахіму. Заарештований 11 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 25 листопада 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 грудня 1937 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 6 січня 1961 р.

АЛЕНЧЕНКО (Оленченко) Іван Авер’янович, 1893 р., с. Малі Будища Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Вчитель. Заарештований 10 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 березня 1957 р.

АЛЕСИК Мотрона Федорівна, 1910 р., с. Оленське Гродненської обл. (Білорусь), українка, із селян, освіта початкова. Проживала у м. Полтава. Робітниця взуттєвої фабрики. Заарештована 20 травня 1937 р. Засуджена Військовим трибуналом Харківського ВО 4 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-8 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна; Особливою нарадою при МДБ СРСР 23 червня 1949 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-8 КК УРСР до заслання у Красноярський край (термін заслання не вказано). Звільнена із заслання в 1954 р. Реабілітована Верховним Судом СРСР 15 червня 1959 р.

АЛІСОВ Михайло Іванович, 1898 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Агроном-зоотехнік інституту свинарства. Заарештований 11 березня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 23-26 червня 1938 р. за ст. ст. 54-7, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 4 роки з конфіскацією майна. Реабілітований Військовим трибуналом Харківського ВО 25-27 квітня 1940 р.

АЛІУТОВ Данило (по-батькові не зазначено), 1907 р., с. Мунчилевськ Ульянівської обл. (Російська Федерація), татарин, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 6 листопада 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС та охорони тилу Південно-Західного фронту 12 листопада 1941 р. за ст. 58-1 “г” ч. 1 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку до закінчення воєнних дій. Реабілітований Військовим трибуналом Південно-Західного фронту 24 листопада 1941 р.

АЛІФОНОВ Петро Іванович, 1893 р., смт Щорськ Криничанського р-ну Дніпропетровської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Харків. Заступник директора “Укрптахотресту”. Заарештований 24 листопада 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1931 р. за ст. 54-7 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 10 квітня 1932 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 січня 1990 р.

АЛКСНІТ Ганна Іванівна, 1887 р., м. Смільтен (Латвія), латишка, із робітників, освіта середня. Проживала у м. Полтава. Зав. партархівом. Заарештована 4 грудня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 березня 1938 р. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 27 вересня 1989 р.

АЛОЯН Армінак Карапетович, 1888 р., м. Ерзерум (Туреччина), вірменин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Кустар. Заарештований 8 жовтня 1946 р. Засуджений Військовим трибуналом гарнізону Радянських військ у м. Бухарест 28 квітня 1947 р. за ст. 58-1 “а” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 жовтня 1994 р.

АЛТИН Ілля Савович, 1893 р., Маріупольський р-н Донецької обл., грек, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у с. Бірки Зіньківського р-ну Полтавської обл. Лісовод місцевого лісгоспу. Заарештований 18 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 лютого 1938 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до розстрілу. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. в м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 31 жовтня 1958 р.

АЛУФ Самуїл Ілліч, 1920 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Червоноармієць-музикант. Заарештований 26 вересня 1941 р. Засуджений Військовим трибуналом 17 Армії 14 жовтня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 липня 1994 р.

АЛФЕРОВ Анатолій Григорович, 1928 р., м. Ілець Орловської обл. (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Моряк Чорноморського флоту. Заарештований 26 листопада 1947 р. Засуджений Військовим трибуналом Військово-морських авіаучилищ 6 лютого 1948 р. за ст. 54-1 “б” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Військовою колегією Верховного Суду СРСР 23 квітня 1955 р.

АЛЬПЕР Хуна Шепшелевич, 1892 р., м. Смаргоні (Польща), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Ростов-на-Дону. Робітник взуттєвої фабрики. Заарештований 13 грудня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 жовтня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 червня 1965 р.

АЛЬТШУЛЕР Яків Леонтійович, 1877 р., м. Полтава, єврей, із міщан, освіта вища. Проживав у м. Харків. Зав. відділом Наркомзему УСРР. Заарештований 8 грудня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 3 березня 1931 р. за ст. 54-7 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 10 квітня 1932 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 січня 1990 р.

АМЧЕСЛАВСЬКИЙ Анатолій Абрамович, 1900 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Військовий комісар військового складу. Заарештований 15 березня 1938 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 16 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-1 “б”, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 жовтня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 21 вересня 1957 р.

АНАНЕНКО Лаврентій Трохимович, 1900 р., с. Білики Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Головний бухгалтер санстанції. Вперше засуджений у 1935 р. (орган засудження не вказаний) за ст. ст. 97, 99 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. З-під варти звільнений у 1936 р. Вдруге засуджений 26 червня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР (інші відомості відсутні). Термін покарання відбував у м. Казань. Помер у місцях ув’язнення 12 червня 1942 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 березня 1995 р.

АНАНЬЄВ Михайло Пилипович, 1906 р., с. Станіслав Білозерського р-ну Херсонської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Карлівка Полтавської обл. Зав. лісоскладом. Заарештований 18 липня 1933 р. Засуджений Полтавським обласним судом 11 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 8 квітня 1955 р.

АНАЦЬКИЙ (Онацький) Максим Денисович, 1915 р., с. Остапівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у м. Краматорськ Донецької обл. Командир військового підрозділу. Заарештований 11 квітня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 5 Армії 5 травня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 грудня 1994 р.

АНГЕЛОВ Олексій Федорович, 1881 р., с. Мачухи Полтавського р-ну Полтавської обл., росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Касир взуттєвої фабрики. Заарештований 13 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 5 липня 1958 р.

АНГЕЛЬСЬКИЙ Дмитро Іванович, 1898 р., м. Свенцяни (Польща), білорус, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Полтава. Художник НДІ свиноводства. Заарештований 13 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 жовтня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 серпня 1958 р.

АНГЛИКІВСЬКА (Англиковська) Павлина Антонівна, 1888 р., с. Гнатівці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., полька, із селян, неписьменна. Проживала на х. Слиньки Чутівського р-ну Полтавської обл. Колгоспниця. Заарештована 27 грудня 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 лютого 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 26 березня 1990 р.

АНГЛІКОВСЬКИЙ Зенік Михайлович, 1881 р., Старокостянтинівський р-н Хмельницької обл., поляк, соціальне походження не вказане, освіта початкова. Проживав у садибі радгоспу ім. Петровського Чутівського р-ну Полтавської обл. Робітник радгоспу. Заарештований 19 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 19 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р.

АНДРЄЄВ Григорій Павлович, 1880 р., м. Тамбов (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Адвокат. Заарештований 6 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

АНДРЄЄВ Іван Андрійович, 1908 р., с. Малий Шемер’ян (Чувашія), чуваш, соціальне походження не вказане, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 20 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 26 стрілецької дивізії 20 листопада 1942 р. за ст. 58-1 “г” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку до закінчення воєнних дій. Реабілітований Військовим трибуналом Ленінградського ВО 23 березня 1992 р.

АНДРЄЄВ Максим Парменович, 1884 р., с. Козлово Кирилівського р-ну Череповецької обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Майстер молочної ферми “Збутопродукти”. Заарештований 13 грудня 1932 р. Засуджений Особливою нарадою при ДПУ УСРР 16 лютого 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1990 р.

АНДРЄЄВ Микола Йосипович, 1892 р., м. Кострома (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер шкірпромспілки. Заарештований 7 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 березня 1957 р.

АНДРЄЄВ Олександр Давидович, 1882 р., с. Олексіївка Бобринецького р-ну Кіровоградської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер комунгоспу. Заарештований 16 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 вересня 1956 р.

АНДРЕЙКУС Семен Семенович, 1882 р., с. Ейдути (Литва), литовець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лютенські Будища Зіньківського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 4 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 січня 1938 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 19 березня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р.

АНДРЕЙКО Феодосій Пилипович, 1903 р., с. Сухомихайлівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 20 травня 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 березня 1943 р. (стаття КК не вказана) до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 травня 1997 р.

АНДРЕЙЧИК Йосип Гнатович, 1881 р., с. Селище Новогрудського р-ну Гродненської обл. (Білорусь), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Залізничник. Заарештований 8 квітня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 15 липня 1937 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 24 травня 1991 р.

АНДРЕНКО Іван Іванович, 1895 р., смт Диканька Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Диканька. Заготівельник артілі. Заарештований 1 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 30 листопада 1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 грудня 1960 р.

АНДРЕНКО Йосип Іванович, 1890 р., с. Горбатівка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Горбатівка. Колгоспник. Заарештований 17 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 30 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 квітня 1989 р.

АНДРІАНІ Сергій Олександрович, 1908 р., м. Лохвиця Полтавської обл., українець, із міщан, освіта початкова. Проживав у м. Лохвиця. Учень реального училища. Заарештований 4 грудня 1919 р. Відомості про засудження відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 травня 1994 р.

АНДРІЄВСЬКИЙ Андрій Данилович, 1889 р., м. Прилуки Чернігівської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник паровозного депо. Заарештований 25 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

АНДРІЄВСЬКИЙ Борис Никонорович, 1894 р., м. Кобеляки Полтавської обл., українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Економіст меблевої фабрики. Заарештований 22 листопада 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1934 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 6 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 13 вересня 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 жовтня 1989 р. та 22 жовтня 1989 р.

АНДРІЄВСЬКИЙ Іван Іванович, 1903 р., с. Бодаква Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Пласківщина Лохвицького р-ну. Робітник залізниці. Заарештований 13 січня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 7 квітня 1944 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 15 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбував у м. Воркута. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 30 листопада 1954 р.

АНДРІЄВСЬКИЙ Іван Петрович, 1877 р., с.Макіївка Варвинського р-ну Чернігівської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Проживав у с.Матвіївка Котелевського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 23 березня 1938 р. Засуджений Особливою Трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці м.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 червня 1990 р.

АНДРІЄВСЬКИЙ Олександр Панасович, 1914 р., м. Карлівка Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Військовослужбовець. Заарештований 20 лютого 1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР (дата відсутня) за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 5 років позбавлення волі. Виконання вироку призупинено, направлений у діючу армію. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 серпня 1990 р.

АНДРІЄВСЬКИЙ Петро Іванович, 1894 р., м. Первомайськ Миколаївської обл., українець, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Бухгалтер артілі. Заарештований 23 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 7 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 серпня 1989 р.

АНДРІЄНКО Андрій Васильович, 1894 р., с. Остапівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Миргород. Інструктор маслозаводу. Заарештований 21 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 24 травня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Білорецькому таборі НКВС СРСР. Реабілітований Верховним Судом УРСР 8 жовтня 1957 р.

АНДРІЄНКО Архип Афанасійович, 1874 р., с. Балясне Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Балясне. Колгоспник. Заарештований 9 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 29 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.

АНДРІЄНКО Лев Феоктистович, 1891 р., с. Попівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Бухгалтер маслозаводу. Заарештований 21 вересня 1948 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МВС Полтавської обл. 2 листопада 1948 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією майна. Термін покарання відбував у Дубравтаборі НКВС СРСР. Реабілітований Військовим трибуналом Західно-Сибірського ВО 13 травня 1955 р.

АНДРІЄНКО Микола Антонович, 1898 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Крюків. Слюсар вагонобудівного заводу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 28 січня 1959 р.

АНДРІЄНКО Микола Олексійович, 1922 р., с. Матяшівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Матяшівка. Заарештований 25 квітня 1940 р. Засуджений Полтавським обласним судом 12 серпня 1940 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Після звільнення проживав у с. Матяшівка. Реабілітований Верховним Судом УРСР 27 червня 1966 р.

АНДРІЄНКО Микола Степанович, 1919 р., м. Котовськ Одеської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник заводу. Заарештований 22 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 14 листопада 1937 р. за ст. 54-1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 20 листопада 1937 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 серпня 1989 р.

АНДРІЄНКО Михайло Васильович, 1914 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Крюків. Червоноармієць. Заарештований 23 червня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом 11 Гвардійської армії 2 липня 1944 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. За Постановою військового трибуналу Прибалтійського ВО 25 грудня 1956 р. термін покарання зменшено до 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 липня 1994 р.

АНДРІЄНКО Павло Дмитрович, 1890 р., с.Комишня Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с.Комишня. Диякон місцевої церкви. Заарештований 4 травня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 25 жовтня 1937 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 грудня 1989 р.

АНДРІЄНКО Петро Якович, 1893 р., смт Нові Санжари Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Нові Санжари. Кустар. Заарештований 21 жовтня 1920 р. Засуджений Трійкою управління особливих відділів Південного та Північно-Західного фронтів 11 листопада 1920 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 листопада 1920 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 березня 1994 р.

АНДРІЄНКО Яків Петрович, 1862 р., смт Нові Санжари Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Нові Санжари. Селянин-одноосібник. Заарештований 21 жовтня 1920 р. Засуджений Трійкою управління особлвих відділів Південного та Північіно-Західного фронтів 11 листопада 1920 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 11 листопада 1920 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 березня 1994 р.

АНДРІЄЦЬ Данило Савович, 1885 р., с. Крутий Берег Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Крутий Берег. Голова сільради. Заарештований 1 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 31 жовтня 1937 р. у м. Харків. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 вересня 1958 р.

АНДРІЄЦЬ Катерина Олександрівна, 1898 р., с.Опішняни Полтавського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, малоосвічена. Проживала в м.Полтава. Член релігійної секти ІПХ. Заарештована 11 січня 1947 р. Засуджена Полтавським обласним судом 17 лютого 1947 р. за ст.ст.54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 19 липня 1991 р.

АНДРІЄЦЬ Яків Орестович, 1889 р., с. Рунівщина Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Рунівщина. Бухгалтер відділу зв’язку. Вперше заарештований 13 липня 1932 р. З-під варти звільнений 28 січня 1933 р. Вдруге заарештований 17 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 березня 1957 р.

АНДРІЙКО Андрій Федорович, 1898 р., с. Дзюбанівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Козельщина Полтавської обл. Працівник радгоспу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР Мурманської обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

АНДРІЙКО Василь Тимофійович, 1911 р., м. Полтава, українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник райспоживспілки. Заарештований 24 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Звільнений за додатковим розслідуванням 8 червня 1939 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 лютого 1996 р.

АНДРІЙКО Григорій Іванович, 1921 р., с. Потеряйки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 14 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом 134 окремої стрілецької бригади 19 вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 вересня 1995 р.

АНДРІЙКО Іван Антонович, 1908 р., с. Розсипалівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Сухинівка Кобеляцького р-ну. Колгоспник. Заарештований 15 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував до 1947 р. Після звільнення проживав у с. Розсипалівка. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 березня 1959 р.

АНДРІЙКО Макар Сергійович, 1895 р., с. Старі Санжари Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 29 грудня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом 297 окремої стрілецької дивізії 19 січня 1944 р. за ст. ст. 58-10 ч. 2, 193-12 “в” КК РРФСР до розстрілу. Військовим трибуналом 2-го Українського фронту 5 лютого 1944 р. вирок змінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 лютого 1997 р.

АНДРІЙЧЕНКО Антон Тимофійович, 1886 р., с. Нижні Млини Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник трикотажної фабрики. Заарештований 22 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 21-23 березня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 28 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 серпня 1958 р.

АНДРІЙЧУК Євтихій Григорович, 1882 р., м. Пирятин Полтавської обл., українець, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Пирятин. Робітник відділення зв’язку. Заарештований 19 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 жовтня 1958 р.

АНДРІЮК Василь Микитович, 1918 р., с. Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Радист-кодувальник Чернігівської військово-авіаційної школи. Заарештований 16 вересня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом Ашхабадського гарнізону 27 вересня 1943 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК ТРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 1 грудня 1994 р.

АНДРУЗЬКИЙ Валентин Євгенович, 1912 р., м. Кременчук Полтавської обл., українець, із службовців, освіта неповна середня. Проживав у м. Кременчук. Нормувальник лісотарного заводу. Заарештований 14 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 січня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Каргаполлаг НКВС СРСР. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.

АНДРУЗЬСЬКИЙ Євген Якович, 1886 р., м. Кобеляки Полтавської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Бухгалтер облветпостачу. Заарештований 28 червня 1941 р. Засуджений Полтавським обласним судом 13 серпня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 14 травня 1958 р.

АНДРУСЕНКО Влас Пилипович, 1889 р., с. Малі Бубни Роменського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Харківці Лохвицького р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 15 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 19 лютого 1939 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років. Реабілітований Верховним судом УРСР 11 березня 1990 р.

АНДРУСЕНКО Іван Олександрович, 1926 р., с. Більськ Котелевського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Без певного місця проживання і занять. Заарештований 8 листопада 1947 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МВС Західно-Сибірського округу 18 лютого 1948 р. за ст. 58-1 “а” КК РРФСР до 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбував до 22 червня 1956 р. Реабілітований Військовим трибуналом Сибірського ВО 22 червня 1956 р.

АНДРУСЬКИЙ Тимофій Кузьмич, 1891 р., с.Білоцерківка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Білоцерківка. Священик. Заарештований 3 квітня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 квітня 1939 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним судом УРСР 11 травня 1990 р.

АНДРУШКО Василь Гаврилович, 1902 р., с. Бригадирівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бригадирівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 серпня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1989 р.

АНДРУШКО Михайло Ілліч, 1902 р., с. Бригадирівка Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Бригадирівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 9 серпня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 липня 1989 р.

АНДРУЩЕНКО Григорій Михайлович, 1888 р., с. Надежда Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Надежда. Колгоспник. Заарештований 17 березня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.

АНДРУЩЕНКО Григорій Петрович, 1901 р., с. Дудникове Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дудникове. Колгоспник. Заарештований 1 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбув повністю. Після звільнення проживав у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 лютого 1960 р.

АНДРУЩЕНКО Іван Панасович, 1908 р., с. Сергіївка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Святилівка Глобинського р-ну Полтавської обл. Селянин-одноосібник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 17 лютого 1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 17 квітня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 жовтня 1989 р.

АНДРУЩЕНКО Іван Юхимович, 1911 р., с. Краснознаменка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Гадяч. Студент 3-го курсу педагогічного технікуму. Заарештований 5 березня 1933 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 31 липня 1933 р. за ст. 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 листопада 1989 р.

АНДРУЩЕНКО Матвій Матвійович, 1899 р., с. Черевки Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Пащенки Решетилівського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 21 червня 1935 р. Засуджений Харківським обласним судом 3 жовтня 1935 р. (статті КК не наведені) до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 червня 1991 р.

АНДРУЩЕНКО Матвій Опанасович, 1897 р., с. Сергіївка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Крива Руда Семенівського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

АНДРУЩЕНКО Микола Григорович, 1893 р., с. Святилівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Святилівка. Колгоспник. Заарештований 9 березня 1939 р. Засуджений Полтавським обласним судом 9 квітня 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР м. Караганда. Після звільнення проживав у м. Караганда. Реабілітований Верховним Судом УРСР 29 березня 1963 р.

АНДРУЩЕНКО Михайло Митрофанович, 1905 р., с. Грабинівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Машиніст паровозного депо. Заарештований 6 лютого 1938 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 11 серпня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР Біломор-Балтійського комбінату. Реабілітований Верховним Судом СРСР 12 квітня 1961 р.

АНДРУЩЕНКО Овксентій Федорович, 1880 р., с. Біляки Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Біляки. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 жовтня 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 31 травня 1931 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 5 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 20 вересня 1989 р.

АНДРУЩЕНКО Олексій Мусійович, 1893 р., с. Андрушки Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Андрушки. Колгоспник. Заарештований 22 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 29 грудня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 травня 1989 р.

АНДРУЩЕНКО Павло Романович, 1902 р., с. Микільське Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Микільське. Селянин-одноосібник. Заарештований 24 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 8 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Дата другого арешту не вказана. Вдруге засуджений 29 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 квітня 1992 р.

АНДРУЩЕНКО Степан Лук’янович, 1912 р., с. Нижня Будаківка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Васильків Київської обл. Червоноармієць. Заарештований 29 вересня 1936 р. Засуджений Військовим трибуналом 45 мехкорпусу Київського ВО 3 грудня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 листопада 1995 р.

АНДРУЩЕНКО Тимофій Іванович, 1904 р., с. Андрушки Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у радгоспі ім. Червоної Армії. Слюсар радгоспу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 19 квітня 1989 р.

АНДРУЩЕНКО Яким Іванович, 1883 (1883) р., с. Кривенки Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Кривенки. Селянин-одноосібник. Вперше заарештований 5 лютого 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 1 березня 1930 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 7 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 24 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 11 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р. та 16 січня 1990 р.

АНДРУЩЕНКО Яків Іванович, 1899 р., с. Липове Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Липове. Колгоспник. Заарештований 16 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 17 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 22 травня 1959 р.

АНДРУЩУК Василь Іванович, 1893 р., місце народження за обліковою карткою не визначене, поляк, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Черняхівка Яготинського р-ну Київської обл. Колгоспник. Заарештований 9 січня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 вересня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 березня 1959 р.

АНДРУЩУК Тимофій Харитонович, 1907 р., с. Святоць Теофіпольського р-ну Хмельницької обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Копили Полтавського р-ну Полтавської обл. Робітник артілі “Швейремонт”. Заарештований 11 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 жовтня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 січня 1960 р.

АНДРЮЩЕНКО Роман Юхимович, 1883 р., с. Грабинівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Затурине Полтавського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 21 січня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 25 лютого 1933 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 квітня 1990 р.

АНЕПІР Панас Савич, 1909 р., с. Ливенське Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Хоружівка Оржицького р-ну Полтавської обл. Бригадир радгоспу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 22 травня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 вересня 1958 р.

АНИПІР Іван Федотович, 1909 р., с. Ливенське Новосанжарського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Нові Санжари Полтавської обл. Робітник комбінату. Заарештований 1 вересня 1936 р. Засуджений Харківським обласним судом 11 лютого 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років позбавлення волі з поразкою в правах на 1 рік. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 грудня 1994 р.

АНІКЄЄВ Іван Лукич, 1917 р., с. Макухівка Полтавського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Макухівка. Кочегар паровозного депо. Заарештований 19 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Помер у місцях ув’язнення 4 лютого 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 жовтня 1965 р.

АНІКІЄВ Микола Олександрович, 1897 р., м. Одеса, росіянин, із дворян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Вчитель. Заарештований 15 березня 1929 р. Засуджений Колегією ОДПУ 23 листопада 1929 р. за ст. 54-11 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 8 грудня 1929 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 25 вересня 1989 р.

АНІСІМОВ Павло Федотович, 1904 р., с. Шахнеці Печорського р-ну Псковської обл. (Російська Федерація), естонець, із селян, освіта початкова. Проживав у радгоспі ім. Петровського Чутівського р-ну Полтавської обл. Робітник радгоспу. Заарештований 8 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 14 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 листопада 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1989 р.

АНІСІМОВ Степан Филимонович, 1904 р., с. Майорщина Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Військовослужбовець. Дата першого арешту не вказана. Вперше засуджений Новосибірським військовим трибуналом у 1934 р. за ст. 109 КК РРФСР до 1 року ув’язнення. Вдруге заарештований 10 листопада 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 8 березня 1938 р. за ст. ст. 58-1 “б”, 58-7, 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу. Вирок виконано 9 березня 1938 р. Реабілітований Головним Управлінням по нагляду за виконанням законів у Збройних Силах 18 лютого 1993 р.

АНІСТРАТЕНКО Іларіон Васильович, 1892 р., с. Васине Знам’янського р-ну Кіровоградської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Бухгалтер заводу. Заарештований 17 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 жовтня 1989 р.

АНІСТРАТЕНКО Микола Гаврилович, 1896 р., ст. Знам’янка Знам’янського р-ну Кіровоградської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у с. Куликове Полтавського р-ну Полтавської обл. Агроном радгоспу. Заарештований 21 жовтня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 липня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 17 вересня 1958 р.

АНІЩЕНКО Олександр Іванович, 1906 р., с. Білоярівка Амвросіївського р-ну Донецької обл., українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Київ. Студент Інституту Червоної Професури. Заарештований 20 червня 1937 р. Засуджений Лінійним Судом Південної залізниці 29 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавським обласним судом 21 лютого 1990 р.

АНКІРСЬКИЙ Сергій Михайлович, 1896 р., м. Москва (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Лохвиця Полтавської обл. Вчитель. Заарештований 24 липня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 2 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 17-54-8, 17-54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 грудня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 8 травня 1958 р.

АНОХІНА-ПОГОДІНА Іфросинія Михайлівна, 1906 р., м. Харків, росіянка, із робітників, освіта середня. Проживала у м. Одеса. Домогосподарка. Заарештована 21 вересня 1949 р. Засуджена Особливою нарадою при МДБ СРСР 25 лютого 1950 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до заслання у Красноярський край (термін заслання не вказано). Реабілітована Полтавським обласним судом 14 квітня 1960 р.

АНПІЛОВ Макар Никифорович, 1896 р., с. Ново-Михайлівське Ставропольського краю (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Залізничник. Заарештований 29 жовтня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 19 листопада 1943 р. за ст. ст. 54-10 ч. 2, 54-2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавським обласним судом 27 червня 1990 р.

АНТИЛІКАТОРОВ Михайло Федорович, 1901 р., с. Слобода Архангельського р-ну Воронезької обл. (Російська Федерація), українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Зав. ветеринарною лікарнею. Заарештований 7 серпня 1944 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 30 жовтня 1944 р. за ст. ст. 54-3, 54-10 ч. 2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 вересня 1962 р.

АНТИЛІКАТОРОВА Віра Дмитрівна, 1906 р., с. Мокра Ольхівка Камишинського р-ну Саратовської обл. (Російська Федерація), росіянка, із службовців, освіта неповна середня. Проживала в м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 9 жовтня 1943 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 2 лютого 1944 р. за ст. 58-1 “а” КК РРФСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітована Військовим трибуналом КВО 7 червня 1960 р.

АНТОЛЬ Іван Андрійович, 1894 р., с. Сатмарнимити (Угорщина), угорець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 25 листопада 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 5 січня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 15 січня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 22 квітня 1960 р.

АНТОНЕНКО Архип Мойсейович, 1911 р., с. Потягайлівка Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Красноярськ (Російська Федерація). Збройний майстер боєпостачання 255 авіабригади. Заарештований 10 травня 1935 р. Засуджений Військовим трибуналом Сибірського ВО 8 червня 1935 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 2 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

АНТОНЕНКО Василь Петрович, 1908 р., с. Шилівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шилівка. Колгоспник. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 13 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 травня 1989 р.

АНТОНЕНКО Василь Якович, 1897 р., с. В’язівок Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. В’язівок. Помічник начальника повітової міліції. Заарештований 23 серпня 1921 р. Засуджений Полтавською ГубНК 18 жовтня 1921 р. (стаття КК не вказана) як організатор повстанського петлюрівського комітету до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 листопада 1996 р.

АНТОНЕНКО Георгій Семенович, 1897 р., с. Лазірки Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Проживав у с. Лазірки. Бухгалтер школи. Заарештований 25 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 29 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 квітня 1958 р.

АНТОНЕНКО Григорій Андрійович, 1894 р., с. Райозеро Оржицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Райозеро. Селянин-одноосібник. Вперше заарештований 7 січня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 лютого 1931 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с. Райозеро. Колгоспник. Вдруге заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 31 серпня 1961 р. та Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

АНТОНЕНКО Данило Пилипович, 1899 р., смт Ріпки Чернігівської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Ріпки. Робітник-залізничник. Заарештований 23 грудня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 лютого 1938 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-8, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 березня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 серпня 1958 р.

АНТОНЕНКО Кирило Петрович, 1910 р., с. Шилівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бакай Решетилівського р-ну. Колгоспник. Заарештований 29 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР Хабаровського краю. Після звільнення проживав у с. Руська Поляна Черкаського р-ну Черкаської обл. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 червня 1989 р.

АНТОНЕНКО Костянтин Данилович, 1879 р., с.Коломак Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Впродовж 1924-1936 рр. служив священиком. Проживав у м.Полтава. Охоронник тресту “Полтавторг”. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст.54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Утримувався у в’язниці м.Полтава. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.

АНТОНЕНКО Олексій Олександрович, 1903 р., с. Плавні Козельщинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Плавні. Колгоспник. Заарештований 26 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 2 листопада 1989 р.

АНТОНЕНКО Павло Петрович, 1908 р., с. Шилівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шилівка. Коваль колгоспу. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 травня у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

АНТОНЕНКО Петро Петрович, 1905 р., с. Шилівка Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шилівка. Колгоспник. Заарештований 4 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 5 квітня 1938 р.

АНТОНЕНКО Петро Семенович, 1901 р., м. Прилуки Чернігівської обл., українець, із кустарів, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Тимчасово не працював. Заарештований 22 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 16 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 березня 1957 р.

АНТОНЕНКО Семен Федорович, 1907 р., с. Березняки Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Березняки. Колгоспник. Заарештований 5 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 15 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 вересня 1989 р.

АНТОНЕЦЬ Василь Филимонович, 1880 р., с. Славки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Шкурупії Решетилівського р-ну. Без певного місця роботи. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 21 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.

АНТОНЕЦЬ Степан Аврамович, 1897 р., с. Славки Решетилівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта незакінчена вища. Проживав у с. Славки. Колгоспник. Заарештований 14 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 2 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 12 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 січня 1959 р.

АНТОНОВ Георгій Олександрович, 1917 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Старший продавець “Укркниготоргу”. Заарештований 25 червня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Північноуральських таборах НКВС СРСР. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 червня 1989 р.

АНТОНОВ Олександр Володимирович, 1903 р., м. Москва (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець комунгоспу. Заарештований 26 листопада 1929 р. Засуджений Судовою трійкою ДПУ УСРР 4 лютого 1930 р. за ст. 54-4 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 15 лютого 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 липня 1990 р.

АНТОНОВ Олександр Олександрович, 1900 р., м. Полтава, українець, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Електротехнік книгокультторгу. Заарештований 7 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 5 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-7, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 11 жовтня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 15 серпня 1958 р.

АНТОНОВА Нінель Харитонівна, 1925 р., м. Полтава, росіянка, із робітників, освіта неповна середня. Проживала у м. Полтава. Без певних занять. Заарештована 11 вересня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 травня 1942 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.

АНТОНОВИЧ Іван Степанович, 1891 р., с. Старівщина Гродненського р-ну Гродненської обл. (Білорусь), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Маячка Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 13 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 4 листопада 1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 13 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 листопада 1989 р.

АНТОНЮК Кирило Максимович, 1900 р., с. Старостине Роздільнянського р-ну Одеської обл., українець, із робітників, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 15 серпня 1943 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Орловської обл. 31 серпня 1943 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Військовим трибуналом Московського ВО 14 серпня 1961 р.

АНТОЩАК Іван Михайлович, 1890 р., с. Замостя Маневицького р-ну Волинської обл., поляк, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Лубни Полтавської обл. Коваль на залізниці. Заарештований 20 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 26 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-10, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 27 березня 1959 р.

АНТОЩЕНКО Степан Федорович, 1901 р., с. Горяйстівка Охтирського р-ну Сумської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у м. Полтава. Працівник медінституту. Заарештований 24 серпня 1936 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 1 квітня 1937 р. за ст. ст. 54-8, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 липня 1991 р.


АНТЮХОВ Василь Феоктистович, 1893 р., м. Кременчук Полтавської обл., росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Хабаровськ (Російська Федерація). Командир військового підрозділу. Заарештований 24 липня 1937 р. Засуджений Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 23 травня 1938 р. за ст. ст. 58-1 “б”, 58-7, 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 23 травня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 10 жовтня 1957 р.

АНУР’ЄВ Анурій Андронович, 1891 р., с. Клімоуці Серетського повіту (Румунія), росіянин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дудникове Полтавського р-ну Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 21 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-1 “а”, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 жовтня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 6 жовтня 1960 р.

АНЦИБОРЕНКО Микита Петрович, 1887 р., с. Лукашівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Конюх залізничного технікуму. Заарештований 12 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

АПЕЛЬ Хеник Беркович, 1898 р., м. Чеханов (Польща), єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Працівник артілі. Заарештований 18 червня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 22 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 8 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 23 листопада 1956 р.

АПЕТЕНОК Броніслав Іванович, 1895 р., с. Бервіки Волинської обл., поляк, із службовців, освіта початкова. Проживав у смт Оржиця Полтавської обл. Колгоспник. Заарештований 27 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.

АПОЛОНІН Іван Микитович, 1923 р., смт Комишуваха Понаснянського р-ну Луганської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав на ст. Арнєв (Казахстан). Червоноармієць. Заарештований 29 серпня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом Південно-Уральського ВО 5 жовтня 1945 р. за ст. 58-1 “б” КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах (термін не вказаний), з конфіскацією особистого майна та позбавленням звання “молодший лейтенант”. Реабілітований Військовою Прокуратурою України 14 листопада 1994 р.

АПОСТОЛ Григорій Лукич, 1898 р., с. Біленченківка Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Біленченківка. Таксировщик контори “Заготзерно”. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 травня 1989 р.

АПТЕКАР Юхим Маркович, 1913 р., м. Кременчук Полтавської обл., єврей, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Усурійськ Приморського краю (Російська Федерація). Військовослужбовець. Заарештований 28 червня 1937 р. Засуджений Верховним Судом СРСР 8 березня 1938 р. за ст. ст. 58-1 “б”, 58-7, 58-8, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 9 березня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 12 травня 1956 р.

АПТЕР Симсо-Ципора Мордковка, 1885 р., м. Ржищев Київської обл., єврейка, із службовців, освіта вища. Проживала у м. Кременчук Полтавської обл. Лікар. Заарештована 23 червня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 квітня 1943 р. за антирадянську агітацію (стаття КК не вказана) до 5 років заслання в Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 12 лютого 1990 р.

АРАКЕЛЯН Ксенія Олександрівна, 1900 р., м. Батумі (Грузія), вірменка, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживала у м. Полтава. Домогосподарка. Заарештована 20 листопада 1937 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 21 квітня 1943 р. (стаття КК не вказана) як член сім’ї зрадника Батьківщини до 8 років позбавлення волі. Реабілітована Полтавським обласним судом 30 липня 1966 р.

АРАНЧЕЄВ Іван Данилович, 1896 р., с. Лучка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Лучка. Селянин-одноосібник. Заарештований 21 листопада 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 29 грудня 1930 р. за ст. ст. 54-10, 54-13 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 січня 1990 р.

АРАНЧЕЄВ Петро Дем’янович, 1889 р., с. Сенча Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Бухгалтер радіовузла. Заарештований 20 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 7 вересня 1956 р.

АРАНЧІЙ Герасим Володимирович, 1895 р., с. Бондарі Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бондарі. Колгоспник. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 15 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 березня 1989 р.

АРЖАНЦЕВ Василь Якович, 1912 р., с. Свиридівка Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Свиридівка. Колгоспник. Заарештований 19 березня 1947 р. Засуджений Військовим трибуналом військ МВС 27 травня 1947 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 лютого 1994 р.
АРКАВЕ Ізраїль Юхимович, 1899 р., м. Мир Ново-Грудського повіту (Польща), єврей, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Вчитель. Заарештований 13 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 20-54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 9 жовтня 1956 р.

АРЛЬТ Герман Ердманович, 1873 р., м. Кременчук Полтавської обл., німець, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник підприємства. Заарештований 7 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 14 жовтня 1938 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 2 листопада 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 14 червня 1989 р.

АРМАРЧУК Іван Герасимович, 1889 р., с. Горбулів Черняхівського р-ну Житомирської обл., українець, із службовців, освіта вища. Проживав у м. Пирятин Полтавської обл. Лікар. Заарештований 13 березня 1931 р. Засуджений Судовою трійкою ДПУ УСРР 9 грудня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 5 років заслання до Казахстану. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 грудня 1989 р.

АРОНОВ Міхель-Шолом Іоселевич, 1870 р., м. Паневежис (Литва), єврей, із духовенства, освіта середня спеціальна (духовна). Проживав у м. Полтава. Вчитель релігійної школи. Заарештований 7 травня 1939 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 29 жовтня 1939 р. за ст. ст. 54-4, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 липня 1989 р.

АРОНОВ Моісей Менделевич, 1905 р., м. Полтава, єврей, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Полтава. Робітник фабрики. Заарештований 3 вересня 1924 р. Засуджений Особливою нарадою при ОДПУ 12 грудня 1924 р. за ст. 61 КК УСРР до 3 років заслання до Кіровського краю. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 квітня 1995 р.

АРОНСЬКИЙ Юхим Якович, 1888 р., с.Харківці Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у м.Полтава. Тесля міської житлоспілки. Заарештований 15 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 2 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 2 листопада 1959 р.

АРСЕНЬЄВ Михайло Арсенович, 1881 р., с. Ільніково-Тохтарово Чебоксарського р-ну Чувашії (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник заводу. Заарештований 26 липня 1941 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 червня 1942 р. за ст. ст. 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 вересня 1989 р.

АРТАМОНОВ Василь Васильович, 1880 р., с.Іванівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із духовенства, освіта середня. Проживав у с.Марківське Миргородського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 8 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст.ст. 54-10 ч.1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 серпня 1958 р.

АРТЕМЕНКО Анастасія Порфирівна, 1884 р., с. Матяшівка Великобагачанського р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Матяшівка. Колгоспниця. Заарештована 27 липня 1941 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 3 червня 1942 р. за ст. 54-10 КК УРСР до 5 років заслання у Красноярський край. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 2 лютого 1990 р.

АРТЕМЕНКО Антон (Антоній) Миколайович, 1893 (1892) р., с.Худоліївка Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с.Жовнине Глобинського р-ну Полтавської обл. Священик УАПЦ. Заарештований 31 грудня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 22 травня 1930 р. за ст.54-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у м. Полтава. Без певного місця роботи. Заарештований 20 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р. та Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

АРТЕМЕНКО Василь Петрович, 1901 р., смт Шишаки Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Шишаки. Селянин-одноосібник. Заарештований 28 квітня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 12 липня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11, 54-12 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 березня 1990 р.

АРТЕМЕНКО Василь Федорович, 1920 р., с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Лютенька. Червоноармієць. Заарештований 19 липня 1941 р. Засуджений Андіжанським обласним судом Уз РСР 18 жовтня 1941 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1994 р.

АРТЕМЕНКО Григорій Юхимович, 1893 р., с.Пузирі Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с.Нижній Булатець Лубенського р-ну Полтавської обл. Священик УАПЦ. Заарештований Лубенським окрвідділом ДПУ. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 2 лютого 1930 р. за ст.54-10 ч.2 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 серпня 1989 р.

АРТЕМЕНКО Іван Дмитрович, 1882 р., с.Пузирі Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня спеціальна. Проживав у с.Устивиця Великобагачанського р-ну Полтавської обл. Священик УАПЦ. Заарештований 4 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 28 лютого 1930 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с.Устивиця. Священик. Заарештований 21 червня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом військ НКВС Полтавської обл. 25 липня 1945 р. за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 грудня 1989 р. та 7 червня 1991 р.

АРТЕМЕНКО Іван Порфирович, 1891 р., с. Хутірське Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Хутірське. Колгоспник. Заарештований 8 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 1 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 4 листопада 1989 р.

АРТЕМЕНКО Іван Юхимович, 1896 р., с. Дмитрівка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кияшки Кременчуцького р-ну. Сторож Кременчуцького медичного технікуму. Заарештований 6 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1989 р.

АРТЕМЕНКО Петро Порфирійович, 1895 р., с.Хутірське Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, освіта середня. Закінчив Полтавську духовну семінарію. З 1917 р. по 1933 р. служив священиком у с.Шушвалівка Глобинського р-ну Полтавської обл. Засуджений 1933 р. до 2 років позбавлення волі. Після відбуття покарання проживав у с.Шушвалівка. Різноробочий місцевого радгоспу. Заарештований 25 серпня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при УНКВС Харківської обл. 10 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано у м.Кременчук 27 вересня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 червня 1989 р.

АРТЕМЕНКО Степан Онуфрійович, 1883 р., с. Пузирі Семенівського р-ну Полтавської обл., українець, із службовців, малописьменний. Проживав у с. Фрунзівка Глобинського р-ну Полтавської обл. Служив дяком. Заарештований 28 січня 1933 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ОДПУ БРСР 7 березня 1933 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 квітня 1995 р.

АРТЕМ’ЄВ Віктор Федорович, 1896 р., с. Орлова Балка Устинівського р-ну Кіровоградської обл., українець, із службовців, освіта незакінчена вища. Проживав у м. Полтава. Службовець облхарчопрому. Заарештований 10 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 14 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 1 березня 1957 р.

АРТЕМ’ЄВ Григорій Миколайович, 1882 р., смт Котельва Полтавської обл., українець, із службовців, освіта вища. Проживав у смт Котельва. Вчитель. Заарештований 20 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 25 серпня 1937 р. (стаття КК не вказана) до розстрілу. Вирок виконано 6 вересня 1937 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 березня 1963 р.

АРТЕМ’ЄВ Данило Іванович, 1887 р., м. Кременчук Полтавської обл., росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Токар суконної фабрики. Заарештований 31 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 січня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 30 листопада 1956 р.

АРТЕМ’ЄВА Єлизавета Іванівна, 1885 р., м. Тбілісі (Грузія), німкеня, із робітників, освіта вища. Проживала у м. Полтава. Акушерка, пенсіонерка. Заарештована 25 серпня 1944 р. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР 20 січня 1945 р. за ст. 54-1 “а” КК УРСР до 5 років заслання до Новосибірської обл. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 3 серпня 1989 р.

АРТЮХ Василь Іванович, 1895 р., с. Курінька Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Курінька. Селянин-одноосібник. Заарештований 11 листопада 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 13 січня 1930 р. за ст. 58-10 КК УСРР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

АРТЮХ Василь Іванович, 1902 р., с. Курінька Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Курінька. Без певного місця роботи. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 3 травня 1989 р.

АРТЮХ Василь Пилипович, 1891 р., с. Базилівщина Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Базилівщина. Колгоспник. Заарештований 28 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 9 червня 1989 р.

АРТЮХ Василь Устинович, 1883 р., с. Курінька Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Курінька. Колгоспник. Заарештований 9 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 жовтня 1958 р.

АРТЮХ Григорій Тимофійович, 1885 р., с. Курінька Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Курінька. Без певного місця роботи. Заарештований 16 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 26 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 3 жовтня 1958 р.

АРТЮХ Іван Васильович, 1912 р., с. Артюхівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Артюхівка. Колгоспник. Заарештований 23 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 березня 1938 р. за ст. 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3-4 травня 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

АРТЮХ Іван Іванович, 1886 р., с. Курінька Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Мокнівка Чорнухинського р-ну. Тесля. Заарештований 7 липня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 7 грудня 1932 р. за ст. 58-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 18 серпня 1989 р.

АРТЮХ Іван Карпович, 1895 р., с. Іскрівка Чутівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Іскрівка. Колгоспник. Заарештований 16 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у Буреімському таборі НКВС СРСР. Реабілітований Полтавським обласним судом 23 лютого 1966 р.

АРТЮХ Іван Кіндратович, 1887 р., с. Червона Знам’янка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Червона Знам’янка. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 вересня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 21 листопада 1928 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Сибірський край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 січня 1990 р.

АРТЮХ Іван Степанович, 1897 р., с. Артюхівка (нині с. Павлівка) Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Артюхівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 30 жовтня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 1 лютого 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 16 травня 1995 р.

АРТЮХ Михайло Степанович, 1910 р., с. Артюхівка (нині с. Павлівка) Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Артюхівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 14 грудня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 11 лютого 1930 р. за ст. 54-8 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 10 квітня 1990 р.

АРТЮХ Никифор Данилович, 1896 р., с. Постав-Мука Чорнухинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Постав-Мука. Селянин-одноосібник. Заарештований 31 липня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 травня 1965 р.

АРТЮХ Омелян Пилипович, 1882 р., с. Базилівщина Машівського р-ну Полтавської обл.., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Базилівщина. Колгоспник. Заарештований 28 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі. Помер у колонії 26 вересня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 лютого 1990 р.

АРТЮХ Павло Антонович, 1893 р., с. Червона Знам’янка Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Червона Знам’янка. Селянин-одноосібник. Заарештований 26 вересня 1928 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 21 листопада 1928 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Сибір. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 січня 1990 р.

АРТЮХ Савва Іванович, 1917 р., с. Новачиха Хорольського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Новачиха. Робітник цукрозаводу. Заарештований 7 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 17 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР м. Свободний. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 вересня 1989 р.

АРТЮХ Степан Пилипович, 1895 р., с. Артюхівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта не вказана. Проживав у с. Артюхівка. Колгоспник. Заарештований 24 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 березня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3-4 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 14 листопада 1958 р.

АРТЮХ Стефан Павлович, 1877 р., с. Артюхівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Артюхівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 1 червня 1929 р. Засуджений Особливою нарадою ОДПУ 2 серпня 1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 вересня 1995 р.

АРТЮХ Харитон Олексійович, 1896 р., с. Олефірівка Миргородського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Панасівка Миргородського р-ну. Колгоспник. Заарештований 2 жовтня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 1 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 23 листопада 1989 р.

АРТЮХ (АРТЮШЕНКОВ) Петро Степанович, 1911 р., с. Старицьківка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Макухівка Полтавського р-ну Полтавської обл. Слюсар паровозоремонтного заводу. Заарештований 18 листопада 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 17-19 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував до 30 жовтня 1947 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 1 грудня 1960 р.

АРТЮШЕВСЬКИЙ Гнат Іванович, 1871 р., м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Крюків. Працівник крюківських вагонних майстерень. Заарештований 9 березня 1920 р. Засуджений Революційним трибуналом 14 Армії 27 квітня 1920 р. (стаття КК не вказана) до ув’язнення на період до закінчення війни. Реабілітований Військовим трибуналом 14 Армії 15 листопада 1920 р.

АРТЮШЕНКО Василь Павлович, 1896 р., смт Шишаки Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Шишаки. Селянин-одноосібник. Заарештований 28 квітня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 12 липня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11, 54-12 КК УСРР до 8 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 березня 1990 р.
АРТЮШЕНКО Іван Васильович, 1902 р., смт Шишаки Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у смт Шишаки. Селянин-одноосібник. Заарештований 28 квітня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 12 липня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11, 54-12 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 26 березня 1990 р.

АРТЮШЕНКО Іван Григорович, 1902 р., смт Шишаки Шишацького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Проживав у с. Вишняки Хорольського р-ну Полтавської обл. Бухгалтер спиртзаводу. Заарештований 21 лютого 1937 р. Засуджений Харківським обласним судом 22 липня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Термін покарання відбував у Каргопольскім таборі НКВС СРСР. Реабілітований Верховним Судом УРСР 26 червня 1990 р.

АРТЮШЕНКО Михайло Федорович, 1885 р., с. Климівка Карлівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Климівка. Тесля. Заарештований 9 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 19 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 7 лютого 1990 р.

АРТЮШЕНКО Степан Кузьмич, 1896 р., с. Кулішівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Кулішівка. Селянин-одноосібник. Заарештований 25 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 11 вересня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 13 жовтня 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 березня 1989 р.

АРХІПОВ Костянтин Олексійович, 1898 р., м. Дніпропетровськ, росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Крюків Полтавської обл. Залізничник. Заарештований 28 вересня 1937 р. Засуджений Лінійним судом Південної залізниці 23 листопада 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 8 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Помер у місцях ув’язнення у м. Владивосток (Російська Федерація) у січні 1939 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 3 червня 1959 р.

АРЦУКЕВИЧ Григорій Никанорович, 1888 р., с. Плави Гродненської обл. (Білорусь), білорус, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степанівка Полтавського р-ну Полтавської обл. Бухгалтер колгоспу. Заарештований 3 липня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 жовтня 1938 р. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 19 липня 1957 р.

АРШАВСЬКИЙ Абрам Менделевич, 1893 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Кременчук. Робітник інвалідної кооперації. Заарештований 19 серпня 1936 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1936 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 8 серпня 1989 р.

АРШАВСЬКИЙ Борис Михайлович, 1923 р., м. Кременчук Полтавської обл., росіянин, із робітників, освіта неповна середня. Проживав у м. Ленінград (нині – Санкт-Петербург, Російська Федерація). Червоноармієць. Заарештований 21 серпня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Ленінградського гарнізону 23 вересня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 квітня 1940 р.

АРШАВСЬКИЙ Михайло Григорович, 1898 р., м. Гадяч Полтавської обл., єврей, із кустарів, освіта початкова. Проживав у с. Вейно Кінгісеппського р-ну Ленінградської обл. (Російська Федерація). Командир військового підрозділу. Заарештований 22 березня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Балтфлоту 9-10 жовтня 1937 р. за ст. ст. 58-8, 58-9, 58-10 ч. 1, 58-11 КК РРФСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна та позбавлення звання “майор”. Вирок виконано. Реабілітований Верховним Судом СРСР 20 квітня 1967 р.

АСАУЛЕНКО Олексій Павлович, 1913 р., с. Дмитрівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта середня. Червоноармієць. Заарештований 10 жовтня 1937 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 21 квітня 1938 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 2 роки. Реабілітований Верховним Судом СРСР 25 липня 1963 р.

АСАУЛЕНКО Федот Йосипович, 1897 р., с. Дмитрівка Машівського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Дмитрівка. Колгоспник. Заарештований 29 вересня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 9 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Реабілітований Полтавським обласним судом 6 березня 1958 р.

АСКАДСЬКИЙ Рафаїл Менделевич, 1901 р., м. Бобруйськ (Білорусь), єврей, соціальне походження та освіта не вказані. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Робітник електромайстерні. Заарештований 17 травня 1938 р. Засуджений Полтавським обласним судом 8-9 липня 1939 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР до 3 років позбавлення волі. Реабілітований Верховним Судом УРСР 6 лютого 1962 р.

АСНЕР Лев Ісакович, 1909 р., м. Київ, єврей, із робітників, освіта вища. Проживав у м. Полтава. Фотограф. Заарештований 16 квітня 1947 р. Засуджений Полтавським обласним судом 16 липня 1947 р. за ст. 54-2 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 грудня 1993 р.

АТАМАНОВ Іван Миколайович, 1904 р., м. Єлець Орловської обл. (Російська Федерація), росіянин, із робітників, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник вагонного депо. Заарештований 27 грудня 1945 р. Засуджений Військовим трибуналом Південної залізниці 12 червня 1947 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 6 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом СРСР 15 листопада 1972 р.

АТАМАНЧУК Феофан Іванович, 1893 р., м. Дзержинськ Житомирської обл., українець, із службовців, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Залізничник. Заарештований 30 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 16 грудня 1937 р. (стаття КК не вказана) за контрреволюційну діяльність до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Особливою нарадою при НКВС СРСР 8 січня 1944 р.

АТАНАСОВ Василь Георгійович, 1902 р., с. Руля Костурського округу (Греція), болгарин, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Куликове Полтавського р-ну. Робітник артілі. Заарештований 10 лютого 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 вересня 1938 р. за ст. ст. 54-6, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 1 жовтня 1938 р. Реабілітований Верховним Судом СРСР 28 січня 1956 р.

АФАНАСЬЄВ Василь Афанасійович, 1875 р., с. Бивальці В’яземського р-ну Смоленської обл. (Російська Федерація), росіянин, із селян, освіта вища. Проживав у м. Гадяч Полтавської обл. Вчитель. Заарештований 28 березня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 17 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 листопада 1989 р.

АФАНАСЬЄВ Микола Херсантійович, 1887 р., с. Солонці Кременчуцького р-ну Полтавської обл., росіянин, із духовенства, освіта середня спеціальна. Закінчив Полтавську духовну семінарію. Проживав у с.Вільхуватка Чутівського р-ну Полтавської обл. Священик. Заарештований 15 листопада 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 18 лютого 1930 р. за ст.54-10 ч.1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 серпня 1989 р.

АФАНАСЬЄВ Олександр Володимирович, 1891 р., ст. Люботин Харківського р-ну Харківської обл., росіянин, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Крюків Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Технік-землемір. Заарештований 29 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 жовтня 1938 р. за ст. ст. 54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавським обласним судом 11 вересня 1957 р.

АФАНАСЬЄВ Семен Маркович, 1898 р., м. Полтава, українець, із робітників, малописьменний. Проживав у м. Полтава. Пічник. Заарештований 10 вересня 1920 р. Засуджений Колегією Полтавської ГубНК 21 жовтня 1920 р. (стаття КК не вказана) до ув’язнення на період громадянської війни. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 30 червня 1994 р.

АФАНАСЬЄВ Федір Панасович, 1890 р., с. Власівка Глобинського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта вища. Проживав у м. Глобине. Селянин-одноосібник. Заарештований 29 серпня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 8 листопада 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Термін покарання відбував у таборах НКВС СРСР бухти Нагаєво Далекосхідного краю. Реабілітований Полтавським обласним судом 29 квітня 1957 р.

АФРАТОВ Петро Юхимович, 1888 р., с. Суба Вінницької обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Полтава. Робітник заводу. Заарештований 15 вересня 1937 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 жовтня 1937 р. за ст. 54-6 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 2 листопада 1937 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 28 вересня 1989 р.

АШМАРІН Микола Федорович, 1887 р., м. Дятьково Брянської обл. (Російська Федерація), росіянин, із службовців, освіта середня. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Службовець електростанції. Заарештований 26 листопада 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при ДПУ УСРР 4 лютого 1930 р. за ст. 54-4 КК УСРР до розстрілу. Вирок виконано 15 лютого 1930 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 12 липня 1990 р.

<< НА ПЕРШУ